"Зібрав той самий Katsuk (який схему на форумі ПРК викладав) такий дівайс і дав мені, аби я потестував його у Чорнобильській Зоні."
Сюдячи з того що в чорнобильській зоні той самопал мовчав,значить так він і складений.а по-друге,навіть якщо б він схематично був добре зроблений,без помилок,його б всерівно треба було повіряти/градуювати.в тих трубок дуже великий розкид по параметрам.а про брак взагалі мовчу.
Фух, нарешті розібрались, що до чого

. А то всі розхвилювались (Ви б шановний axizep, може б користувались функцією цитування, це б багато-що спростило). Може й так. Може й криво зроблений, але я якось не дуже довіряю іонізаційним камерам. Газорозрядні трубки, сцинтилятори та кремнійові датчики, то достатньо уживане і надійне, а це... Зрештою іонізаційні камери не набули поширення не дарма

. З совкової техніки, з іонізаційної камерою можу пригадати лише валізоподібний ДП-1, зроблений ще у часи раннього совітського палеоліту (дивне поєднання швейної машинки Зінгер і манометра від паротягу)

А як перевірити чи припять справна?
Якщо під рукою немає повірочних ДІВ (джерел іонізуючого випромінення), або хоча б якихось старих приладів з радієвою фарбою (годинники, компаси, амперметри до 60-х років випуску) можно просто знайти десь поблизу щось гранітне (пам"ятник, або будівлю з гранітним облицюванням), в залежності від сорту граніту, може дати перевищення фону до 50 мкР/г. Ще, як варіант, знайти мішок з калійними добривами - там теж повинно бути незначне підвищення гама-фону.