Ех, - файно було б побачити на BBC чи Discavery комп'ютерну реставрацію тої природи у Львові (радше на місці Львова) та довкола, поки люди не з.ли чи видозмінили це все...
Файно шо такі люди як Боплан та інші, залашили детальні описи того, що вже нема, - а так славилося в Україні...
Опис природи Дніпра в 15-16 століттях від Дмитра Яворницького, - тільки зітхати доводиться...
Ось і уявляю наші околиці: довколо букові ліси, численні річки, незчисленні потічки та джерела які їх живлять; десятки озер та озерець, болотисті долини річок; повно риби та раків. Малочисельні дулібські та білохорватські (тобто це все українські) поселення та житла: де файні зруби, а де просто землянки; в лісах промишляли бортники, - мед збирали, а жінки та чоловіки знахарі - цілющі трави. Ліси повнились звіриною від якої напевне заяць та й і залишився, а тури, ведмеді, олені, рисі та вовки теперка вже канули в Лету.
А весною наша Полтва розливалася, затоплюючи чимало, набиралася води наче легені повітря, і несла цікавських слов'ян на їх човнах в околиці малодоступні літом чи зимою. Річкові порти чи причали були не рідкістю, про що свідчать археологічні знахідки біля відомого курорту на Тернопіллі; якщо раніш густі, часто непрохідні ліси, не давали змогу на комунікацію, то річки були природніми артеріями... Всі, хто є корінними галичанами чи волинянами (у народі - волиняки, але зара' - це радше трохи образливо звучить, можливо варіант вимови польського походження...) відчуває особливе почуття коли опиняється у лісі, неначе у рідній домівці, зовсім не відчуваючи страху перед ним, а навпаки, ліс нас неначе обнімає, навіть ті клаптики, що залишилися нам від наших пращурів...
А Полтва, а Полтва ... їй не пощастило: Дніпро хоч і обмілів, та ще око тішить, а ось Полтва ...
Тема: Полтва (Прочитано 258384 рази)
