По той бік Яворівського моря

Автор Bottlehunter, 05.01.2012 12:11:09

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter

2 січня, прокинувшись та виявивши, що глова не болить, вирішив кудись поїхати. По хаті, покладені звечора на вільні матраси та килимки, хропіли друзі. Новий рік, курча. Вчора ми випили все, що було в хаті, потім хто мав наснагу ще грав до 5 ранку в "Монополію". Новий рік, що тут скажеш.
На годиннику була 9 ранку, я вирішив нікого не будити. Зібрав рюкзак, заварив чаю в термос та й пішов до Янівського. Звідти їдуть маршрутки до Яворова. Заплатив 12 одиниць національної валюти, проїхав біля години часу та й вийшов за селом Терновиця Яворівського району, на перехресті. Отут, якщо бути точним. До речі, місцеві називають село ТЕрновиця, з наголосом на першому складі, ця інформація може стати у пригоді шпигунам і диверсантам для маскування на місцевості.

Метою моєї поїздки було ось це місце, комплекс напіврозвалених будівель, що, напевно, мають відношення до ВО "Сірка". Висока восьмиповерхівка з темними дірками-вікнами добре проглядається з іншого берега затопленого кар'єру, де розташовані Крокуючі екскаватори. 

Зараз вже важко сказати точно, що саме розміщувалося в кожній окремій напіврозваленій бетонній коробці. Природа тут впевнено і монотонно відвойовує те, що свого часу люди намагалися забрати. На місці кар'єру зробилося справжнє море зі своєю унікальною екосистемою. Будівлі цехів щоразу сильніше руйнуються вітром, сонцем і дощем, а з-під землі то тут то там стирчать арматурні спотикачі - залишки поглинутих землею плит.

До будівель веде рівна і широка бетонка. По обидва боки - болото і стіна сухого очерету. Причому місцями вода має дивовижний синюшно-фіолетовий колір. А ще аристократичний запах зіпсутих яєць (курячих, а не котячих, як хтось міг би подумати) і ще чогось поганого.



Отак я і йшов собі. По сірій бетонці, через жовтий очерет. Справа на горизонті простягалися горби з чорною випаленою травою, напевно, сліди життєдіяльності кар'єру. Час від часу проїжджали мікроавтобуси (на озеро, напевно) і одного разу старенький ЗІЛ-сміттєвозка.
Звуковий супровід складався з завивання вітру в дротах ЛЕП та змерзлого і хрипкого каркання ворон, яких в тих краях цього року вродило доволі рясно.

Потім почали траплятися перші залишки промисловості.







А це вже я на місці. Одна з будівель, триповерхова, з побляклим та пошарпаним прапором при вході, діюча. Люди там були, стояла техніка, але знайомитися я не йшов. А вони особливої уваги на мене і не звертали.
Облазив замість того розвалені будівлі навколо. Ніц там аж такого цікавого нема - сміття і арматура під ногами, дірки в перекритті, сліди діяльності пейнтболістів.













Опис якогось техпроцесу, знайдений в одному з цехів. Документ датовано 1967 роком.









Затоплений кар'єр. На горизонті - ледь помітні труби Яворівської Сірки і вершечки стріл Крокуючих екскаваторів.



Бомбосховище. Абсолютно порожнє, якщо не враховувати маленький невирізаний шмат вентиляції. Має два основних виходи.







ВШ зсередини.







Бетонний бункер, прикопаний землею, з люками (тобто дірками) зверху. Висота - десь три метри, всередині сухо. На мою думку - водосховище.

 





На березі сміттєзвалища стояв екскаватор. До нього я і пішов далі. До речі, на Вікімапії екскаватор сфотканий в іншому місці. Цікаво, яким чином вони його туди затягнули?









Екскаватор обліпило різними кульочками та іншим сміттям, що вітер його зміг донести зі сміттєзвалища. Вигляд від того він має доволі епічний. А це будка сторожа.



А ось найбільш дивне і незрозуміле місце, яке я того  дня побачив. Пересохла криничка (?) з накриттям і дерев'яним хрестом біля неї, розташована десь в лабіринтах вузьких і ледве помітних стежок посеред сосен і сухої високої трави. Вся обставлена лампадками, образками, вервичками та вицвілими штучними квітами. Чому саме тут? І в честь якої події встановлена?











Оце і все. Вертаючись назад, намарне намагався позчищати з черевиків суміш мокрого піску з глиною. Тримається, зараза, гірше цементу. Такий же суглинок красувався на чоботах і кросівках студентів, що їхали зі мною до Львова маршруткою Львів - Ближнісела. Маршрутка була тепла і пахнула свіжими пиріжками та іншим смачним їдлом зі студентських сумок. Задоволений теплом і прогулянкою, я задрімав...

Альбом на Пікасі.

Тут обговорення.








Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

Після прогулянки Західним берегом Яворівського моря задумався: скільки ж то людей треба було переселити з насидженого місця, щоб запустити такого монстра радянської промисловості? Спало на думку накласти одна на одну стару польську карту і сучасний знімок з Вікімапії. Таким чином я побачив би старі села, яких зараз вже нема. Крім того, дуже хотілося з'ясувати походження кринички з останніх фото. Хотілося знати: збереглася вона на місці, де колись жили люди? Була заснована місцевими, які регулярно збиралися там, де колись жили? А може, існувала ще задовго до приходу нової влади та індустріалізації? Відразу впала в око оця позначка на перехресті п'яти доріг, на польській карті 1935 року. Вона ніби найбільше співпадала з місцем, де я надибав криничку. Згідно легенди карти, "krzy? lub figura relegijna" (Хрест або релігійна фігура).



Сам ніколи серйозно не мав справи з графічними редакторами, далі Пікаси і ПайнтНету в мене не заходило. Тому попросив Цезара допомогти, сяк-так пояснивши техзавдання. Цезар попросив допомоги в Друсі, і ось що в них вийшло:



Місце, де мала бути гіпотетична криничка трохи не співпало, бо (якщо я нічого не плутаю) мало би бути приблизно отут:



Вирішив зрештою накласти карти власноруч. Друся прив'язував їх одна до одної згідно координат, я ж придумав робити все візуально, накладаючи одна на одну основні дороги. І користуючись все тим же ПайнтНетом. Ось що вийшло в мене:



Місцевість (якщо звірятися з дорогами) співпадає майже ідеально. В око впадає добрий десяток сіл, які довелося стерти з лиця землі, щоб запустити Сірку і кар'єр. Але знак на польській карті все одно не ліг туди, куди я очікував. Що ж, коли доведеться прогулятися знову цими краями, обов'язково знову знайду криничку і відмічу її координати. Спробую знайти сліди людей, що колись тут жили. І, будьте певні, розповім про те, що бачив і знайшов.

Най жиє Гуцулія!

Alter

Логіка і традиції нашого народу вказують на те, що той хрест, якщо він збігається із каплицею, був встановлений саме на роздоріжжі - тому місці, де сходяться п'ять доріг, тобто саме роздоріжжя зіграло основну роль для 1)викопання криниці і 2) перетворення криниці на капличку (традиція є досить поширеною, адже треба ж кудись навколишньому люду за святою водою ходити ну або щось типу того).

П.С. Як щодо того щоб пройтись місцями, де були старі села? Мо знайшли б які останки.
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

Bottlehunter

Пройтися треба. Я дуже люблю той Новояворівський край. Але навряд чи щось суттєве знайдемо: більшість сіл закопані під "териконами" роторного комплексу, частина була на місці кар'єру, ще частина - на місці сірчаного комбінату...
Най жиє Гуцулія!

explorer

На тему зниклих сіл, хуторів, фільварків, корчм: от шматок того регіону від Львова на захід:

В позначених місцях існували вищезгадані об"єкти на старих мапах, але вони відсутні станом на дев"яності роки (дата оновлення генштабу). Прив"язував і порівнював колись в озіку довгими зимовими вечорами з різними старовинними мапами починаючи з 18ХХ :)

yanktank

Фляшкохантер правду каже, від сіл там нічого незалишилося. Відвали і сам кар"єр поглинули майже все. Залишилось пару хат села Ліс, які є біля південного борту кар"єру. Їх видно з монтажного майданчика.
Навідуватись туди треба коли все гарно просохне, бо з мргелем жарти можуть бути погані..засмоктати може до пояса, а-то й більше.

Bottlehunter

ЦитуватиЗалишилось пару хат села Ліс, які є біля південного борту кар"єру. Їх видно з монтажного майданчика.

Маю питання: село Ліс повністю закинуте? І про який монтажний майданчик йде мова?
На Вікі (http://wikimapia.org/#lat=49.9307661&lon=23.4867471&z=19&l=37&m=b) позначена церква, є вона і на старій карті. Ця церква збереглася?
Най жиє Гуцулія!

yanktank

Цитата: Bottlehunter від 01.03.2012 11:04:52
ЦитуватиЗалишилось пару хат села Ліс, які є біля південного борту кар"єру. Їх видно з монтажного майданчика.

Маю питання: село Ліс повністю закинуте? І про який монтажний майданчик йде мова?
На Вікі (http://wikimapia.org/#lat=49.9307661&lon=23.4867471&z=19&l=37&m=b) позначена церква, є вона і на старій карті. Ця церква збереглася?

Село не закинуте, люди там жили навіть підчас роботи комбінату, а про теперішній час навіть нема чого говорити.вся земля навкруги озера давно продана, скоро будуть елітні котеджі.

майданчик де стоять крокуни, точніше вже один...одного розібрали.

там мала залишатися капличка.

я давно не був в тих краях...вже років 6 напевне.маю старі фотки кар"єру, якщо хочете то викладу якось..

Bottlehunter

Цитувати.маю старі фотки кар"єру, якщо хочете то викладу якось..

Не те що хочем, а дуже-дуже хочем!!! Бажано в тему про Крокуючі екскаватори.

Маю надію, до кінця цього літа нарешті складем докупи пазл (тобто будемо мати фото і звіти з усіх місць) під назвою "ВО Сірка" , що складається з таких частин: Крокуючі екскаватори та кар'єр - Сірка біля Немирова - комбінат біля Шкла - Новороздільська Сірка - Рудник і закинуті споруди біля Журавно -  Споруди на західному березі Яворівського моря - Склади вибухівки біля Новояворівська.  Поправте мене, якщо щось забув або переплутав ;)
Най жиє Гуцулія!

inkognito

1) Подорожненський рудник "Сірка"
2) Новий Розділ треба закінчити, тамка ше добрий кавалок не закінчений. Маю на увазі во той кавалок(від маркера на захід, а також на південь за заводом із виробництва H2SO4)
Resistance is futile

Bottlehunter

Цитувативід маркера на захід, а також на південь за заводом із виробництва H2SO4

То там, де катакомби? Де люди пропадають? ;D
Най жиє Гуцулія!

inkognito

ЦитуватиТо там, де катакомби? Де люди пропадають? ;D

Здається ні, вони гей-би десь на схід. Ще си згадав про ПВС-600, правда там ми вже були.  Коло ПВС-600 є ще місця де ми фактично не були, спеціально їхати туди не варто, ймовірно там нічого не залишилось. Мав на увазі ось ці місця - раз & два. Це місця відки сірку витоплювали гарячою парою із-під землі, аналохічно як було під Немировом.
Resistance is futile

greenandy

Цитувати

Оце і все. Вертаючись назад, намарне намагався позчищати з черевиків суміш мокрого піску з глиною. Тримається, зараза, гірше цементу. Такий же суглинок красувався на чоботах і кросівках студентів, що їхали зі мною до Львова маршруткою Львів - Ближнісела.


це мергель

Bottlehunter

Після відвідин Трикотажної фабрики всі дружно вирішили в подорож навколо Яворівського моря. Мета: подивитися на екскаватори, помісити ногами той ваш мергель (а згодом марно спробувати відчистити його з черевиків) і знайти стару церкву, що позначена червоним кружечком на польській карті нижче:



Мушу сказати, прогулянка ногами вдалася. Фейл трапився хіба один: маршрутка з Новояворівська їхала не до санаторію в Шклі, а повертала на Старичі, дорогою на керамзитний завод. В результаті + 1.5 км пішки.

Вийшли ми біля такого симпатичного агіт-білборду:



Важка техніка вишикувалася для передсмертної ходи на металобрухт



Препарований крокун. Охорони цього разу не було помічено.



Дорога за екскаваторами. На якомусь етапі ми трохи зблудили, але Цезар метнувся корчами, продерся кріз ожину, видерся на горб і побачив-таки вдалині трасу. Про це він і повідомив решту по рації.







Алюзія на прапор України.



А це вже церква. Жінка, яку ми там зустріли, не знала, чи було тут колись село. А на запитання про вік церкви відповіла, що їй десь 500 років. Цифра, напевно, трохи перебільшена, але здоровенні дерева навколо таки дуже старі...







Оце і все наразі. Ще раз всім дякую, з нетерпінням чекаю на нові прогулянки.

Най жиє Гуцулія!

yanktank

Оця капличка-капличка села Ліс. Про її вік нічого незнаю, нажаль.
А крокун просто неможуть вивезти, так як наші умільці розібрали рейки десь на шляху від технології до дирекції...

Bottlehunter

Прогулянка в неділю вдалася на славу, не зважаючи на те, що нас було тільки двоє. Погода стояла просто чудова і вдалося останній (напевно) раз в цьому році гуляти в футболці.

По дорозі траплялися різні пташки і тваринки. Наприклад, ось цей слимак. Він був зовсім ручний  і дозволяв себе гладити  :D



Місце, де стоїть стара криничка, добрі люди взялися облаштовувати.







На місці розвалин теж кипить робота. Екскаватор-крокун причвалав сюди зі сміттєзвалища і активно щось собі копає. Дуже класно було спостерігати його роботу з даху закинутої адміністративної багатоповерхівки.







Отакі купи битої цегли залишилися на місці, де ще півроку тому стояли закинуті цехи. Ось до порівняння дві фотки, зроблені з одного ракурсу кілька років тому і минулого тижня.





Ростуть там і грибочки, але якісь не дуже апетитні



Краєвиди з даху. Ось дорога до сміттєзвалища



І екскаватор-трудівник. На черзі, схоже, бетонне водосховище, зліва від стріли.



Осінь того дня була дійсно золота



Ми тут не перші  ;)



Всередині все як зазвичай в таких будівлях. Тобто нічого цікавого.







Далі був шлях попри озеро, дорогою поміж високого сухого очерету, мимо забутого цвинтаря, польовою дорогою до Яворова. Загалом натоптали близько 13 км. Дякую Сергієві за приємну компанію. Велкам ту Експлорер!









Най жиє Гуцулія!

266 Гості, 0 Користувачів