Велопокатушка на оз. Озірце

Автор Epidemik, 11.06.2012 15:02:07

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Epidemik

Ну от і відбулась довгожданна поїздка на Озірце. так як і планувалось виїхали ми 9го червня раненько, щоб не спішити і насолодитись краєвидами та дорогою.
зібрались в центрі смт. Буштино, в самісінькому центрі, почикавши одне одного і розприділивши вагу наплічників, ми вирушили в цей нелегкий шлях :)





взяли хороший темп, і тому позволяли собі гарно відпочити коли нам заманеться





перший привал зробили у с. Вільшани біля ось цього
потім нарешті ми доїхали до знаменитого Тереблеріцького (або Тереблянського) водосховища, цікавою ізюминкою якого в цей день, була ледь переливаюча через неї вода







розпитавшись охоронця дізнались що глубина водосховища сягає 45 метрів, але дно вкрите від 7 до 15 метрів намулу. ще взнали що в самій дамбі є нічогенький такий тунель :)
зробивши фотографії і чуть-чуть піднявшись почався довгий спуск, що нас дуже обрадувало ;D
від нєфіг дєлать зробив на ходу ще пару фото





і от ми доїхали до підвісного містка, переїхавши який ми пішли поповнити запаси води, до того ж що вона мінеральна ;D





перекусивши і напившись води у наявній там бісєдці, ми поїхали далі

полонина Ясновесь (Пішконя) та гора Стримба

проїхавши місток перед с. Колочава, розвернулися і вирішили скупнутись в холоднющій гірській річці
випадково через дорогу від місця де ми залишили речі, замітили вивіску, і ряд бункерів що є зараз одним з 7 чи 9 музеїв (вилетіло з голови) музеєм, а пройти туди вдалось тихенько, мимо двох сплячих там робочих, що заливали бордюри, чи шо, ми так і не зрозуміли





потішили зроблені з гільз рюмки ;D









маленька гостя цього бункера


вид з бункера

звернувши в центрі Колочави ліворуч, поїхали далі, і трохи згодом ззаді нас відкрився гарний вид на одну з вершин полонини Красна, г. Топас, і праворуч від неї здається 72 метрова ретрансляторна вишка





проїхавши с. Синевирська Поляна (в якому роздоріжжя на міжгіря і на синевир) доїхали до моста який веде дорогою кудою ми планували спускатись на наступний день


проїхавши пару кілометрів по трасі, ми доїхали до містка, на якому кпп, що вимагало в нас гроші за проїзд (5 з людини, 7 за велики), які ми звичайно ж не дали, сказавши що грошей в нас нема, хіба дамо буханку хліба чи картошки, потім відповіли що їдем сюдою тільки транзитно і що вже сьогодні спустимось через полонину в Колочаву...ну і звісно казали це закарпатським діалектом, що дуже помогло, так як він сказав шо "ви свої" і "давайте їдьте" ;D 8)
тепер дорога піднімалась вздовж Чорної ріки, до старого деревяного водосховища, і музею сплаву лісу...
















пройшовши стежку пішли в сторону Негровця ...


невеличкий поворот ліворуч, і знак нам показує напрямок

ну і нарешті після стількох мук довгоочікуване Озірце, вечеря і гарний сон ;D
ніч була тепла але з 1 ночі до 7-8 ранку була гроза





засмутив бруд на дні озера

це вже зранку









робивши обхід озера по стежині замітили старий плот (якщо це можна назвати плотом), "приручили його", і потім переправились на "плаваючий" по середині острів












потім перебрались на плоті на острів









хочу зазначити що місце для ночівлі є і навіть дуже хороше, чиста джерельна вода теж, з дровами в лісі проблем ніколи нема, тобто ніяких труднощів нема, щей до того всього там стоїть великий стіл з лавками
зробивши загальну фотографії, підтягнувши гальма, спустивши сідаки, вирушили в путь дорожку, що включала в себе непоганий спуск по камяній лісовій дорозі, що була мокра і слизька

під час спуску сталась невеличка аварія,так як на швидкості ізза розрива в колесі впав наш колллєга, і прийшлось стати на ремонт і перевязку












ось наш герой-бідось, перемотаний але задоволений

і ось ми добрались до моста про який говорилось вище


як на зло, за дорого додому, ми пробивали колесо разів з 10, навіть здається більше


за кілометрів з 15-20 від кінечного пункта (а саме Буштино, так як вертались ми тим самим маршрутом) почалась неймовірно сильна буря, і ми попали під проливний дощ, але вловивши азарт і задоволення від цього ми ше більш завзято і без зупинки докрутили до Буштина, правда змокли до нитки


по суті все начебто, прошу не сварити, це мій перший звіт, чекаю на коментарі, поради, поправки ну і так далі, ви мене зрозуміли)
чому я не сокіл, чому не літаю

Golem

Дігери всіх країн єднайтеся!

239 Гості, 1 Користувач