Автор Тема: Краківська  (Прочитано 3980 разів)

1 гість дивиться цю тему.

explorer

  • Адміністратор
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 792
  • Рейтинг 231
    • Перегляд профілю
    • explorer
Краківська
« : 18.01.2007 21:33:30 »
Краківська

Від північно-західного кута Площі Ринок на північ іде вулиця Краківська, одна з найдавніших у Львові, яка виникла одночасно з Ринком.

Під назвою Татарська її згадано наприкінці XIV століття, оскільки тут селилися татари. Із 1440-х років вона мала назву Краківська, адже виходила до Краківської брами, а звідти починалася дорога на Краків. 2006 року на перетині з вулицею Лесі Українки археологи знайшли фундамент Краківської брами XV-XVIII століть, яку австрійська влада знесла наприкінці XVIII століття.

На розі з Вірменською ще на початку ХХ ст. стояли чотири будинки: №№ 6, 8.10 і 12. У будинку №6 у 1573-1574 роках мешкав український першодрукар Іван Федоров, і є підстави вважати, що власне тут надруковано першу в Україні книгу “Апостол”. 1922 р. вночі завалився кутовий будинок, і під його уламками загинуло декілька десятків людей. Решту будинків цієї сторони розібрали, у післявоєнні часи на цьому місці обладнали дитячий майданчик. У період “перебудови” тут стихійно виник перший у Львові невеличкий вернісаж, де можна було купити твори львівських художників. Картини висіли акурат на стіні будинку, сусіднього з будинком Івана Федорова. Цей міні-вернісаж діяв до початку 1990-х, коли він перебрався на своє теперішнє місце.

На початку 1920-х років після того, як розвалили старий будинок на Краківській (він стояв між сучасними будинками №№ 16 і 18), влаштували вхід до Вірменської церкви. За радянських часів його закрили й відновили лише у травні 2003-го. На початку 1990-х кам’яними тумбами перегородили автомобільний рух у напрямку Преображенської церкви.

На стіні будинку №1 на розі з вулицею Шевською наприкінці XVI століття львів’яни любили писати різноманітні епіграми та малювати карикатури на своїх ворогів, які зазвичай були доволі непристойного змісту. 1601 року львівський магістрат, аби припинити це неподобство, мусив видати спеціальну постанову, яка забороняла нищити стіни, та поставив біля будинку охорону. За польських часів у цій будівлі був магазин дамського одягу Леєра, магазин взуття Амстердам, книгарня Бардах і майстер біжутерії Порльцвайг, у 1950-х тут влаштували ремонт взуття, а нині – магазин “Солодощі” (колишній “Світоч” і “Галка”) й ательє мод “Престиж”.

У будинку №2 за польських часів була торгівля грамофонами Дорнбаума, ювелірні магазини Дорнбаума та Пробштайна, а також крамниця одягу Штадлера, у 1950-ті тут був ремонт взуття та швейна майстерня індпошиву, нині – ресторан “Ольмар”. На фасаді цього будинку на розі з площею Ринок бачимо скульптурне зображення Кентавра з кухлем у руках роботи скульптора Романця. Кентавр із 1970-х років, коли його встановили, двічі зазнавав нищення. Спочатку на нього впало риштування (невдовзі сам автор відремонтував скульптуру), потім на Кентавра впала бурулька –і він так і залишився із трохи надламаним торсом.

Під №3 до 1939 року був ювелірний магазин Бардах, майстер біжутерії Рабшуц, ательє дамських капелюхів Скарпеля, магазин взуття Глюкліха та продаж пива Гьотца. За радянських часів до 1980-х тут містилося ательє мод першого розряду “Марічка”, а нині крамниця антикваріату “Престиж” і аптечний кіоск. У будинку №4 за Польщі були ювелірний магазин Вепса, магазин дамського одягу “Пані” Штадлера, магазин взуття Гіршгорна та майстер біжутерії Шапс, із 1950-х років у будинку містився ремонт взуття, тепер тут “Швейцарські годинники” та крамниця “Тканини, тюль, гардини” .

У будинку №5 за польських часів містився магазин одягу Гольдберга та годинникарська майстерня Бавера, з 1950-х – магазин колясок і господарських товарів, нині – крамниця “Фаянс і фарфор”. Магазин “Інструменти”, довкола закриття якого впродовж останніх років було багато судової тяганини, зараз переобладнують. Під №7 за польських часів був ресторан Генінґера та магазин алкогольних напоїв Яна Людвіга, за радянських – магазин промтоварів і кондитерський цех №3, до недавнього часу тут містився кафе-бар “Мрія”, нині це приміщення переобладнують.

Під №9 за Польщі був готель “Під трьома неграми” Мора, магазин дамського одягу Бойка, магазин взуття Розенґартена, продаж тканин Ласта й ресторан Гальперна, за радянських часів – молочний магазин, останніми роками тут містилася турфірма “Сян”, тепер – цукернича кав’ярня “Фреска”. У будинку №14 до приходу радянської влади торгували вином і пивом Векселя, а також був магазин взуття Фурмана, у 50-60-ті роки минулого століття – хімчистка та фарбування одягу, зараз – навчальний перукарський салон Львівського державного технікуму дизайну і косметично-парфумерний магазин “Імідж”. Під №17 за польських часів був магазин кухонного посуду Вайнберґера та крамниця взуття Фрухса, за радянських – перукарня, нині тут кафе-бар “Медівня” та перукарня. У будинку №22 за Польщі був ювелірний магазин Глянца й ательє дамських капелюхів Гроссзанга, зараз тут житловий будинок, в якому у 2002-2005 роках проводили капітальний ремонт, виселивши всіх мешканців.

Під №25 за Польщі був магазин одягу Сари Рот, за радянської влади – індпошив взуття й ательє мод першого розряду “Марічка”, тепер тут ресторан “Фламінго”. У будинку №26 до 1939 року містився ювелірний магазин Гершдорфера, магазин дамського одягу Бодека й аптека Кужрока, із 1950-х років тут була майстерня з ремонту та пошиття одягу і майстерня ремонту панчіх, зараз тут залишилася аптека, а наприкінці минулого століття відкрили магазин взуття і кав’ярню. Нині тут, окрім аптеки, лише магазин модного одягу Sealine. Під №30 за Польщі був магазин взуття Штірера, а за радянських часів на розі з вулицею Гавришкевича – магазин-гастроном, який у 1970-х одержав у народі назву (як і декілька інших гастрономів) “Утро нашей родины” через те, що тут продавали горілку із сьомої ранку.

Храм Преображення Господнього на Краківській
29 жовтня 1989 року став першою відновленою парохією УГКЦ. У березні 1946-го на його сходах убили Гавриїла Костельника, одного з провідників Львівського собору, який скасував Греко-Католицьку Церкву в Україні.

===
?Джерело
Розшарити F VK G+