Згідно наших планів вибралися сьогодні до Винників погарцувати по лісах. Тема була створена в Планах 4 чи 5 днів тому, але незважаючи на це зміг прийти тіко Zelja, YserL та ваш покірний слуга. Першопочатково були надихнуті темою
"Инженерные сооружения Винниковского леса" - але так ніхто із нас не знав навіть приблизного розташування об'єктів --> тому довелось мучити Golem'а зранку глупими питаннями, котрий дав нам приблизні орієнтири (сам там не був). Отож накормивши голубів на площі Римлянина сіли на маршрутку на Винники і через 20 хв. були на місці (їхати до церкви по лівій стороні дороги, далі гарною та широкою дорогою попри церкву зо 1-1,5 км і зразу впретесь у паркан В/Ч).
Нажаль на територію В/Ч попасти невдалось, так як зразу практично спалились якомусь місцевому йолопу котрий був не на службі, але постійно йшов за нами аж ми не покинули периметр частини. Частину обходили по годинниковій стрілці - зразу після неї у полі надибали велику електропідстанцію, що ймовірно живить самі Винники. Пройшовши наліво коло неї із 300 метрів завернули направо та йшли попри ще одну В/Ч - такої самої законсервованої як і попередня (правда у диспозиції першої частини були ще казарми де жиють сімї вояків і той йолоп) - аж до першого повороту наліво поміж дачі (далі опишу правильний і значно швидший шлях). Далі у кінець вулиці і заходимо у ліс та знову повертаємо наліво. Через 0,5 км уже побачимо бетонні стовпчики на котрих висіла колючка колись(звісно її уже нема) та бетонку легко зарослу зеленими насадженнями.
Як вже хто туди попаде - то на місці сам розбереться сам без проблем куди рушати - тра йти по бетонці, котра деколи переходить у відгалуження посипані камінчиками. Коло дороги практично кожні 50 метрів напівцілі дренажні колодці засипані сміттєм, каміннєм, бульбиками та іншим непотрібом. Деякі колодці є чистими і внизу бачимо труби та крани, що непогано збереглись. По ліву сторону дороги зустрічаються насипи висотою коло 10 метрів у формі зрізаної зверху піраміди - у них наверху люк стандарний каналізаційний (люки також відсутні) та міні-ВШ (поламані). Змахує на резервуари для води.
Дойшлисьмо до першого об'єкту - нічим непримітна галявина, зверху декілька ВШ та два охолоджувача(фільтри) аля таких як бачили в Лощині та на базах у Ів.-Франківській області. Знизу вхід закритий гратами, котрі звісно гостинно відчинені. Проходимо 5 м. та впираємось у гермодвері (посередині дверей було герметичне кругле вікно, котре звісно зараз відсутнє), за котрим на відстані 2м бачимо другу герму та листочок А4 у файлику. На листочку власне надруковано шось вроді "власність міністерства оборони України, стороннім вхід категорично заборонений - є фото, буде далі у темі). Перші гермодвері, а власне кріплення їх поворотних заслонок, що тримають двері, заварені - інструменту відповідного для unlock'у немаємо. Понуро валимо відти, дорогою зауважуючи надписи на стінах котрі кажуть нам, що це аварійний вихід (головного входу так і не знайшли)!!! Явно було якесь обладнання внизу, бо вентиляція серйозна. Ймовірно на об'єкті є (була) сигналізація, на перших дверях контакти і дріт від них, що йде усередину бункера. Правда кругом по периметру усі кабелі вириті. Троха фоткаємо ті охолоджувачі-фільтри та ВШ зверху та валимо далі бетонкою.
Знову по ліву сторону крізь ліс бачимо маленьке військове містечко, чуємо голоси людей та шум моторів. Йдемо прямо і направо, впираємось у велику поляну на котрій є будка із входом униз та 2-3 труби висотою метрів зо 7, діаметом сантиметрів із 30. Двері деревянні, вітхі та закриті на благу колодку, котра у свою чергу кріпиться до ляд прикручених болтами М10, причому гайкою до нас. Був би ключ - моментом би відкрили (та й зрешою ногами могли б завалити ті двері, але не зважились - до військового містечка 300 метрів та й запал-дестрой не хотіли влаштовувати). Трохи привідкривши двері та засвітивши бачимо круті сходи донизу, довжиною мабуть метрів зо 15 не меньше. Нажаль більше ніц не виділи - лятарка ледво висвітила закінчення сходів та нижню площадку. ІМХО - це водосховище, можливо з'єднане із першим обєктом тунелями, проте це ніяк не бомбік.
Далі йдемо у військове містечко де нам любязно підказують як вийти у Винники, але ніхто не колеться що тут було і чим ся займало - тільки "тут військове містечко, а чим займались/займаємось не cкажем/незнаємо".
Виходимо у Винники, маршрутка, Львів, заслужене пиво та шаурма. Так от, як туди добратись щоб не блудити: на площі Римлянина (коло "Кумпеля") сідаємо на що-небуть, що їде у Винники і туди їдемо. Заїхавшиу Винники приблизно 0,5 км, може троха далі - фактично у сам центр шукаємо вулицю
Івасюка (якщо їхати із Львову то вона зліва, на ній ще великий базар). Правильним орієнтиром буде після проходження 100 м. вищезазначеною вулицею магазин "Барвінок" по праву руку. Йдемо просто із 1 км, піднімемось на вищу точку дороги. По правій стороні буде 5-ти поверховий будинок із синьо-білим надписом "Матраци і ще якась фігня", по ліву руку перший поворот. Нам туди не треба - йдемо далі до другого повороту наліво (прямо побачите гарні новобудови, трохи далі ЛЕП та підстанцію) - завертаємо у нього і йдемо ще із 0,5 км.(милуємось будинками і думаємо кілько то все обійшлось мільйонів) поки не впремось у ворота із надписом "СТОП", гарні такі ворота - очевидно там якийсь піонертабір був, зараз відновлений. Коло воріт звертаємо направо - і ще 100 метрів - і ми вже на вході у військове містечко. При нагоді краще обійдіть вхід у військмістечко десь лісом, все добро починається власне за ним.
Р.S. Декілька фото буде далі.
Telegram чат
Facebook
Instagram
Напишіть нам
Donate Експлореру
Тема: Споруди Винниківського Лісу-2 (Прочитано 45115 разів)
