Індустріальний вікенд у Франківську

Автор Roy, 09.07.2013 10:53:59

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy

Чудовий вікенд почався для мене з Зелею ще в поїзді, тримаючи в одній руці шматок сиров'яленої ковбаси, а в другій шклянку з логотипом укрзалізниці, у котрій звісно що був не чай.
Ну так, якось щоб не заснути, адже поїзд прибув в Франківськ в середині ночі, біля третьої години. Виперлись з вагону, одразу зустрів нас Хаоlas. І дав нам одразу зрозуміти, що не буде нудно.
Місто зустріло нас свіжим озоновим повітрям, якраз випала тоді злива, з шквальним вітром. Напівсонним, злегка захмелілим, було приємно йти незнайомим і мокрим містом.
Перша наша мета  - бомбосховище. Кількаметровий паркан, густа рослинність, заплутані ноги в травах, мокрі, з ліхтариками занурюємось у ВШ...

Незвична обережність, колосальний адреналін...згадував собі, ці відчуття, як вперше переховувався і попадав в подібні місця...



Отже, перед нами класичне, провінційне, не пограбоване сховище, правда знівечене часом. З характерним, яскравим запахом, який так багато хто з нас любить.




Зліва, на умивальнику портативний світлячок. Являє собою пластмасову, циліндричну конструкцію з гачком. Всередину ставилася батарейка з лампочкою, а гачок зачіплявся на пояс, таким чином людина освітлювала собі простір перед собою.


В сховищі присутні повні комплекти аптечок (крім А2), одягу, взуття, спецзахисту.


Що цікаво, з більшості аптечок старанно витягнутий тарен.


Був присутній потужніший анальгетик Промедол, що правда з також "витисненим" вмістом. До одного пустого тюбика влив воду, і так ми отримали таку для когось "приємну" картинку  ;D


Загальна аптечка


Дивні скляні баночки запримітив у медпункті


Укомлектовані аптечки




Лікарства, бинти, жгут, олівець, ножиці, ніж все в медичній торбі.




Цікаво, для чого аж такий великий ніж? Відрізати поранені кінцівки?  :)


ДПС-1




Комлекти Л-1




Цікаво, в який радянський період, бо щось дорого..




Ну і звісно, протигази, тут ГП-5


Портативна сирена, зручним приводом. Скажу, що дуже весела штука :)


Десь, посеред речей була коробочка з радянськими кокардами






Дизель-генератор


Запам'ятався показниками, що були покриті фосфором. Дуже вже гарно дивилось при вимкненому світлі ліхтарів.





Вилізли на гора вже за світла. Оговтавшись, від приємних змін, в передчутті насиченого дня вирішуємо скинути в Хаоlasa речі, щоб почуватись менш скованими в рухах.
Дійшли до додому. Сіли на диван і стало зрозуміло, що швидкий сон не за горами. Мабуть, невеликий сон не пошкодить, подумали і в саме в цей момент почули гамір і звук битого скла на вулиці.
Вибігаємо туди, дивимось, там пожежа, в сусідньому під'їзді.
На щастя локальна пожежа була в коридорі.





Вирішую всунути туди свого носа, що ж там за пожежа?


На сходовій клітці зустрів "Дарт Вейдерів"  :) Назвав їх тому так, що при диханні в ІП виходить такий характерний звук  ;D


Епіцентр пожежі виглядав не серйозно, але смороду від нього було достатньо. Мешканці прилеглих квартир ще довго його відчуватимуть.











Палац Потоцьких. Просто будівля і більше нічого значимого, все знищено. Присутність госпіталю у радянський час в будівлі, внесли останні неприємні зміни, в внутрішній, так і в зовнішній її облік.
А от графіті там гарні. Так фактурно! Зачот авторам.


Пес. Насправді був довший, не вліз в лінзу.


Віє Сайлент Хілом...






Схоже, була гарна піч. Тому кахель старанно обдерли.


І взагалі, там в кожному приміщенні стоять печі, навіть в загальних туалетах і коридорах(!)





Далі в нас була мандрівочка на один заводик, з гарним сховищем, але на жаль воно на цей момент стало Locked.

Ну нічого, рушили в інше місце. Через залізничний міст, який чомусь не охоронявся. Дивно, адже об'єкт стратегічний, з помірно-жвавим рухом поїздів.


Гарне місце. Можна спостерігати за краєвидом, слухати і бачити річку, а також пильнувати поїзди, які проносяться зовсім поряд.






З Зелею вирішили відзняти потяг


Слухає стукіт коліс


Від наших зйомок машиніст ЧМухи вирішив екстренно загальмувати... :) Від чого нам довелося швидко покинути міст, до ймовірної появи транспортної міліції..





Наступним пунктом був один з великих заводів Франківська. Вхід, до якого пролягав через маленький отвір в заґратованому вікні.
Ми всередині. Розглядаємо численні прилади, котрі розкидані всюди, плати, мікросхеми та інші радіодеталі















Ходимо спокійно, без шуму, роздивляємося все кругом, вслухаємося в дивні звуки, яке видає покинутий цех


І тут бац! В певний момент ми розуміємо, що ми не самі, чуємо звуки, кроки, які наближаються. Якраз з тієї сторони, звідки ми мали відступати назад.
Довелося обережно лавірувати з поміж скла під ногами, відступати на верхній поверх...і там затамувати подих. Вслухаємося до індустріальних звуків, як то крики ворон, арматури, яка розхитується вітром, скрипів. В один момент, від різкого пориву вітру, в великому цеху з колосальним шумом розбивається шкло...
Виходити звідти було непросто. Гарди, невідомо знаючи про нас чи ні, старанно закрили всі двері і отвори, таким чином ми залишились обмежені у виборі місця деінсталу.
Вибиратися прийшлось на висоті трьох метрів у дірці в ґратах і то такій малій, що печера Атлантида позавидує. :) Ясна річ, про фото не могло бути і мови.




Вже пізно ввечері, вирушили в напрямку залізниці. Там, під однією будівлею були приміщення схожі на каземати. В радянський час були перероблені під роздягальні та санвузли для робочих, від тоді все й покинуте.


Цікавого такого не дуже, але от табличка на дверях туалету мене усміхнула.
Мабуть по часу все таки було швидше відремонтувати бачок, ніж вручну пером виводити таку каліграфію :)











А тепер трохи про затоплені сховища.
В одному з них води було більше висоти бахіл. Довелося вдягти Л-1 Хаоlasa.
Після спекотного дня, всередині приємна прохолода, особливо в ногах, які холодна вода огортає.
Трупи втонувших протигазів




Ліхтар, на півтораметровій висоті, з залишками листя. Думав звідки, але потім згадав про весняний підйом води.


ВФУ


Плавуча лавка




Час наочно демонструє, що він зупинився






Вікенд вдався. Давно так гарно, результативно не проводив час. Дякую Зелі за компанію, а також Хаоlasy за теплий прийом і достойну екскурсію. Плюси в карму.


Обговорення тут
Всі фото тут
Meine Ehre heißt Treue

zelja


373 Гості, 0 Користувачів