Одного ранку на Погулянці

Автор Roy, 26.05.2010 02:52:52

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy

Похмурий, туманний ранок зустрів мене з Смайлом на Погулянці, біля Центру творчості дітей та юнацтва Галичини.
На годиннику 7:30, крокуємо в напрямок лісопарку, через ставок.







Найперше що нас цікавило та хотіли побачити, це будинок та церкву, які розташовані серед мальовничого масиву, в такому собі оазисі. Будинок за адресою Вахнянина 39-а. Збереглася на будівлі старенька табличка неймовірної краси Pasieki Lyczakowsie 1. В фронтальній частині будинку збереглась автентична веранда, вхідні двері та замок того часу. Поряд з будинком церква Матері Божої Неустанної Помочі. На її місці колись зведена була вірменською громадою дерев'яна капличка, яка з часом перейшла до монахинь Бенедикток. Тоді ж і була зведена церква та будинок.

Будинок має свою оригінальну легенду.
Жила у цьому будинку гарна панянка. На вигляд мала років зо 30, а час, який невпинно втікав, наче оминав. Вона не старіла, а чоловіки, які закохувались до нестями, з часом втрачали силу і... зникали. Це привернуло увагу одного лікаря, який, перевіряючи панянку по реєстру, не зміг зрозуміти дату її народження. Виходило, що вона мала мати 80 років. Він здогадався, що через шалене кохання з панночкою чоловіки, побувавши в її сексуальних обіймах, втрачали життєву енергію і молодість. Розгадавши її таємницю, медик, в якого вона закохалася, зупинив сексуальне винищення чоловіків. Не отримуючи від нього взаємності, жінка почала старіти і згасати.




При тому будинок дуже позитивний, як і навколишня територія, перевірено неодноразово на собі. Добрі колеги колись винаймали третину будинку для проживання, гостював інколи, гулялося, спалося, їлося, пилося там добре, привидів ніхто не бачив :) В мене чомусь завжди виникає дивне відчуття привязаності до того місця.
Поряд є металева вишка невідомого призначення, городи, кілька покинутих сарайчиків. Городи свіжі, обробляються людьми. А от в одному покинутому, напів-заваленому сарайчику знайшли, підреслю, саме знайшли :) серед тих хащів старенький Москвич 400-420. Трохи поржавілий, проте всі основні вузли на місці. Замаскований прогнившими дошками з перекриття. Взагалі, місце там багате на артефакти бувальщини, думаю, Стінгер б кайфанув там по особливому))) Всі ці господарські будівлі виглядали давно покинутими господарями, все давно зайшло в полон рослинності.
Покинувши цю загадкову територію рушили в напрямок до Виноробного заводу,(філія молдвинпрому), зведеного на місці броварні Яна Кляйна. Перше, що кинулось в очі з заводу, то це адмін будівля, яка виглядає постраждалою від вибуху газу. Гріх було не скористатись недільним святом, та не влізти на об'єкт! Правда не так нахально як колись практикувалося зрідка. ;)  Зайшли ззаду, відкрили кілька потенційно-хороших точок входу-виходу. Завод не виглядає цілком дестройним, щось ще там таки жевріє. Котельня правда вже не працююча. Впринипі є там дещо цікаве, варто навідатися.
Після відвідин заводу далася взнаки безсонна ніч, випите пиво з Пивнички, вирішили, пора вже щось зїсти. Було обрана їжа з Арсену та посиденьки на блоках.



Церква








Різного роду знахідки




От і головна знахідка) Потужний пеніциліновий запах можна собі уявити, адже відкрив двері невідомо за скільки літ



Варіації на тему "chicago gangsters"  ;D


Вивчення знайденого


Погріб, в котрий я чуть не провалився


Але все таки в нього провалився Смайл (з матрацом та пудрою з зеркалом)  ;D  ;D  ;D


Навколо повно було делікатесів


Тут я пірнув в хлам)


Городи


"Вже сі виліз туво на дерево"  ;D


Адмінбудівля винзаводу


шукаємо вхід


Вже всередині: "шах, мат та пиво"  ;D


Хороший кусок чугунного минулого, доречі класний унітаз, шкода шо зараз віддають перевагу білим каменям, в місцях де багато люду звісно


Була замічена нами цікава залізобетонна штуковина, може хтось буде мати якісь здогади що то є?

Її номер


По дорозі до Арсену зустрівся нам оригінальний автомагазин, вірніше його назва


куплені сирні палочки, які чомусь випадали з рук

от і наше пристанище для сніданку :)

Решта фоток тут




Meine Ehre heißt Treue

inkognito

Гарно, +. Тілько то здається не МолдВинПром, а ЗакарпатВинПром
Resistance is futile

Khimik

"Залізобетонна штуковина" нагадує противіс для крана  8)

Дануся

Лазила також в районі тих будиночків на Погулянці,але люди зі мною трііішки не ті були,тому як слід оглянути не прийшлося(=
Плюсики вам=))

yar-79

Репортаж супер, авто покинутий, чи чийсь?

AHD

Режим харчування порушувати не можна

Roy

Цитата: yar-79 від 27.05.2010 10:05:18
Репортаж супер, авто покинутий, чи чийсь?
Виглядає покинутим вже давно... Але все може бути, теоретично власник може бути.Загадка наразі виходить з тією машиною
Meine Ehre heißt Treue

:-)

Виникла у нас тоді з Roy'ем ідея запропонувати на форумі комусь, хто має гараж та бажання, відновити авто.
Власників гадаю можна знайти, якихось далеких родичів. Напевне все йде або до власників будинку, або до універівського ботсаду або до адміністрації парку, якщо така досі є. Все ж останній варіант здається найбільш ймовірним.
Декольтем своїм мене манила.

Roy

Думаю, краще взнати по номеру в ДАЇ на кого оформлена машина, адрес і т.д.
Meine Ehre heißt Treue

Nachtigall

хочу це авто!)))
хоча,думаю,власники вже певне спочивають на тому світі..
Ліпше вмерти стоячи, ніж жити на колінах!

YserL

Скажіть номер машини!

Roy

Цитата: YserL від 27.05.2010 14:40:12
Скажіть номер машини!
Нажаль забули сфоткати. Тре вернутися.
Meine Ehre heißt Treue

Roy

Meine Ehre heißt Treue

:-)

Та бетонна річ - це точно противага від баштового крану. Але, жодних схожих написів я не бачив. Може хтось вправлявся у зварювальній каліграфії? :)
Декольтем своїм мене манила.

Bottlehunter_

Пробив на роботі по базі номер - власник Дедов Віктор Емельянович, адреса: Львів, Артема 73/1, машина була зареєстрована в далекому  1974 році в Золочівському МРЕВ. То дані за 2002 рік.
Най жиє Гуцулія!

YserL

Підтверджую дані Bottlehunter, телефон 2635885, ДЕДОВ В.Є., ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО, 73/18.

Wolff

Був цього літа біля церкви ,хотів ще раз залізти на вишку. А вишки то вже НЕМА((((((. Територія навколо явно запущена крім декількох городів. Будинок -легенда після пожежі , забитий дошками.
Від сарайчиків теж мало, що залишилось.

Ось декілька фото з самої вишки ( років з 4 назад).







А ось так виглад є зараз.












Wolff


Indigo


Будинок має свою оригінальну легенду.
Жила у цьому будинку гарна панянка. На вигляд мала років зо 30, а час, який невпинно втікав, наче оминав. Вона не старіла, а чоловіки, які закохувались до нестями, з часом втрачали силу і... зникали. Це привернуло увагу одного лікаря, який, перевіряючи панянку по реєстру, не зміг зрозуміти дату її народження. Виходило, що вона мала мати 80 років. Він здогадався, що через шалене кохання з панночкою чоловіки, побувавши в її сексуальних обіймах, втрачали життєву енергію і молодість. Розгадавши її таємницю, медик, в якого вона закохалася, зупинив сексуальне винищення чоловіків. Не отримуючи від нього взаємності, жінка почала старіти і згасати.
є польське кіно на основі цієї легенди. Це є екранізація новели львів'янина польського походження з Підзамча Стефана Грабінського

deadmeat_junior

Ееееее, а шо з машиною?

295 Гості, 1 Користувач