Автор Тема: Личаківська-3  (Прочитано 4461 раз)

1 гість дивиться цю тему.

explorer

  • Адміністратор
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 762
  • Рейтинг 218
    • Перегляд профілю
    • explorer
Личаківська-3
« : 18.05.2007 22:47:15 »
П'ятниця, 18 травня, 2007 року, № 82 (152)
Личаківська-3
(Закінчення. Початок – у “Газеті” №№77, 75)

http://gazeta.lviv.ua/articles/2007/05/18/23484/

У будинку №105 від 1990-х років міститься філія банку “Львів”. Під №107 за Польщі був санаторій Червоного Хреста, зараз це госпіталь прикордонної служби, який має адресу вул. Рєпіна, 1. У будинку №108 за польських часів була розташована фабрика металевих виробів “Тантал”, від 1950-х – ювелірна фабрика, нині тут ювелірне конструкторське бюро “Топаз” (№108 і №110).

Під №112 за польських часів була фабрика повозок Йоанни Світальської, в 1960-ті на цьому місці збудували п’ятиповерховий будинок у стилі конструктивізму, на першому поверсі якого до 2006-го містився гастроном “Оксана”, тепер тут гральні автомати й магазин меблів “Нова ідея”. У будівлі №116 за Польщі була фабрика бетону Йораса, зараз цього будинку не існує.

У будинку №117 за польських часів був ресторан Драйфінґера, тепер – магазин “Продукти” і крамниця галантереї та канцтоварів. Шестиповерховий житловий будинок №119 спорудили у 1980-х. Неподалік стоїть каплиця Личаківської Божої Матері. 28 серпня 1958 року на свято Успіння Пресвятої Богородиці за наказом тоталітарної влади бульдозери зруйнували каплицю, яка стояла тут протягом століття. Її відбудували за кошти спонсора – Львівської залізниці, освятили 24 травня 1998 року та передали під опіку церкви святої Покрови, на честь чого встановили пам’ятну таблицю. У будинку №120 на куті з вулицею Котика за часів СРСР була пельменна, нині тут кафе “Кайзервальд”. Під №122 у 1950-х була шашлична, зараз це житловий будинок. У шестиповерховій будівлі 1970-х років №128 за радянських часів працювало Червоноармійське відділення Держбанку, тепер відділення Укрсоцбанку.

У чотириповерховому будинку №130, збудованому в 1970-х, міститься швейна фабрика “Силует”. Приміщення кінотеатру імені Миколайчука (№131) спорудили в 1950-х, до часів незалежності це був кінотеатр ім. Галана. Під №132 за Польщі була фабрика ліжок Закса, зараз це житловий будинок. Шестиповерхові житлові багатоквартирні будинки №139 і №141 збудували наприкінці 1980-х. У колишньому будинку, який мав адресу №139 і якого тепер не існує, від 1950-х був ремонтували взуття. Під №145 за Польщі був ресторан Роснера, нині тут житловий будинок. Під №148 у радянські часи були школа робітничої молоді №12 і Дитячо-юнацька спортивна школа №7, остання збереглася донині. У цьому ж будинку тепер ремонт взуття. П’ятиповерховий житловий будинок №149 збудували в 1960-х за оригінальним проектом. Під №№150 і 152 від польських часів міститься Авторемонтний завод, який за радянської влади одержав №128.

У будинку №151 від радянських часів існує Ощадбанк. Під №155 за Польщі була аптека Баршака, 1971 року її повністю переобладнали. В одноповерховому будинку №165, спорудженому в 1970-х, за радянських часів був комісійний магазин, тепер тут торговий центр “Личаків”. В одноповерховому будинку №169 оригінальної приміської забудови у 1950-х була закусочна, зараз його планують знести. Під №171 за Польщі була чоловіча школа імені Зіморовича, у 1950-х – середня школа робітничої молоді для глухонімих, тепер це середня школа №63 з прибудовами 1960-1970-х років у подвір’ї. Перед головним фасадом школи – пам’ятник Шевченкові, над яким багато років росла похилена верба, це найстаріший пам’ятник Кобзареві у Львові – його спорудили 1960 року.

Під №175 – церква Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ, один із найбільших храмів Львова (на фото). На стіні церкви – меморіальна дошка, яка свідчить, що храм відкрили 13 жовтня 1992 року, він став парафією отців Салезіан. На подвір’ї – дерев’яний хрест, встановлений на честь 2000-річчя Різдва Христового. Церква Покрови має прибудову початку ХХІ століття з боку вулиці Козика – це Дитячо-юнацький молодіжний центр “Ораторія” святого Домініка Савіо. До 1939-го церква Покрови була римсько-католицьким храмом Матері Божої Остробрамської. Після війни за радянської влади тут була книжкова база, очевидно, в ті часи сюди потрапив і бронзовий бюст Лєніна, який знайшли в червні 2005 року. Його вирішили використати для виплавки невеликого дзвона, проти чого протестували львівські комуністи. У грудні 2005-го група розмінування аеромобільного полку Західного оперативного командування знешкодила артилерійський снаряд часів Другої світової, котрий виявили у стіні храму на висоті 10 метрів.

Нижче церкви в парку 1945 року встановили на постаменті танк “Гвардія”, на якому в липні 1944-го в місто нібито увірвалися передові радянські частини. Це був найстаріший пам’ятник радянської епохи у Львові, його знесли в роки незалежності.

У будинку №181, спорудженому в 1960-х, до початку 1990-х містилося дитяче ательє “Оленка”, нині тут Укрпромбанк. Під №183 від радянських часів існує Ощадбанк. У будинку №189 від радянських часів розміщується бібліотека для дітей і юнацтва. За будинком №201 – міні-ринок, облаштований тут наприкінці 1990-х. Під №209 в одноповерховій будівлі початку 1960-х – магазин “Продукти”, який до 1990-х мав назву “Полонина”. Будинок №215 є типовим одноповерховим магазином-павільйоном 1970-х років, тут дотепер міститься магазин “Господарські товари”. Під №217 за радянських часів було ательє індпошиву одягу та ремонт взуття, зараз – комунальне підприємство. У будинку №219 від 1950-х був ремонт взуття, тепер це житловий будинок. Під №223 за радянських часів був опорний пункт правопорядку, нині тут дільничний пункт міліції Личаківського району.

Під №233 за радянських часів розміщувалося поліклінічне відділення 6-ї міської лікарні у Винниках, нині тут Львівське міське медоб’єднання “Фтизіопульмонологія”. Двоповерховий житловий будинок №273 є типовою забудовою барачного типу 1950-х років. Під №236 за польських часів містилася Лисеницька фабрика пресованих дріжджів і спирту, від радянських часів це дріжджзавод. На перехресті Личаківської з вулицями Голинського та Яловець від радянських часів в одноповерховій будівлі 1960-х років була автостанція №6 напрямку на Золочів і Перемишляни. Автостанція у 1960-1980-х роках була місцем спекуляції дріжджами. З 2002-го її закрили, зупинки автобусів і “маршруток” цього напрямку розташовані вздовж вулиці Личаківської від перетину з Трактом Глинянським і до вулиці Яловець.

Ілько Лемко
Розшарити F VK G+