Печерний монастир у с.Розгірче

[Tinian]

Колись я думав, що передкарпатські райони від рівнин аж до Сколого не мають нічого особливого і цікавого окрім Тустані. Але згодом стало зрозуміло що ці землі по своєму цікаві і симпатичні.



Місцеві гори (2 паралельні хребти від рівнин до хребта Парашки) не високі - до 700 метрів, без крутих схилів та дуже диких місць. Тут виходять на гору піщаникові породи які ми звемо скалами. А місцеві надра мають безліч мінеральних джерел, якими славиться прикарпаття на Львівщині. Скал, як виявлося, набагато більше однієї Тустані. Це і скали біля Межибродів, і біля Ямельниці, і Бубнище, і Розгірче, і певне ще більше, про яких я не знаю.

Скали, до яких було "легше підійти" давні люди стали успішно використовувати у житлових та оборонних цілях. Їхніми яскравими представниками є Тустань і Розгірче.

Мова піде про останні.



Тоді як Тустанські скелі відносно добре досліджені та возлюблені туристами, то розгірчанські дещо менш популярні. Вони менш грандіозні та менш популярні, хоч і розташувалися всього за кілька кілометрів від міжнародної траси М-06.



Навіть жодної таблички про "пам"ятку природи", як це би личило подібному об"єкту, ми не знайшли.

А ще не збереглося якихось конкретних даних про їх долю із більш давних часів. Лише кілька згадок у кінці 15го століття та два дослідження Вагилевича та Карповича (1830 і 1834 роки відповідно) із претензією на найгрунтовніші.

У 1990 році були знайдені залишки давнього городища датовані 7-8ст. до нашої ери. Але де ці залишки можна оглянути і взнати якусь конкретику щодо них - не знаю.

Достеменно відомо, що цей комплекс використовувався як монастир. Колись у 1200 роках татари спалили Київ, і кілька ченців, які вижили, подолали більш ніж 600км та дісталися цих земель. Тут вони вирішили осісти, та, як вважають дослідники, видовбали кілька приміщень у скелях.

Скельний комплекс складається із двох частин - власне основної із приміщеннями у породі, та двох менших скель. Менші скелі утворили вузький прохід у схилі та були такими собі воротами. Від тих воріт веде стежка до основної скелі.



Тут є 2 поверхи. На першому житлове приміщення (келія) та поруч менше, ймовірно комора.



На другий поверх ведуть трохи стерті сходи, видовбані у скалі, та стежка від скель-брами.



Тут монахи видовбали капличку із віконцями.

Звідти відкривається гарний краєвид на долину Стрия (той що річка) та два паралельні хребти, один з яких є Комарницьким і туди ми вже їздили. А тихий осінній ліс морозяного ранку заставляє відвідувача скель просто зупинитися та довго довго дивитися, милуватися пейзажем.



Під хребтом у долині Стрия розташувалося саме село Розгірче. Тут, за совітів, були розвідані запаси мінеральної води, пробурені свердловини та побудований не великий завод який розливав цю воду.

Зараз від заводу залишилися фрагменти бетонної загорожі, та розвалений маленький цех. Поруч дві свердловини, одна з яких законсервована,



а з другої під тиском тече "нафтуся".



Власне ці місця й були відвідані у четвер мною та goom'ом :)

-----------------
http://relicfinder.info/forum/viewtopic.php?f=16&t=49
http://uk.wikipedia.org/wiki/Розгірче
http://stryi.com.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=635&Itemid=219

POIs:
49.11883 23.68926 : джерело "Нафтусі"
49.11483 23.70036 : скелі

трек від траси М-06 (зупинка "Нижня Стинава") до скель тут

Обговорення

[goom]

Монаші келії.

[goom]

На другому поверсі стоїть ікона і маленький буклетик про історію монастиря.

[goom]

На стінах можна розгледіти от такі образи.

[goom]

Найстаріші дати на стінах, був вражений 1951.

[goom]

Стіна іноземних автографів.

[goom]

Так як ми  були в монастирі 14. 10. 10р то думаю фото буде в тему до того дня.

[inkognito]

  Про ОБГОВОРЕННЯ ви на жаль забули. Воно тутко

[Golem]

Кілька моїх фоток зимового Розгірче тут

[Олесь]

Також недавно навідався туди, нафтуся як текла так і тече з тієї труби. Туристів не було.
Добирався з сколівської траси, містком, пішочком з с.Нижня Стинава.