вирішив завітати з Vergaz на ЛАЗ. Ідея була б непоганою, якби не одне але. Охорони валом, собак міліон, машин на території, як на заводі під час виробництва. Нашою ціллю було бомбосховище, до котрого ми, нажаль, не дойшли...
Інсталились через вікно на Стрийській, далі телепортувались на дах. З нього на "місток" і далі по даху цеху з автобусами перебиралися до "спуску" вниз.
![]()
видно новобудову на Хуторівці.
![]()
чудовий стан цеху...
![]()
ехх, ностальгія...

![]()
видно кран, та частину цеху. Стан даху жахливий, прямо під ногами ламається...
![]()
далі ми спустились трішки нижче до спуску (видно на фото)
далі, ми через кущі бігли до адмінкорпусу (той, що напроти головногу цеху, під якм бомбік). Шановний Влад не хотів лізти через ВШ, тому запропонував лізти через сам корпус. Виходу не було. Чарівним та магічним способом ми опинились всередині цеху. Гуляли, веселились, та зовсім забули про охорону. Заходжу в один з кабінетів, а внизу на вулиці... Охорнців 2. ?В сусідній кімнаті ходить охоронець нас шукає. Ми довго не думаючи залізли під стіл та сиділи там пів години

. В бомбік так і не потрапили, але було круто. Страшно було евакуйовуватись, але евакуація пройшла успішно

. Скоро навідаюсь все-таки у бомбік та головний цех, та покажу, як усе змінилосьь за 2 роки.
П.С. НЕ ЛАЗЬТЕ ТУДИ, ТАМ БАГАТО ЗЛИХ ОХОРОНЦІВ ТА НІЧОГО ЦІКАВОГО !!!