Автор Тема: Полтва  (Прочитано 218978 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Stinger

  • Свої
  • Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 1573
  • Рейтинг 567
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Полтва
« Відповідь #180 : 11.12.2019 02:32:44 »
Андрію, позняк мітатись вже з тою полтвою і цікавими пропозиціями, які вже нікому не цікаві (нажаль), все просрано і судячи з коментів на варті, тебе чомусь називають місцевим дурником... Лиши гівно в спокої, там слави не здобудеш...
Розшарити F VK G+

maxiWELL

  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 238
  • Рейтинг 157
    • Перегляд профілю
    • Блог
Re: Полтва
« Відповідь #181 : 11.12.2019 09:41:52 »
Тоді нелегальним вилазкам у Полтву буде гаплик. Понаставлять дачла і перегородять.

Обгрунтуй будь-ласка свою думку. Де їх будуть ставити і як перегороджувати.
Прикладів, коли організовують офіційні екскурсії до підземних річок, я не знаю. Але облаштовані ДОТи Київського укріпрайону зачиняють на замок і нелегально туди (а інколи навіть і легально) потрапити неможливо.
Мотивація може бути така: щоб запобігти вандалізму, нелегальному проникненню (щоб більше заробити) і щоб уникнути нещасних випадків. 
Звичайно, це всього лиш припущення.

Ось, у Києві деякі входи в дренажки перекрили. В Москві, наскільки мені відомо, в деяких колекторах поставили сигналки. Правда, це пов'язано не з облаштуванням, а зі зростанням відвідуваності тих місць.
А також як потім виловлювати дігерів? Через цей вхід ітак ніхто не ходив. Його тільки екскаватором можна відкрити.
Поставлять в інших місцях входу.
Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4247
  • Рейтинг 1024
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Полтва
« Відповідь #182 : 11.12.2019 12:56:37 »
Приємно бачити що моя ідея виявилася настільки цікавою, що викликали дискусію не лише у Львівських пабліках, а й навіть на рідному форумі. Дякую що поділилися вашою думкою. Навіть попри те що вона негативна, вона є цінна. Я її прийму до уваги. Воно всюди так є, позитивні коментарі влом писати :)

Stinger: Так, я пробував працювати з Водоканалом і ти це знаєш. Про цю ідею я їм писав і розповідав ще влітку. На превеликий жаль наші бачення на співпрацю сильно відрізнялися. Мабуть тому що ми з різних поколінь. А от преса у Львові це реальна четверта влада. То ж я продовжуватиму в тому ж ключі. А час все покаже.

До maxiWELL: дякую за паралелі з Києвом і Москвою. Львів трошки інший. Побувавши у Полтві ти зможеш побачити все на власні очі.
Розшарити F VK G+
курча

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4247
  • Рейтинг 1024
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Re: Полтва
« Відповідь #183 : 13.12.2019 16:14:03 »
Створив петицію про відкриття Полтви. Підтримайте будь-ласка і поширте своїм друзям.

Ну і для майбутньої праці "Історія дослідження Полтви" кидаю сюди кілька посилань в пресі

З 10-14
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=avLokYBWUi0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=avLokYBWUi0</a>

Через 10 днів відео про Полтву набрало 200К переглядів :)


Експрес, 12 грудня 2019року


Інтернет видання Твоє місто

Фотографії старого Львова

UA Львів
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=AT1I46D_QRM" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=AT1I46D_QRM</a>

Результати Гугл-а


Діло


Розшарити F VK G+
курча

Stinger

  • Свої
  • Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 1573
  • Рейтинг 567
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Полтва
« Відповідь #184 : 14.12.2019 09:41:22 »
А хто оті славнозвісні дігери у статті, які пропонують таке? Чому сказано за всіх львівських дігерів? Прошу поіменно перерахувати, народ має знать своїх героїв!
Розшарити F VK G+

ЗеленаМиша

  • Свої
  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 29
  • Рейтинг 126
    • Перегляд профілю
Re: Полтва
« Відповідь #185 : 14.12.2019 11:58:04 »
Хлопці, харе сратися!
Давайте конструктивно і спільно працювати над улюбленою справою! Усі ми любимо Полтву і хочемо ще неодноразово там побувати.  Я дуже боюся, що ідея з тим злополучним люком нам у даній справі ніяк не допоможе.
По-перше, починати треба з малого. Якщо тобі подобається кобіта і ти прагнеш з нею бути, то логічно спершу запросити її на каву, в кіно і т.д. Якщо ж зразу пропонувати ліжко чи рацс, то шанс отримати відмову зразу зростає (якщо вона, звісно, не куртизанка ;D ). Хоча після певного періоду зустрічання вона цілком може погодитися на те і інше. А про незнайомого дивака, який її переслідує з пропозицією одружитися, вона, мабуть, розкаже родичам і знайомим, може, заяву в поліцію напише, але ця "слава" не допоможе залицяльнику досягти мети...
Про що це я? А про те, що, може, доречніше було би тихенько спробувати відкрити вхід коло Шевченка чи який-небудь інший? Поспівпрацювати з відповідними міськими чиновниками в цьому плані, може, потім вийшло би і екскурсійний портал організувати?
Звертаюся особисто до автора посту. Як ти уявляєш процес створення тої своєї атракції? Це має бути комунальна чи приватна організація? Хто буде башляти санстанції за дозвіл проводити там екскурсії? Де буде знаходитися дизініекційна кімната для відвідувачів? Ну, де їм будуть роздавати рукавички, бахіли, маски? Ти вже знайшов зіцпредседатєля Фунта, який буде віддуватися за гіпотетичні нещасні випадки чи просто претензії типу "я туди сходив, а потім в мене чиряк на сраці вискочив, то всьо Полтва!"? Ти домовився з Водоканалом, щоб вони дозволили втілити ідею дигера Андрія Риштуна, який їхньому директору підісрав на "народному толк-шоу" на догоду Квуртові і Козловському? ( Я, звісно, розумію, що ти не мав такої політичної мети, але, на жаль, так сталося, що тебе використали).
Навіть якщо петиція набере 500 і більше голосів, всеодно останнє слово буде за чиновниками. А вони не погодяться на ту затію без зіцпредсєдатєля Фунта і дозволу Водоканалу.
Як ти плануєш подалати ці перешкоди?

Ти сам колись казав, що нема сенсу нелегально лазити на об'єкти, якщо за наявності елементарних навиків соціальної інженерії туди можна попасти офіційно. Може, є сенс почати діалог?
Розшарити F VK G+

Li Da

  • Зацікавлений
  • *
  • Повідомлень: 1
  • Рейтинг 4
    • Перегляд профілю
Re: Полтва
« Відповідь #186 : 20.12.2019 11:36:17 »
Річка Полтва

Полтва - це ліва притока Західного Бугу, котрий впадає у Балтійське море. Її витоки розташовані у Львові біля верхньої частини вулиці Зеленої між пагорбами Львівського плато. В межах міста річка тече спочатку на північний захід, потім на північ і далі на північний схід.
ЇЇ назва дослівно перекладається як "повільна, широка ріка".
В межах міста ріка має кілька приток:

- Сорока (з'єднується з Полтвою біля пам'ятника Грушевському на проспекті Шевченка);
- Залізна Вода (починається з боку Нового Львова, впадає у Сороку біля Стрийського базару);
- Вулецький (або Вулька; з'єднується зі Сорокою на початку вул. Княгині Ольги);
- притока Сороки, яка тече з боку Головного вокзалу;
- Клепарівський;
- Голосківський;
- Пасіка;
- Кривчицький

На захід від середмістя за Полтвою, Академічною вулицею (пр. Шевченка) і Гетьманськими валами (пр. Свободи) в давніх часах були багнища й мочари. Ще 1780 р. на вулиці Карла Людвика (пр. Свободи, непарні числа), згадується, що: «нічого іншого не буловтраовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (тепер акад. В. Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (теп. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,— там на качки славно польовано».
В околиці Академічної площі (початок вул. Саксаганського і пр. Шевченка), Хоружчини (вул.Чайковського) й пасажу Гаусмана (пров. Крива Липа) були ставки.
Академічною вулицею, Марійською площею (пл. Міцкевича) й далі через Гетьманські вали плила Полтва. На Академічній вулиці сходилися два її джерельні потоки — Пасіка й Сорока. Полтва була значною річкою, мала багато води, виливала не раз і робила на передмісті значні шкоди. У 1511 р. вона виступила з берегів, підмулила кілька домів і частину міського муру. В червні 1514 р. річка піднялась так, що вода вдерлася аж до міста між мури. В 1770 р. вода залила нижче положені пивниці й церковні підземелля, де поховано знаменитих осіб. Як вода відійшла, тіла почали гнити, так що мало не прийшла пошесть у місто. В 1853 р. вода йшла рівно з берегами, несла з собою балки, дерева, вирвані з корінням, хатні предмети. На Галицькому передмісті вода забрала двоє дітей, одне врятовано, друге потонуло. Останній вилив Полтви був 1872 р., вода виступила аж на Гетьманські вали, позабирала на передмісті свиней, котів і псів. Марійська площа виглядала тоді як одно велике багнище.

До 1872 року Полтва вільно протікала містом. У середньовіччі річка розділялась на два розтоки, посеред яких був острів. На цьому острові з давніх часів стояла каплиця Божої Матері. У 1904 році скульптуру у зв'язку зі спорудженням пам'ятника Міцкевичу перенесли на інше місце неподалік.
Зі свідчень пізньосередньовічних краєзнавців випливає, що за їхніх часів Полтва була судноплавною. Рибальські барки доходили нею до Львова аж від Балтійського моря і тогочасні гравюри на це натякають.

Поки Львів оточували мури, ця проблема мало цікавила мешканців. Наприкінці XIX століття міські урядники вирішили, що нічого, крім шкоди, Полтва Львову не приносить. Серед аргументів називали забагнюченість місцевості, гниття води, міріади мух, комарів, малярійну загрозу, сморід. Останнє, вочевидь, і підказало їм єдино прийнятне рішення — заховати річку під землю, замурувати її, перетворивши у міську каналізаційну систему. Довжина каналізації: 1870 рік — 15 км, 1903 рік — 54 км, 1910 рік — 82 км, 1939 рік — понад 150 км.
У 1878 році львівський цивільний інженер Людвік Радванський подорожував по Німеччині, де мав можливість ознайомитися з досвідом будови каналізації кількох німецьких міст.Відомий інженер був противником використання Полтви для відведення стічних вод та фекалій, пропонуючи закладення колекторів на обох її берегах. Виходячи з фінансового стану міста у другій половині XIX ст., відсутності домових водопроводів, нещільної забудови передмість, автор проекту висловився за впровадження у Львові роздільної системи каналізації.Але міська Рада і магістрат вирішили провести перекриття ріки із подальшим засклепінням.

Полтву перекривали у два етапи. Першим кроком грандіозного проекту, здійсненим 1879 року під керівництвом будівничого Флоріана Ундерки, було перекриття річки Полтви на двох відрізках – поблизу нинішнього театру Марії Заньковецької та на проспекті Шевченка. Лише у 1885 році, після кількарічних підготовчих робіт, було засклеплено перші ділянки на вулиці Академічній (пр.Шевченка). Для здійснення цього додатково було перекрито притоковий потік Пасіка на нинішніх вулицях Фредра та Саксаганського.
Роботи по перекриттю Полтви продовжились у 1887 р. на відрізку від перекритої частини на Марійській площі (пл.Міцкевича) до площі Ґолуховських (сучаснаТоргова). Роботами першого етапу керував талановитий інженер Вацлав Ібіанський.
Під час проведення робіт у річищі Полтви знайдено багато людських кісток; цих німих свідків облог захоронено 7 вересня 1887 року на Стрийському цвинтарі (зараз – верхня частина Парку культури).
Перший етап засклепіння львівської Полтви було завершено у 1890 році – було закрито русло Полтви в районі площі Зернової і перекрито річку дубовими плахами на площі Різні. До 1895 року було перекрито 837 метрів Полтви та понад півкілометра потоку Пасіки.
Другий етап перекриття та засклепіння Полтви розпочався напередодні Першої Світової війни, у 1913 році. Подальші події змусили відкласти сміливі задуми до більш сприятливих часів. Лише у 1921 році місто знову мало можливість продовжити роботи. Ділянка, що підлягала засклепінню, простягалась вздовж нинішнього проспекту В. Чорновола і, за планами, завершувалась на території Замарстинівської гміни.

Масштабні роботи безпосередньо на теренах міста було завершено у середині 1920-х років. У подальші роки відбувались лише поодинокі, локальні зміни вже не пов'язані з регуляцією Полтви, річку продовжували каналізувати.

Один із останніх повномасштабних заходів перекриття відкритих потоків на території міста здійснено у 1970-х рр. Тоді під землею опинилися потоки Дикий Рів, Залізна вода та інші загальною довжиною у майже 2 км. Сьогодні практично усі потоки у межах міста протікають під землею.

Кажуть, свого часу Львів міг мати красиву набережну. Відомий граф Станіслав Скарбек надав місту гроші на будівництво або набережної, або театру. Львів'яни обрали театр. Тож тепер у Львові є споруда Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

На межі XIX-XX століть Львів мав усі шанси отримати потужні водні артерії і стати портовим містом, навіть з двома портами.
На початку 20 століття у Відні відбувся спеціальний конгрес, присвячений будівництву водних шляхів в Австро-Угорщині. Зокрема, в системі транспортних каналів цісарства передбачалося будівництво каналу від Вісли до Дністра з відгалуженням на Львів і Броди, що мало мати не лише економічне, але й стратегічне значення у випадку воєнних дій проти Російської імперії. За умови мирного співжиття сусідів канал міг отримати продовження російською територією через Стир і Прип’ять аж до Дніпра та Чорного моря. Довжина причалу порту Львів мала сягнути 500 метрів, тобто він міг розмістити до десятка кораблів. Щодня Львівський порт мав приймати п’ять пар суден тоннажем 300 тонн, а його річний вантажообіг становив би 810 тисяч тонн.
Однак за Австро-Угорщини ці проекти так і не були реалізовані – завадила перша Світова війна. У міжвоєнний період до них поверталися, але так і не знайшли коштів для їх втілення у життя. Хоча ідеї були.
Після війни розвиток залізничного та автомобільного транспорту зробив неактуальними проекти побудови порту для Львова.
Полтва також стала прихистком для євреїв у часи Другої світової війни.Так у книзі спогадів Кристини Хіґер "Дівчинка у зеленому светрику" згадується як вона разом із своєю родиною у 1943-1944 роках 14 місяців переховувалися від переслідувань нацистів в системі міської каналізації Львова. По книзі 2011 року зняли фільм " У темряві" ( “W ciemności”).
Сьогодні, майже вся ріка на території міста схована під землю. Спускатися туди небезпечно - адже колектори знаходяться не в надто доброму стані.








































Розшарити F VK G+

lvivsky_digger

  • Новачок
  • *
  • Повідомлень: 29
  • Рейтинг 10
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Полтва
« Відповідь #187 : 06.01.2020 18:09:05 »


хіба Полтва стратегічна?


ссилка на статтю:
http://leopolis.news/post/10646/lvivvodokanal-zaklykae-ne-rozvajatys-u-kanalizaciynomu-kolektori-poltvy-

Розшарити F VK G+

Golem

  • Адміністратор
  • Досвідчений Дослідник
  • *
  • Повідомлень: 4247
  • Рейтинг 1024
  • Стать: Чоловіча
  • Ein План, ein Звіт, ein Форум
    • Перегляд профілю
    • Фейкбук
Давненько я не навідувався до ПолтвянОго. Стало цікаво як він там поживає. А з ним і весь лівий берег Полтви коло Макдональдса.

1)   Рік тому було сфотографовано місце можливого прориву водопроводу у Полтві. В пості також пропонувалося написати скаргу на гарячу лінію міста Львова.

Скаргу так і не написали. А самостійно за рік часу з цим ніхто нічого не зробив. Як бачимо тече і далі.


Чи може краще лишити без змін? Бо зараз у Полтві є всі вигоди щоб жити. Туалет, опалення та кондиціонер ітак завжди були, а тепер ще й питна вода знайшлася.

Якщо серйозно то навпроти готелю «Львів» є стара притока з вулиць Мстислава Удатного - Лазневої. В тій притоці зі стелі стабільно тече чиста на око та приємна на смак вода. Чи це якесь підземне джерело з площі Різні, чи десь водопровід прорвало я не знаю. Рік вона тече це точно. Фонтан на площі Різні був вимкнений. Всі фото робилися взимку.

Автентична бокова притока Полтви з тесаного каменю в сторону вулиці Лазневої. Попереду місце де тече


Це ж місце зблизька. Далі притока замурована і в ній йде яйце малого діаметру


Вода що тече на вигляд прозора, смак теж ок


Вихід з цієї притоки в Полтву. Очевидно що притока куди старіша за бетонний сракофаг самої Полтви. Її туди просто приєднали.


Ось фотка ноги щоб можна було уявити масштаб споруди


Температура в Полтві зазвичай в районі 18-20 градусів. Це взимку дуже тепло, а влітку якраз прохолодно. Ділянка колектора, де тече вода зі стелі, є однією з найсухіших у Полтві. Тому що основні стоки йдуть кількома метрами нижче бортика. Також неподалік води є сходи на поверхню що закриваються металевою плитою. Вихід надійно заварений в чотирьох місцях. Так що можна тут сміло «селитися». Ваш міцний сон хіба що щурі потривожать.

Вид з апартаментів "Львівська набережна"


Вода тече десь там коло Кумпеля


2)   Йдемо вниз по течії до чільного місця у Полтві. Я маю на увазі бортик коло Макдональдса. Тут зупиняються ті хто звалився у воду. Цей бортик колись перенаправляв всі фекальні стоки Полтви в четвертий колектор на вул.Липинського. А вниз по Чорновола йшла вже відкрита аж до 1966 року ділянка. В дощ вода переливалася через бортик і скидалася в природнє русло річки Полтва. Зараз ще можна побачити сліди від масивної решітки яка колись перекривала вихід з колектора.

Перехід ширшого яйця у вужче коло моста на Чорновола


Цей тротуар у Полтві чимось нагадав наші дороги після зими


А ось і бортик який перегороджує Полтву. Об нього всі зупиняються хто сюди впав. Праворуч під водою є перелив в 4 колектор на Липинського. Вдалині видно закінчення яйцеподібного колектора.


Яйцеподібний польський колектор має такі от пази в бетоні. Напевно що тут колись стояла решітка. Бо пази розташовані симетрично з обох боків колектора


Я от подумав, напевно що Євреї неспроста переховувалися у Полтві. Якби вони могли просто втексти в навколишні ліси та села то так би і зробили. Очевидно що ця решітка їм заважала.


Восени журналісти мене запитували чи чистять Полтву. Зараз я з впевненістю можу сказати що бортик коло Макдональдса не чистили дуже давно. Ось відео з НТА, липень місяць. Якщо його порівняти з теперішніми фото за січень місяць то видно ті самі характерні великі куски сміття на тих же місцях. І те ж сміття є навіть на фото з 2009 року!

Сміття коло Бортика. Січень місяць. Видно куски кабелю та квадратний кусок чогось.


Квадратний кусок чогось зблизька.


Сміття коло Бортика, Липень місяць Той же квадратний кусок чогось і ті ж кабелі


Тут внизу починається четвертий колектор на вул.Липинського і до очисних споруд. Якогось видимого потоку води на око не помітно.


Ну і Бінго! Ці ж кабелі в квітні 2009 року!!!


На фото 2009 року видно що бортик в загальному брудний. У четвертий колектор вода тече щось не дуже, принаймні тоді вона переливалася через верх бортика. Це чорне довге внизу схоже на ізоляцію від кабелів яку сплавили в каналізацію. А самі кабелі напевно здали. Квадратного чогось тоді ще не було.


Нагадаю що на очисних спорудах спеціально перекачують частину стоків з Полтви в четвертий колектор. Це розбавляє концентровані промислові стоки у цьому колекторі та полегшує їх подальшу фільтрацію. Колись за Польщі всі стоки з Полтви самостійно текли по четвертому колектору. Для цього і був побудований цей бортик щоб направляти в нього всю воду. Схожа конструкція є зроблена в колекторі на Левандівці.

3)   За кілька метрів після бортика овальний колектор закінчується і починається прямокутний. Кидається в очі як охайні польські бортики під ногами перетворилися на криві бетонні блоки. На початку нового колектора є напис на стіні «1966 рік». Перед зливом з ПЗК буде напис «1970 рік». Тобто цю ділянку колектора будували аж 4 роки. На ній траплялося доволі багато металевого інструменту на бортиках. Цікаво, він тут ще з часів будівництва лежить?

Перехід радянського колектора в польський коло Макдональдса на пр.Чорновола


Видно різницю по висоті між двома колекторами


Польський бортик


Радянський бортик. Відчуваєте хто думав про людей що сюдою ходитимуть, а хто не дуже?


Нижче по течії з люка висить якийсь чи то кабель чи то шнурок. Рибу ловлять?


Вид на висюльку за течією. Я її пам’ятаю ще з 2009 року. Шкода що фото не збереглися.


1966 рік – початок будівництва радянського колектора.


Одна з фекальних врізок виходить на бортик. З неї тече доволі сильний та неприємний потік прямо на голову. Йдучи сюдою станьте та почекайте трохи. Цей потік має періодичність і раз на кілька хвилин припиняється. Таким чином його можна пройти не намочившись.


Ломик на польському бортику


Чийсь напильник знайшовся


А це і ломик і напильник разом. Радянський колектор.


Зараз ми на ділянці навпроти кільця Чорновола – Липинського, західна сторона. Видно що колектор повертає праворуч


Ось є люк для прив’язки


Стоїмо коло люка. Люк виходить на пішохідну частину вулиці коло Бомбосховища.

Тут колектор чітко дає праворуч, на проїжджу частину. То ж на картах OSM є помилка. Їх, напевно що, малювали по природньому руслу річки. А його посунули праворуч під час забудови цього району.


За поворотом колектор йде прямо як стріла. На око висота 3,5 метри. Ширина 7 метрів.


1970 рік


Притока коло Ельдорадо. Над нею є люк нагору.


Ця притока тече прямо на бортик. Невже не можна було дати на пів метра більше труби?


ПолтвянИй


Ну і завершуючи звіт хочу сказати що з ПолтвянИм все добре. Трохи висока вода його покрамсала, але загалом він на місці та в чудовому гуморі. Навіть пісню для однієї нашої знайомої придумав:

«А я у Полтві,
Мила моя у Полтві,
Люба моя у Полтві
Відколи я вхід знайшов.

А я у Полтві,
Знов у підземній Полтві,
Мила, давай зі мною -
Гуляти там знов, і знов!»

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=hLPe_jGmxq0" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=hLPe_jGmxq0</a>
Розшарити F VK G+
курча