Новий Витків. Костел та каплиця.

Автор RedShift, 07.12.2010 14:48:08

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

RedShift

Трагедія Гертруди Комаровської (Потоцької)
http://explorer.lviv.ua/forum/index.php/topic,3382.0.html

N 50° 18.753'
E 24° 29.660'


Нарешті вибрався. Субота, 30/10/2010, 11-30 ранку. Я на Автовокзалі у Червонограді. Купив квиток на Буський автобус до Нового Виткова. Я думав: ну хто там їздить в Радехівському напрямку по селам в суботу. Ще встигну батарейки купити для фотоапарата. Тут підхожу до "Еколана" - народу тьма! Навіть маючи квиток з місцем, я навіть не намагався протиснутись до свого місця. Добре що тут недалеко.

Приїхав. Запитав в місцевих де могила Мишуги. Виявилось, що поруч від дороги сільське кладовище. Могила співака значно виділяється поміж інших поховань. Білосніжна така собі усипальня, огороджена металічним парканом. Зразу видно - знатна особа. Поруч також розмістились могили нащадків та рідних. Їду далі. Центр селища, колишня єврейська частина поселення. Пам"ятник Мишузі. Зайшов в магазин - купив пива. Ну як тут без нього? Люду поки що мало. Щось не видно сільських "доброзичливих" облич? Напевно ще сплять... Потеплішало, йду без куртки. Жовтий GPS бовтається на грудях. Зустрічаю якогось хлопця, що ковиряється патиком в болоті біля дороги: "До костелу ще далеко?" - "Далеко!". Виявилось - 300м.

Костел з каплицею розташовані у такому собі мініліску. Є декілька старих дерев (не здивуюсь якщо вони ровесники будівель). Каплиця, звичайно в плачевному стані. Всередині крім цегли і дошок ніц нема. Довкола де-не-де розбита черепиця з даху. Вдалось на одній навіть розібрати слова: "...robow glinianych". Думаю перші літери першого слова "Wy". Напевне назва якогось заводу. З північної сторони з-під землі стерчать елементи фундаменту. З східної сторони не вдалося нічого оглянути - там на припоні пасся бичок. Ну він мене здається не впізнав і не підпускав до східної сторони каплиці.

Костел. Всередині якісь будівельні ліса. На підлозі купа мусору. Пролажу в якусь диру в стіні. Опиняюсь на вулиці з північної сторони. Тут якесь приміщення, але стін вже нема. Видно підвищення і елементи стін, що позаростали травою і кущами. Обійшовши костел зі сходу видно вхід у підвал. Не мав ліхтаря, та й чесно кажучи одному лізти якось було "не в прікол". Тому, думаю,  вилазку треба буде ще раз провести сюди. Тим більше, що з місцевими я в контакт не входив. А їх треба ще розпитати про "бувальщини". В лісопосадці за костелом є три смереки чи то ялини. Здоровенні. Одна з них така широка в стовбурі, що й не обхопити.

Нафотографувавшись, я вирішив випити своє пиво. Сів біля ставка, з північної сторони костелу. Відпочиваючи, я вглядувався в горизонт, де виднілося Сушно - рідна земля Гертруди. Я намагався уявити подумки ту зиму 1771 року та хронологію тих давніх подій. Чудово, що я все ж таки побував тут. Це було круто.

Трагедія Гертруди (Христини) Комаровської
Про костел та їнші історичні пам'ятки Виткова

Любителям Геокешинга:
http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=9022
Darts matters!

RedShift

Darts matters!

RedShift

Darts matters!

233 Гості, 0 Користувачів