Загадкові львівські стіни

[TANK]

Загадкові львівські стіни
Найдавніший стінопис львівської школи малярства, що зберігся до наших днів – це деталь розпису (постать св. Івана Богослова) XVI ст. з Вірменської церкви. Вже на початку XX сторіччя потужного звучання стінне малярство набуло в творчому доробку українських митців: Модеста Сосенка, Петра Холодного, Юліана Буцманюка. Їхні твори і по сьогодні збереглися й красуються, переживши чорний час совєтчини. На порталі церкви св. Миколая , що у Львові під багатошаровим замалюванням приховується розкішний розпис композиції – виноградна лоза з голубами. По сей день милують око сецесійні розписи настінного малярства Львівського музичного училища. Сучасні власники львівських кам'яниць, квартир проводячи ремонти, часто натрапляють на рештки старого настінного малярства. Дехто з них звертає увагу на ці знахідки. Цікавить їх. Докладають зусиль, реставрують. Як ось, наприклад, кав'ярня «Фреска», що по вулиці Краківській й приватні квартири вулиці Є. Коновальця.

Загадкові львівські стіни
Найдавніший стінопис львівської школи малярства, що зберігся до наших днів – це деталь розпису (постать св. Івана Богослова) XVI ст. з Вірменської церкви. Вже на початку XX сторіччя потужного звучання стінне малярство набуло в творчому доробку українських митців: Модеста Сосенка, Петра Холодного, Юліана Буцманюка. Їхні твори і по сьогодні збереглися й красуються, переживши чорний час совєтчини. На порталі церкви св. Миколая , що у Львові під багатошаровим замалюванням приховується розкішний розпис композиції – виноградна лоза з голубами. По сей день милують око сецесійні розписи настінного малярства Львівського музичного училища. Сучасні власники львівських кам'яниць, квартир проводячи ремонти, часто натрапляють на рештки старого настінного малярства. Дехто з них звертає увагу на ці знахідки. Цікавить їх. Докладають зусиль, реставрують. Як ось, наприклад, кав'ярня «Фреска», що по вулиці Краківській й приватні квартири вулиці Є. Коновальця.
Ще досі залишається загадкою житловий будинок по вулиці Драгоманова 22 (арх. Дец С.), під набілами якого знаходяться нерозкриті розписи. Подейкують розповіді, що ніби то власником цього будинку, за часів міжвоєнної Польщі був пан, що кохався в історії, малярстві, тому забажав розмалювати стінки кімнат, сходової клітки на історичну тематику. Але набіл не знято, і загадка залишається загадкою. Та ще більшою таємницею залишається де навчалися ці майстри, як саме, де їхні учнівські роботи? Таке запитання веде нас на вулицю Снопківську, 47 у колишні будівлі мистецької школи промислової (тепер Залізничного технікуму, Львівського Коледжу декоративного й ужиткового мистецтва ім. І. Труша та Академії Мистецтв).
Ця подія сталася перед Великодніми святами, напередодні візиту Папи Римського Івана Павла II в Україну. У квітні 2001 року у Львівському технікумі залізничного транспорту під час ремонту в одній з аудиторій малярі, збиваючи ремонтний тиньк, натрапили на старий стінопис. Відкрилась сюжетна сцена з циклу «Розпинання Ісуса Христа». Малярство було понівечено рівчаками для електроприводу, різними вставками дерев'яних тиблів та гіпсових мастик, дрібною насічкою. Найперше потерпіла орнаментальна частина в місцях поєднань голубого з золотим кольором. На перший погляд, побутувала думка, що це фреска, бо дуже тонкий фарбований шар. При детальнішому обстеженні виявлено, що то клейова темпера у поєднанні з золоченням. Сюжетну сцену скомпоновано майже в квадрат (194?210 см).
Композиційне вирішення класичне – переважаючі вертикалі; посередині звужений рух центрових діагоналей, зупинений у нижній частині чіткою горизонталлю постаті, розпростертої на лежачому хресті. Цікаво трактовано ідейне навантаження твору. Погляд глядача концентрується на постаті воїна, що прибиває руку Ісуса, бо на ній центр перехресть діагоналей. Хто є автором цього твору – зрілий мистець чи студент, поляк чи українець? Адже навчальний заклад будувався за часів австрійських для розвитку мистецтва і культури Галичини.
Стінопис виконано в часи польської окупації (приблизно 1920-30 рр.). Малюнок цього твору має певні суперечливі особливості: воїн в руці тримає чотири цвяхи і водночас напис латиною «IHS» (Ісус Христос). Друга деталь, яка переконливо говорить про українське походження автора, – орнаментальна частина, що вирішена в дусі гуцульської сецесії, близька за змістом до керамічних виробів фабрики Левинського; композиційний акцент тієї орнаментики зорганізовують голубий і золотий кольори (золота залишились невеликі фрагменти).
У 2001 році розпочато реставрацію стінопису студентами 5 курсу Фесенко Дарією, Колпаковою Наталею, Іванів Мар'яною під керівництвом реставратора, викладача відділу реставрації ЛДКДУМ ім. І. Труша Б. Іваніва.
Аналогічна ситуація повторилась підчас ремонту стін сходової клітки в ЛДКДУМ ім. І. Труша в серпні 2002 року – віднайдено великі частини стінопису початку минулого століття. Це роботи студентів Львівської промислової школи. На двох великих площинах стін розкрито орнаментальні композиції стінопису, виконані темперою. Дехто висловлює думку, що це так званий закоп'янський сецесійний стиль. Але такі елементи орнаментики і композиційний принцип вирішення бачимо і в роботах українського художника Г. Нарбута.
На стіні, між партером і першим поверхом – розкішний малюнок рослинної меандрової орнаментики, що вписується у схему рапортної композиції. Між першим і другим поверхом – рапортна композиція, яка складається з трьох модулів: крилатої особи з пальмовою гілкою, рослинного листка, геральдичного знака «Живе Слово Христос», обрамленого терновим листком. Поряд до другого поверху, на стіні – окрема композиція Святої королівни Кінги, покровительки солеварів. Цей стінопис, який відкрито під час ремонту становить понад 30 м?.
У 2003 році проведено обстеження стін коридорів коледжу і виявлено багатошарові композиції стінопису, що виконувались у передвоєнний час.
У 2004 році розпочато реставрацію темперного стінопису релігійного сюжету Архістратиг Михаїл, св. Євангеліст Лука, Херувим під керівництвом викладача Почекви А. І. Виявлено, що поверх згаданого сюжету знаходився тонкий тиньк (4 мм), поверх якого є рослинна орнаментика. Сам сюжет «Арх. Михаїла, св. єв. Лука і Херувими» що виконаний також на тонкому тиньку перекриває попередню композицію на тему урбаністики.
У наступних семестрах 2004-05 років продовжувалась робота з реконструкції великих втрат малюнку стінопису. Виконавці студенти-реставратори 5 курсу Боднар Михайло, Баскаков Володя, керівник викладач Іванів Б. І. Пошуки рисунку реконструкції виконувались на окремих картонах. Доповнення втрачених частин виконувалось акварельними фарбами на чверть тону світліше від авторського. Завершена реставрація стінопису малюнка набула довершеного й цілісного стану з зондажами попередніх і пізніших сюжетів малярства.

В загальному стінопис будівлі на Снопківській, 47 належить до скарбниці Львівської школи малярства і стає цікавим об'єктом для вивчення педагогіки розвитку українського мистецтва 20-40 років XX ст.