Полтва

[Stinger]

Андрію, позняк мітатись вже з тою полтвою і цікавими пропозиціями, які вже нікому не цікаві (нажаль), все просрано і судячи з коментів на варті, тебе чомусь називають місцевим дурником... Лиши гівно в спокої, там слави не здобудеш...

[maxiWELL]

Тоді нелегальним вилазкам у Полтву буде гаплик. Понаставлять дачла і перегородять.

Обгрунтуй будь-ласка свою думку. Де їх будуть ставити і як перегороджувати.

Прикладів, коли організовують офіційні екскурсії до підземних річок, я не знаю. Але облаштовані ДОТи Київського укріпрайону зачиняють на замок і нелегально туди (а інколи навіть і легально) потрапити неможливо.
Мотивація може бути така: щоб запобігти вандалізму, нелегальному проникненню (щоб більше заробити) і щоб уникнути нещасних випадків. 
Звичайно, це всього лиш припущення.

Ось, у Києві деякі входи в дренажки перекрили. В Москві, наскільки мені відомо, в деяких колекторах поставили сигналки. Правда, це пов'язано не з облаштуванням, а зі зростанням відвідуваності тих місць.

А також як потім виловлювати дігерів? Через цей вхід ітак ніхто не ходив. Його тільки екскаватором можна відкрити.

Поставлять в інших місцях входу.

[Golem]

Приємно бачити що моя ідея виявилася настільки цікавою, що викликали дискусію не лише у Львівських пабліках, а й навіть на рідному форумі. Дякую що поділилися вашою думкою. Навіть попри те що вона негативна, вона є цінна. Я її прийму до уваги. Воно всюди так є, позитивні коментарі влом писати :)

Stinger: Так, я пробував працювати з Водоканалом і ти це знаєш. Про цю ідею я їм писав і розповідав ще влітку. На превеликий жаль наші бачення на співпрацю сильно відрізнялися. Мабуть тому що ми з різних поколінь. А от преса у Львові це реальна четверта влада. То ж я продовжуватиму в тому ж ключі. А час все покаже.

До maxiWELL: дякую за паралелі з Києвом і Москвою. Львів трошки інший. Побувавши у Полтві ти зможеш побачити все на власні очі.

[Golem]

Створив петицію про відкриття Полтви. Підтримайте будь-ласка і поширте своїм друзям.

Ну і для майбутньої праці "Історія дослідження Полтви" кидаю сюди кілька посилань в пресі

З 10-14

Через 10 днів відео про Полтву набрало 200К переглядів :)


Експрес, 12 грудня 2019року


Інтернет видання Твоє місто

Фотографії старого Львова

UA Львів

Результати Гугл-а


Діло

[Stinger]

А хто оті славнозвісні дігери у статті, які пропонують таке? Чому сказано за всіх львівських дігерів? Прошу поіменно перерахувати, народ має знать своїх героїв!

[ЗеленаМиша]

Хлопці, харе сратися!
Давайте конструктивно і спільно працювати над улюбленою справою! Усі ми любимо Полтву і хочемо ще неодноразово там побувати.  Я дуже боюся, що ідея з тим злополучним люком нам у даній справі ніяк не допоможе.
По-перше, починати треба з малого. Якщо тобі подобається кобіта і ти прагнеш з нею бути, то логічно спершу запросити її на каву, в кіно і т.д. Якщо ж зразу пропонувати ліжко чи рацс, то шанс отримати відмову зразу зростає (якщо вона, звісно, не куртизанка ;D ). Хоча після певного періоду зустрічання вона цілком може погодитися на те і інше. А про незнайомого дивака, який її переслідує з пропозицією одружитися, вона, мабуть, розкаже родичам і знайомим, може, заяву в поліцію напише, але ця "слава" не допоможе залицяльнику досягти мети...
Про що це я? А про те, що, може, доречніше було би тихенько спробувати відкрити вхід коло Шевченка чи який-небудь інший? Поспівпрацювати з відповідними міськими чиновниками в цьому плані, може, потім вийшло би і екскурсійний портал організувати?
Звертаюся особисто до автора посту. Як ти уявляєш процес створення тої своєї атракції? Це має бути комунальна чи приватна організація? Хто буде башляти санстанції за дозвіл проводити там екскурсії? Де буде знаходитися дизініекційна кімната для відвідувачів? Ну, де їм будуть роздавати рукавички, бахіли, маски? Ти вже знайшов зіцпредседатєля Фунта, який буде віддуватися за гіпотетичні нещасні випадки чи просто претензії типу "я туди сходив, а потім в мене чиряк на сраці вискочив, то всьо Полтва!"? Ти домовився з Водоканалом, щоб вони дозволили втілити ідею дигера Андрія Риштуна, який їхньому директору підісрав на "народному толк-шоу" на догоду Квуртові і Козловському? ( Я, звісно, розумію, що ти не мав такої політичної мети, але, на жаль, так сталося, що тебе використали).
Навіть якщо петиція набере 500 і більше голосів, всеодно останнє слово буде за чиновниками. А вони не погодяться на ту затію без зіцпредсєдатєля Фунта і дозволу Водоканалу.
Як ти плануєш подалати ці перешкоди?

Ти сам колись казав, що нема сенсу нелегально лазити на об'єкти, якщо за наявності елементарних навиків соціальної інженерії туди можна попасти офіційно. Може, є сенс почати діалог?

[Li Da]

Річка Полтва

Полтва - це ліва притока Західного Бугу, котрий впадає у Балтійське море. Її витоки розташовані у Львові біля верхньої частини вулиці Зеленої між пагорбами Львівського плато. В межах міста річка тече спочатку на північний захід, потім на північ і далі на північний схід.
ЇЇ назва дослівно перекладається як "повільна, широка ріка".
В межах міста ріка має кілька приток:

- Сорока (з'єднується з Полтвою біля пам'ятника Грушевському на проспекті Шевченка);
- Залізна Вода (починається з боку Нового Львова, впадає у Сороку біля Стрийського базару);
- Вулецький (або Вулька; з'єднується зі Сорокою на початку вул. Княгині Ольги);
- притока Сороки, яка тече з боку Головного вокзалу;
- Клепарівський;
- Голосківський;
- Пасіка;
- Кривчицький

На захід від середмістя за Полтвою, Академічною вулицею (пр. Шевченка) і Гетьманськими валами (пр. Свободи) в давніх часах були багнища й мочари. Ще 1780 р. на вулиці Карла Людвика (пр. Свободи, непарні числа), згадується, що: «нічого іншого не буловтраовища; кілька домиків, розкинених тут і там при вулиці Єзуїтській (тепер акад. В. Гнатюка), два домики при вул. Сикстуській (Дорошенка), а як ціла Широка вулиця (теп. Коперника), все місце було болотнисте, самі мочари, трясовища, зарослі тростиною,— там на качки славно польовано».
В околиці Академічної площі (початок вул. Саксаганського і пр. Шевченка), Хоружчини (вул.Чайковського) й пасажу Гаусмана (пров. Крива Липа) були ставки.
Академічною вулицею, Марійською площею (пл. Міцкевича) й далі через Гетьманські вали плила Полтва. На Академічній вулиці сходилися два її джерельні потоки — Пасіка й Сорока. Полтва була значною річкою, мала багато води, виливала не раз і робила на передмісті значні шкоди. У 1511 р. вона виступила з берегів, підмулила кілька домів і частину міського муру. В червні 1514 р. річка піднялась так, що вода вдерлася аж до міста між мури. В 1770 р. вода залила нижче положені пивниці й церковні підземелля, де поховано знаменитих осіб. Як вода відійшла, тіла почали гнити, так що мало не прийшла пошесть у місто. В 1853 р. вода йшла рівно з берегами, несла з собою балки, дерева, вирвані з корінням, хатні предмети. На Галицькому передмісті вода забрала двоє дітей, одне врятовано, друге потонуло. Останній вилив Полтви був 1872 р., вода виступила аж на Гетьманські вали, позабирала на передмісті свиней, котів і псів. Марійська площа виглядала тоді як одно велике багнище.

До 1872 року Полтва вільно протікала містом. У середньовіччі річка розділялась на два розтоки, посеред яких був острів. На цьому острові з давніх часів стояла каплиця Божої Матері. У 1904 році скульптуру у зв'язку зі спорудженням пам'ятника Міцкевичу перенесли на інше місце неподалік.
Зі свідчень пізньосередньовічних краєзнавців випливає, що за їхніх часів Полтва була судноплавною. Рибальські барки доходили нею до Львова аж від Балтійського моря і тогочасні гравюри на це натякають.

Поки Львів оточували мури, ця проблема мало цікавила мешканців. Наприкінці XIX століття міські урядники вирішили, що нічого, крім шкоди, Полтва Львову не приносить. Серед аргументів називали забагнюченість місцевості, гниття води, міріади мух, комарів, малярійну загрозу, сморід. Останнє, вочевидь, і підказало їм єдино прийнятне рішення — заховати річку під землю, замурувати її, перетворивши у міську каналізаційну систему. Довжина каналізації: 1870 рік — 15 км, 1903 рік — 54 км, 1910 рік — 82 км, 1939 рік — понад 150 км.
У 1878 році львівський цивільний інженер Людвік Радванський подорожував по Німеччині, де мав можливість ознайомитися з досвідом будови каналізації кількох німецьких міст.Відомий інженер був противником використання Полтви для відведення стічних вод та фекалій, пропонуючи закладення колекторів на обох її берегах. Виходячи з фінансового стану міста у другій половині XIX ст., відсутності домових водопроводів, нещільної забудови передмість, автор проекту висловився за впровадження у Львові роздільної системи каналізації.Але міська Рада і магістрат вирішили провести перекриття ріки із подальшим засклепінням.

Полтву перекривали у два етапи. Першим кроком грандіозного проекту, здійсненим 1879 року під керівництвом будівничого Флоріана Ундерки, було перекриття річки Полтви на двох відрізках – поблизу нинішнього театру Марії Заньковецької та на проспекті Шевченка. Лише у 1885 році, після кількарічних підготовчих робіт, було засклеплено перші ділянки на вулиці Академічній (пр.Шевченка). Для здійснення цього додатково було перекрито притоковий потік Пасіка на нинішніх вулицях Фредра та Саксаганського.
Роботи по перекриттю Полтви продовжились у 1887 р. на відрізку від перекритої частини на Марійській площі (пл.Міцкевича) до площі Ґолуховських (сучаснаТоргова). Роботами першого етапу керував талановитий інженер Вацлав Ібіанський.
Під час проведення робіт у річищі Полтви знайдено багато людських кісток; цих німих свідків облог захоронено 7 вересня 1887 року на Стрийському цвинтарі (зараз – верхня частина Парку культури).
Перший етап засклепіння львівської Полтви було завершено у 1890 році – було закрито русло Полтви в районі площі Зернової і перекрито річку дубовими плахами на площі Різні. До 1895 року було перекрито 837 метрів Полтви та понад півкілометра потоку Пасіки.
Другий етап перекриття та засклепіння Полтви розпочався напередодні Першої Світової війни, у 1913 році. Подальші події змусили відкласти сміливі задуми до більш сприятливих часів. Лише у 1921 році місто знову мало можливість продовжити роботи. Ділянка, що підлягала засклепінню, простягалась вздовж нинішнього проспекту В. Чорновола і, за планами, завершувалась на території Замарстинівської гміни.

Масштабні роботи безпосередньо на теренах міста було завершено у середині 1920-х років. У подальші роки відбувались лише поодинокі, локальні зміни вже не пов'язані з регуляцією Полтви, річку продовжували каналізувати.

Один із останніх повномасштабних заходів перекриття відкритих потоків на території міста здійснено у 1970-х рр. Тоді під землею опинилися потоки Дикий Рів, Залізна вода та інші загальною довжиною у майже 2 км. Сьогодні практично усі потоки у межах міста протікають під землею.

Кажуть, свого часу Львів міг мати красиву набережну. Відомий граф Станіслав Скарбек надав місту гроші на будівництво або набережної, або театру. Львів'яни обрали театр. Тож тепер у Львові є споруда Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

На межі XIX-XX століть Львів мав усі шанси отримати потужні водні артерії і стати портовим містом, навіть з двома портами.
На початку 20 століття у Відні відбувся спеціальний конгрес, присвячений будівництву водних шляхів в Австро-Угорщині. Зокрема, в системі транспортних каналів цісарства передбачалося будівництво каналу від Вісли до Дністра з відгалуженням на Львів і Броди, що мало мати не лише економічне, але й стратегічне значення у випадку воєнних дій проти Російської імперії. За умови мирного співжиття сусідів канал міг отримати продовження російською територією через Стир і Прип'ять аж до Дніпра та Чорного моря. Довжина причалу порту Львів мала сягнути 500 метрів, тобто він міг розмістити до десятка кораблів. Щодня Львівський порт мав приймати п'ять пар суден тоннажем 300 тонн, а його річний вантажообіг становив би 810 тисяч тонн.
Однак за Австро-Угорщини ці проекти так і не були реалізовані – завадила перша Світова війна. У міжвоєнний період до них поверталися, але так і не знайшли коштів для їх втілення у життя. Хоча ідеї були.
Після війни розвиток залізничного та автомобільного транспорту зробив неактуальними проекти побудови порту для Львова.
Полтва також стала прихистком для євреїв у часи Другої світової війни.Так у книзі спогадів Кристини Хіґер "Дівчинка у зеленому светрику" згадується як вона разом із своєю родиною у 1943-1944 роках 14 місяців переховувалися від переслідувань нацистів в системі міської каналізації Львова. По книзі 2011 року зняли фільм " У темряві" ( "W ciemności").
Сьогодні, майже вся ріка на території міста схована під землю. Спускатися туди небезпечно - адже колектори знаходяться не в надто доброму стані.

[lvivsky_digger]

хіба Полтва стратегічна?


ссилка на статтю:
http://leopolis.news/post/10646/lvivvodokanal-zaklykae-ne-rozvajatys-u-kanalizaciynomu-kolektori-poltvy-

[Golem]

Давненько я не навідувався до ПолтвянОго. Стало цікаво як він там поживає. А з ним і весь лівий берег Полтви коло Макдональдса.

1)   Рік тому було сфотографовано місце можливого прориву водопроводу у Полтві. В пості також пропонувалося написати скаргу на гарячу лінію міста Львова.

Скаргу так і не написали. А самостійно за рік часу з цим ніхто нічого не зробив. Як бачимо тече і далі.


Чи може краще лишити без змін? Бо зараз у Полтві є всі вигоди щоб жити. Туалет, опалення та кондиціонер ітак завжди були, а тепер ще й питна вода знайшлася.

Якщо серйозно то навпроти готелю «Львів» є стара притока з вулиць Мстислава Удатного - Лазневої. В тій притоці зі стелі стабільно тече чиста на око та приємна на смак вода. Чи це якесь підземне джерело з площі Різні, чи десь водопровід прорвало я не знаю. Рік вона тече це точно. Фонтан на площі Різні був вимкнений. Всі фото робилися взимку.

Автентична бокова притока Полтви з тесаного каменю в сторону вулиці Лазневої. Попереду місце де тече


Це ж місце зблизька. Далі притока замурована і в ній йде яйце малого діаметру


Вода що тече на вигляд прозора, смак теж ок


Вихід з цієї притоки в Полтву. Очевидно що притока куди старіша за бетонний сракофаг самої Полтви. Її туди просто приєднали.


Ось фотка ноги щоб можна було уявити масштаб споруди


Температура в Полтві зазвичай в районі 18-20 градусів. Це взимку дуже тепло, а влітку якраз прохолодно. Ділянка колектора, де тече вода зі стелі, є однією з найсухіших у Полтві. Тому що основні стоки йдуть кількома метрами нижче бортика. Також неподалік води є сходи на поверхню що закриваються металевою плитою. Вихід надійно заварений в чотирьох місцях. Так що можна тут сміло «селитися». Ваш міцний сон хіба що щурі потривожать.

Вид з апартаментів "Львівська набережна"


Вода тече десь там коло Кумпеля


2)   Йдемо вниз по течії до чільного місця у Полтві. Я маю на увазі бортик коло Макдональдса. Тут зупиняються ті хто звалився у воду. Цей бортик колись перенаправляв всі фекальні стоки Полтви в четвертий колектор на вул.Липинського. А вниз по Чорновола йшла вже відкрита аж до 1966 року ділянка. В дощ вода переливалася через бортик і скидалася в природнє русло річки Полтва. Зараз ще можна побачити сліди від масивної решітки яка колись перекривала вихід з колектора.

Перехід ширшого яйця у вужче коло моста на Чорновола


Цей тротуар у Полтві чимось нагадав наші дороги після зими


А ось і бортик який перегороджує Полтву. Об нього всі зупиняються хто сюди впав. Праворуч під водою є перелив в 4 колектор на Липинського. Вдалині видно закінчення яйцеподібного колектора.


Яйцеподібний польський колектор має такі от пази в бетоні. Напевно що тут колись стояла решітка. Бо пази розташовані симетрично з обох боків колектора


Я от подумав, напевно що Євреї неспроста переховувалися у Полтві. Якби вони могли просто втексти в навколишні ліси та села то так би і зробили. Очевидно що ця решітка їм заважала.


Восени журналісти мене запитували чи чистять Полтву. Зараз я з впевненістю можу сказати що бортик коло Макдональдса не чистили дуже давно. Ось відео з НТА, липень місяць. Якщо його порівняти з теперішніми фото за січень місяць то видно ті самі характерні великі куски сміття на тих же місцях. І те ж сміття є навіть на фото з 2009 року!

Сміття коло Бортика. Січень місяць. Видно куски кабелю та квадратний кусок чогось.


Квадратний кусок чогось зблизька.


Сміття коло Бортика, Липень місяць Той же квадратний кусок чогось і ті ж кабелі


Тут внизу починається четвертий колектор на вул.Липинського і до очисних споруд. Якогось видимого потоку води на око не помітно.


Ну і Бінго! Ці ж кабелі в квітні 2009 року!!!


На фото 2009 року видно що бортик в загальному брудний. У четвертий колектор вода тече щось не дуже, принаймні тоді вона переливалася через верх бортика. Це чорне довге внизу схоже на ізоляцію від кабелів яку сплавили в каналізацію. А самі кабелі напевно здали. Квадратного чогось тоді ще не було.


Нагадаю що на очисних спорудах спеціально перекачують частину стоків з Полтви в четвертий колектор. Це розбавляє концентровані промислові стоки у цьому колекторі та полегшує їх подальшу фільтрацію. Колись за Польщі всі стоки з Полтви самостійно текли по четвертому колектору. Для цього і був побудований цей бортик щоб направляти в нього всю воду. Схожа конструкція є зроблена в колекторі на Левандівці.

3)   За кілька метрів після бортика овальний колектор закінчується і починається прямокутний. Кидається в очі як охайні польські бортики під ногами перетворилися на криві бетонні блоки. На початку нового колектора є напис на стіні «1966 рік». Перед зливом з ПЗК буде напис «1970 рік». Тобто цю ділянку колектора будували аж 4 роки. На ній траплялося доволі багато металевого інструменту на бортиках. Цікаво, він тут ще з часів будівництва лежить?

Перехід радянського колектора в польський коло Макдональдса на пр.Чорновола


Видно різницю по висоті між двома колекторами


Польський бортик


Радянський бортик. Відчуваєте хто думав про людей що сюдою ходитимуть, а хто не дуже?


Нижче по течії з люка висить якийсь чи то кабель чи то шнурок. Рибу ловлять?


Вид на висюльку за течією. Я її пам'ятаю ще з 2009 року. Шкода що фото не збереглися.


1966 рік – початок будівництва радянського колектора.


Одна з фекальних врізок виходить на бортик. З неї тече доволі сильний та неприємний потік прямо на голову. Йдучи сюдою станьте та почекайте трохи. Цей потік має періодичність і раз на кілька хвилин припиняється. Таким чином його можна пройти не намочившись.


Ломик на польському бортику


Чийсь напильник знайшовся


А це і ломик і напильник разом. Радянський колектор.


Зараз ми на ділянці навпроти кільця Чорновола – Липинського, західна сторона. Видно що колектор повертає праворуч


Ось є люк для прив'язки


Стоїмо коло люка. Люк виходить на пішохідну частину вулиці коло Бомбосховища.

Тут колектор чітко дає праворуч, на проїжджу частину. То ж на картах OSM є помилка. Їх, напевно що, малювали по природньому руслу річки. А його посунули праворуч під час забудови цього району.


За поворотом колектор йде прямо як стріла. На око висота 3,5 метри. Ширина 7 метрів.


1970 рік


Притока коло Ельдорадо. Над нею є люк нагору.


Ця притока тече прямо на бортик. Невже не можна було дати на пів метра більше труби?


ПолтвянИй


Ну і завершуючи звіт хочу сказати що з ПолтвянИм все добре. Трохи висока вода його покрамсала, але загалом він на місці та в чудовому гуморі. Навіть пісню для однієї нашої знайомої придумав:

«А я у Полтві,
Мила моя у Полтві,
Люба моя у Полтві
Відколи я вхід знайшов.

А я у Полтві,
Знов у підземній Полтві,
Мила, давай зі мною -
Гуляти там знов, і знов!»

[Golem]

«Під час будівництва Оперного театру русло Полтви становило небезпеку для майбутнього фундаменту, тому річку трохи посунули». Цей факт екскурсоводи розповідають туристам. А от де саме протікала річка Полтва до цього вони не кажуть. Може по центру театру де зараз вхід? Або ліворуч коло вул. Фурманської? Між іншим, Ви знали що на момент будівництва Оперного театру Полтва вже п'ятдесят років як текла під землею, а над нею був сквер?

В 1842 році будувався театр графа Скарбека, сучасний Заньковецької. Тоді ж на місці Оперного театру облаштували «громадський простір» з кущами, доріжками та фонтанами. А щоб всю цю красу під час злив не затоплювало фекаліями то Полтву закрили в кам'яний колектор. Разом з Маріїнською площею це були перші ділянки підземної Полтви.


Прогулянковий сад на місці теперішнього Оперного театру. На задньому плані театр Скарбека. Полтва вже під землею.


Середині 19 ст. Видно закриту площу коло театру Скарбека

В той час решта Полтви була ще відкритою. Так тривало аж до будівництва Оперного театру. Тоді проклали бетонний колектор від театру Скарбека і аж до Маріїнської площі. Окрім усунення потопів та запахів це дало змогу перед новим театром облаштувати широку площу і довгу алею. Цими надбаннями ми користуємося і сьогодні.


Бетонний колектор Полтви під «Стометрівкою». Маленька фігурка Голема це фотомонтаж. В мене завжди був оранжевий шолом :)


Ще бетонний колектор Полтви. (с)Святослав Денисюк

До наших днів дійшло фото робіт по перенесенню старого колектора Полтви на нове місце. Завдяки цій світлині ми зараз точно можемо сказати кудою протікала Полтва до будівництва Оперного Театру.


Саме тут проводили роботи по перенесенню русла Полтви


Старе(ліворуч) і нове(праворуч) русла Полтви

Ліворуч на фото видно робітника який з тачкою спускається вниз. Під ним тече старе русло Полтви. Ліва стінка колектора викладена з тесаного каменю, а права вже розібрана. Камінь з колектора акуратно поскладано нагорі. Праворуч, ближче до театру Заньковецької, видно широкий жолоб. Це майбутнє нове русло Полтви. Воно дугою йде до місця звідки зроблене фото. Зараз це місце знаходиться на тротуарі коло кута теперішнього Оперного театру. Якщо відкрити один з люків, то можна побачити Полтву внизу. Це означає що від кута Оперного театру і далі вверх по течії Полтва зараз йде як і тоді, без змін.


Полтва, вид від кута фасаду Оперного театру в сторону вул. Торгової

Вдалині на фото видно темне продовження тунелю. Цю ділянку колектора тоді не рухали і вона незмінною достояла до наших днів. Зараз до неї примикає «новий» бетонний колектор. Це характерне місце бо тут є люк через який можна вибратися на поверхню неподалік входу до камерної сцени театру Скарбека. То ж прив'язка до поверхні є доволі точна. А от загадковий виступ на лівій стіні колектора до 21 століття, на жаль, не дожив.


Перехід кам'яного колектора в бетонний. Вид проти течії після виступу. В стіні ліворуч є притока. Вона має люк коло камерної сцени театру Заньковецької

Що це був за виступ? Яка його функція? Може це стара опора моста через Полтву? Або частина укріплень Львова....? На щастя зберігся ще один схожий виступ кількома метрами нижче по течії. На старому фото його не видно бо він в чорному продовженні колектора. Але цей виступ знаходиться акурат під вул. Торговою. І виглядає як справжня опора моста чи фортечний мур.


Виступ в колекторі під вул. Торговою


Тойже виступ зблизька. Внизу йде цегла, а зверху тесаний камінь.

Зараз ми знаходимося в найстарішій частині колектора Полтви. Він був збудований ще за часів графа Скарбека. Колектор будували з цегли і тесаного каменю. Позаду нас залишився бетонний колектор який звели під час будівництва Оперного театру. Ми дивимося в сторону вул. Торгової, над головою гупає трамвай. Ліворуч ми бачимо виступ схожий як на попередньому фото. Тільки тут він нижчий і має цегляний обідок на рівні пояса. Навпроти нього праворуч є полтвопад з площі Ярослава Осьмомисла. Він несе воду аж від костелу Марії Сніжної. Зауважимо що на правому березі Полтви аналогічного дзеркального виступу колектора немає. Тобто такі виступи не були необхідною умовою будівництва в ті часи.


Фото Голема для масштабу :) Полтвопад праворуч йде з вулиці Ярослава Осмомисла. Зверху видно жолоб для комунікацій.


Фото після виступу. Вид в сторону Оперного театру

Це єдиний такого роду виступ в Полтві. Всюди колектор як колектор: широкі хідники та овальні склепіння. А попри цей ледве протиснешся. Яка була його функція? Для чого його тут поставили? Чи може не поставили а залишили? Бо він був добре збудований і шкода було розбирати...? Це вже на розсуд читачів та істориків.

Після цього виступу Полтва тече в сторону готелю Львів та далі по проспекту Чорновола на очисні споруди. А ми підбиваємо підсумки:

1)   Під час будівництва Оперного театру Полтву посунули праворуч всього лише на кілька метрів.
2)   Полтва перед самим Оперним театром тече своїм природнім шляхом. Зміни русла стосувалися правого боку театру.
3)     Полтва була закрита ще задовго до побудови Оперного театру за часів графа Скарбека
3)   В колекторі Полтви збереглася конструкція схожа на опору старого моста або частину фортифікацій міста.


Старе і нове русло Полтви

[Golem]

Водив Андрія Івановича у Полтву. Він особисто перевіряв стан колектора. Звісно шо до приходу начальства все підмарафетили. Вперше за дванайціть років в Полтві почистили бортик «коло Макдональдсу». Це об нього зазвичай зупиняються бідаки які звалилися в Полтву. А якщо серйозно, то після прибирання помітно впав рівень води на цій ділянці, вода більше не розмиває навколишні стінки. Також стало проглядатися відгалуження в старий польський колектор на Липинського.

Було останні 12 років


Стало


По перше, тепер видно куда вода лиється в 4 колектор. По друге, обома берегами тепер можна нормально пройти. Ну і у зливу вода легше через нього перетікатиме, то ж центр швидше просохне.



Що я там забув у карантин? Насправді ми були у Полтві ще до карантину. Але я тримав пост на 1 квітня. Поки журналісти знімали свій стендап, я мав змогу все гарно обдивитися. Зараз вирішив поділитися цікавими історичними спостереженнями про Полтву.

Знімаємо вхід коло Оперного Театру


Сам репортаж. Нічого надзвичайного. Дивитися з 5-37 хвилини

Почнемо з загальновідомого фото NAS. На ньому бачимо панів инженерів які дивляться кудись на колектор. Всі вони ладно вбрані, в капелюхах. Очевидно що спускалися сюди не через люк. В руках мають потужні ліхтарі.

Пани инженери в Полтві. Видно тесаний камінь з якого складається колектор


Нижче те саме місце, але вже сучасне фото. На жаль таких самих панів інженерів для знимки знайти не вдалося. А Андрій Іванович не захотів позувати на камеру в хімзахисті і без краватки.

Лівий берег і те ж місце де стояли колись пани Инженери. Стінки колектора поштукатурені і камінь проглядається слабо.


Ця стара чорнобіла знимка зроблена на примиканні нового колектора який обходив фундамент Оперного театру і старого колектора Скарбека. Видно ту саму форму стелі і характерний вихід назовні коло театру Зеньковецької. Інженери оглядають власне старий колектор Скарбека, в якому він тоді був стані. Вони приймають рішення чи штукатурити його чи ні. Зараз він поштукатурений і, як бачимо, достояв до сьогодні.

Зверніть увагу скільки води в Полтві було тоді, а скільки є тепер. Різниця помітна на око. Тоді її було значно менше і бруковане дно колектор гарно проглядалося. А зараз воно все у воді. Левову частку стоків додає Сихів та інші нові райони. Туристи в центрі, як це прийнято вважати, ні в чому не винні. Загальний притік води з старої частини міста невеликий. А його зростання від туристів взагалі мізерне. Ну а про ідею відкриття Полтви я взагалі мовчу

Теж місце, правий берег Полтви


Сюдою пани інженери напевно що спускалися в колектор. Це найближчі сходи на лівий берег Полтви коло Оперного театру.


Від цих сходів до місця, де було зроблено фото з інженерами, йти десь двісті метрів. Це саме місце я пропонував відкрити для туристів. Андрію Івановичу ідея сподобалася. Обіцяв посприяти. 😊

По першому фото все. Тепер друге. В Полтві ще досі можна зустріти ізолятори на стінах. Туристи часто запитують для чого вони були потрібні. Ось кілька прикладів ізоляторів що збереглися

Ізолятор коло Полтвопаду і примикання з вулиці Городоцька.


Ізолятор в районі проспекту Свободи.


Ізолятори використовувалися по свому прямому призначенню, тобто для електрики! Так, в Полтві колись було електричне освітлення! На фото ліворуч видно ці самі ізолятори. На них навішені електричні дроти. Щоб робітникам було видно що і як робити. Або може вони в три зміни тоді працювали аби менше незручностей Львівянам створювати?

Фото будівництва колектора. Район проспекту Свободи. Ліворуч на фото видно ізолятори. Світло вдалині це вихід на поверхню. По дерев'яному жолобу праворуч тече вода. Джерело даних про жолоб Нелегал, лінк


Також видно як мостили бруківкою дно колектора. Камінь(базальт) більш стійкий до дії кислотного середовища ніж бетон. Тому саме ним і викладали дно. Зараз води стало більше і вона все рівно тече по бетону. :( Це одна з можливих причин чому маємо розмиті стінки колектора. Про це я вже якось писав раніше.

Ось приклад розмитих боків колектора


Ну і ще кілька колекторних спостережень наостанок.

1)   Поприбирали Полтвяного :( Він особливо нікому не заважав. Але вже як прибирати то прибирати все.

Було


Стало. І для чого Поляки лишили тут цю рейку?


2)   Пофіксили стіну на вулиці Торговій. Ще й дату поставили. Це звісно що плюс. Але аналогічне руйнування в притоці коло Кумпеля на пр.Чорновола ще залишилося.

Підмурована стінка на вулиці Торговій


3)    Усунули прорив води коло Кумпеля на пр.Чорновола. Тепер там сухо сухо. Фоток не зробив бо раптом запищав газоаналізатор, СО. Звідки тут взятися СО? В цьому місці на поверхню виходить решітка дощоприймача. З неї добряче тягне свіжим повітря знадвору в колектор. Саме в цей час запаркувалася маршрутка і вниз потягнуло вихлопними газами ☹ То ж я змушений був швидко піти з цієї газової камери. Як бачимо, в Полтві повітря чистіше ніж назовні.

А взагаліто дігерам корона-вірус не страшний. Регулярні походи в Полтву гартують імунітет. 😊

Висока статура Андрія Івановича в колекторі який оглядали пани інженери


Ну і хто дочитав пост до кінця – з першим квітня Вас!

[Golem]

Нарешті ми маємо нормальне якісне відео з Полтви. Це просто бімба! Такого крутого відео з Полтви у Львові ще ніхто ніколи не знімав. Зазвичай це були кількоххвилинні репортажі для новин. А тут ми пройшлися всією Полтвою від радянського колектора і аж її до витоків на Погулянці. Звісно що глянули на Оперний театр через люк на бруківці. А також поганяли щурів. Дивіться і насолоджуйтеся. Навіть в мене мурашки по шкірі бігали :)

Згори

Під землею

[Golem]

Увага, зрада! Я півтора роки говорив про руйнування колектора коло памятника Грушевському. Показував фото Львівводоканалу, розповідав на камеру журналістам. Нуль реакції, ніхто нічого не зробив. І от тепер маємо. Після чергової зливи на цьому місці вода забрала бетон. Утворилася яма довжиною понад десять метрів і глибиною метр. Якщо ніхто нічого не робитиме то скоро матимемо вже сто метрів руйнування плюс просідання колектора.

Ось фото колектора як він був до 2018 року. Вид проти течії


За течією. Бортик праворуч цілий


Під час зливи 2018 року вода забрала два метри бетону. Утворилася яма. На фото ліворуч


Яма замість бортика


Глибина ями. Фото Стінгера




Ося ця ділянка до зливи в червні. Дивитися з 17-10

Під час зливи 2020 року вода продовжила цю яму ще на десять метрів.

Нові руйнування колектора на цій ділянці. Яма з попередніх фото далеко попереду.


Ну шо це за фігня?!


Місцями глибина ями що і в бахілах внатяжку проходиш


Це місце попередніх руйнувань 2018 року, але сучасне фото


В чому небезпека таких руйнувань:

1)   Вода почала розмивати основу колектора та потрапляти в грунт.
2)   Куски бетону, які забрала вода, лежать внизу по колектору затримуючи рух води. Тим самим сприяючи затопленню вулиць міста в зливу
3)   Якщо нічого не робити то руйнування продовжуватимуться аж поки все не завалиться

Фото руйнування


А так має бути, цілий бортик


Ще один приклад цілого колектора


Протилежний берег від руйнування. Фото 2010 року


Протилежний берег від руйнування. Фото 2020 року. Видно тріщини на бортику. Рівень води суттєво зріс тому що нижче по течії лежать уламки зруйнованого колектора. Відповідно вода і цю ділянку теж розмиє.

Цього всього можна було б уникнути якби взяти і вчасно усунути невеликі руйнування. Щоб вода текла там де має текти. А зараз прийдеться виконувати значно більший об'єм робіт. Добре що хоч вхід в колектор знаходиться одразу навпроти цього місця.

Притока з Погулянки. Саме на місці її впадіння в Полтву і сталися руйнування. Видно що вода тут займає всю ширину колектора





Через тридцять метрів рівень води падає. Потім ще падає і вода стає текти там де і повинна. Тобто внизу по течії є сміття і воно піднімає рівень води. А вода камінь точить.


Притока Пасіка з Погулянки. Видно як піднімалася вода в зливу


Ця труба через колектор явно не сприяє покращенню пропускної здатності




Для чого я це пишу? Мені небайдужа доля міста в цілому та річки Полтви зокрема. Хочеться щоб колектор був чистий та акуратний. Щоб там можна було нормально гуляти, а не йти по коліна в гав..і. ☹ Тим більше що обслуговувати колектор це їх прямий обов'язок. А таких потенційно аварійних місць як це у Полтві вистачає.


Ну і ще кілька гарних колекторних фото щоб розбавити репортаж. Димки не було, то ж мандрівка з Жасмин вийшла приємною та цікавою.

за початок!


Гірлянди коло Макдональдсу на Чорновола


Ууу, як цікаво! Теж не зовсім справна стінка колектора


Це бортик який чистив водоканал. Після зливи бруду додалося. Але поки шо нічого критичного


Цього разу чомусь пивом не чути було. Напевно хімію бадяжать :)


Колектор номер 7


Димки майже немає. Фотографувати одне задоволення!


Потрошки підростає новий Полтвяний


Знаменитий полтвопад коло готелю Львів


Жасмин молодець! 18 годин поїзда Дніпро-Львів і зразу у Полтву!




Мишка коло моста на Чорновола


Умм, смакотульки!






Оперний театр


Голосуємо у метро!


Змінене русло Полтви. Раніше воно йшло лівіше


Бачите он той камінь? Там навколо немає штукатурки. Цілком може бути що хтось ховав скарб


На Валову


памятник Міцкевичу


І щасливі виходимо на поверхню

[BATGIRL]

Хочу поділитися своїми враженнями від знайомства з Полтвою.
Сама я з Кривого Рога, це біля 1000км від Львова. Але це не завадило мені загорітися бажанням потрапити в підземну річку. Десь з два роки я шукала інформацію як потрапити до каналізації. І не знайшла в інтернеті нічогісенько про це. Потім натрапила на ваш сайт. І зрозуміла, що це саме те місце, де зібралися люди зі схожими захопленнями 😊Познайомилась тут з Golemom Андрієм Ретушним. Він оцінив моє бажання і запропонував провести екскурсію по Полтві. Моїй радості не було меж) Але кожен день йшли зливи і спускатися ближчим часом було небезпечно... що не могло не засмучивати. Тому, що за два роки це бажання переросло в мрію. І коли ти до неї вже так близько, терпіти стає просто неможливо :'( Потім якась своя домашня рутина... Час від часу спілкуємося з Андрієм в телеграмі і він розповідає за купу інших своїх захоплень. Серед яких є і пошуки літаків ДСВ (другої світової війни). Мене ця тема зацікавила також. Андрій, не зважаючи на те що знає мене зовсім не довго, запросив на один із таких виїздів (але про це напишу окремо) і звісно, що в Полтву. Я загорілася цією ідеєю, не зважаючи на те, що був четверг і виїздити потрібно було завтра з Кривого Рога в Дніпро, а звідтиля вже до Львова (карантин, з мого міста поки що потяги не ходять). 2,5 годин в автобусі, 19 В потязі і я у Львові😊
Андрій зустрів мене прямо з вокзалу. Після чого ми з ним прямо на люку, під який будемо спускатися, з'їли по пончику з Ашану і випили чаю за знайомство🥂
На моє здивування вхід в підземелля був прям серед парку, де ходе купа людей. Одягнувши все потрібне обмундирування ми спустилися!!! Нарешті я в Полтві😍 Перші враження: темно, не смердить, слизько, шумно, та комфортна температура (Не та жарюка, що зовні).
Андрій показав майже всі колектори, розповів який куди йде. По тому як він з захопленням розповідав про все це підземельне царство, було видно що він любить своє місто і йому не байдуже що стає з цією річкою. Ми бачили, що в деяких місцях йде руйнація колектору. Також бачили не одну комунікацію, яка проходить через колектор і під час злив заважає потоку води. Бачила на бортиках та зайвих комунікаціях купу з вологих серветок, жіночих засобів гігієни, презервативів, та навіть шкірок від лимону. Особисто для себе зробила висновок, що саме в ніякому разі не можна викидати до каналізації. Хотілось би, щоб люди теж звертали на це увагу.
Була більш ніж задоволена від прогулянки під Львовом. Ще раз Хочу подякую Андрію Рештуну за цікаву, незабутню, ексклюзивну екскурсію в цей таємничий і незвіданний світ Полтви😊

[Bottlehunter]

От що значить цілеспрямованість)
В Дніпрі теж є підземна річка, Половиця. Може якось сходиш і тут про неї напишеш?  ;)

http://artkostyuk.com/interesting-dnepr/polovitsa-gorodskie-podzemelya.html

[BATGIRL]

От що значить цілеспрямованість)
В Дніпрі теж є підземна річка, Половиця. Може якось сходиш і тут про неї напишеш?  ;)

http://artkostyuk.com/interesting-dnepr/polovitsa-gorodskie-podzemelya.html

Дякую за інформацію, спробую з ними зв'язатися

[Golem]

Хоч Львівводоканал і жорстко забанив мою ідею з екскурсіями в Полтву, але ж людей туди далі тягне. Наприклад хлопці з Луцька чи Києва, фотомодель Revan чи корінні Львівяни. Всі мріяли побачити Полтву. І ця мрія здійснилася.

Щасливі бо в Полтві


Гоп стоп, ми заховались між гілля. Гоп стоп, і дочекались москаля. :)


Київ, Луцьк, Львів


Така от велична Полтва коло готелю Львів


Щоразу як ходжу в Полтву відкриваю для себе щось нове. Цього разу був ствол від гвинтівки і розсипи монеток. Дрібниці, але приємно. І раніше ходив цими місцями, але Саня Київський запримітив в них дещо нове.

Саня каже що це частина гвинтівки


А й справді схоже


Бідні каналєжі лишилися без лопати


Шукаємо чи бува чогось цінного немає


Гм, стає цікаво...


Радянська








Напильник


Сучасних 5 грошів


Та тут ше брухту і брухту!




Revan взагалі здивував. Він йшов по Полтві з голим торсом і з щойно виголеною лисиною. На його велике здивування ригати від запаху не прийшлося, та й бруду особливо то і не було. А от годні фотки – так!

Revan


При такому то зрості згинатися приходиться немало


Тарік вперше в Полтві з нормальним світлом. Випереджуючи можлдиві питання: вони самі до нас пристали і йшли по пятах. Ми пробували їх прогнати і не вийшло.


Полтвяний ожив. Хто прикрутить йому фільтр? ;)


Ти чьо, який фільтр! Весь смак забере


Так у Полтві ще ніхто не знімався!


Чувак, ти чого на мене вирячився!


Кращі друзі


Так кубики краще видно


Дивимся на Оперний


Було Моцно!


Нас спалила камера


Львівське метро. Дякую Сані за підсвітку


А Таріка зацікавили бічні притоки. 2 колектор на Високий Замок


Будуть люди!


Позитивний момент це зруйнований бортик коло памятника Грушевському який Львівводоканал оперативно відремонтував. Тож проблему усунуто а дігерам тепер зручно пересуватися колектором. Дякую!

Як бачимо бортик знову працює!


Він просів троха  нижче ніж старий але вже як є так є


Тепер можна нормально повернути на Погулянку


Або піти далі на Залізну Воду. Як бачимо вперше за 12 років тут нормально тече вода. Нічого не підтоплює.


Раніше тут приходилося йти з акробатичною майстерністю


Відповідаючи на можливі питання: я екскурсії в Полтву не вожу. Але знаю хто водить ;) За цим звертайтеся у Львівводоканал. Місце де лежать монетки не здам, дав слово пацана 

Ілля і Висюльки


Ваня і день народження його дідуся :)


Між двома театрами


Він мені не вірив


Фотозона коло Оперного театру


Стара притока в сторону площі Галицької


В Полтву як до церкви


І такий же білий вийшов потім назад

[Golem]

Позлю троха Голем-хейтерів які вважають що у всіх Полтво-бідах винен я.

"Недавно до мене звернулося кілька кандидатів з проханням зводити їх у Полтву. Ну щоб на власні очі побачити з чим їм прийдеться мати справу у міській раді. Звісно що я їх послав... у ЛьвівВодоканал. «Ви ж політики, от йдіть і домовляйтеся за вхід!» Вони туди пішли та отримали дипломатичну відповідь:  «Формально  ми вам не можемо дозволити. Але ми в курсі шо туди ходять».



Політики виявилися молодці. Йшли чемно, дурних питань не задавали, а ще пообіцяли відкрити Полтву для Львівян. То ж я передумав їх там лишати. Вивів на поверхню неподалік місця праці та побажав чесних виборів. Бо, зрештою, пост не про них....







Хохма сталася на наступний день. ЛьвівводокАнал заварив вхід у Полтву! Причому заварив ІНШИЙ вхід! Не той де ми спускалися. І тепер у них на ділянці від перехрестя Чорновола-Липинського і аж до готелю Львів немає ЖОДНОГО входу на правий берег Полтви! Як вони збираються оглядати та обслуговувати цю ділянку колектора? Хіба що йти пішки від Оперного театру вниз по течії, що дуже затратно. Чи може кожен раз крамсати автогеном той нещасний вхід? Він зараз заварений більше ніж в десяти точках!





Давайте разом подумаємо, що зробив ЛьвівВодоканал аби відкрити Полтву для Львівян? На мою думку: Ні-чо-го! За останні два роки він ще й закрив кілька входів, зокрема коло пам'ятника Шевченку та ТРЦ «Форум».

Я погоджуюся що Полтва це не алея в парку. Так, там потрібна обережність. Тож давайте разом працювати  над тим аби в Полтві стало безпечно! Давайте щось робити кінець кінців! А не заварювати входи при першій нагоді. А далі чекати поки то все завалиться!"

[Stinger]

Мене обурює, що Львівводоканал заварює вхід, який сам не робив, який робили ми, експлорери і я особисто варив ті двері з листів металу, купленого на гроші спонсорів, під дощем і в важких умовах, для того щоб люди мали змогу спокійно туди зайти, працювати, мати вигідний доступ, а ті бики з водоканалу прийшли і все заварили, типу небуде нікому. Я особисто обіцяю прийти туди з болгаркою і то все к чортам розрізати і зняти ті двері нафіг, я їх туди ставив, я їх і знімлю, хай йдуть до сраки...  >:(

[Roy]

Що ж, цілком прогнозовано. Причому, вхід залочили колодкою ще раніше.
Повернімось до подій річної давнини. На дискусіях з керівництвом Водоканалу, була досягнуті певні домовленості. Жодних «екскурсій» та звітів про це у нас. При тому, що лазити ніхто не забороняв та робити фото/відео.
Були зрушення у співпраці, були спільні проекти і сподіваюсь що ще будуть, але карантин вніс свої корективи.
Відомо, що в Водоканалі були до нас прихильні люди, але, на жаль, крім голови служби каналізації. Що послідувало після цього?
Правильно – порушення домовленостей. Були фотки залазів, людей, в т.ч. в фірмових футболках. 
А добило їм цвяха  – «екскурсія» для майбутніх депутатів, до того ж перед виборами. З фіксацією на форумі та у соцмережах.

На мій погляд, історія з популяризацією мала місце лише у форматі - фіксація руйнувань/пошкоджень в онлайн режимі, це чудово працювало та стимулювало комунальну службу до виконання їхніх прямих обов'язків.
А зараз ми маємо відкат назад. Зміна влади мало що змінить, оскільки каналізація – це вотчина Водоканалу і вони там господарі. 
А взагалі, дігг любить тишину. Думаю, невдовзі на люки замки поставлять, просто питання часу.