Автор Тема: Площа Ринок-3  (Прочитано 2493 рази)

1 гість дивиться цю тему.

explorer

  • Адміністратор
  • Гуру
  • *
  • Повідомлень: 786
  • Рейтинг 227
    • Перегляд профілю
    • explorer
Площа Ринок-3
« : 18.01.2007 21:36:49 »
Львівська Газета http://gazeta.lviv.ua/

Площа Ринок-3

Із новітньої історії найвизначнішими подіями для площі Ринок був візит у Ратушу в лютому 1989 року тодішнього президента СРСР Міхаіла Ґорбачова і, звичайно ж, відвідини Львова Святійшого Отця Папи Івана Павла ІІ, який увечері 25 червня 2001-го лише проїхав Ринком своїм папамобілем.

Перший демократично обраний мер Львова Богдан Котик 19 грудня 1989 року, на святого Миколая, з відчиненого вікна свого кабінету звернувся до львів’ян зі словами: “Я відчинив вікно, яке було зачинене 50 років”.

На площі Ринок народилося й відоме гасло помаранчевої революції, яке вперше стихійно виголосили львівські студенти: “Ми разом, багато, і нас не подолати!” Потім воно трансформувалося в “Разом нас багато, нас не подолати!” Гасло народилося 26 жовтня 2004 року, коли десятитисячна демонстрація студентів на площі Ринок протестувала проти репресій кучмівського режиму: тоді міліція підкинула в приміщення молодіжної організації “ПОРА” та Студентського братства вибухівку, щоб звинуватити студентів у тероризмі. 

Архітектурні пам’ятки площі Ринок мають уже за новітніх часів власну історію свого нищення. Шедеври Гартмана Вітвера з 1793 року – чотири фонтани зі стилізованими античними скульптурами не раз зазнавали шкоди від сучасних вандалів. 1973 року виготовили з нержавіючої сталі таблички на всіх чотирьох фонтанах: Діани, Нептуна, Амфітрити й Адоніса – для роз’яснення населенню античної історії. У дев’яності роки їх замінили на бронзові, але наприкінці 1990-х мисливці на кольорові метали здерли таблички з іменами античних богів, а нові замість них спромоглися встановити лише наприкінці 2004 року. Так само безслідно зникли два бронзові медальйони із зображеннями античних богів Асклепія і Гігієни з аптеки-музею на північно-східному розі площі. На початку 2005 року їх замінили на гіпсові.

2004 р. увага львівської громади особливо була прикута до долі Діани та Нептуна. Декілька разів хтось відламував ніжку мисливського собаки античної богині полювання. Львівські журналісти навіть улаштували перформенс під назвою “Дайте на лапу”, під час якого зібрали майже 1000 гривень для реставрації скульптури. У ніч проти 26 грудня 2004 року, саме напередодні “третього” вирішального туру президентських виборів, вирвали з рук Нептуна його тризубець із фрагментом руки, які над ранок знайшли в чаші фонтану. Тризубець Нептунові повернули до Великодня 2005 року.

Також іще 2003-го невігласи, яких невідомо хто скерував, пошкрябали статую Нептуна дротяними щітками, а потім пофарбували, що категорично заборонено. Зняття фарби та нанесення нового покриття винесло 30 тисяч гривень. І тому абсолютно незрозуміло, як удалося напередодні святкування 750-річчя Львова помалювати античних богів і героїв фарбою жахливого тілесного кольору, що брутально руйнує прописні естетичні критерії.

На початку ХХІ століття площа Ринок перебуває в дуже занедбаному стані. Крім реставрації палацу Бандінеллі, держава та місцева влада не спромоглися підтримати площу хоча б у такому вигляді, в якому вона була за радянських часів. Особливо жалюгідно виглядає знаменитий будинок №23 Шольц-Вольфовичів, збудований у другій половині XVI століття, якого в період підготовки до 750-річчя міста не торкнулися навіть косметичні заходи. “Реконструкція” площі Ринок напередодні згаданого ювілею, проведена без жодного громадського обговорення, – явище, яке ще потребуватиме докладного аналізу. А наразі можна лише констатувати, що до вересня 2006 року, крім косметичного “марафету” фасадів північного та частково західного і східного боків площі та “саджання на бетон” частини вцілілої бруківки і трамвайної колії від площі Катедральної до вулиці Руської, на північному боці знищили клумби, а їх місце заклали бруківкою. Із західної частини з клумби зняли металеву огорожу початку ХХ століття, а площу самої клумби значно зменшили. Єдина втіха – вперше за багато років на площі запрацювали водограї.

Якщо фасади ринкових кам’яниць про туристське око виглядають іще так-сяк, то подвір’я в дуже плачевному стані. Якщо найближчим часом влада не вживатиме серйозних заходів для порятунку історичного центру Львова, то наші нащадки одержать у спадщину замість славетної площі Ринок лише купу руїн.   

Ілько Лемко
Розшарити F VK G+