Мабуть, саме ця ВЧ залишила по собі найприємніші враження - сміття мало, хабара - много. Вперше про це місце я прочитав у когось з квестерів. Володар фоток здавати місце не схотів, і я сів шукати його самотужки. Десь тиждень ми вдвох провели у пошуках частини за допомогою Гугля та Вікімапії. Перша спроба виявилась невдалою - знайшли, але не те, але теж цікаво (це я ще колись виложу). Друга спроба була в п'ятницю після роботи - у 18-00 я пригнув за кермо, забрав по дорозі напраника і ми поїхали. Десь о 19-00 мі були на місці:
Побачивші ці ворота ми поздоровили один одного, зачинили машину та пішли на теріторію. Звісно, в той вечір ми побачили дуже мало. Проте зустріли представника тих, кто мешкає на території частини. Домовились з ним про те, що назавтра ми повертаємось і гуляємо де бажаємо окрім поселення.
У суботу ми поїхали більш розширенним складом. Побачили багато чого, враження була найприємніші:
Вишка:
та краєвид з неї:
Ангари де колись стояла техніка:
Це колись був командний пункт, двоповерхова споруда:
Ну а далі ми вже гуляли там, де, мабуть, було не слід:
А ось ці фото - саме з фотолабораторії:
Сусідне приміщення:
Ну і по мелочах:
І вже наприкінці, на самому виході ми сунулись в бокси для автомобілів. А там...
Ось так. За цей рік я двічі був на цій ВЧ - але на страйкбольних іграх. Територія ще жива, але дуже засіяна нашим пластиком. Взагалі я важко повірив в те, що нам пощастило знайти настількі цілу частину. Да, кабелі усі викопані. Але цікавого дуже багато. Мир Вашому дому!
