Площа Ринок-2

[explorer]

Львівська Газета http://gazeta.lviv.ua/

Площа Ринок-2

"Газета" продовжує унікальний проект: публікацію історій львівських вулиць.

На цю тему писали різні автори, писали багато та докладно, однак унікальність проекту "Газети" полягає в тому, що тут ви прочитаєте про всі без винятку (!) вулиці Львова, а їх є понад 1200. Публікації матимуть здебільшого форму довідника, де буде зафіксовано історію будівель львівських вулиць на 1939 рік, їхню долю в радянські часи, а відтак – української незалежності. Нині читайте про радянський період історії площі Ринок.

(Продовження. Початок – у "Газеті" за 20 жовтня)

Радянська історія площі Ринок почалася зі спроб у листопаді 1939 року заасфальтувати її. Після вступу до Львова "червоних" військ у колишній Ратуші влаштували Тимчасове управління містом.

Найімовірніше, саме тоді зі східної стіни Ратуші зникла пам'ятна дошка, встановлена 1912 року на честь Гуго Коллонтая, одного з керівників польського повстання 1794 року. Тоді ж демонтували на фасаді Королівської кам'яниці (№6) меморіальну таблицю на честь перебування тут у XVII столітті польського короля Яна ІІІ Собєского, а також таблицю на фасаді будинку №9, яка сповіщала, що тут 10 листопада 1673 року помер польський король Міхал Корибут Вишневецький. Зникла з фасаду будинку №29 пам'ятна таблиця на честь останнього коменданта польського війська у Львові Феліціяна Коритовського, який збудував цю кам'яницю руками полонених гайдамаків, страчених після завершення будівництва. 

23 липня 1944 року гвардії старшина Червоної Армії, уродженець Чернігівщини Олександр Марченко на танку "Гвардія" заїхав на площу Ринок і після сутички з німцями вивісив на Ратуші червоний прапор. Коли Марченко виходив із ратушної брами, його застрілили німецькі вояки. До часів української незалежності на фасаді Ратуші була меморіальна дошка на честь вивішення над Ратушею червоного прапора. А 1977 року на південно-східному куті Ратуші встановили меморіальну дошку роботи скульптора М. Посікіри на честь першого в Україні святкування Дня солідарності робітників 1 травня 1890 року. 

До середини 1990-х доступ звичайним громадянам на подвір'я Ратуші був заборонений. Нині тут відбуваються урочисті події, проводять різноманітні акції, концерти джазової музики. До 2000 року нікого зі сторонніх не допускали й на саму вежу Ратуші, тепер кожен охочий може за три гривні піднятися 350 дерев'яними сходинками нагору й оглянути місто.

1948 року видатний львівський скульптор Євген Дзиндра виготовив левів, яких встановили біля головного входу до Ратуші. До початку 1950-х років ринкові ліхтарі, виготовлені у другій половині ХІХ століття, були газовими, і щовечора таємничий чоловік у темному вбранні та капелюсі за допомогою довгої жердини, а деколи й драбини, запалював їх. Майже чверть століття ліхтарі не працювали, лише 1978 року після реставрації їх зробили електричними.

На Ринку віддавна існували дві трамвайні зупинки. Зупинка в бік центру була біля фонтана Нептуна. Її ліквідували 1971 року після зйомок художнього фільму "Старики-розбійники", головні ролі в якому зіграли Юрій Нікулін та Євґєній Євстіґнєєв. Іще на початку 1970-х років по периметру навколо будівлі Ратуші й особливо з північного боку буяла пишна рослинність: старі липи, більшість яких уже зрубали, кущі бузку та троянд, над якими на початку травня роїлися хрущі.

Знаменною подією духовного життя площі Ринок за радянських часів було неодноразове з'явлення на початку 1960-х років на вікнах будинку Шульц-Вольфовичів (№23) силуету Божої Матері. Навпроти вікон збиралися на молитву сотні людей, а адепти тодішньої атеїстичної пропаганди роз'яснювали народові, що це зображення утворюється від натирання скла гасом, хоча таке пояснення нікого не переконувало. Міліція зазвичай не перешкоджала зібранням вірних.

Ілько Лемко

(Продовження –
в "Газеті" наступної
п'ятниці)