Ландшафтний Заказник Бердо: г.Станеша, г.Плай, г.Бердо

Автор Golem, 31.01.2010 08:19:07

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Авто-вело-піший маршрут по заказнику Бердо приваблює тим, шо там: гарно, легко і чисто. Боржавські карєвиди, рівний хребет, захід з обох боків з перевалів, набір висоти мінімальний і ніхто там ніколи не ходить. Тому й не смітить. Дуже рідко можна зустріти якусь пусту пляшку чи пачку цигарок.



Хребет простягається від Тухольки(на Трасі в Чоп, не путати з Тухлею біля Славська) до Лавочного. Зі сторони Тухольки на сам хребет йде нормальна асфальтована дорога. Шоб на неї попасти при вїзді в село слід їхати прямо, коли основна траса повертає направо. Той трасою зо 5 км, зупиняємося на найвищій точці перевалу, дорога йде через шляк баум на південний схід. Зі сторони Лавочного слід піднятися до перевалу витоків річок Стрий-Опір. Їдемо майже в кінець лавочного. Біля деревяного містка наліво і різко вверх. На полонині побачимо хрест і столик біля нього, далі вийдемо до ЛЕП і попри неї наліво. На перевалі 10м біля хреста йде дорога вверх на північ, нею і йдемо. Пройшовши 20 хв лісом попадаємо на сам хребет, далі через 2 горби Станеша, Плай, Бердо і спуск на перевал до тухольки. Всього 12км.

В напрямку Тухолька-Лавочне зразу після шляк бауму дорога йде по галявині в кінці якої підйом. Попадаємо на горб, зліва білий паркан якогось газового обладанння. Сходимо з горба і йдемо на південний схід камяною автомобільною дорогою. На неї можна заїхати і автомобілем з сторони перевалу, але там стоїть шляк баум. Хоча місцеві якось їздять.



Нікуди не звертаючи йдемо второваною автомобільною дорогою, проходимо маленький лісок, спускаємся троха вниз, попадаємо на галявину. З цієї галявини зліва видно гору. Назви вона не має. хоча виглядає красиво. Йти на неї не потрібно, це бічний відріг хребта. Дорога завертає наліво і згодом починається незначний підйом на хребет. Десь кілометр лісом.

Вийшовши з лісу основна дорога йде західніше, тобто прямо. Та нам потрібно на горб шо зліва від нас. тому в зручному місці не скидаючи висоти йдемо цим горбом, згодом попадаємо на второвану дорогу і ось вона - вершина. Це і є Бердо. Найвища точка хребта. Звідси можна оцінити, який ми б зробили гак якби пішли прямо :)



Все навколо - немов дитяче уявлення про світ, втілене у ландшафті. Адже не знайдеш жодних потворних ліній, жодних некрасивих дерев. Навіть обпалені блискавкою штурапки - і ті органічно вписуються в ландшафт. А чого вартують шикарні боржавські краєвиди усіяних афенами полів. Чи хмара з дощем, який лиє над сусіднім селом. Чи клуби пару, шо вириваються прямо з-лід ніг, утворюючи невеличкі хмаринки зовсім поруч. Від дощу все намокло, але від цього стало ще більш яскравим і виразним, прямо як в спогадах про дитинство.

Година рівним хребтом - і ми на Станеші. Звідси вже чітко видно ВВ, Тростян, хребет Бескид, якшо добра погода - величну Боржаву. Продовження маршруту - до перевалу в Лавочне, а далі якшо дозволяє час - хребтом Бескид з вершиною Явірник і на Станцію Бескид. А якшо ні - просто в Лавочне.



Маршрут прохідний для матрасів любої категорії мякості, а також дітям, хворим з велосипедом та іншим. Окрема категорія - Джиппери, саме завдячи їм на хребті трава була втоптана шо значно полегшило пересування.

Зустірли ми і мє-є-є-єсних, які рвали "ягоди". Кілька ключових фраз: "Таде то був вуж, то гадина!", "Та нє, нема ведмедів, тільки двоногі", "Ну ти кажи нормально ягоди, а не афини якісь", "тебе як гадина вкусить ніяка лікарня не поможе, тілько до бабки йти", "а шо то ви самі он як повзувалисі, а вона в тапочках йде. Дайте їй хоч шкарпетки якісь" ну і інше.



Будучи на автомобілі рекомендую спуститися в сторону Нижніх Воріт. Дорога симпатична, є на шо поффтикати. Якшо дозволяє час - відвідайте ше водоспад Гуркало. Для цього після Сколе в Дубині поверніть наліво на Корчин. Виїхавши біля памятника далі їдемо прямо, перед мостом і зупинкою поверніть наліво. Далі камянистою дорогою весь час прямо. Переїжджаємо річку один раз (Таврія проїхала) далі через болото і коли виїжджаємо на широку галявину в кінці якої річка, - ми на місці. Переходимо річку і зразу за 10м маленьким поворотом направо, в ліс. Йдемо стежкою, ше два рази переходимо річку і ми біля Водопаду. Тут можна досить непогано покупатися, поробити фотки. Ні в якому випадку не йдіть прямою широкою дорогою - там водоспаду нема ніде.



Всі фото тут
Дігери всіх країн єднайтеся!

281 Гості, 0 Користувачів