Винні погріби на Погулянці (обговорення)

[Roy]

Основна тема тут

[Lesyk]

там в одного хлопа така сама куртка як і в мене 
 зачьот, + 
тре буде туди ше раз фундаментальніше злазити 

[Bottlehunter_]

Прикольне місце, люблю такі. А де  саме воно знаходиться? Тицьни на вікімапії, будь ласка.

[Roy]

Ось тут і ось тут. Спускатися в яр зі сторони вул. Олеся, ну або ж Зеленої, через парк.

[Wolff]

Були недавно з Сталкером . Мародерство - процвітає(. Винесли все ,що можна відкрутити,відпиляти, відламати і т.д. А підвал судячи  з кладки набагато стариший ніж будинок , що над ним збудований.

[Caesar]

Так, інфа обновилась.

Ян Кляйн, володів славетним броваром на Погулянці, де варилося чи не найсмачніше на той час пиво у Львові. До родини Кляйнів, яка викупила це місце у 1848 році (саме в час буржуазних революцій практично в усій Европі – період так званої «Весни Народів»), Погулянкою з 1810 року володів відомий львівський любитель добряче «погуляти», адвокат Ф. Вєнглинський (припускають, що звідси й прийшла назва), а трохи згодом, з 1821 року – підприємець Я. Дістль. Останній навіть відкрив тут свою пивничку, але далі цього не пішов. Кляйн поставив все, як то кажуть, «на широку ногу», і невдовзі до знаменитого виробленого тут пива додалися не менш знамениті «кляйнівські» вареники, печеня, а також «льоди» (морозиво) на всякий смак, які пропонували у завбачливо розташованому поруч павільйоні цукерні Майзона. Популярність Погулянці, як місцю розваг і відпочинку, було забезпечено, а її власникові це принесло, окрім матеріальних вигод, ще й політичний успіх: Яна Кляйна, як К. Кисельку та Ф. Гюбнера, теж обрали радним.





в 1948 році на місці пивоварні був відкритий винний завод.