Площа Катедральна

Автор explorer, 18.01.2007 21:35:58

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 2 Гості дивляться цю тему.

explorer

Львівська Газета http://gazeta.lviv.ua/

Площа Катедральна

Ілько Лемко

На захід від південно-західного кута площі Ринок розташована площа Катедральна. З 1795 року це була вулиця Катедральна, а з 1828-го стала площею Капітульною на честь капітули – ради при єпископі Римсько-Католицької Церкви, яку утворює колегія духівництва катедрального собору для управління дієцезією (єпархією). З 1950-го до 1991 року площа мала назву Рози Люксембург на честь діячки німецького комуністичного ліворадикального руху. Забудова: ренесанс, бароко, ампір, класицизм. 

Латинська Катедра має адресу площа Катедральна №1. Цю феноменальну еклектичну пам'ятку львівської архітектури будували протягом XIV-XVIII століть. На східній стіні храму з боку вулиці Галицької бачимо зображення ікони з написом. Він розповідає про трагічну та зворушливу історію, яка сталася у Львові понад чотири століття тому. 1598 року від невиліковної хвороби померла дев'ятирічна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр Юзеф Вольфович, убитий горем, намалював і встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Згодом тут збудували каплицю, частина якої виступала на середину вулиці Галицької. З роками каплиця набула виняткового значення для вірних. Тогочасний львівський хроніст писав: "Було то для старого Львова місце святіше святого. Заповнена молитвами і співом, вдень і вночі освітлена, оточена стоячими навколішки людьми, була ця каплиця ніби серцем Львова, потіхою у його смутках і охороною в нещастях". Помолитися в ній перед образом було великою честю навіть для польських королів. Наприкінці XVIII століття австрійська влада ліквідувала цвинтар навколо катедри й наказала розібрати каплицю. Чудотворний образ Матері Божої Ласкавої перенесли до катедри, а на зовнішній стіні залишився напис на згадку про маленьку Катрусю та її дідуся, який увіковічнив себе, намалювавши чудотворний образ.

Багато хто, проходячи повз катедру, зауважив ядра, які висять на її стінах. Це пам'ять про найгрізнішу турецьку облогу Львова 1672 року. Найбільше ядро – з того боку, де проходить трамвайна колія, нагадує нам про ці події написом: Ex obsidione turcica, тобто з турецької облоги, року Божого 1672, дня 28 вересня. А менше ядро з таблицею з боку каплиці Боїмів оздоблено старовинним написом латиною: "Під час облоги Львова турками року Божого 1672 дня 29 вересня це 38-фунтове ядро, вистрілене з гармати, перелетіло через східне вікно, впало до середини костелу за великим вівтарем і затрималося без жодної шкоди під розп'яттям в пресбітерії, коли власне в ніч на святого Михаїла вирувала страшна буря з громами та блискавками". Снаряд, розташований у стіні храму вище, має напис Ex obsidione ruthenorum (з української облоги 5 березня 1919 року) й нагадує про українсько-польську війну 1918-1919 років.

На стіні вежі катедри до 1939 р. було декілька пам'ятних дощок, усі вони зникли в радянські часи. Дошку, встановлену 1910 року на честь 500-річчя Ґрюнвальдської битви, яка знаменувала перемогу слов'ян над лицарями Тевтонського ордену, демонтували німці під час окупації Львова. 2004 року тут встановили пам'ятну дошку на честь перебування у Львові в червні 2001 року Папи Римського Івана Павла ІІ.

Катедру в радянські й українські часи неодноразово упорядковували ззовні: на східній стіні гарно відреставрували фреску – копію ікони Матері Божої з Христом у пам'ять про родину Домагаличів, у перші роки ХХІ століття відновили бляшаний дах собору, відновили каплицю Гробу Господнього з північного боку. Під час реставрації, яка тривала від початку ХХ століття до 1950 року, на південному та північному фасадах відкрили готичні портали входів до храму. Натомість каплиця Боїмів (початок XVII ст.) перебуває в занедбаному стані: кам'яній різьбі на фасаді загрожує знищення. 2006 року нарешті з'явилися гроші на реставрацію, відповідно, надія на те, що цю чудову львівську пам'ятку все ж удасться зберегти. Каплиця Боїмів славна цікавою енергетикою: працівниця музею розповідала, що якось забула в закутку каплиці кошик із яблуками; більш ніж через півтора року вона несподівано наштовхнулася на нього і виявила, що яблука за цей час абсолютно не втратили своєї соковитості й аромату.

У частині кутового з площею Ринок будинку до кінця 1990-х років містився найбільший у місті хлібний магазин №3 із входом з площі Катедральної №3 (знаний у народі як "Булочка"), на початку ХХІ століття в будинку ще був гастроном, згодом тут облаштували бар "Львівські курчата" та магазин-салон "Самсунг", нині тут працює бар-ресторан "На Катедральній", від 2006 року – магазин "Комп'ютерний світ" фірми "Діавест". За Польщі в цьому будинку працювали ательє шовкових тканин і пошиття постелі Дрекслера, магазин колоніальних товарів "Індра", крамниця модних і галантерейних товарів Прохніка, а також ремонт парасольок Кесслера. У цьому ж будинку за радянських часів були меблевий магазин, трикотажна крамниця, ремонт взуття, а потім взуттєве ательє "Башмачки".

У житловому будинку №2 за польської влади містився магазин взуття Jotes, а за радянської – комісійна крамниця й аптечний магазин Дортрансмедпостачторгу, зараз тут магазин модного одягу "Парадіс" і крамниця чоловічих сорочок і краваток "Прухнік".

На південній стороні площі за катедрою квартири перших поверхів у 1990-х роках викупили й відкрили під №4 магазин чоловічих костюмів "Міхаїл Воронін", а під №6 – одну з найпрестижніших у місті кав'ярень "Світ кави", де можна скуштувати близько сотні різноманітних сортів напою. У житловому будинку №8, де за польських часів були товариство "Бібліотека релігійна" й ательє дамських капелюхів Ванди Карпінської, тепер відкрили новий ресторан "Амадеус".

2006 року під час археологічних робіт, пов'язаних із прокладанням нової трамвайної колії, на площі Катедральній виявили багато цікавих об'єктів, насамперед залишки кладовища та готичну споруду на північно-східному розі площі, якої не існує на старих мапах. Цю споруду археологи доволі ретельно дослідили і зробили висновок, що це брама готичного періоду, яка вела до катедрального подвір'я, але це могла бути й каплиця чи гробівець.

367 Гості, 0 Користувачів