Сьогодні з ми користувачем Stinger випробували радіаційний пейджер. Прилад зацікавив Stinger'а і він порадив написати про ньго на форумі. Я вирішив написати міні-огляд пейджера:
Radiadion Pager, радіаційний пейджер - це пошуковий радіометр-сигналізатор виробництва компанії Sensor Technology Engineering, Inc. . Прилад базується на сцинтиляційному детекторі на кристалі з йодиду цезію, і призначений для контролю контрабанди радіаційних матеріалів, тобто здатен знаходити відносно слабкі джерела радіації на відносно великих відстанях. В Інтернеті доволі мало інформації про цей девайс, але є інфа, що він входив до спорядження американських спецслужб та митних органів.



За розмірами пейджер подібний до Терри - Терра має дещо довший, але вужчий корпус. Прилад має мінімум органів управління і індикації - трьохпозиційний перемикач, кнопку перемикання режимів, два світлодіоди і семисегментний індикатор. При перемиканні перемикача в крайнє праве положення пейджер переходить в режим звукової сигналізації про підвищення фону, в середньому положенні сигналізація подається вібрацією. Прилад живиться від двух AA-батарей, всередині батарейного відсіку також є десятипозиційний перемикач для налаштування чутливості приладу. Мені пейджер дістався з рідним, доволі зручним чохлом для носіння на поясі.
При підвищенні радіаційного фону пейджер голосно і набридливо пищить - не почути його складно

За суб'єктивними відчуттями - сигналізує голосніше, ніж Терра, добре, що пейджер можна перевести в режим вібрації. Для того, щоб вимкнути сигналізацію, треба натиснути на кнопку перемикання режимів. Утримання кнопки переводить пейджер в режим пошуку, в якому він відображає інтенсивність радіаційного випромінювання за допомогою світлодіодів, семисегментного індикатора і звукового сигналу. На індикатор виводиться цифра від 0 до 9, яка показує приблизну експозиційну дозу випромінювання. На одній із стінок прилада знаходиться таблиця для переведення цифри з індикатора у мікрорентгени на годину. Можна помітити, що шкала індикації розрахована на відносно невеликі значення - до 3.8 мР/год.
Під час тестів пейджера ми використали три джерела - контрольне джерело бета-випромінювання Б-8, чарівну гамма-коробочку з СПД і гранітний пам'ятник Іванові Франку

Пейджер "завівся" на коробочку з СПД, як тільки Stinger витяг її з рюкзака

В результаті тестів ми виявили, що пейджер знаходить її за секунду на відстані в 45-50 см. Тестовий екземпляр СПД фонить доволі відчутно - до 2 мілірентген на годину (заміряли чорною Террою, яка на фотках уміло маскується під жовту Терру-П). Покази індикатора поблизу коробки скакали від 8 до 9 (на фотках не видно).


А ось Б-8 пейджер зовсім не побачив, навіть впритул. Очевидно, сцинтилятор в даному приладі дуже слабко реагує на бета-випромінювання. Терра (без кришки бета-фільтру) реагує на це джерело.
Біля пам'ятника Франку наміряли рівень 3 (до 60 мкР/год). Терра показала 58 мкР/год.
У підсумку - радіаційний пейджер показав себе як непоганий пошуковик, що допоможе вчасно виявити і уникнути джерел радіаційного забруднення (або навпаки, знайти їх

). Прилад можна закріпити на поясі і ввімкнути - при підвищенні фону він дасть знати про потенційну небезпеку. Щоправда, через чутливість пейджера можливі хибні спрацювання, їх частота залежить від налаштувань чутливості приладу. Крім того, його недоліками є слабка, приблизна індикація експозиційної дози i не дуже зручний режим пошуку - для його активації необхідно постійно утримувати відповідну кнопку.