Автор Тема: Печери в Стільському  (Прочитано 20672 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Печери в Стільському
« : 27.01.2009 15:10:38 »


Ідея поїхати в Стільське виникла ше на початку сезону. Коли ми їздили  навколоЛьвівськими озерами , знайома запрошувала їхати з ними саме в Стільське . Але так як вони їхали з ортопедичним Матрасом на рамі, а саме до Миколаєва електричкою, а потім так само верталися - я був поїхав з рідними бескидівцями. Але ідея залишилася. Також залишилися в голові і описи про 40 тисячне городище, і про печери в скелях. Плюс я люблю їздити тими місцями, кудою регулярно намотую кілометри автівкою і маршрутками і бачу все тільки з-за вікна. Відчуття де-жа-ву і шо всі відстані реально набагато ближчі ніж здається з автівки обовязково зявляється. Якось вже пробував підірвати людей на цю мандрівку - але тоді було вирішено їхати в Бескиди. Вже і сезон закінчується. А тут якраз вчасно стаття в Карпатах підвернулася!

Так шо зібралося нас аж всі три патріархи (а саме М, Т і Ю (в алфавітному порядку, звісно!)), один алкаш(себто Я) і Толік. Наші Патріархи всю дорогу любовно сварилися та сперечалися, спостерігання за чим нам з Толіком приносило неабияке задоволення  Рушили з Перехрестя Стрийська-Наукова о 10 годині. З погодою нам заканало, небо було затягнуте хмарами і їхати було якраз нежарко. Наступний пункт - Поворот на Тростянець і Велику Волю перед Миколаєвом. Дорога йде автострадою Київ-Чоп, так шо особливо не зблудиш. Та й їхати нею одне задоволення. "Таааа, Мурзік це Європа!", як казав Саламон Самсонович. Асфальт гладенький, є широка рівна без ям і горбів смуга для велосипедів, гарно оброблені узбіччя. На одному з спусків нам вдається набрати 62км\год, сівши на раму, притуливши лікті до живота а воліна один до одного і, таким чином, максимально уподібнившись кюлі. По дорозі Патріархи вказують мені на старий цех по випалювання вапна - кажуть шо то ТРУУУ Інадстріал  . Беру на замітку, треба якось буде сюда нагрянути.

Після другого великого спуску перед самим Миколаєвом висить щит з дороговказом, де й написано шо на Тростянець і Стільсько - вліво. Можна їхати далі по трасі і, дотримуючись всіх правил, вїхати в цей поворот. Але це зайвих півкілометра. Доцільніше зразу за знаком переїхати на зустрічну смугу, проїхати по ній 30 метрів і звернути наліво. Орієнтири - Великий Горб ліворуч з Тризубом у підніжжя, дороговказ, зупинка.

Далі камянистою дорогою їдемо прямо і прямо, нікуди не звертаючи на бічні відгалуження. Минаємо Тростянець, Велику Волю (недалеко від узбіччя є симпатичне і досить велике озеро), повертаємо направа і вїжджаємо в Стільське. Що це саме Стільське, а не шось інше, можна побачити по Церкві на підвищенні і скельних угрупуваннях праворуч від неї.

Не так вже й далеко ми відїхали від траси - а попали в зоувсім єнший світ. Навколо - прикарпатська Тернопільщина. Дорога петляє між мальовничими зеленими горбами, які повиті синьою димкою і дуже нагадують Бескиди. На схилах чорно-зелені Мішані Хвойно - Травяні ліси. Скелясті виступи, жовті обриви і безкраї поля - все це можна побачити тільки но відїхавши від траси.

Найбільш відомі та описані цікаві обєкти в Стільсько знаходяться в трьох селах. Власне самому Стільсько, Сусідній Діброві і найглухішому селі Львівської області(за версією журналюг з одної газети) - Ілові. Дорога шо йде прямо, (та, якою вїжджається в Село) виводить на Діброву. А біля скель наліво - в Ілів.



Шоб оглянути памятку в самому Стільському треба повернути наліво як на Ілів і зразу за якихось 10 метрів знову наліво. Їдемо до білої церкви, шо височить на горбку. Минаємо її і цвинтар. Починається стрімка дорога вгору. Лишаємо роверки тут(спеціально прихопив з собоу шнурка) і йдемо далі пішки. Дорога за церквою роздвоюється. Одна йде на ліво, інша прямо. Йдемо прямо. Вона огинає схил гори зправа і входить в ліс. Він сильно Хвойний. Рухаємся вгору по лісі. Дорога одна і зблудити важко. Коли підйом закінчується а ліс стає хвойно - буковим бачимо роздоріжжя. Йти треба вправо, невдовзі потрапляємо на стрілку, яка показує туда, звідки ми прийшли  Ше трішки по стрілках і з лівої сторони нам відкриваються величні вали. Значно красивіші, ніж показані на фотках в Карпатах. Їх є два, один за одним, і вони охоплюють по лісі величезну територію. Знаходимо навіть колишню браму. А також синіх від кохання слимаків.  Перефоткавши це все і нагодувавши з десяток комарів спішимо вниз. Адже це тільки третина! По дорозі назад розмірковуємо, чи довго протягнуть ці дороговкази, зроблені у формі стрілок, шо втикнуті в землю. ЧИ не поламають - поперекручують їх всякі рагулі? Про ці стілки в Карпатах не було наіслова - значить десь недавно поставили лісники. Лісники: якшо Ви прочитаєте цей звіт - знайте: "Маркування маршруту робиться фарбою на деревах!!!". Так його важко знищити і це є загальноприйнята практика розповсюджена в горах.

Роверки на місці, там де й були. Вертаємся назад і котимся у Діброву. Яких 6 км. добротною галькою і зліва постає величне каміння. Правда ще й до того по дорозі зустрічалося шось подібне - але це особливе. Для тих, хто сумнівається шо то саме воно - єдине і неповторне, даємо вказівник. Зліва від дороги буде біла автобусна зупинка з деревяним хісторі-парканом навколо.

Оглядаємо спочатку великий камінь, на якому, як кажуть, було язичницьке капище. Враження справляє неабияке. Знизу побідне на гігантський ніс корабля, а збоку - велетенську ластівку, яка ось-ось злетить. Величезна брила тримається тільки на двох точках опори, а під нею пару добротних квадратних метрів житлоплощі, захищеної від дощу. Тут нагорі будемо обідати. Але спочатку ше обдивимся сусідні камені.

Вони нагадують величезний вулик всяких дрібних коморок, де люди зберігають, в основному, гнилу картоплю і погрижені буряки. Двері багатьох еоморок повідкривані, очевидно наївні господарі думають шо хтось спокуситься на їх нехитрий скарб і звільнить їх від роботи по очистці місця під новий урожай. Нагорі, на найвищих каменях куди навіть нам важко ділізти, причаїлося стадо кіз. Та це ті ж самі шо і в Карпатах! Також підніжжя скель має кілька пар камяних коліс, так шо не тяжко уявмим собі паровоза. Фоткаємо то всьо і йдемо обідати. До речі, забув сказати. До нас приєдналося двоє дітваків, майбутніх Бескидівців, які уважно вивчали конструкцію і будову Тарасового велосипеда, розпитували про ЖПС, який чомусь називали рацією і крадькома міряли наші шоломи.

Їсти на місці святині, звичайно, святотацтво. Але, думаю, менше, ніж замість того шоб роздивлятися і обговорювати сусідів в церкві - їздити в неділю хтознадена роверами. Тим більше якшо там добре смакує. Вертаємся назад в Стільське і повертаємо направо(бо їдемо з іншої сторони) на Ілів. Для наїдженого організму дорога не надто довга, але не без приколів. Після спуку подорожуючих чекає затяжний коханий підйомчєг по не дуже хорошій дорозі. Чи правильніше "дуже нехорошій". А шоб він, бува, не здався легким, на дорогу накидали каменів різних розмірів. Їдемо по лісі вгору на низькій передачі і думаємо собі, "Чим не Карпати!" - так само вгору і вгору, так само ліс і свіже повітря, так само пацики слухають пацанячий Реп біля магазину. На початку і в кінці підйому стоять глузливі таблички, шо це тіпа цікавий туристичний обєкт. Правда крім дороги, лісу і сітки лісничих квадратів, а також шо тут не можна робити, ніц корисної інформації він не несе. Певно поставлений для того, шоб пяні лісники не попутали де чиї квадрати лісу. Після підйому - спуск в село (по дорозі ше буде підступний поворот направо - хибний шлях) і перечитування Карпат - куди ж йти далі. Так от, справа зупинка, дорога йде вліво, а перед очима - хлібовоз в стилі Індастріал без скла, коліс і весь погнивший. Переходимо потічок перед ним і йдемо дорогою направо. За якихось двісті метрів - вориння, тіпа "Шляк Баум" як писали в Карпатах. Перелазимо його. Перед очима - велика і гострі гора. Дуже красива та крута. Аж старшно робиться, коли подумаєш шо треба буде зараз на ню лізти. Пересікаємо галявину перед нею і підходимо до підніжжя згори зліва.



Тут щирі українці влаштували собі пікнік. З цукорками, горівкою, жінками та дітваками і всім чим положено. Лишаємо роверки під їхню безвідповідальність, а самі деремся стежкою вгору. Нас зустрічає чи чекає, хто зна, вказівник, а ше трохи вище - ущелина в формі піхви. Це наша перша печера. Всередині досить просторо, є віконце, видно ніші від образів. До наступної печери йдемо траверсом справа, якшо дивитися лицем до входу. І ше одна є зліва. Але найцікавіше не це! Найцікавішими є маленькі входи у великі і довгі печерки, шо йдуть глибоко в товщу скелі. Ці входи знаходяться низько над землею і влізти в них можна тільки на животі. Ми з Мироном обслідуємо декілька з них. Ходів дуже багато і вони ведуть вглиб породи. Видно сліди розчистки. Помиливавшись красою замкнутого простору, страшенно задоволені вилазимо на поверхню. Ше б пак, на додачу до Стільська одержали ще й спелеовраження!

Четверта година дня. Вважаємо завдання на сьогодні виконаним, тому їдемо до дому. Але, як справжі туристи, не тою самою дорогою шо їхали сюди. Якшо поїхати далі по селу і потім звернути направо, тримаючись більш вїждженої дороги, то можна виїхати на Бібрку (Читай Бобруйськ). Точніше не на сам Бобруйськ(читай Бібрка ), а спочатку на село Бориничі. Добротна камяна дорога йде запашним лісом, що насичений з кровожерними комарами-спринтерами, і в одному місці(як сказали нам місцеві жителі) троха погана, а потім знову добра. Так воно і є. На спуску дорога роздвоюється. Одна пішла вправо в ліс, а інша - погана вапнякова дорога з глибокою колією і блювотом пішла вліво. Вона виводить до гнилого ставка зправа. І вшьо! Навколо діючі і закинуті дачі, а між ними купа інших доріг. Але ми там наблудилися, але нашукалися. Втратили не менше години часу і пів літри крові. Зрештою вийшли на правдиву дорогу. Виявляється, від озерця слід було проїхати пару метрів прямо по зарослях трави і дорога знову ставала гарною і камяною.

Альтернативні варіанти продовження маршруту - в Ілові направо на Новий Розділ. ТАм недалеко, та й озера є. А звідти вже якось добиратися Ходорівським потягом. Але це варіант для матрасів. А ми їдемо своїм ходом у Львів! Виїхавши з лісу на полі слід повернути наліво і досить скоро опиняємся біля залізниці. Переїжджаємо її, повертаємо зразу направо, а потім за кілька сот метрів поворот наліво на Юшківці. Це найоптимальніша дорога по відношенню якість покриття - довжина. Звідси пряма йде аж до Бібрки. Кілометрів з 15. Навколо насичені кольори сільськогосподарських угідь, підсилених призахідним сонцем, плавні лінії талії неньки. Виїхавши на трасу слід повернути наліво. І за кілька кілометрів "ви в Бабруйскє, а астальниє пруттсо! Зробивши організму на заправці хімійотерапію і поповнивши запаси пепсі і курвасанів женемо на Львів. Вже під гору нема так сили талувати як ранком, приходиться скидати передачу. Тяга погана, певно хімію не ту підсунули  Та й мої два супутники Патріархи Т та Ю на спусках приймають неприродні пози на велосипедах щоб хоч троха якось розвантажити спину. Роки тренувань, як не як, даються взнаки. Тішуся шо то всьо мене тілько чекає і щосили кручу педалі, щоб не відставати. Патріарх М з Толіком відстали ше на підйомі з Бібрки і ми їх не чекаємо, мені треба до 9 бути у Львові на залізничному Вокзалі, та й дорога ітак одна, не зблудять. Після 90 км шляху перед цим, з Бібрки до Львова ми доїжджаємо троха більше як за годину! Як каже Патріарх Т, "Непогане тренування перед змаганнями в Брюховичах".

Що ж. На Вокзал я встиг, від хати до хати вийшло 130 км, 12 годин в дорозі з невеликими пішохідними ділянками. Купа виключно позитивних вражень, останніх відчуттів літа, тренування для мязів і удар по ожирінню та печінці, що профільтрувала мінімум 4 літри Пепсі. Поки є літо - треба його використовувати. Маршрут дійсно цікавий і пізнавальний, має багато варіантів закінченні та продовження. Також ми побачили не все, якшо приходити з наметом і лазити по тих горбах - то роботи і знахіжок на пару днів вистачить! Дякую всім за компанію, веселі жарти і підтримку. Шо не кажи - а не часто їздиш у похід з усіма трьома патріархами разом!



ПС: ліг спати - а перед очима далі дороги, спуски, підйоми. Тіло якось так постійно напружується в їх такт.

Більше фоток тут
Про сам обєкт: на Кастлес
                      Wiki

ПС: Тут є багато печер придатних шоб в них пролізти на пузі. Ціла гора всіяна ходами. І туда елгко доїхати на автомобілі та привезти з собою все необхідне спелеоспорядження та засісти на пару днів табором.
Розшарити F VK G+
курча

slod

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 81
  • Рейтинг 8
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #1 : 12.02.2009 22:34:07 »
Об'єкт "Стільсько" дуже і жуже цікавий!
Як описують його відомі наукові знавці львівщини - територія його городища займала близько 250 гектарів.
Але його власні останні дослідження викликають дуже великі сумніви - весь, так званий "комплекс", розташований на трьох узгір'ях, і там не прослідковуюєься єдина система замкнутого укріпленого городища, як це описують науковці. хоча з інших археологічних джерел випивають висновки майже столиці "білохорватського царства"...
Археологічні дослідження, у яких приймали у свій час участь деякі знайомі колеги, - у деякій мірі підтверджують "столичну" приналежність городища.
... Але... досі немае підтвердження того, що "білохорватська столиця" розміщувалась саме на цій території у 250га!!!
Прошу усіх, хто відвідував ці об'єкти, - викладати сюди знимки збережених валів цього комплексу із зазначенням топографічної прив'язки.
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #2 : 12.02.2009 23:59:09 »
ЖПС терк подорожі разом з точками можна попросити в Globetrotter Тут Тарас без ЖПС нікуди не виїжджає :)

ПС: Чомусь зі звіту пропали вставлені фотки. тільки 1 лишилася. :( Пофіксаю на вихідних
Розшарити F VK G+
курча

slod

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 81
  • Рейтинг 8
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #3 : 13.02.2009 06:14:40 »
Я теж подорожую з ГПС, тільки мене цікавить хто і де зустрічав вали в трикутнику сіл Стільсько-Ілів-Діброва. На фото бачу, що є вали які я пропустив. Бажано хоч приблизно нанести на карту. :)
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #4 : 13.02.2009 08:11:27 »
Питай Тараса. Вали були вгорі за Церквою на плоскій вершині в пралісі. Все як в Журналі Карпати Описано. Тарас Полюбе мусів там поставити точку, бо на цьому місці ми довго тусувалися. Вийти туда можеш і по мому опису в звіті. Не помилишся і не зблудиш. Самі ж вали розташовані на квадратному км досить чистого лісу, так шо оглянути всі шо є можна десь за годину.
Розшарити F VK G+
курча

slod

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 81
  • Рейтинг 8
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #5 : 17.02.2009 13:26:12 »
Цитувати
Все як в Журналі Карпати Описано

Нажаль, не маю цього номеру Карпат. Можна скан статті?
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #6 : 17.02.2009 19:02:09 »
Десь за 2 тижні як буду дома нагадаєш - я сфоткаю і завантажу. Досить цікава стаття на 4 сторінки
Розшарити F VK G+
курча

slod

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 81
  • Рейтинг 8
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #7 : 17.02.2009 20:13:44 »
Десь за 2 тижні як буду дома нагадаєш - я сфоткаю і завантажу. Досить цікава стаття на 4 сторінки

ОК, домовились... Думаю, може разом і вдасться виїхати на дослідження :)
Розшарити F VK G+

Zaval

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 109
  • Рейтинг 38
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #8 : 19.03.2009 15:27:44 »
Є цікава стаття по темі тут
http://who-is-who.com.ua/bookmaket/lvov/1/4/1.html
Розшарити F VK G+

SOC

  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 71
  • Рейтинг 4
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #9 : 24.06.2009 01:51:03 »
З Миколаєва пішки реально при хорошій погоді? по карті дивився навіть варіант з Нового Роздолу, але чи не переоцінив можливості організму? Коліс як таких немає, ровер в ремонті на невизначений час, а зов до вилазок є.
Розшарити F VK G+
Я не тормоз- я повільний газ

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #10 : 24.06.2009 10:35:31 »
Можна пішки, 3км до повороту, далі 6 км до самого села. Ти врахуй шо туда аткож і рейсові маршрутки ходять :) Так шо доберешся.
Розшарити F VK G+
курча

yar-79

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 636
  • Рейтинг 177
  • Стать: Чоловіча
  • Перший крок-визначає наступні!
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #11 : 04.11.2009 16:36:17 »
Був я в Стільському на розкопі, шкода, але мій фотоапарат там сі зломив, і фоток зачотних викласти не маю змоги. Маю звідти тіко свою знахідку (бойову сокирку), котру і виставляу:

Ще є фотка знахідок з городища що недалеко, там зі мною трапилися досить містичні речі. Поки що те місце не розголошую(конкуренти не сплять), але один теж туди не поїду(ну нах!)
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #12 : 04.11.2009 16:42:33 »
Уууу, зачот. Давно чекав на ці фотки. Топірець трушний, значно цікавіший ніж сучасні рівні. Решта інструменту думаю теж є цікавими для спеціалістів, зважаючи на вік і місце.

Якшо матиму змогу - можу поїхати з тобою. І копати поможу, наскільки я розумію то всьо глибоко в землі. Металошукачем можна намітити місця, а потім інші люди просто копатимуть то всьо. Так значно більше можна буде найти за день.
Розшарити F VK G+
курча

yar-79

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 636
  • Рейтинг 177
  • Стать: Чоловіча
  • Перший крок-визначає наступні!
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #13 : 04.11.2009 17:06:08 »
Не дуже той глибоко-десь 20-25см., але якщо вважати що перша світова лежить десь на 8см., то копнути потрібно! І саме основне тре обережно, щоб не пошкодити. Але я там страху натерпівся...приїхав десь 16.00, темніти почало за 1,5 години. Висота над рівнем моря 450 метрів. Копав до останнього бо поки виліз, поки намацяв місця... Перекусити сів на місці де є дзюра між двома скелями, куди йде досить непогано збережений підземний хід, а може ще щось там було, нєвем. Тіко я перекусив, як чую що на мене знизу щось жене, я навіть за фіскарь не встиг вхопитись як вилітає величезний чорний пес і проноситься поруч зі мною на шаленій швидкості в хащі. Весь спуск вниз в мене пройшов під дикий вий з урвища цієї тварини, чого він там забув, до сих пір не уявляю, може скарб охороняє? ;)
Розшарити F VK G+

inkognito

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3766
  • Рейтинг 494
  • Стать: Чоловіча
  • <--Невсеремось!-->
    • Перегляд профілю
    • /dev/null
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #14 : 04.11.2009 20:45:50 »
 моторошно та й годі... у добровільні копачі теж записуюсь
Розшарити F VK G+
Resistance is futile

Самая рыжая

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 26
  • Рейтинг 20
  • Стать: Жіноча
  • What can be broken, must be broken.
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #15 : 25.05.2010 22:15:07 »
Мій дипломний проект розташований саме в Стільському. Була там. Гарна місцевість. І печери просто БОМБА! ;D ;D ;D
Розшарити F VK G+
:[

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #16 : 25.05.2010 22:45:18 »
А диплом викласти на форум? ;)
Розшарити F VK G+
курча

Самая рыжая

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 26
  • Рейтинг 20
  • Стать: Жіноча
  • What can be broken, must be broken.
    • Перегляд профілю
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #17 : 25.05.2010 22:53:17 »
Якщо в пятницю захищу, то обовязково викладу.  :D
Розшарити F VK G+
:[

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 356
  • Рейтинг 355
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Декілька слів про Стільсько
« Відповідь #18 : 07.07.2019 21:33:41 »
Завжди хотів тут побувати, хоч це і поряд, але якось ніяк не виходило.

На цьому місці в 9-10ст. проживало 45 000 мешканців у місті розміщеному на плато. Кажуть, місто мало 10км. захисних оборонних стін, земляні вали і було з'єднане 11-кілометровим водним шляхом з Дністром.
Досі помітні залишки земляної греблі.

100-0748" border="0

Це рештки однієї з 4 гребель, що перекривали річку, а також були шлюзи, що регулювали рівень води. І була митниця, де збирали мито за в'їзд чи вплив.
100-0749" border="0

Знову зустрів Ореста Корчинського, він проводив екскурсію, як і в Миколаєві на потернах. У нього своя версія походження миколаївських потерн та городища в Стіліську.
Кажуть, тут є величезне підземне місто недосліджене. Ймовірність таких підземель спрогнозували вчені-геофізики методами електророзвідки. За попередньою інформацією, це низка величезних залів, з’єднаних між собою проходами, які містяться під поверхнею городища на різній глибині від 6 до 30 м. Дуже ймовірно, що всі вони мають рукотворне походження.


Тут збереглась 21 келія, в яких колись жили монахи. Але якісь вони маленькі, стояти в ній не можна, низька. Вхід розміром як дверка тумбочки, вони мені швидше нагадують склепи, або ями костниці.
100-0821-1" border="0

100-0825" border="0

100-0828" border="0

Також, мабуть, частина городища, яку пустили на будматеріали.
100-0898-1" border="0

Ну це фактично не може бути ні житлом, ні келіями, ні якимись складами - коморами. Це мені більше нагадує склепи, подібні є в багатьох культурах і народах. Видовбані в скелях, на підвищенні з входом поверненим до сонця. Це вже потім, монахи зробили собі з них келії. Як і в багатьох інших місцях де в камені видовбували печерки і проживали певний час (скельний монастир в Розгірче, Крехівський печерний монастир )
100-0819-1" border="0

Вхід - 30 см висотою, достатній щоб помістити останки, але щоб використовувати як келію, аж ніяк.
100-0766" border="0

100-0767" border="0

100-0787" border="0

100-0761" border="0

Місцеві всюди повставляли двері і позакривали їх на замки. Навіщо ? Вони далеко від села, зберігати тут якісь продукти недоцільно, простіше погріб біля хати викопати.
100-0759" border="0

100-0760" border="0

100-0778" border="0

100-0827" border="0

Ось, одна ніша незакінчена.
100-0737" border="0

Неподалік стоїть.
100-0756" border="0

Вигляд на жертовник. В цих нішах, можливо кріпились якісь бруси. Тут в 2004р. знайшли решки жертвоприношень, глиняний посуд...
100-0812" border="0

На площадці знаходиться ось така ніша. Нагадує мені незавершений камінь Діравець
100-0790" border="0

100-0796" border="0

Камінь Дірявець, або храм сонця - основна частина святилища. На ньому видовбані символічні зображення земної кулі, стихій вогня, води і повітря.
100-0831-1" border="0

100-0890" border="0

100-0845" border="0

Різні ракурси.
100-0897" border="0

100-0893" border="0

"Учені Карпатського відділення Інституту геофізики НАН України ім. Суботіна дослідили та встановили, що в печерних комплексах Миколаєва відчутне випромінювання магнітної хвилі завдовжки 20 см. Аналогічну магнітну хвилю випромінюють єгипетські піраміди та розташований в Англії відомий культовий центр Стоунхендж…"
Джерело - "http://www.kray.org.ua/602/mandrivky/stilske-gorodishhe-tayemnicha-stolitsya/"

А можливо будь-який трохи більший камінь, розміщений у певному енергетичному місці буде випромінювати таку хвилю. Бо ж Стоундхендж в тому вигляді, в якому ми його привикли бачити був реконструйований за допомогою важкої будівельної техніки.


А потім розказують нам казочки про круглий стіль, загадки шотландського озера...

Щось мені здається, що насправді це плато у разів 10 нижче.


Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 3930
  • Рейтинг 823
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Печери в Стільському
« Відповідь #19 : 08.07.2019 12:06:26 »
Недавно був присутній на дискусії про Стільсько. Микола Бандрівський вважає що це роздутий на пустому місці комерційний проект. Для туристів. Тому що:

1) За багато років розкопок там практично нічого не знайшли.
2) Немає історичний свідчень про це городище. А Грушевський взагалі вважав шо Білих Хорватів тут не було.

Вагомих аргументів проти цих тверджень я не почув.
Розшарити F VK G+
курча