Завод ТОС "БАРВА"

Автор onyx, 26.09.2010 16:06:29

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

onyx

Координати приблизно 49° 0'32.75"N 24°42'18.31"E
Провели сьогодні з колєгою рекогносцировку цього об'єкту. Завод працює але деякі цехи закинуті, охорона серйозна. В середині багато цікавого, найближчим часом планується вилазка :)








onyx

Під ратушею знаходяться багато підземних приміщень, звідти йшли ходи до фортечних укріплень, палацу Потоцьких і т.д. Колись в одному місці над одним таким ходом провалилась бруківка, то всьо файно розчистили, закрили дошками. Через щілину видно коридор, багато відгалужень... При бажанні можна ті дошки троха припідняти і...

Bottlehunter_

Ось мій звіт з недільної поїздки. З піснями і моралями :)

«Я поїздам повірю скоро
Нехай везуть, куди бажають...»
Піккардійська терція

Мандрівки переважно починаються з якого-небудь транспорту. Цього разу все почалося  з поїзда. Його звати «Львів-Чернівці». Він має дуже добрий характер, не може оминути жодної зупинки, попри яку проїжджає. В результаті поїзд кружляє по рідній Галичині, а дорога зі Львова до Івано-Франківська займає біля 7 годин (замість нецілих трьох, як їдуть всі пурєдні поїзди). Думаю, таку відстань (біля 140 км) за такий час цілком можна проїхати і ровером. (Треба кулєгам з Бескиду підкинути ідею змагань «Обжени Чернівецький поїзд. Нічне крос-кантрі»;) )
Звідси мораль: любити всіх і всім догоджати – не завжди добре.


- Ти де жиєш? Чим додому сі добераєш?
- В Ілемни (село в Рожнятівському районі І.-Ф. обл.- Bottlehunter). Стодола їздит туда.
- Яка ше стодола?
- Та автобус. Брошнів-Липовиця.
Розмова, підслухана на вокзалі в Долині.

А ще цікавило, де стоїть поїзд в ніч, коли переводять час (десь в чистому полі, чи все-таки їде до якоїсь станції) і чи вдастся ту лишню годину поспати.Закони Мерфі дивовижно живучі: свою лишню годину наша стодола мала чекати якраз в Франківську і провідники швиденько виштовхали сонних нас зі Смайлом під зоряне небо Станіславова.
Ще одна мораль: завжди треба пам'ятати слова старого механіка Мерфі, котрий казав, що якщо неприємність має трапитися, вона обов'язково трапиться.


«Говорить Івано-Франківськ!»
Перкалаба


Івано-Франківськ вночі ( а точніше рано-вранці) то є неймовірно гарно! Я тисячу разів пожалів, що нікон поїхав на Волинь фоткати бобрів і весілля, а всю ту красу ми змушені знімати на мильнці. Фі, як брутально! (Іларіона Давидівна витирає хусточкою сльози обурення і, не втрачаючи часу, розповідає, що Івано-Франківськ заснував Іван Франко, десь в 1660 році, коли йшов пішки до своєї дівчини, що жила якраз в Рожнятівському районі. Поет так задумався про опале листя, що геть заблукав і сів відпочити на березі Бистриці, а заодно заснував там місто і показав, де будувати ратушу).
Насправді та історія трохи неточна, краще почитати Вікіпедію або







«Брат! Піва кончілась, жена ушла...»
Юрій Андрухович, родом з Івано-Франківська.


Світає, потім сходить сонце, ми мерзнемо на зупинці, маршрутки в нашому напрямку ще не ходять, за тролейбус навіть і думати не варто, але є ще одна прикрість – алкоголь в Франківську не продають від 10 вечора до 8 ранку. Я думаю, то Всесвітня антибатлхантерна змова.
Зрештою доїжджаємо на місце, йдемо по полю, потім через кущі, потім через бетонний паркан потрапляємо на територію. Площу підприємство має десь таку як середніх розмірів село, більшість цехів працює і охорони тут дуже багато. ІМХО, погуляти всюди і все пофоткати міг би хіба гібрид ямакасі, людинопавука і джекічана, який в правій руці тримав би фотоапарат, а лівою і двома ногами відбивався від охорони. ;)
Залазимо на якусь джалізову споруду з роз'їденими дощами і кислотами східцями, фоткаємо панораму. Потім оглядаємо закинуту їдальню з цікавими артефактами і гаражі із розваленою «Татрою». Гарно. Шкода, що неможливо повноцінно погуляти по території.












































По поверненні до Франківська, спробували оглянути маєток Потоцьких, що стоїть занедбаний майже в центрі міста. Ця місцевість називається «На валах». Дядько-сторож навідріз відмовився нас пустити всередину, потрапити через огорожу також не вдалося – добротний мурований польський паркан обкопаний, і якщо зі сторони міста його висота до двох метрів, то з середини – всі три з половиною. Тобто вихід був би досить проблематичним, тут треба добрячого шнурка і гарантію, що ніхто з численних перехожих не буде нападати. ;) Ось фотки маєтку з-за паркану.








Дуже дякую учасникам вилазки за цікавий і змістовний день, всім по плюсу в кишеню. Обговорення тут
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter_

Докидую фотки від Смайла, на якого напала осіння депресія і він не міг цього зробити самостійно :) Всі небайдужі, поставте йому плюса. Або мінуса, якщо вважаєте, що це його розвеселить ;)












































Най жиє Гуцулія!

266 Гості, 0 Користувачів