Автор Тема: У пошуках Печер. Ліс Між селами Верин, Курупсько, Стілсько Розділ.  (Прочитано 4319 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Le-i-3o

  • Свої
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 584
  • Рейтинг 197
  • Стать: Чоловіча
  • Копай!!!
    • Перегляд профілю
Цілями цієї вилазки було взнати якомога більше про роботу води, вітру і людини у лісі між згаданими у темі населених пунктах. Попри це знайти цікаві пустоти, будь якого походження, а також перевірити слухи про існування поверхневих карстрових утворень.

Отже почали свою дорогу з Верену добравшись туди маршруткою Львів-Новий Розділ.


Карти з собою не мали, проте мінімально знаючи місце знаходження гроту Прийма і знаючи місцевість відправились туди навпростець від зупинки у Верині.

Зразу ж при вході в ліс звернули нарусло дожчового потічка і пішли ним далі.

Пройшовши сінокос на пагорбі на який вибрались почали знову спуск лісом за рухом води.


Спустившись до низу розгледівшись побоках зрозуміли що знаходимось у долині в якій текла річка, одна з основних течій на нашу думку які працювали у цьому лісі.

На таке рішення нас наштовхнули знахідки які знайшли на стику пагорба з долиною. Виглядає на залишки старого берега.



Коли пройшли цією долиною до кінця вийшли вже на знайомі крайовиди які памятали з попередньої вилазки на Прийму, і зрозуміли що потрібно повертатись на зад а там в потрібний момент на ліво.

І тут перший сюрприз! Нажаль його сфоторгафувати не встигли, через жито яке росте у долині у ліс сеганула молода Косуля, постоявши трішки у лісі поскакала спокійно далі, а ми продовжили дорогу по задуманому напрямку.

Хоча задуманим він був не довго, спонтанно звернувши у ліво явно не по маршруту на прийму почали підйом яром у гору, до 5 хвилин ходьби непримітною стежкою і тут розуміння того що відаляємось від бажаного обєкту перемогло споглядання виступів породи. Зрозуміли що пора спускатись у Яр і Оглядати першу знахідку


Оцінивши маштаби знайденого пройшовши ше зо 3 метри вічули просто завал емоцій!


Це був початок Каньону, так справжнього Каньону вимитого у товщі породи водою! Весь завалений деревами десь метрів 25 у довжину і 4 у вертикальну висоту, дальше стіни під кутом 45 градусів метрів 7-6 ідуть у гору.





Сліди відомих звірушок на глині у каньоні


Нажаль похвалитись що можливо були там перші не можемо :(

На стінах каньону знайдені рукописи сучасних "Трипільців :)" настарший датуємо 77 роком 20 сторіччя а останній 2011.

Налюбувавшись знахідкою рушили далі по течії. Маленька печерка(швидше за все схованка мисливця часів "Прийми") до якої тре подолати рукотворний серпантин видовбаний у скелі і рухаємось далі.

Вийшовши з яру у якому каньон, зрозуміли що вже дуже далеко від Прийми


і азарт нових невідох обєктів переміг над бажанням повернення до гроту.

цією дорогою пройшли з годину і коли зрозуміли що для цікавих знахідок повинні звернути з неї, зробили це вчасно.



Попавши у новий яр прекрасно розуміли що на певній висоті, як мінімум натрапимо на виступи породи.
Що підтвердилось

Настравді цікавих далі не було тому у долину шо у підніжжя пагорба спустились швидко.

Вона виявилась заболоченою, через неї тече швидкий проте не великий потік. Заболоченість долини свідчить також про постійне повільне потрапляння у нижні шари її грунту води з товщі породи, яке здійснюється по всьому периметру долини.

Довго долавши болото, найоптимальнішим шляхом, вже навіть не надіючись на подальші знахідки, натрапили на "Стіну" по правому боці долини

А далі виступ за виступом, скеля за скелею, один тектонічний гротик, який просто нагуляв апетит великого бажання нарешті потрапити у замкнений простір і все :(

Проте одна з скель всештаки нас потішила


Ця маленька дірочка всештаки нас потішила, ну шо лопатка в руки, довгий процес розгрібання листя і


По останній оцінці це виявилась стеля якогось невеличкого тунельчику з якого дує і в кінці проглядаєтся продовження невеличкої кімнати(можливо), цікавим виявилось наявність виступів квадратних каменів на умовній "підлозі" лазу, складаєтся враження, що "підлога" це вершина гарної камяної кладки зробленої ще в теорії білими хорватами, абож кимсь старшим :) чи молодшим :)

Подальша прогулянка серединої пагорба вздовж виступів заставила спуститись зном у долину де знайшли щось схоже на якесь святилище




ще один з виступів


і тут ось воно, довго очікувана печера, повноцінна на перший погляд


Отже за ціє діркою у якій я кімната 4 на 7 метрів з різким перепадом висоти 20см- 40см, саме на таких рівнях знаходятся дві плити які формують стелю цього залу, поцентрі якого іде тріщина сантиметрів 15 забита сипухою.

З залу ведуть два ходи один паралельно вулиці другий у товщу


Оскільки зала виявилась трапезною Лисиці(про це свідчили черепи, кості до 6 тварин) а також сипуха по центру заставили на даному етапі нас припинити дослідження дірки.

Далі по дорозі ще один пережиток Білих Хорватів


А от у цьому місці за 7 метрів від вищезгаданої печери знайшли лаз у неї і мертве :( лисиня, що дало підтвердження небажання дослідження попередньої дірки зараз.


І тут зрозумівши що виходимо до цивілізаці рушили у сторону шуму час від часу проїжаючих машин


Дорога на Яку натрапили виявилась зєднуючою Стільсько з Роздолом а вийшли десь за Дубровою. До Роздолу пішки ішли десь хвилин сорок. На годиннику вже 18:00 і тому рішення сідати на маршрутку було дуже доречним.

Отже два Мінуси- не попали на Прийму і у Печеру у Роздолі.
Проте 100++++ Серед яких два найжирніших це Каньон і перспектива на нову тектонічну печеру, а також лазик який тре копати.

Отже + до цього прогулялись місцями роботи води, знайшли купу цікавих місць, назбирали багато матеріалу для Музею на біо-фасі, заклали в голові один з цікавих маршрутів, і побудували плани на майбутнє.

Я особисто для себе поїздку проплюсив, нічим не розчарований і навіть на 100% задоволений.

Про подальші дослідження лісу буду повідомляти, чекайте продовження :)

Хто бажає обговорення тут


Розшарити F VK G+
Він копав, і ти копай!!!