Будівлі за Податковою

Автор Golem, 23.01.2009 12:02:25

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Шо таке Індастріал? Це закинуті людьми промислові або житлові споруди, які за довгий час були частково поглинуті природою, освоєні та перероблені нею, змінені та тарнсформовані з штучного обєкта в природний. Саме в цьому і є та мігічна та притягальна сила індастріалу. У спогляданні впорядкованого хаосу(тобто природи) на прозорому дослідному склі, яким є очищений від будь-чого природнього стерильний залізобетон. На цьому фоні природа проглядається у зовсім інших формах, ніж зазвичай її можна спостерігати в горах чи у лісі. На перший погляд вона і непомітна. Але її присутність є очевидною, бо вона додає красу. Якшо зараз глянути на ці колись потворні каркаси, то побачим красу. Саме руйнування, що завдані прородою, додають особливого шарму і, власне, індастріалу цим колись монструватим будівлям. Лазити по діючим заводам чи будинкам, які ше є в процесі будівництва, зовсім не цікаво саме через відсутність впливу природи.



У спогляданні впорядкованого хаосу(тобто природи) на прозорому дослідному склі, яким є очищений від будь-чого природного стерильний залізобетон. На цьому фоні природа проглядається у зовсім інших формах, ніж зазвичай її можна спостерігати в горах чи у лісі. На перший погляд вона і непомітна. Але її присутність є очевидною, бо вона додає красу. Якщо зараз глянути на ці колись потворні каркаси, то побачимо красу. Саме руйнування, що завдані природою, додають особливого шарму і, власне, індастріалу цим колись монструватим будівлям. Лазити по діючим заводам чи будинкам, які ще є в процесі будівництва, зовсім не цікаво саме через відсутність впливу природи.

Найвідомішими і найдоступнішими об'єктами Львова є кругла споруда прямо за податковою і недобудований корпус католицького університету трохи збоку від податкової. Почали з першої. Кругла будівля, що нагадує язичницький жертовник своєю внутрішньою випуклістю і пустотою, дуже гарно збереглася. Майже ніде не видно сміття, на стінах є мармурова плитка. Всередині круглого залу мокро та лунко. Зверху через отвір в стелі падає трохи світла. Над цим всім висить незрозуміла металева конструкція. На рівні другого поверху є балкони.



Обходимо весь перший і другий поверхи, заходимо в кожен коридорчик і виїмку, все досліджуємо і аж після цього вйо нагору. До загадкового отвору. Попри стіну, там де мала бути колись сцена, вгору йде драбина. Досить непогано збереглася, можна ще буде нею дітей водити. Залазимо нагору. Вся стеля вкрита металевою сіткою з арматури та труб. Можна легко нею пересуватися. Є поручні. Доходимо до центрального отвору-вікна. Воно трохи піднімається над дахом у вигляді маленької вежі, такі часто ставлять на куполи церков. Є чотири вікна на чотири сторони світу.

З бетонної стелі над нами постійно капає вода. За багато років вона поутворювала сталактити і сталагміти, що їм позаздрить будь-яка печера. Всі вони мають біло-жовтуватий відтінок і красиво блищать. Сталактити переважно тонкі і довгі. Натомість сталагміти грубі і овальні, стеляться по землі як медузи, утворюючи різні химерні візерунки та сягаючи навіть 10 см у висоту. Один гарний "сталактит" був напівштучного походження. Вода постійно стікала по товстій металевій трубі і повністю вкрила її кількасантиметровою кіркою відкладень. За рахунок цього утворився кількаметровий в довжину і товщиною з ногу "сталактит".

Спускаємося вниз у підвали. Вони мають багато відгалужень і ходів, хоча й не дуже довгих, проте цікавих. Є багато різних кранів, комунікацій, переходів. Одна і єдина з дверей виявилася закритою. Пролізши під нею я побачив що це є електрокімната. Було спеціальне підвищення для трансформаторів, збереглися чотири шафи з електроустаткуванням. За рахунок тяжкості добирання все збереглося в хорошому стані.



Одним словом є де полазити, особливо якщо піднятися наверх. Оглянувши всі "красоти" йдемо до другого будинку. Сюди найкраще заходити зі сторони Стрийської паралельно залізниці. Одразу ж попадаєш на другий поверх, де немає собак. Взагалі ж то охороняти тут нема що, якби хтось не відгородив собі кілька кімнат і не зробив з них складу будматеріалів. От собаки його й стережуть.

Якщо перша будівля справляла враження своєю формою, впорядкованістю та незвичністю, то ця - своїм тру індастріалом. Величезні площі як в довжину, так і простір вверх. Купа заліза, бетону та цегли. Багато переходів, проходів і провалів. Дійсно є де полазити. Правда пересуваємось обережно. під нами досить непевна підлога, та й історій нам порозказували про ями, прикриті картоном, куди можна звалитися, навіть стоячи на другому поверсі і дивлячись вниз захоплює дух. Скільки висоти. А ще ліфтові шахти вверх, вертикальні цегляні стіни по 30 метрів заввишки і добру сотню завширшки. Без жодного отвору чи виступу. Залізні балки, по яких можна перейти на іншу сторону провалля.



Підіймаємося на третій поверх, той що з зовнішніми великими бетонними ребрами, які видно на фотографіях. Це - один з найбільш мальовничих поверхів. Бетонні ребра, через які можна дивитися на Львів. Каскад з кількох десятків арок, які йдуть одна за одною як в старовинному середньовічному замку. Центральна площа що внизу, з висоти виглядає як атомний ректор всередині, такий як по телевізору показують. Знаходимо гарні сходи і підіймаємося ще вище - на останній поверх. Тут досить чисто, видно що "туристи" не часто ходять. Та й будівельного сміття небагато. Це, напевно, був технічний поверх, де вставляли стержні в реактор і слідкували за температурою всередині. Принаймні залізні балки над ним і багато дрібних кімнаток наштовхують на таку думку.

Ще трохи - і ми на даху. Саме те що ми і чекали. Одразу ж біжимо дивитися на круглу будівлю зверху. мучить питання - чи це вертолітний майданчик, а чи щось недобудоване, а чи може оглядовий телескоп хотіли ставити. Насправді все набагато простіше. Верх будівлі своєю формою нагадує тарілку. Похилу по краях з впадиною по центру, З якої виступає вже згадувана міні вежа. Весь дах покритий бітумом. Тобто призначення даху було одне - збирати воду і постачати її в водопровідну систему будинку. Тому на горі так багато труб. Так що не тільки Європейці дбали про екологію і використовували екологічно чисту воду.

З високого даху простягається чудовий краєвид на передвечірній Львів. Видно Високий замок, зелень Стрийського парку, Куполи церков на Сихові, Науковій, Любінській. Багато різних водонапірних веж і будинків. І все це теж колись через багато років стане індастріалом. Або, хоча б пам'яткою архітектури. На самому даху поріс грубезний шар моху, давши тим самим поживу для дерев. Берези, обліпиха, всякі кущі поросли по краю будівлі, обгородивши дах живою загорожею. А посередині пусто і рівно. Дуже затишно та комфортно. Нам обом з Богданом приходить одночасно думка, що тут прикольно прийти восени, з пивом і закускою. І помедитувати зверху на жовтий Львів, не будучи стривоженим сторонніми людьми, шумом транспорту чи іншими незручностями.

Трохи збоку від даху, ближче до краю, стоїть одинока будівля. Входи на рівні пояса, певно колись планувалися сходи. Привабила вона нас своєю незвичністю і нетиповістю. Плюс всередині ми побачили купу різного мотлоху, що різко контрастувало з чистотою і стерильністю в інших приміщеннях. На підлозі валялися всякі ручки, поламане дитяче піаніно, папери, косметички, пачки від презервативів, дошки, каміння, лялька та ще купа всього. Біля стіни ближчої до входу з двох боків на акуратно поскладаних картонних коробках стояли два мотоциклетних шоломи. Правда дещо менші, ніж завжди, якісь, певно, дитячі. Було зрозуміло, що їх хтось поставив тут навмисне. Кімната дуже нагадувала зону з DOOM-у, коли на постаменті в закинутій кімнаті далеко вгорі лежить маленький червоний череп, який потрібно взяти.Ну що ж, треба подивитися шо воно таке. Тому й полізли ми всередину. Обдивившись все навколо ми з Богданом піідйши до шоломів і тут сталося шось не то .

Темнота, шум - і я вишу на ліктях, а під ногами землі не чую. Розумію, шо підлога під нами провалилася. Перша думка- де Богдан. Але чую його голос знизу (а там мінімум 4 метри) і він каже шо всьо нормально. Хух, аж від серця відлягло. Мені повезло більше. Я був ближче до краю і як падав лівов руков там де лікоть і аж до суглоба сперся на один край, а правов - на інший. Як то в мене так вийшло я сам не знаю. Але спасибі рефлексам, якими наділила нас матінка природа  . Зразу ж спускаємся до Богдана. З ним дійсно все в порядку, він виходить до нас сам, ознак шоку не видно. Каже шо здавалося йому ніби летить пять хвилин, все було дуже повільно. І приземлився він теж дійсно щасливо сракою на рюкзак. Тим більше щасливо шо зразу збоку були штирі арматури.



Обслідуємо уважно місце. Виявляється - шо все це було зроблено спеціально. Над ямою постелений картон. під ним - тонкі деревяні планки, шоб не прогинався і не видавав. На картон насипано бетоно-піску, шоб він нічим не відрізнявся від підлоги. Мало того, шо падати 4 метри, так ці уроди ще й спеціально закопали під ямою арматурні штирі. Шоб в сраку і нирки залазили. Ростик каже, шо Хуліганка була впала за дуже подібних умов. Тільки на сходах, так шо було без приманки. І тепер він точно розуміє, шо це так само було підстроєно, напевно тими ж людьми. Так само був арматурний штирь, картон і пісок. Знешкоджуємо другу пастку, про себе думаємо нехороші речі про тих, хто то тут зробив і шо б ми їм за це зробили.

Потім сіли, поїли на даху чорного хліба з салом, яке завжди з собою носить Богдан. Обговорили, розказали, поділилися враженнями. Усе ж таки гарне тут місце, дуже затишне. Вже в сутінках спускаємося вниз. Задоволені пригодами і тим, що все добре скінчилося. Тішимося, що досить легко здобули такий цінний і корисний досвід, шкодуємо, що ніхто не взяв фотоапарат. Правда питання, чи є сенс сюди йти вдруге - хіба щоб повести когось, показати і йому ці чудеса і красоти. Все таки для себе найбільш гострі відчуття переживаєш, коли досліджуєш об'єкт сам, без провідника і попередніх знань. Тоді кожний крок - це досягнення, за поворотом - невідомість, а кожне нове відкриття - особливе. А з провідником, який тут вже був, все виглядає просто, безпечно і банально. Зникає та перчинка, яка надає тому всьому екстріму гостроти.



Було нас четверо: Bigdan, Extremal, Пінгвін і я, Golem. Всім дякую за компанію. Сподіваюся ше не на один спільний похід.

-----

Ще пару фото тут

Якшо кургла будівля за Податковою не охороняється зовсім - то університет Так! Один раз там на нас натрапила міліція. Як я потім дізнався - вони роблять обхід в суботу до обіду. Майте на увазі. Пастки робить Бомж, шо мешкає нагорі. Особливо відома є на сходах якшо підніматися з 2 поверху нагору. Пролетіти можна кілька прольотів. В неї часто попадаються. Знайома дівчина там собі серйозно зламала ногу. Руйнувати пастки нема сенсу - бомж їх всіх швиденько відновлює. Ше багато є в підвалах, але там рідко хто лазить.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Romchick

Цитата: Golem від 23.01.2009 12:02:25


Суперкласне фото! Ці арки і ребра роблять цю недобудову, напевно, найкрасивішою в місті.

Golem

Шо є то є. Треба ше буде туда весною вибратися. Думаю з даху буде карсивий вид на Львів.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Monter

Це мала бути нова будівля театру ПрикВО, тепер ЗОК. Будували його солдати стройбату, які жили у лівій частині будівлі на першому поверсі. 
"... головна проблема сучасного суспільства - це кал..."

Korgyk

Тепер там всьо загородили парканом і помалу ,будівлю розвалюють. Хто знає шо то тепер буде. Ну і звичайно ті хто були можуть тішитися шо вони там були, а хто ні той най кусає лікті :)

inkognito

    Тра обов'язково сходити поки остаточно не розвалили. Думаю місцеві за фляшку дозволять провести недовгу фотосесію.
Resistance is futile

Golem

Та, ідйсно шкода. був там тричі :) Якшо підете - вваажйте на пастки! Найтиповіші - на даху і сходах які до нього ведуть.
Дігери всіх країн єднайтеся!

zelja

а якого типу пастки?

inkognito

   ти зверху цей пост почитай = там навіть фотка пастки є, робота локального бомжа як писалось...
Resistance is futile

zelja

ага точно сенкс.то коли йдем?

inkognito

я б суботу зраня не проти піти, якщо звісно погода добра буде. А потому можна і на Цитадельку сходити
Resistance is futile

zelja

Злазили нормально.був я і negative_creep, inkognito незміг прийти,в 6:00 зустрілися біля податкової і пішли шукати вхід поміж загорожі обійшли і знайшли такі ворота, які були закриті,ми пролізли під ними і пішли на об*єкт

Піднялися на другий поверх подивилися шо дочого і хочем підніматисяф наверх а там замурований вхід
і тут negative_creep замітив сторожа,ми підійшли пробували нормально поговорити але нічого з того не получилося,він хотів на нас спустити собак то й ми і скоренько до воріт і на вихід.
Дальше курс на цитадель зайшли зі сторони Парку культури,полазили пофотографували,і ще інтересно в одній із будівель ведуться якісь роботи може реставрація може роблять скалад?

Всі фото з вилазки тут

Golem

Шо цікаво, розбирають навіть в неділю. Вже справилися з недобудовами анвколо, скоро повинні приступати до основної частини. Цікаво як вони то будуть робити...

Ось пару фоток. Так як податкова - то була будівля де засідав вищий менеджмент Союзу, то і захист повинен був бути відповідний. Все навклоло так і всіяне вентшахтами :)
Дігери всіх країн єднайтеся!

inkognito

    По словам одного із знайомих (працював декілька років тому у податковій) під нею власне є здорове підземне сховище де складують конфіскат, мабуть переобладнане із бомбіка...
Resistance is futile

YserL

Сьогодні був у податковій. Вирішив полазити навколо руїни. Дестрой йде в повному темпі. Із техніки кліщі, перфоратор, ескаватор. Десь за 3 тижні з будівлі ніц не залишиться. Периметр огороджений парканом. В одному місці можна продізти, відірвані листи. Бачив якихось 2 дітей на самому даху, юні дігери. Правда лазити по споруді, коли її бомблять екстремальне заняття. Мложливо фірмі "Промисловий демонтаж" вдасця відкопати тунель, котрий веде за місто. Чув за нього від декількох людей. Також підозрілий склад (частину його займає гуртівня, папір маєстро по 30 грн:) недалеко від будівлі і кругла будівля, зара там кафе.

inkognito

"расстрелять"!!! навіщо ж вони так?
Resistance is futile

Dexter

Це все через велику подію в 2012 році...не можуть ж депутати допустити щоб посеред міста.та ще й біля самої податкової стояв такий дестрой=(Я б їм радив спочатку дороги зробити нормальні апотім до решти братися.а то готелів купа зато їдеш до них як по накидній дорозі.

Golem

Тааааа, обєкта дійсно шкода. Як і вежі цитаделі. Зато хто встиг там полазити - матиме шо розказувати нащадкам. От побудують якийсь матьорий готель на тому місці і через 10 років всі забудуть шо там стояло. Тоді показуєш фотки старої будівлі, розказуєш як там лазив, в пастки попаадвся, менти брали :) І народу буде цікаво, ніхто не віритиме. :)

На рахунок тих малих. Досить толкові пацани (якшо то ті, але 99% шо так). Вони живуть недалеко і там гуляють. Всьо облазили, всі пастки знають. Казали шо найбільше їх саме в підвалі(ну бо темно). Але шо ніяких ходів далі вони ніколи не бачили. Хіба шо вони якось спеціально закриті. Але не вірю. На цьому місці колись був спортивний майданчик товариства Сокіл, які можуть бути підземні ходи на пустирі!

Дігери всіх країн єднайтеся!

Dexter

я деж вже тих лопаків бачив.похожі бігають по заводу іскра.коли там пейнбол грають.

Stinger

був сьодні там, дивився дестрой, покатався, полазтв трохи, нафоткав))) ось трохи фоток викладаю сюди:

1) об'єкт в тому стані що я сьодні побачів
2) також він
3) ну і з різних боків
4) -||-

275 Гості, 0 Користувачів