Шо є спільного між Говерлою та печерою Оптимістична? Найперше це статус. Говерла – найвища гора в Україні, а Оптимістична – найдовша печера. Та й не тільки в Україні. При загальній довжині ходів 260км Оптимістична це друга по довжині печера в світі.
![]()
Хоч Говерла і найвища гора в Карпатах, але вона далееееко не найскладніша. У гарну погоду піднятися на неї може кожен бажаючий. Те ж і з Оптимістичною. Там тобі не потрібно прорачкувати всі 263+ км щоб вибратися на поверхню. 😊 Магістральні ходи тут широкі, майже всюди ми йшли у повний ріст. Звісно що як на Говерлі так і в Оптимістичній можна знайти пригоди на свою голову. Тим не менше обоє вони чудово підходять як на перший спелео-туристичний досвід.
![]()
![]()
263+км – та це ж можна зі Львова в Тернопіль і назад зайти. Чи в Нієрегазу контрабас в транспортних рюкзаках тягати. Та структура печери дещо інша ніж одна довга кишка. Вона швидше нагадує велику круглу головку сиру діаметром 5км. А 263+ км - це загальна довщина всіх дирок і ходів що прогризли хробаки-спелеологи у цій печері.
![]()
Типовий хід в Оптимістичній
![]()
В будь-якому випадку Оптимістична - це є культове місце серед спелеологів. Цілі покоління виросли на ній. А з нас ще там ніхто не бував. Непорядок! То ж як тільки випала нагода нас зібралося аж три машини бажаючих також стати оптимістами.
![]()
![]()
Вхід в печеру знаходиться в селі Королівка, Тернопільська область. Чотири години і ми на місці, паркуємося на подвір’ї сільської спелеохати «У Тома». Далі обід в місцевому кафе і, незважаючи на мороз, усі переодіваються в легкі комбінезони. Хто бував в печерах то знає: там завжди +10 незалежно від погоди надворі. То ж щоб не спаритися прийдеться троха померзнути.
Куди ти нас завів!!!!
![]()
Кажани приймуть за свого
![]()
Коло входу в Оптимістичну
![]()
Власне вхід в печеру знаходиться у лісі, здалеку чимось нагадує підскельний бункер. Його окультурили бетонієм та поставили двері, щоб всередину не замивало грунт і воду. Зараз вхід виглядає як якийсь секретний абукт.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Том і Євген – наші провідники. Вони в цю печеру лазять з 1983 року. Я теж з вісімдесят третього року, тільки народження. Вони розповідали що раніше кожна експедиція починалася з відкопування входу. А деколи і закінчувалася цим самим. Перших сто метрів печери доводилося буквально пропливати як пацє в багнюці. Зараз його теж у зливу заливає, але вже не так сильно. Ну і є ще дерев’яні стовпці. По них навкарачки можна так-сяк пройти сухим.
За спиною лишилися двері. Йдемо під землю!
![]()
Ось такий хід і стовпчики. Перші сто метрів. Часто тут буває болото
![]()
Йдемо цим ходом
![]()
Євгеній - ініціатор вилазки і провідник
![]()
Дядько Том
![]()
Олег вперше в печері
![]()
![]()
![]()
Зуби акули
![]()
![]()
Йдучи по печері потрібно запамятати хто йде спереду. Щоб не загубитися
![]()
Коли я купував комбінезон в печеру то продавець мене запитав: «А що там може бути цікавого в тих печерах?». Якщо подумати: темнота, глина, каміння, кажани. Ну є ще кристали, сталактити і озера, але на поверхні зустрічаються в рази більші та яскравіші. Йти в печеру це насамперед пригода, новий досвід, випробування себе. Люди тижнями живуть в печері не виходячи назовні. Бо їм там добре, в печері їх душа відпочиває.
Печерні кристали
![]()
![]()
![]()
![]()
Кусок лави
![]()
Чимось нагадало Стебник
![]()
Як на луговнях
![]()
Ну і різні плафони.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
В нашій групі разом з провідниками було аж 12 людей. З Експлорера: Цезар, Руфус, Друся + Женя, Олесь, Олег, Саннімен, Давид і Голем. З печерних людей були Євген, Саша і неповторний Том. Він вів групу, а також травив всю дорогу смішні анекдоти і розказував про різні цікаві місця в печері. Звісно що великою аравою ми пересувалися повільно, тому в далекі райони не ходили. Але зате було весело.
![]()
Печерні люди
![]()
Хто тут повітря зіпсував?
![]()
![]()
Глобус. так колись всі перелазили. А зараз можна обійти що я і зробив. Щоб сфоткати Саннімена
![]()
Слухаємо черговий анекдот
![]()
Щоб оцінити об'єм
![]()
Тест на тверезість. Пяний тут не пройде
![]()
Аж незвично що в печері стільки місця
![]()
Квадратний прохід ніби його хтось видовбав
![]()
Домоклів меч
![]()
![]()
За дві години ходьби від входу є містична підземна галерея. Тут ми зустріли гномів, русалок, гідру, домового, мінотавра та інших персонажів. Недаремно ж це печера оптиМістична. Але не брехатиму, білочки не бачили. 😊 Страшно нам не було, адже прожектор Саннімена пропалював всю цю печерну чорноту наскрізь.
Гоблін
![]()
![]()
![]()
Казали що я збочинець
![]()
![]()
Наклав думок в голову
![]()
![]()
Ого! Дорогу нам перегородив монстр
![]()
![]()
Ти чого на мене втикаєш!
![]()
![]()
Я от згадав як люди скаржаться що в офісах погана вентиляція і немає чим дихати. А тут до найближчого входу повітря дві години ходьби. І все гарно дихалося нашій великій групі. Не кажучи вже про тих хто тут це все робив.
![]()
![]()
Теж мені русалка знайшлася!
![]()
![]()
![]()
![]()
Лорд Волдеморд
![]()
![]()
![]()
![]()
А це першовідкривач печери
![]()
Тут також можна оглянути експозицію кристалів та подивитися у глиняний телевізор. Зроблено це все було руками людей які тут жили в таборах і придумували собі таку відмазку щоб не копати 😊 Колись в цю галерею треба було 8 годин добиратися. Але завдяки тим хто все таки копав - нам зараз це зайняло лише 2 години. Деколи йдеш по траншеях в ріст людини і думаєш що це все люди своїми шкарами витоптали. А насправді їх прокопували довгими печерними ночами.
Одразу видно що Політех це дира (с)Саннімен
![]()
10 градусів, нічого нового
![]()
Якби не цей ліхтарик Саннімена то годних фоток би не було. Довірив мені його потримати
![]()
А ось і музей кристалів
![]()
![]()
![]()
Печерна порода
![]()
Перемикаємо канал
![]()
Зараз йдуть новини про Полтву на НТА
![]()
Ми ще з чотири годинки побродили по печері і змучені вийшли на поверхню. Під кінець кристали та інші красоти вже приїлися і просто хотілося пива 😊 Правда ми з Євгеном і Руфусом все таки пробіглися вперед і оглянули місце ночівлі кажанів. Уявляєте, в одному коридорі їх аж 500 штук висіло догори ногами. Стільки рукокрилих нараз я ще не бачив. Я звісно що не кажаніст, але ці маленькі милі істоти мають свій шарм.
![]()
![]()
![]()
Стільки кажанів я ще в житті не бачив!
![]()
В печері тепло. Тому кажанчики не всі сплять, деякі потягуються.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Руфус - професійний хіроптеролог
![]()
![]()
Далі були веселі вечірні посиденьки на кухні та міцний теплий сон у спальнику. Засинаю і тішуся сам з себе, що так гарно день пройшов.
![]()
Зранку ми розбилися на дві групи. Цезар, Руфус, Євген та Саша пішли в печеру на Радіо Люкс. А всі решта ще раз розбилися на дві групи і поїхали дивитися на тернопільські замки та їсти окківські хот-доги. Ну але це вже окремий
звіт.
Дякую всім за гарну компанію! Давайте мандрувати ще!
<![CDATA[<a href="http://www.youtube.com/watch?v=HZYwV-y4OlI" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=HZYwV-y4OlI</a>]]>
Telegram чат
Facebook
Instagram
Напишіть нам
Donate Експлореру
Тема: Печера Оптимістична (Прочитано 22096 разів)
