Чорногірський марафон: по всім двохтисячникам України

Автор RoMeL, 04.10.2011 15:35:14

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

RoMeL

Обговорення тут

Чорногірський марафон: по всім двохтисячникам України


...І ми все вище бо в долині небо не таке,
І знову щось веде мене в похід.

Пролог

Як відомо в Україні є всього 6 гір, які  знаходяться вище за магічне число 2000 метрів над рівнем моря.

Це:


  • г. Петрос 2022 м.

  • г. Говерла 2061 м.

  • г. Гутин Томнатек 2016 м.

  • г. Бребенескул 2037 м.

  • г. Ребра 2001 м.

  • г. Піп Іван 2020 м.


І всі вони розташовані на одному хребті, який називають Чорногірським.

Коротка довідка.
Найвищий гірський масив Українських Карпат, у межах Закарпатської та Івано-Франківської областей. Простягається на 40 км між долинами річок Чорної Тиси, Білої Тиси та Чорного Черемошу. Чорногора - крутосхиле середньогір`я, над яким підносяться вершини головного хребта. Складається переважно з флішу, подекуди є виходи вулканічних порід. Схили глибоко розчленовані, у верхній частині виражений альпійський рельєф з льодовиковими формами (карами, трогами, цирками). Поширені кам`яні осипища. Схили вкриті ялиновими і буковими лісами, на вершинах - полонини. Район туризму.



Чотири роки тому я з братом і друзями брали участь в поході по Чорногорі. Ми тоді йшли з Квасів в Шибене. Піднялись на всі двохтисячники і на весь похід зайняв 4 дні. Коли ми йшли біля озера Несамовите, то побачили дідка, з невеличким рюкзаком і в красовках, який  нам казав що хоче сьогодні «пробігти» весь хребет за день. Ми його тоді сприйняли за божевільного, адже ми тоді йшли з великими рюкзаками, палаткою, спальниками, навіть сокиру з  собою взяли :) Але потім повернувшись з походу я вичитав десь в інтернеті, що так деякі люди дійсно ходять... Пройшли роки.. і тут десь я випадково наткнувся в інтернеті на відео в ютубі, де хлопаки бігали по Чорногорі. Стало цікаво і я почав цікавитися цією темою.
Шукаючи в інтернеті по ключовим словам «По Чорногорі за день», я знайшов кілька матеріалів,
Два відео від skolyadko  -

"По Чорногорі за день" :




і ще дві теми на extreme.lviv.ua  тут і тут . Можете з ними ознайомитися. :)


Проаналізувавши їх, я побачив, що у всіх випадках люди не брали всі двохтисячники, а траверсували їх.
Я вирішив, що я у своєму поході обов'язково поставлю собі за мету вийти на всі двохтисячники України за максимально короткий термін і саме це буде відрізняти мій похід від багатьох подібних. :P Тут справа не встановлені якихось рекордах і т.д. , а просто у досягнені цілі, перемогою над самим собою. Якщо я з кимось і змагався, то тільки сам з собою... :)


Спорядження

Спорядження, яке я взяв з собою мало відповідати двом критеріям : максимальна ефективність і легкість.
Єдине, що не підпадало під цей критерій це черевики

Одяг:
1) Куртка  і штани мембранні;
2) Термоштани і термофутболка;
3) 2 пари шкарпеток, нижня білизна;
4) Флісова футболка, шапка і рукавиці;
5) Черевики Asolo Power Matic  - важкі для такого походу, але інших не було


Спорядження:
6)  Рюкзак Trimm 16 л;
7)  Карта Чорногори, роздруківки з Google maps, компас;
8 )  Ліхтарик Petz Tikka xp , запасні батарейки;
9)  Трекінгові палиці – Milo Cruise Carbon – карбонові, ручка з корку, дуже легкі – 355 гр
10) Мобільний телефон;
11) Ipod Touch 4g – в якості фотоапарата і музикального  плеєра;
12) Мінімальна аптечка- цитрамон, анальгін, кетанов, фестал, вологі серветки;
13) Паспорт, квитки, гроші, ключі


Їжа:
14) Набір сухофруктів;
15) 2 батончика Натс;
16) Сир Голандський;
17) Цукерки «Дюшес»;
18) 1 л. кефіру «Галичина» ( випив в поїзді, пляшка використовувась як тара для води)

Також спеціально для цього походу взяв свою жабку-талісман ( і давно хотів щоб вона побувала на всіх двохтисячниках), адже знимкувати себе не міг, а з неї виходить супер модель ;D Її салатой колір гарно контрастує з золотою травою :P. І ше корпоративний прапор.. Всьо, тепер чекаю на збільшення зарплати ;D ;D

Похід
Маршрут  підйому на Петрос я вибрав з Ясині, оскільки вже піднімався на нього вночі на рік тому і вже знаю маршрут.

Вирушив я поїздом Львів-Рахів в суботу 1 жовтня 2011 о 15-20. На пятницю так і не зміг взяти білети, напевно стуженти все розкупили, тому взяв відпутку на понеділок, щоб мати час на повернення до Львова.
В поїзді добре виспався, випив свій кефір, випив чаю з печивом, морально підготовився до нічного підйому...
І ось 23-15 прибуваю в Ясиню, виходжу з поїзда і швидким кроком йду по колії, засвічую свій ліхтарик, йду...


Через деякий час піднімаюсь на стежку ліворуч і починається підйон.
Одиночний підйом вночі на Петрос це екстрім ще той...Але  оскільки я вже це робив і маршрут більш менш знайомий все йде просто чудово.
Проблеми починаються коли вже виходжу на хребет Какарадзу, наверху туман, вітер... Ліхтарик ледь підсвічує стежку, йду на автоматі...
Але оскільки я вже точно знаю, що Петрос вже близько, йду впевнено і незабаром бачу перед собою капличку. Дивлюсь на годинник
- 3:48 - непоганий час. Заходжу всередину, адже вітер дуже сильний. Виявляється капличка вже "зайняття". Там спав якийсь турист. Побалакавши з ним, вияснив, що він напряляється  в Ясиню з Дземброні, але тут його застала ніч і він вирішив переночувати у капличці , а рано йти вниз.
Перекусивши Натсом, зробивши пару фот я почав спус вниз









г.Петрос - 2022 м. -  3:48

І тут на мене напав "блуд"... Почав я спускатись вниз за капличкою, через пару метрів згубив стежку, почав спускатись лівіше, потім правіше, потім знайшов якусь стежку, яка вела сильно вправо, через пару метрів вирішив, що воно ж має йти вниз, а не вправо, пішов вліво, ніякої стежки немає... Оскільки вже спустився досить низько, підніматись вгору дуже вже нехотілось. Ось я і "завис". Навколо туман, де Говерла через хмари не видно, нічого не поробиш, вирішив дочекатись поки трішки розвидніється. Ліг збоку на траву. Земля не холодна , тільки вітер піддував. Ось так я "продрімав-пролежав" ще години дві. В сьомій годині вже розвиднілось і я внизу побачив дорогу , яка вела внизу справа на ліво. Кароче втратив я 3 години на цьому блуді... :( Спустився вниз і пішов по дорозі ...
































Відстань між Петросом і Говерлою приблизно 10 км, перепад висот 500 метрів. Оскільки дорога хороша, ранок тільки починається,включив музику і швидким темпом пішов. Біля одного джерела запасся водою, оскільки далі вода мала бути лише біля озера Несамовитого.
























Вийшов на хребет, до Говерли вже зовсім трішки залишилось. На стопчику 500 метрів.
Тут вирішив провести фотосесію, дуже вже цікаві краєвиди...



















Дуже гарний вигляд має трава. Вона такого золотисного кольору і на фоні сірих камінних брил покритих мохом, все це виглядає просто неймовірно  :D







Ще пару метрів і вже на Говерлі!
10 година ранку, людей на горі ще майже немає. Говерла вкутана ще хмарами, але сонце поволі, але впевнено пробивається крізь них... Підійгов до стовпа, до тризуба, біля мраморної плитки побачив розсипано море копіють. По 5, по 25, по 50 і навіть по гривні! Такщо вийшовши на Говерлу   можна ще й розбагатіти))















г. Говерла  - 2061 м. -  9:55

Витягнув корпоративний прапор, який спеціально взяв, щоб повісити на Говерлу...Вітер був доволі потужний і він його гарно підтримував, залишалось лише робити фотографії))






















Відпочивши і перекусивши сухофруктами почав спускатись з Говерли по хребту по  Чорногірському хребті



















Ці розсипи каменів в траві нагадали мені Горгани...















Чомусь завжди так виходить що коли ти вже спустився з Говерли і йдеш далі по хребту ззаді Говерла розвиднюється, хмари на вершечку пропадають))) Ну це просто капец. Закон Мерфі в дії))) Але зато можна зробити гарні фотографії, побачити «золоту» Говерлу у всій її красі...















Перепочивши, рухаюсь далі... Погода чудова! Світить сонце, сине небо, білі пухнасті хмари вдалині, неймовірна атмосфера!

















Через деякий час я вже біля озера Несамовитого. Спускаюсь вниз до джерела, відпочиваю, поповнюю запаси води  :)













Збираюсь, піднімаюсь на хребет і рушаю далі...






































І ось вже наступний двохтисячник  :P - г. Ребра - 2001 м. 13:53































Далі радіально піднімаюсь на г. Гутин Томнатек 2016 м. 14:17





















Внизу видно озеро Бребенескул...

Озеро Бребенескул льодовикового походження у Рахівському р-ні Закарпатської обл. Лежить між головним хребтом масиву Чорногораі г.Гутин Томнатик, на вис. 1801 м над р.м. Довжина 134 м, ширина 28-44 м, глибина до 2.8 м. Озеро овальної форми. Береги круті, високі, з кам'яними осипищами. Живиться атмосферними опадами та грунтовими водами. Вода чиста, слабомінералізована. Дно підвищується у сх. напрямі, на глибині вкрите сірим мулом.






Спускаюсь вниз, вертаюсь на стежку і йду далі...

















Наближась до ще одного двохтисячника... Попереду ще невеликий підйом, сідаю на траву біля стежки, пю воду, відпочиваю...

















І ось я вже на г. Бребенескул 2037 м. 15:17 Доречі ця нічим не примітна вершина, є другою по висоті після Говерли...

















































Далі попереду лиш Піп Іван, ось його руїни обсерваторії вже видно вдалині...













Здається, що Піп Іван так близько, але проходиш ще один горбик і бачиш , що за ним йде спуск потім знову підйом, і так кілька раз...



















Здається, що до обсерваторії вже можна рукою дотягнутись, насправді все так близько здається. Видимість дуже хороша, з погодою мені просто пощастило! :P













Останні метрі даються найважче...



І ось я вже на вершині! г. Піп Іван 2020 м. 17:55  !


























Відпочивши трішки, я почав спуск до Шибене. Оскільки вже сонце було дуже низько, я скускався дуже швидко. Дуже довгий-довгий спуск весь час вниз і вниз. Але за дві години я все-таки дійшов до села. В Шибене був о 20:05. Там зайшов в першу хатину, де світилось світло. "Напросився" переночувати... Спочатку перевірили мій паспорт, розпитали хто такий. звідки і куди йдеш...Пересвідчившись, що я "свій"  :) мені гарячої кави, потім картоплі ( вони її називають бараболя ) поїсти, я був вже дуже втомлений тому скоро пішов спати... Дуже вдячний людям, тепер коли буду десь ще в цих місцях мушу їм віддячити...

Ранком встав, спустився вниз до КПП, там теж перевірили паспорт ( так що мати його потрібно обовязково!), сів на автобув до Верховини.
У Верховині пересів на автобус до Іванофранківська. А в Іванофранківську вже на поїзд до Львова.
У Львові був о девятій годині вечора... Нарешті вдома! І щоб  розтягнути задоволення пройшовся ще пішки по Львову додому...

Висновки
Загалом цей похід приніс дуже багато позитивних вражень. Просто чудова погода, неймовірні золоті осінні Карпати!


Весь план походу у часовом вимірі
смт. Ясиня -  23-15
г.Петрос - 2022 м. -  3:48
г. Говерла  - 2061 м. -  9:55
г. Ребра - 2001 м. 13:53
г. Гутин Томнатек 2016 м. 14:17
г. Бребенескул 2037 м. 15:17
г. Піп Іван 2020 м. 17:55
Шибене - 20:05


Тобто з Ясині в Шибене я добрався менше ніж за 21 годину... Всі двохтисячники від Петроса до Піп Івана пройшов за 14 годин ( ех якби ше не 3 години блуду...) Можна ще пишатись нічним підйомом на Петрос за менш ніж 5 годин і те, що цей весь похід був соло...Питання "Чорногори за день" я для себе закрив, тепер в найближчі півроку тільки у матрасні походи ;D


Fruere vita, dum vivis

240 Гості, 0 Користувачів