Печера біля села Сукіль + 8 водопадів

Автор Golem, 10.05.2010 18:29:38

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Їздив нині на Скелі Довбуша. Ніби обєкт не надто цікавий, але. Зустріли ми місцевого краєзнавця Олександра, який і займається цим обєктом. Він нам розказав дуже багато цікавого про скелі, зокрема показав дві срібні монети: одна кельтська, дуууууже стара, а інша - 1600-их років. Він їх знайшов на скелях, коли дощова вода вимиває назовні старовинності. Про всякі черепки він навіть і не згадував :) Ну але суть не в тому.

Біля села Сукіль є печера. На вершині гори стояв колись монастир. В самій горі можливо добували сланці. Печера може бути наслідком видобутку, або ж природня. Всередині є кілька кімнат і затоплений колодязь, в якому занйшли залишки драбини. Тобто це може бути хід на інший рівень.

"
Перша письмова згадка про село датується 1587 роком. Існує декілька версій щодо походження назви Сукіль. Ймовірно, вона походить від татарських слів: "су"- вода, "кіль" – біжить. Старожили розповідають, що у сиву давнину в селі було біля 900 осель. Люди жиди в урочищах Кривулини, Бозники, Плай, Лаврівка. На Лаврівці був чоловічий монастир, задишки фундаменту якого збереглися  по сьогодні. Під горою Лаврівка знаходиться штучна печера-кімната з вирубаними нішами для вартових, великим запасом прісної води. У церкві св.Михаїла до 1983 року зберігалися Ікони 350-ти, 500-річної давності, по-варварськи знищені атеїстами.
"

Ше одна напівпечера йде попід дорогу на скелі, але атм довжина лише 15м.

Фото монет викладу найближчим часом. А печеру планую відвідати, ну дуже вже хочеться мати на Львівщині побільше описаних печер :) Правда коли - невідомо :( Засилають в Китай на Ворлд Експо
Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Як і обіцєу - фото монет. Знавців просив би підтвердити шо це дійсно ті монети, про які нам розказували. Ну шоб знати чи з чуваком можна мати справу.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Zaval

Більша монета якщо не помиляюсь середньовічний талер 16-го століття,  на меншій монеті нічого не видно, але за розміром вона  подібна на римській динарій.
Дуже цікава інформація. Дякую і +.

yar-79

А як на мене схожа на чешую по КР... Видно частинку коня і наїздника, а може і польське середньовічча, ось моя схожа 1621 рік, знайдена в Брацлаві по "козаччині":

Шкода, зворотньої сторони немає.

Bottlehunter_

Розповіді місцевих жителів того регіону часто бувають перебільшені, по собі знаю. Приклад: дядько розказував, як коло ріки знайшов кошик бойових патронів, а в річці - німецький мотоцикл і потім розібрав його і сушив на печі.
to Golem: якщо зберешся їхати, дай знати, я там недалеко живу. Біля Сукіля в горах є Мертве озеро, тезка того, що біля Сколе. Хто був - казав, що дуже незвичайне місце.  Давно хотів туди сходити. Найкраще було би добиратися ровером зі сторони Болехова.
Най жиє Гуцулія!

Валера

Сам родом із Сукіля там і поховав батька на його вочині. На канікулах у баби в кінці 80х був присутній коли знайшли вхід в печеру ми намагалися вбити змію біля підніжя скали кидаючи каміння коли обсунувся насип утворилась дира ми її розгрібали руками із звіти запах був невиносимий потім хтось покликав батька і уже розкопували лопатою отвір нас вразив драбина яка спускалась в криницю була унікальною щаблі трапеціевидні я такої драбини більше ніде небачив бабуся розказувала шо монастирь називався Св.Лаврентія. теперішня церква у селі уже третя. Коли буду їхати на цвинтар до батька заїду і пофотографую.

Golem

Не знаєте куди себе подіти коли надворі дощ чи тане сніг? Гайда на Сукільські водопади! В одному селі є аж вісім надзвичайно красивих водопадів. І саме в таку мокру погоду вони є найбільш повноводні та мальовничі. Надодачу Ви ще відвідаєте цікаве підземелля видовбане в горі. За легендою тут переховувалися від набігів монахи з монастиря що був поруч. Всередині є два довгих коридори та заглиблення з водою.

Сукільський Верхній


Підземелля в товщі гори


Сукіль-Набивківський



«От Сукі....ль» - думав я про тих хто мав би робити сюди дорогу. Адже ЖПС показував що 25км від Болехова до Сукіля їхати 50 хв. І це виявилося правдою! Село Сукіль лежить рівно посередині між двома туристичними центрами: Скелі Довбуша і водопад Кам'янка. Якби не жахлива дорога, це міг би бути карпатський варіант «Золотої Підкови». А так то тільки на джипі. В загальному дорога від Львова до Сукіля займає 2,5 години.



При в'їзді в село знаходиться перший водопад «Сукільський Нижній». На Гугл карті він позначений тут Коло нього є невеличка табличка з описом всього каскаду водопадів. Висота цього лише 2,5м, але для розминки годиться. Ми з Олесем і його дівчиною (яка все проспала дома) оглядаємо водопад і йдемо далі.







Щоб попасти до наступного водопаду з цікавою назвою «Дика Баба» потрібно звернути на північ між двома церквами. Далі лишаємо цвинтар по праву руку і вверх по потічку. Від точки куди можна під'їхати машиною до водопаду йти метрів 500. Але якщо у Вас не грізний джип, а звичайна пузотерка то краще її лишити коло церкви і прогулятися весь маршрут пішки.

Дорога до Водопаду






Цей водопад нас вразив своєю дикою тропічною красою. Води тут хоч і не було багато, але оці зелені мохи навколо, ці крапельки що по одній перекочуються з каменя на камінь того вартували. Висота водоспаду 4 метри. Прохід до нього у взутті на підборах чи в'єтнамках утруднений.







Проїжджаємо далі селом і на роздоріжжі спускаємося ліворуч вниз до річки. В цьому місці нас чекає аж три водоспади і справжнє підземелля.

Водопад Сукільський Верхній розташований за подвір'ям однієї з садиб. Паркана тут немає, а її мешканці люб'язно нас пускають. Цей водопад повноводний і має чудові місця для селфі та групових фотографій. Висота його 3м.

Підземелля он під цією горою


Зручне місце шоб лишити машину








Водопад у вигляді серця – що може бути романтичнішого!




Найвищий Сукіль-Плайський водопад (8м) розташовується на іншій гілці річки. Дякуємо господарям садиби і вертаємося назад до моста. Далі вузькою стежкою попри річку ми попадаємо на дуже мальовничу галявину тут. По суті це навіть не галявина, а ціла бухта вимита за мільйони років цим водопадом. По скелях навколо можна судити який був тут рельєф колись.

Прохід до Водопаду


Можна видавати профанам за фортечні мури


При першому ж погляді на водопад у нас виривається слово «Вав!». Він справді великий та дуже красивий. Фотографуємося донесхочу і йдемо дивитися на підземелля.





Будь-який монастир чи замок обов'язково повинен мати підземний хід! Це непорушна аксіома уявлень галичан про фортифікацію. Причому підземний хід буде йти якщо не до Львова, то як мінімум до сусіднього міста. Часто приходиться пояснювати людям що навіть у сучасних ходах укріплених бетонієм з часом сиплеться стеля та збирається вода. Що ж говорити про тодішні будівельні технології! Навіть якщо хід і справді був, то він давним давно обвалився.

Чомусь ніхто не хотів мені давати координати де знаходиться вхід у підземелля. Так ніби це невідомо яка таємниця і там можуть бути закопані скарби монахів. То ж врешті Олесь знайшов його нанесеним на Османд карту. Ну і в селі кожна бабуся показувала нам рукою де він знаходиться.

Вхід в "печеру"






Вхід у підземелля це вузька щілина на схилі річки. Він знаходиться на кілька метрів вище рівня води. Просочуємося всередину і попадаємо у головну залу. Тут можна майже стояти. Прямо йде довгий хід шириною метр. Праворуч видно колодязь і ще один хід паралельний попередньому. Всі ходи мають прямі кути та видно сліди довбання. Те що підземелля штучне не викликає сумнівів. Зараз тут можна ходити лише зігнутим бо стінки пообвалювалися і піднявся рівень підлоги. І вхід теж обвалився. Але його не важко розчистити якщо шо. Слідів тюбінгів ми не побачили.

Головний коридо прямо від входу


Праворуч видно виробітку яку називають "колодязь"


Логічно, бо в ньому вода :)


Хід коло колодязя закінчується тупиком


Вид з тупика на Олеся


Якшо захотіти то воду можна відкачати. Але думаю там ніц нема


Глибина «колодяза» кілька метрів і він затоплений водою. Довжина обох ходів десь двадцять метрів і вони з'єднуються між собою вкінці. Далі видно невеличке продовження ходу вглиб гори і незакінчену виробітку. Мені це все дуже нагадує породу в Золотій Шахті коло Берегово. Ці ж сланці і ця ж схожа на каолін глина.

Йду по головному коридору прямо


Поворот ліворуч і спалене колесо


Вид від колеса на головний коридор


Вид з головного коридору на вихід


В породі видно вкраплення чогось жовтого


Вихід з підземель колись явно був ширшим


В інтернеті існує думка що тут переховувалися монахи під час набігів і це вони видовбали криницю. Ця версія звучить неправдоподібно. Вода ітак є за пару метрів поруч в річці, вночі можна набрати. Для чого їм було будувати довгі вузькі тунелі, а не одну велику келію? Та й вентиляція мусіла бути інакше б вони тут задихнулися скоро.

Дороговказ до Водопаду




Трохи замастившись вилазимо нагору. Недослідженим залишився водопад Сукіль-Плайський верхній. До нього потрібно піднятися серпантином по дорозі вгору і перейти ділянку одного з мешканців. В сумі десь 500м шляху. Цей водопад має висоту три метри і також утворив собі затишну ложбинку. У водопаді плаває багато колод. Напевно місцеві мешканці таким чином сплавляють дрова вниз до своїх будівель.





Вітаємося з Джимміком який вже встиг троха заскучати і їдемо до наступних водопадів в кінець села. Ця місцина називається хутір Хащуватий. Минаємо автентичні бойківські хати які особливо і не змінилися за останні сто років. Лише дах їм сучасний зробили, аби не тік. Люди всі тут добрі, вітаються з нами, усміхаються. Дуже приємно попасти в такий тру куточок гір як було колись.







Тут є два водопади Хащуватий верхній(1,5м) і нижній(7м). Хоча насправді їх значно більше. Тут щокілька метрів на потічку зустрічаються міні-водопадики 😊 До річки веде стрімкий спуск вниз з головної дороги, тут ми і лишаємо машину.

Нижній. Не повезло, вода закінчилася :(


Верхній


Видно як вода вимила цілий острівець


Нас настільки заперли всі ці міні-водопадики що кілометр до нашого останнього, на сьогодні, водопаду ми вирішили йти долиною річки. Аби жодного не пропустити. Стежка тут десь є, десь немає. Але за хвилин тридцять ми цей кілометр здолали.

Водопадики подорозі




Опа! Що це там за монстр?


І о так! Воно того вартувало пертися в таку глушину. Широкий та високий Сукіль-Набивківський водопад виглядав майже як Ніагара. Це надзвичайно мальовниче та фотогінічне місце. Добре що ми цей водопад залишили насамкінець. Інакше б нам решту не зайшли після нього 😊













Від водопаду вверх йде стежка яка невдовзі виходить на капличище. Велика та добротна споруда може вмістити цілу групу туристів. Поруч є хрест і синьо-жовтий прапор. Від хреста до машини двадцять хвилин ходу просторими лугами. Я от собі подумав що непогане тут місце для перенесення хіпі фестивалю з-під Шипота. Водопад є, гори є, галявина є, попсових туристів немає 😊







Коврик версія 2.0. Не тільки вставляє, а ще й допомагає!


Назад ми поїхали через перевал і попри водопад Камянка на трасу Київ-Чоп. Дорога тут проїзна для більшості стокових позашляховиків: каміння і глина. Хоча на пузотерках краще і не пробувати.

Класне місце для фестивалю!


Як думаєте де тут північ?


Напевно що не вгадали. Бо рідкі гілки ростуть на йух :)


Підсумовуючи: Стільки водопадів за одиницю часу я в своєму житті ще не бачив! Причому вони як молода сільська дівчина: реально красиві та ще не зіпсуті надмірною увагою. На огляд водопадів та підземелля нам пішло 5,5 годин. З добиранням зі Львова і назад якраз виходить повний день. Якщо є ще час і натхнення то можна сходити на сусідню гору Беньки. Звідти видно і Сколівські Бескиди з Параскою, і Горгани з їх розбитими літаками, і Пікуєнний верховинський хребет. Або відвідати справжні природні печери коло Кам'янки.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Олесь

Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Golem

Микола Бандрівський написав:
"
Печера в с.Сукіль була виявлена навесні 1988 р. під час повені, яка оголила вхід на правому березі р.Сукіль на північно-східній околиці села в урочищі "Лаврівки" (цікаво, що вершина гори, яка нависає над печерою, має назву "Монастир"). Тоді ж печера була обстежена св.п.Михайлом Рожком і працівниками Інституту нафти і газу з Івано-Франківська. Того ж року перші археологічні дослідження в печері провела археологічна експедиція НТШ під керівництвом Миколи Бандрівського, знято план підземних ходів (тунельного типу). Матеріали з досліджень печери в с.Сукіль опубліковано: див. збірник "Скелі й печери в історії та культурі стародавнього населення України" (Львів, 1995, с.121-122)
"

Ось ці матеріали






Якщо підсумувати:

1) Є ще дві схожі штучні печери в Косівському районі

2) Ці печери не могли бути ні монастирем, ні житлом схимників, ні як культова споруда, ні як сховок від набігів.

3) Культурного шару в них виявлено не було.

4) Основна робоча версія що в цій печері щось ховали. Це могли бути опришки чи звичайні розбійники.

5) "Колодязь" це насправді сифон який закриває вхід в іншу кімнату. Для його осушення потрібно відводити воду з річки. Там ховали найбільш цінні речі.

Дігери всіх країн єднайтеся!

411 Гості, 0 Користувачів