Кременець: замок, гори та штольні

Автор Bottlehunter, 26.04.2013 16:28:07

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter

Кременець - маленьке і затишне містечко в Тернопільській області. Має дуже давню історію, красиву архітектуру та видатних уродженців, серед яких, зокрема, Віктор Морозов та Юрко Покальчук.

Цитувати«Афіни Волинські» або «Маленька Волинська Швейцарія». Саме так називають древній Кременець – невеличке містечко, що купається у чаші поміж гір, наповненій благодаттю. Бо як ще можна пояснити оцю незбагненну красу феєричних гірських ландшафтів, оксамитову зелень лісів, парків та скверів літом, надзвичайно красиві золоті пейзажі восени і м'які, снігові перини взимку. Кожен, хто бачить цю невимовну красу наповнюється цим незбагненним почуттям духовної насолоди.

Ось на цьому сайті можна знайти багато матеріалів про цікаві місця та видатних людей  краю. Ще на Ютубі знайшлося відео про місто. Запрошую до перегляду:



А ще Кременець, зимовий і засніжений, є у відео, що нижче. Приблизно з 02:55



На початку лютого зі Львова на Кременець виїхав автомобіль вітчизняного виробництва. І був він напханий Експлорерами, а саме Ромчиком, Марічкою, Фляшкохантером, Христиною та Утілізатором. Їхали через Броди і Почаїв, за порадою чувака з заправки, бо там краща дорога. Дорога, направду була не айс, хіба що ями трохи позамітало снігом.

На в'їзді до міста подорожніх зустрічають велетенські баняки цукрового заводу (фото з Вікімапії). Ми біля них не зупинялися, поїхали відразу до центру міста.



Залишили машину біля універмагу в центрі і пішли дорогою до замкової гори, яка має дивну назву Бона.  По дорозі траплялися чудові зразки архітектури, як давньої, так і совіцької.





Монастир



Єзуїтський колегіум та монастир, красивий і величний комплекс будівель









Меморіальні таблиці на стіні



Польська табличка на склєпі



Радянські вивіски









Кінотеатр в центрі називається Футурама. Робота Бендера поблизу ми не помічали. Хоча, можливо він просто не дуже полюбляє зиму?



Колесо огляду в парку





Практично з будь-якої точки центру міста проглядається гора із залишками стін замку на ній. Туди ми і пішли.



На гору можна добиратися стежкою, яка починається навпроти Єзуїтського колегіуму. Можна йти або їхати навколо, по дорозі.













Стіни давнього замку не так щоб аж дуже цікаві. А от для чого дійсно варто сюди піднятися, то це краєвиди, що відкриваються з гори на місто.





















Наприкінці нашої короткої прогулянки по Кременці завернули ще на давній єврейський цвинтар. Снігу тут було особливо багато – аж по яйця значно вище коліна, тому і не вдалося все оглянути наскільки близько, як хотілося би.









Обов'язково повернемося сюди влітку, щоб побачити все знову, вже без снігу і замаєне. І переночувати в Кременецьких горах. А ще щоб знову побачити оцього кота, що явно недолюблює «панаєхавших».

Обговорення теми.


Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

Най жиє Гуцулія!

ІНТРОВЕРТ 997

Бачив як учасники вилазки сперичалисі на кім висить звіт і дійшли консенсусу , вирішив відзвітувати першим , тому якщо звіт не там прошу перенести . Отже як і було домовлено о 8 годині 4 жовтня Ботлхантер , Драйвер ( велике дякую , що виручив нас із машиною і склав кумпанію  ;D ) Цезар і звісно я виїхали по шикарній трасі до Кременця ( Тернопільського ) по прибутті і купівлі батарейок ( пасхалка ) ми десантувались неподалік Замкових руїн , трішки розворушили занімілі дупи ( в кого як ) далі задоволено знімкували і споглядали краєвиди . Був ланч суто львівський ланч з кавою на трьох і замороженим соціопатом ( а вони " соціопати" такі ніколи не знаєш , що утнуть ( то я про себе , ще одна пасхалка ) ) .
Далі оглядини парку з чортовим колесом ( у нього рівно 19 кабінок , в деяких історіях це магічне число , а може програмний код  8) ) , амфітеатром , лавкою любовного зітхання і каштанами в смітниках ( щось уже багато пасхалок ) .Припаркувалися і пішли шукати штольню знайшли козацький цвинтар , навпроти якого заріс усім на світі будинок члена товариства книголюбів Сергієнко Макар Філімонович ( нині покійний )  , книги збірки творів Лесі Українки , Гете ( Фауст та інші ) грецьких класиків , листівки з привітаннями , піаніно , календар , підвал та великі павуки .
Хибна гора , "БРАК ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ " , мирне козеня і "чиясь" рука , хибні стежки , чиїсь нори . Необхідна гора , штольня ( сексодромчик-камене-ломня ) блудили , фото-збочувались .Хата з клеймованою цеглою ( може жидівська ) і ще раз цегла , єврейське кладовище ( величезне на кілька схилів гори ) , спуск у місто , перекус від спонсора "НОРМА МАРКЕТ" і опісля повернення до Львова і кожен по своїх щілинах ...
П.С. Потім кину відео , разом із фото-вставками маємо десь 48 хвилин ( короткометражка )
П.П.С Вибачте як забагато розповів хто де на відео зрозуміють лиш знайомі ...
Тут могла бути ваша реклама...

ІНТРОВЕРТ 997

Відео довге , тому беремо плед і чай .
Тут могла бути ваша реклама...

Driver

Я продовжу.
ІНТРОВЕРТ 997 коротко  розказав Вам хід нашої експедиції до Тернопільської області, а я покажу це в картинках. Коли електронне табло годинника на АС-2 замерехтіло комбінацією 08 крапка 00 постать людини з лопатою ціленапрямлено рухалась в сторону двох чувачків, які сьорбали гарячу каву Північного автовокзалу.





Потім була приємна пряма дорога яку здолали швидше ніж пише Гугл. Відразу поїхали на гору до замку де і почали процес фоткання.





Види з гори чудові, тут видніється монастирський комплекс в Почаєві













Ну і саме місто, його стара частина (навіть пікасі сподобалось).









Цікава прибудова



Цікаво куди він дивиться в обєктив чи на пляшку?















Потім спустились в місто, відвідали центральний парк.









zoom з парку



І довгі пошуки катакомб. Відмітив їх на Вікімапії для наступників.











Потім сіла батарея, але думаю колєги доповнять. В загальному день видався чудовим і по компанії, і по погоді, і по враженнях. Вартує туди зїздити ще раз.
Одінь окуляри з фіолєтовим шклом так легше стіну пробивати чолом.

Bottlehunter



Пам'єтаю як ниніка: неділя мала бути унила, але, як то часто буває, Драйвер ситуацію врятував. І хочу вам сказати щиро, пісня "Крила одягає, всім допомагає" не зовсім про Іво Бобула)))

Крім нас чотирьох мав ще бути MadLife, але він напередодні мав щастя відвідати фестивалm "Завантаження",  де були, зокрема, Джинджер і Анна. Після таких концертів часто буває так, що люди отруюються з'їдженим напередодні печеньком і з поважних причин залишаються зранку в ліжку замість того, щоб відважно досліджувати навколишній світ. На жаль, Медлайф не став винятком. На щастя, він встиг передати координати штолень, на котрих встиг побувати. Все би добре, тільки координати і опис ("штольні в першій горі після Замкової") виявилися неправильними  :(

То дало нам поштовх до дослідження природи Кременеччини. Заодно малис-мо шанс розвивати навички комунікації, розпитуючи місцевих де ті куревські штольні є. Мушу сказати, що таких привітних людей давно не зустрічав. Кременець має дивну і добру атмосферу, недарма стільки відомих людей жили і працювали тут свого часу.





Після відвідин замку, пішли до козацького цвинтаря, на який вказували координати Медлайфа. Облазили навколо все навздовж і навпоперек, ніяких штолень не знайли. Нарешті я піднявся на гору, де знайшов водокачку і охоронця. Чувак виявився доброзичливим і розповів, ця гора називається Черча (чернеча), тут колись стояв монастир, а штольні знаходяться в наступній горі (Thank you Mario! But our princess is in another castle!) і показав шлях до них. 





Ліс на схилах Черчої і тисячі нір в ньому





Великі камені з нерозбірливими напівстертими написами різних історичних епох. Не виключено, що з того самого монастиря





До слова, в місті досить багато закинутих хат. В одну з таких ми зайшли щоб пофотографувати старі поштівки, піаніно та інший мотлох







На сусідньому горбі прийшлося трохи полазити по лісі заки штольні все-таки знайшлися. Тим більша була радість від потрапляння всередину, навіть не зважаючи на їх невеликий розмір.









Попри величезний закинутий єврейський цвинтар йдемо додому. Через брак часу невідвіданими (і не знайденими) лишилися природні печери на околиці Кременця і старі військові казарми в одному з ближніх сіл. А отже є причина вернутися колись  :D

Най жиє Гуцулія!

Golem

Маєш вихідний і не знаєш куди поїхати? Всюди вже був і в Україні тебе вже нічим не здивувати? Та нуууу! Я теж так думав. Та коли попав у місто Кременець (не путати з Камянець) то ледве звідти вибрався напівживим аж в третій ранку. Стільки всього цікавого там знайшов!

Я спитав у друзів «Назвіть перше слово що спадає на думку і зацінчується на -ЕЦЬ». Що я тільки не почув, краще тут не писати 😊 Бо це було точно не «Кременець». А шкода! Місто настільки неповторне, що ти його завжди впізнаєш по будь-якій єдиній фотці. Місто, де я вперше їздив тру-карпатськими оффроадами що називаються тут вулицями. Місто, де влітку можна покататися на санчатах, а взимку бомжі гріються у печері. Зруштою, місто що дало назву видавництву моєї книжки.

Так от, коротко про Кременець:
1)   Три години їзди від Львова в сторону Тернополя
2)   Старовинний замок з класним краєвидом
3)   Єдина в Україні санна траса що працює круглорічно. Але лише в добру погоду.
4)   Лабіринт Штольні -каменоломні
5)   Скансен радянського міста та парку розваг
6)   «Дівочі скелі» звідки хлопці та дівчата такими вже не повертаються
7)   Величезний Єврейський Цвинтар
8)   Палац графа Вороніна
9)   Троха закинутих військових будівель
10)   Загальновідомі Почаїв, Радивилів, Підгорецький та Олеський замки – все це попри дорогу до Кременця

Останній абзац перед тим як перейти до фоток. Кремінь - це природній і дуже міцний камінь, а місто Кременець ним якраз і багате. Кремінь разом з кресалом це такий же неодмінний атрибут Козаччини як і кінь, пістоль та шабля. Я був вражений немов дитина коли з куска каменю і справді почали сипатися іскри! Перша вогнепальна зброя була саме з кремінним запалом! А ще з кременя роблять «живу» воду що помагає від всіх хворіб.

Не повірите, але примітивним деревяним молотком з куска кременю можна витесати сокирку, ніж чи наконечник списа. Цим наші пращури власне і займалися! Зараз кремінні знаряддя праці знаходять по всій Україні і називають це палеолітом. Я теж придбав собі мішечок кремінців які запросто ріжуть папір! Це значно цінніший сувенір звідси аніж гамнітик на холодильник!

Фото в Хронологічному порядку. Клікайте щоб завантажити в повний розмір.

Кременецький замок. По стану та конструкції нагадує аналогічні замки Тернопільщини


Нове покоління вибирає Експлорер!


Вид на місто з Замку


Нас було троє хто мав їхати на Шрот-фотосесію, але всі фотографи десь ділися


мур півтори Лесика завтовшки


Внизу видно оборонну церкву і Колесо Огляду


















Санна траса – єдина в Україні!. Знаходиться тут

Якшо прийти в суху погоду то дають покататися


Низ - бетонні стовпчики. Верх - смерекові дошки


Насправді ця траса величезна і навіть без льоду слизька










Лесик зайняв перші місце!




Головне шо всім весело!












Видно на поворотах де їдуть санки. Там колір інший


Відчуття як в Шахті в Стебнику десь на третьому горизонті




Ти пєш гаряче пиво???!




Як бачимо тут ніхто не заїжджав. Напевно це більше для випадків нештатних ситуацій шоб не злетіти з траси






Фініш





Штольні!


При вході живе печерна людина


В штольні доволі чисто. То ж звертаєш увагу на кожен папірець




майже всюди треба було пригинатися. Невже їм самим не хотілося рубати камені троха більші?


Надійні підпорки тримають стелю шоб на нас не впала


Один з виходів. Їх тут насправді багато


Зуб тещі






Напевно такими глибами тут камінь і добували. А то шо наскладали то обдивилися мультиків діснея про бібліотеки






Практично єдині настінні написи суттєво старші за мене




Лесик поводився як професійний гравець ан ринку нерухомості і дуже швидко все тут дослідив і нам продав




Ще одна закамянівша деревяна опора стелі




Вихід в пивний світ


Трилюбощі, як каже Лесик


Машиною можна підїхати під сам вхід. Є де розкласти вогень






Єврейське Кладовище


Якщо тут було стільки Євреїв значить це добре місто. Вони в поганому б не селилися


Ніхто з нас на Івриті читати не вміє :(


















Центр Міста Кременець


Я в Дрогобичі виріс на таких самих атракціонах


Футуармка сцени навіть зараз дивиться струйово


Zaprashamy!


Дівочі Скелі

Утворилися гравітаційним чином шляхом обламуванням нависаючих кусків




Печер тут є, але всі якісь малі і нецікаві. Та від дощу сховатися можна!


Палац Вороніна


Тут колись був басейн


В сраці мали!


Залишки елеватора

Надійний спосіб почухати спину


Головний корпус і млин




Працював до 1993 року














Ці циліндри насправді зроблені з тонкою і дуже прикольної сітки


Тут анпевно просіювали пшеницю чи то борошно


Сійна машина






а

Тут колись була ракетна частина А зараз просто живуть люди. Архітектура стара, але Експлорити посеред дитячих візків якось не тру. Ось один з ще закинутих корпусів.


Недослідженими лишилися: вугільні шахти, печера Студентська, Музей Юліуша Словацького і ше напевно шось. Бо чує серце дослідника шо тут має бути ще багато всього цікавого!
Дігери всіх країн єднайтеся!

Driver

Одінь окуляри з фіолєтовим шклом так легше стіну пробивати чолом.

Bottlehunter

Оце круто, дякую!!! Як п'ять років скинув)
Тільки саундтрек мав мабуть бути Скрябін 8)
Най жиє Гуцулія!

531 Гості, 0 Користувачів