Прогулянка по місті Житомирі

Автор Roy, 21.05.2011 21:46:53

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy

Яке ж це місто, його культура, жителі, побут?
Маючи вільний від справ час, свій фотоапарат під боком та натхнення, вирішив пізнати його для себе. 

Житомир це стародавнє невеличке містечко, котре засноване по переказам аж в 884 році, чисельність жителів складає близько 270 тис. Не густо, як для обласного центру.
Околиці міста просто шикарні. Скелясті обриви, стара бруківка, низькі старі будівлі, мальовнича річка, котра в'ється містом, ліси навколо, котрі межують з містом. Супер!
Але це не скажеш про центр міста, він тут кардинально відрізняється від перефирії Житомира. Він чимось схожий на столичний. Здалось навіть,  що він ніби заражений характерною київською метушнею, широкі вулиці та площі центру а також архітектура забудови сталінських часів допомагають збагнути це.
Таке враження, що це міні-філіал Києва, відчувалось явище наслідування, ну але це доволі суб'єктивне враження.
Я себе необтяжував метою відвідувати музеї, та спеціально характерні місця, практично йшов навмання.

Житомирський теплий ранок. Сонце, синюще небо. Мій шлях розпочався з цього місця:



Це центральна частина міста, напіврозвалений будинок, у котрому проживають люди. Поряд школа, велика площа, рух транспорту, багатоповерхівка. Доволі контрасно. Ну і якось симпатично, так краще вбачається історія міста. Очевидно, на будівлю чекає знесення, аже розташована на вигідному місці. Поки що відчувається брак інвестицій та застій у багатьох відношеннях. Наче й не обласний центр.



Туалет, теж центр.
Доречі, так і не знайшов громадської вбиральні в місті, навіть на туристичній карті. Окрім цього переповненого, звісно  :)


Історична стара забудова міста була 1-2 поверхова, рідко трьох. Збудовні переважно з цегли або з дерева. Деякі в дуже аварійному стані.





Центр. Площа Соборна.
над площею височить багатотонна глиба з каменю.


Можна б було цей old-style знести, та не було чим :)


Ну і сама площа Соборна. Характерний годинник, з рекламою місцевого, навіть всеукраїнського виробника морозива "Рудь".


Житомирські таблички:





Про житомирські катакомби легенди ходять вже давно, навіть не легенди, а розповіді про підземне місто. Роками влада боролася з цим, засипали усі входи -виходи. Інформації про житомирських дігерів немає, невідомо чи хтось це досліджує.
Я все таки чисто випадково знайшов 2 входи, один біля Єзуїтської юридики, вхід котрого закледений був бетонним блоком, другий посеред вулиці, класична "лівньовка" зі скобами, з ймовірним продовженням. Найбільш цікавим виглядав хід біля Юридики, викладений зі старої цегли. Ех..., далеко. :-\


Власне Єзуїтська Юридика, вірніше її залишки. Абсолютний дестрой. Нічого цікавого, крім ось цього:


і афігевших котів юридики:


А тим часом весна в місті набирає повні оберти:




літні столики готуються приймати відвідувачів


Пішохідний міст. Має по бокам "крила". Думаю, Скіп буде знати для чого їхнє призначення.





Це місце для закоханих, котре рясніє любовними колодками, написами на нереальних висотах а також написами під мостом.


граматєї :)




Зеля, чуєш, Валєрра і тут був  ;D




Воно й не дивно, дуже романтичне місце, з прекрасним краєвидом


От так, люди живуть в місті біля річки


Далі забрів до будинку з космічними димарями)).



Але ні, це не димарі, це ракети, з музею космонавтики. Куди я принагідно зайшов.

На вході перевіряємо, чи все застібнуте


Звідти, коротко лише найцікавіше:

Спускний апарат Союз-27 - доставляв і повертав у 1978 році екіпаж у кількості двох осіб






Побут космонавтів:




комплект для приводнення з аварійного запасу космонавта


Так виглядає експозиція музею. Приглушене світло, космічна музика :). Об'єкт вартий уваги, але з екскурсією.


Далі, в компанії Lacerta я продовжив топтатись Житомирем.

Затоптали у стару частину міста:




В старій частині міста повно водяних колонок


живляться водою вони з централізованого водопроводу. Водопровідна вода тут в рази якісніша ніж у Львові.


Винесені на вулицю поштові скриньки. Це, для того щоб поштарка голову собі не ламала. Адже дуже все щільно забудовано житлом і в різних конфігураціях. Ще й до того на горбистій місцевості.




Поряд з котрою скелі, де часто тренуються альпіністи




А місто за той час готується до 9 травня: знімаються жовто-блакитні прапори


Тролейбус ЗіУ-682. Відрізняється характерним гумовим запашком.


Юній пасажирці тролейбуса Рой явно не сподобався :)


Та й інші чомусь повідвертались





модні київські ціни, ета ж сталіца!  ;D




Шось дуже довввгий звітик намалювався, мені аж тошно від того, читачам мабуть ше гірше може стати. Добре, заокруглятимуся.

Ще з Lacerta зайшли в музей МНС, а якщо по простому, до пожарників в гості :)
В музеї нам зраділи. Подивилися на місцеву експозицію,
я згадав за коп :)



а також за старі підземні безкисневі ходи:


ну і диспетчерський пульт також цікавий, можна понатискати кнопочки


Ну і будучи в Житомирі, як не придбати шкарпеток з Житомирської панчішної фабрики?
Серед тру-шкарпеток віднайшлися ось такі, оргазм сокс, код 69. Посміхнуло. Казали остання пара, народ все розібрав.


Не міг не замітити таку тру-мальовану вручну табличку, на автовокзалі.


Все, покидаю Житомир, маленьке місто зі своїм внутрішнім світом, життя в котрому безумовно продовжується!


Марічці велика подяка за компанію та допомогу. А також Сергію, котрому також подяка за можливість відвідин обласного архіву.

Тут можна пообговорювати
А тут є всі фотки з Житомира







Meine Ehre heißt Treue

300 Гості, 0 Користувачів