Автор Тема: Сербська, Староєврейська  (Прочитано 4692 рази)

1 гість дивиться цю тему.

TrialCheck

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 42
  • Рейтинг 3
  • Стать: Чоловіча
  • TrialCheck
    • Перегляд профілю
Перпендикулярно до вулиці Руської на південь від площі Ринок відходить вулиця Сербська. Частина її від Ринку до Староєврейської з кінця XVI століття називалася Торговищем худоби, бо саме тут євреї торгували цим товаром.


Із початку XVI століття вулиця дістала назву Шкоцька.

Тривалий час вважали, що зазначена назва пішла від декількох шотландських родин, які нібито тут мешкали, але в підсумку історики зійшлися на тому, що Шкоцька – це перекручена Скотська, пов’язана з тією ж худобою. Друга частина Сербської – від Староєврейської до Братів Рогатинців – сформувалася лише в другій половині XIX століття і називалася Ружаньцовою та Трояндовою. Третя частина – від Братів Рогатинців до площі Соборної – з початку XIX століття мала назву Бернардинська нижча, бо виходила до монастиря бернардинів. 1871 року всі три частини вулиці об’єднали під назвою Сербська, хоча немає якихось достовірних доказів, що тут колись мешкали серби. Під час німецької окупації Львова (1941-1944) вулицю називали Хорватською, бо серби були запеклими ворогами фашистської Німеччини, а хорвати – її союзниками. Забудова вулиці: ренесанс, бароко, класицизм, сецесія.

У будинку №1 за польських часів був магазин кухонного посуду Гехлера, ремонт парасольок Коркеса та магазин тканин Ґлімера, а за радянських – ательє з пошиття портьєр. За часів СРСР у тій же кам’яниці Войнаровських на розі з площею Ринок містився опорний пункт правопорядку, а навпроти був приймальний пункт склотари. Під №2-а за польських часів були магазин кухонного посуду Бардах, ремонт парасоль Райфа та ресторан Баума, тепер тут торговельний дім Геррі Вебера.

Під №4 у 1950-ті була артіль “Харчопромкомбінат”, нині тут житловий будинок. У житловому будинку №6 останніми роками облаштували салон меблів “Західна лінія”. У будівлі №7 за Польщі був магазин кухонного посуду Шварта, тепер – житловий будинок. Під №9 ще наприкінці 1990-х містився комісійний магазин, нині – крамниця антикваріату “Сербія”, а за польських часів тут був магазин письмового приладдя Шуберта. У будинку №10 за Польщі була м’ясна крамниця Каца, зараз – перукарня, вхід до якої з боку вулиці Староєврейської.

Під №11 за польських часів містився магазин кухонного посуду Арона Фіша, нині це житловий будинок. У житловому будинку №13 від радянських часів працював великий гастроном, тепер тут – гриль-бар “Старий Львів” і магазин продуктів “Жираф”. У житловому будинку №15 за Польщі був магазин кухонного посуду Любіна, за радянських часів – Кооперативне товариство художників і закусочна, нині – комунальне підприємство “Старий Львів”. Під № 17 за Польщі був магазин кухонного посуду Кона і ресторан Васінчинського, тепер це житловий будинок.

Перпендикулярно до Сербської йде вулиця Староєврейська, названа так 1990 року в пам’ять про те, що в період середньовіччя тут оселялися винятково представники єврейської громади. У різні часи різні частини вулиці мали різні назви: з XIV століття відома назва Бидленца, тобто худоб’яча, з XV століття – Зарванська, або Зарваниця, з 1795 року –Нова Жидівська, з 1863 року – Векслярська (вексляр означає міняйло, бо на вулиці було багато міняльних контор, звідси походить слово “вексель”), із 1888 року – Боїмів на честь відомої середньовічної родини львівських купців, вихідців з Угорщини. З 1944 року вулиця мала назву Фрунзе на честь більшовицького військового та партійного діяча. Забудова: класицизм, сецесія.

На початку вулиці під №1/3 за польських часів була торгівля цукром Топольницької, а в перебудовні часи тут відкрили одну з перших цукерень нового часу. Тепер у будівлі містяться аж три цукерні й магазин ювелірних виробів “Шпінель”. У будинку №2 за Польщі був ювелірний магазин Ціппера, нині – салон мобільного зв’язку UMC. Під №4 за польських часів містилася перукарня Шварца, останніми роками тут були ювелірний магазин і відеостудія, нині – косметичний салон “Абсолют”. Під №5 за Польщі був ремонт парасоль Вальдмана, від 1950-х років тут містився ремонт взуття, а зараз – кафе-бар “Хорс” і весільний салон Elig.

У будинку №6 за польських часів був магазин Ботвін, тепер – крамниця “Мілітарний колекціонер”, імідж-студія “Ексклюзив” і ремонт взуття. Під №9 за Польщі містилася Спілка мельників, нині – Львівський міський центр державного земельного кадастру та Львівський обласний державний центр експертизи сортів рослин. У будинку №10 за польських часів розміщувалися ювелірний магазин Руде та молочарня Кляйнрока, нині це житловий будинок. У будівлі під №11 до 1939 року був магазин одягу Шнека, тепер тут також житловий будинок. Під №12 – комісійний магазин, де можна придбати антикварні речі побуту другої половини ХХ століття. За радянських часів магазин мав назву “Радіокульттовари”. На розі з вулицею Сербською до часів незалежності містився доволі відомий у центрі Львова пункт прийому склотари, тепер тут житловий будинок. У житловому будинку № 17 за польських часів був пункт прийому макулатури Райха, нині міститься офіс парфумерно-косметичної фірми “FM Group Україна”.

Під №19 за польських часів був магазин галантерейних товарів Майзелеса, тепер тут житловий будинок. Під №20 за Польщі була друкарня Лукашевича, нині – перукарня “Ксенія”. У будинку №24 за Польщі був продаж металів Вайдгорна і Канарієнфоґеля, зараз тут майстерня з ремонту холодильників і пральних машин. Будівля №29 у 1950-х була гуртожитком Торгово-економічного інституту, нині – житловий будинок.

Наприкінці вулиці з північного боку бачимо фрагмент стіни знаменитої синагоги “Золота Роза”, збудованої у XVI столітті, яку німецькі окупанти знищили 1942 року. Поряд висить меморіальна дошка, яка розповідає про історію синагоги. В післявоєнні часи на місці зруйнованої синагоги багато охочих шукали міношукачами золото, але ніхто нічого так і не знайшов.

Ілько Лемко


_http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/01/19/20966/
Розшарити F VK G+
We who are not as others!