Скелі біля Верхнього Синьовидного

Автор Golem, 22.03.2010 16:46:50

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

За Верхнім Синьовидним перед Межибродами є поворот наліво. Йде собі дорога попри всякі бази *Газу і тому подібне поки не впирається в шляк баум з великою ділянкою розчищеною під спуск. Є навіть ліхтарі і будка. Якшо попри цю гору піти стежкою в напрямку на північ, то досить скоро вийдемо на масивні скелі. Але це лише початок. Зправа від них є скелі набагато більші! Видершись на їх вершину з задоволенням любуєшся навколишніми пейзажами, злиттям Стрия та Опору, фотографуєшся в незвичному всім місці.

Назагал скелі за масштабом такі ж як і Четові і троха менші за скелі Довбуша. Але не такі стрімкі, тому й стаколази їх не облюбували. Зате це кульне місце якшо їдеш додому, прагнеш ше кудась заїхати і маєш вільну годинку часу. А по Стрийській трасі таке часто буває. Тож ше одне гарне місце на додачу.

Гори шо йдуть далі називаються "Комарницькі". Серед них є теж багато подібних скель, але вони сховані глибоко в лісі і добратися не так просто. Якшо є час і бажання то можна пройтися самим хребтом комарницьких гір, просто і приємно. Також недалеко є ше Розгірче і печерний монастир, достатньо річку перейти.
Дігери всіх країн єднайтеся!

matvs

А що то за печера на 2й фотці?

Golem

Кімнатка 2 на 1 метр, зрештою тобі вона не підходить, бо всі знають
Дігери всіх країн єднайтеся!

goom

В глибині печери можна замітити тризуб, думаю шо він там дуже давно, ще до незалежності, а в підніжжі скелі з якої проглядується краєвид на трасу, часто можна зустріти саламандр. Якщо на тій самій скелі стояти лицем до Стрия, та позаду в 400м можна натрапити на ще одну групу скель, на одній із яких є табличка шо там колись загинув альпініст.

Golem

Дякую, корисна інформація. ТИх третіх скель ми не найшли. Є привід вернутися :)
Дігери всіх країн єднайтеся!

Roy

Відвідали цю місцину в суботу 25.09 я, Goom та Tinian. Там справді красиво, невеликі гори, та мальовничі скелі, які височать над лісом.













В видовбаній в скалі ніші зафоткав тризуб:


А націкавішим були ці знаки, котрі є там видовбані під скелею:
цікавить їхнє походження...


Осінь поволі накриває ліс...




на вершині:


тут в ніші примостився..))


благодать...




Далі попрямували до наступних скель, що є глибше в лісі. Невеличкий спуск, переходимо струмок, невеликий підйом і ми на місці:





ці скелі вищі та ще гарніші від попередніх


Хтось у такий цікавий спосіб закарбував номер авто


goom підкоряє вершину :)




Далі піднялися на найвищу вершину Комарницьких гір, по дорозі збираючи гриби. На вершині перекусили, взяли до рук МД та пішли на пошуки чогось цікавого (на горі велись бої по ПСВ). Ходили недовго, трава була дуууже висока, повикопували в ній трохи настрілу та куль від трьохлінійок. Потім я ходив, ходив та вирішив присіcти на вершині та помилуватися околицями. Як і присів та й мимоволі  вже заснув...)))Проснувся від пищання МД goom'a. Всьо, на тому коп вирішили припинити, пішли їсти наші наїдки та пити пивко.

Далі спускались по грунтовці в Нижнє Синьовидне, по дорозі побачили якесь свіже маркування


Вийшли до старої нафтової свердловини




з котрої нафта під власним тиском піднімається з надр землі та потрапляє в бочку


звідки вже відкачується у машину та везеться мабуть в Дрогобич, в нафто переробний


От така прогуляночка вийшла, зачот великий goom'у та tinian

Meine Ehre heißt Treue

goom

Додам від себе. Гриби ми не шукали, тільки те, що за ногу кусало.

Golem

Був там нині, вирішив зимовим повітрям подихати. По дорозі назад найшов ще одні скелі. По простому: наступна прогаль зліва (західніше) від першої. Кілометр на захід, потім серпантином вверх і їдучи урочищем бачимо коло дороги скелі. Було темно, не фоткав. Але мандруючи автом можна не полінитися і заїхати.

Спеціально для Сергія Матвієнка, який Умудрився в тому районі не знайти жодних скель, зате дзвонити мені з десяток разів і питатися де він зараз є. Звертаємо перед Нижнім Синьовидним коло вказівника Межиброди. Їдемо асфальтом. Коли починається бетонка - звертаємо на неї. Нові скелі по тій другій грунтовій дорозі. Їдемо значить бетонкою, проїжджаємо базу ЛьвівГаз "Вогник", за нею є відгалуження направо. Поруч розвалені сходи.Йдемо тим відгалуженням,  максимум за 10 хв коло скель. Ніяких чорних шлакбамів не абчив, взагалі не знаю де він їх найшов :)

Дігери всіх країн єднайтеся!

matvs

Та я знайшов же скелі. І фотки зробив. Хоч, я думаю зимою фотки би кращі би були, тому що листя заважає ці скелі фоткати.
Ось звіт на моєму щоденнику:
http://smatviyenko.livejournal.com/5435.html

Golem

Таде, зовсім не те. І масштаб дитячий. Якшо біля тої бочки шо в тебе в журналі описана піти вниз стежкою, зразу попадеш на описані тут скелі
Дігери всіх країн єднайтеся!

matvs

Цитата: Golem від 28.11.2010 20:50:00
Таде, зовсім не те. І масштаб дитячий. Якшо біля тої бочки шо в тебе в журналі описана піти вниз стежкою, зразу попадеш на описані тут скелі
ті  скелі, що я знайшов, теж великі. Їх тільки фоткати незручно, тому що вони у лісі і фотоапарат у мене з дешевих. Я виліз на них, то було страшно трошки. Хоча з них краєвидів на долину Стрия не видно - тільки сусідній схил видно. Але я обовязково поїду гляну і на інші скелі. Ще планую поїхати до села Ямельниця. Там теж багато скель на карті показано.

Golem

Оживлю стару добру тему кількома фотками. Місце навпроти скель доступне, нагорі ще є вежа звідки немає звіту ;)  Краєвиди просто бомба!

Машиною на самий верх!


Злиття річок Стрий і Опір


Фоткаємо захід сонця


Синьовидне і гора звідки ми щойно вернулися


Ліворуч Опір. Тече гірськими долинами, завжди холодний. Якраз то що потрібно у літню спеку. Праворуч Стрий - 30 кілометрів під сонцем. За день нагрівається до температури ванни


Ця скеля мені дорога і з нею повязано багато спогадів. Дякую всім за гарну вилазку!
Дігери всіх країн єднайтеся!

Electri4king

Кажуть, що найприємніша втома, коли ноги болять після тренувань в залі. Але ні, все-таки найприємніша втома, коли вони болять після прогулянок новими містами.

109 Гості, 0 Користувачів