Колочава музейна

Автор Roy, 26.06.2013 14:03:31

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy



Є таке прекрасне село Колочава, на Закарпатті і як ласкаво його називають мешканці, "Кольочава", з неодмінним місцевим діалектом.
Село просунуте в плані музеїв та природних факторів. Сміливе гасло "Село десяти музеїв", що ж, так і є, на території села скупчені різноманітні музеї, різних часових періодів від 19 до 20 століття, включно з висвітленням події першої, а також другої світової війни, ще також додає колориту розташована поряд Лінія Арпада.



Колочава туристично розкручена доволі сильно, сайт тому підтвердження - http://kolochava.com/

Отже, пробираємось у скансен-музей, де зконцетровані кілька музеїв, у тому числі музей вузькоколійки, на котрий я власне й хотів подивитися, незнаючи про інші, цікаві об'єкти навколо.
Характерна особливість Колочави та ближніх сіл, це корови та коні, які ходять вільно по дорозі, разом з людьми на паритетних засадах.
І ще одне цікаве відчуття, близкість кордону, чи що? Почуття що ти не зовсім в неньці не полишало нас, це гарно виражалось у відвідинах місцевих закладів харчування. Деякі жителі воліють більше спілкуватися на угорській, ніж на рідній. Це відповідно відбивається і на кухні, культурі зокрема, тому звідти ці "забугорні" враження  і беруться.

Ми на території музею. Квиточок, 20 чи 30 гривень, без екскурсії, і поле до огляду. На мальовничій території розташовані різні будиночки-музеї, чи то школи, хата селянина-колочавця середини 19 ст., вузькоколійна техніка, джерела, будиночок коваля і багато-багато чого іншого. Але хочеться на чомусь одному зафіксувати погляд.
При перегляді експозиції, кидається в очі, що експонати, з якоюсь любов'ю, дуже бережним відношенням певних людей були зібрані, відреставровані та збережені. Так і є, більшість експонатів, особливо по воєнній тематиці зібрані саме у місцевих жителів, з їхніх сховищ, горищ та підвалів. 

Один з об'єктів скансену, від якого найбільше я "прибалдів" - Австро-Угорська жандармська станція, маленький будиночок з верандою та підвалом, з автентичним наповненням того часу. 






Перед тим як зайти всередину, оглядаємо веранду.
Німецькі гірські берци, часів 2 св. війни, та снігоступи.


Поряд - ровер, ніби класичної форми, "Україна", лише придивившись бачиш цікаві деталі  :)








Біля будиночка, дуже змучений часом Опель Адмірал, з німецькою, каністрою на кузові.


Також на веранді стоїть перископ.


Можна було порозглядати сніги на ближній вершині гори


А тепер ми всередині.
Тут панує дух того часу.


Шафа для облікових карток


Німецька трудова книжка гастарбайтера


та інші документи


Довоєнний радянський фотоапарат


Будильники часів ПСВ




Сувенірна продукція тих часів  :)




Пляшка для катувань


Австрійські нагороди та ґудзики на мундирі


Різновид фляг, час ПСВ








телефон та антена






На підлозі квадратний отвір. Що це?
Так, можна було спостерігати за арештованими, які утримувались в підвалі. Спускаємось туди.


В підвалі багато атрибутів 2 світової війни. Видно що все копане, з криївок, і також, як і зверху, можна все "мацати" руками.










Масльонки


Німецький польовий звязок


Який, свого часу видно був адаптований нашими військами  :)




А от музей вузькоколійної залізниці трохи розчарував, сподівався на більшу експозицію, правда музей на стадії розвитку, тому згодом має бути більш розширена колекція.


Зате можна згадати фільм Коштуріци "Життя як чудо"  :)








Вузькоколійний паровоз




Решта рухомого складу відновлено практично з нуля - всередині облаштували виставку предметів по темі вузькоколійки.








Ось і 21 Волга :)


Дрезина, з двигуном внутрішнього згорання


Потужність - 1 людська сила



Цікавою була хатина-єврея, об'єднана з корчмою. Корчмар, він же єврей, мав велику боргову книжку, де в борг, наші пращури могли напитисі і наїстисі. Кажуть, донедавна в селі хтось ще жив, що мав "мінуси" у довоєнній книзі корчмаря :)

Тут були різні п'янкі трунки.


Місце для вмивання з характерним горнятком


і для молитви


Поряд, біля хатини єврея  :) Взагалі, там трохи хаотично поєднані історичні періоди, але, від того навіть трохи цікавіше.


Давно хотів побачити один з перших телевізорів, де перед екраном, в лінзу наливали воду, таким чином збільшуючи поле зображення.
Дууууже вже там багато різного цікавого начиння, та культурно-побутових девайсів.




Більше фотоґрафій не робив, багато там всього. Треба їхати і дивитися, тим паче що поряд озеро Синевир, що ніби і "попсово" звучить, але як там гарно, особливо коли сідає сонце, зникають люди, залишаються жаби та відбиток місяця на воді серед гір.

З кожного цікавого місця треба щось виносити. От і я виніс. (в інтелектуальному плані)

Ось таку табличку.


Як на мене, геніально.   ;)



Обговорення тут.
Фотки всі там.

Meine Ehre heißt Treue

Bottlehunter

Ми теж були в Колочаві минулого понеділка - я, Христина, Цезар і Марта. Дуже сподобалося: гори, прекрасна природа і музеї з просто величезною кількістю цікавих експонатів. Ідея з перетворення села на туристичний центр почала втілюватися в життя біля 6 років тому. Займаються цим місцеві ентузіасти на чолі з народним депутатом, що народився і виріс тут. Справа постійно розвивається, знаходяться нові виконавці, придумуються нові атракції. Колочава стає все більш популярною і відомою в Україні та за кордоном. Квиток до музею-скансену коштує 15 грн (повний) та 5 грн для студентів. Ще 40 грн коштують послуги екскурсовода. Без екскурсовода не можна заходити всередину приміщень, проте на це правило дивляться крізь пальці.

Слово "скансен" до відвідин Колочави мені було невідоме. Тому для довідки:

ЦитуватиВ 1891 році в Стокгольмі етнограф Артур Хацеліус відкрив перший в Європі етнографічний музей на відкритому повітрі. Назва знаменитого на весь світ Скансену скоро перетворилася з власної на загальну. Так називають оази давнього побуту, коли хати крили очеретом і не вміли користуватися комп'ютерами.

Гори, музей і залізниця. Зараз на території будують колію, щоб згодом запустити поїзд і катати туристів.









Котел в паровозі







Але найбільше сподобався, звичайно, музей, присвячений лінії Арпада. Екскурсовод, Михайло Васильович, дуже гарно розповів нам про все, а ще дозволив сфотографуватися зі зброєю. До речі, наголос в слові Арпада має бути на першому "А". Оборонна лінія названа в честь князя Арпада, який в 9-му столітті заснував Угорську державу.

Експозиція облаштована в трьох бункерах, всередині безліч експонатів на військову тематику. В одному бункері відтворено військовий госпіталь.





На вході всім видають каску, щоб головою не зловити якусь арматурину.



Трохи фото експонатів











Протитанкова загорожа



В іншому бункері





Сперечаємося, що краще: кулемет чи фаустпатрон



Цезар терпляче чекає...



А ось і госпіталь









До речі, в тих краях облаштована ще одна туристична стежка, присвячена лінії Арпада, неподалік озера Синевир. Але це місце не таке цікаве, стежка просто петляє поміж численних ДОТів, всередині яких немає жодного кулемету. Неподобство! Як прийде на те час, викладу і звідти фото.

І корисна порада наостанок. Якщо будете їхати в Колочаву автомобілем, не їдьте через Долину. Дорога просто жахлива. Краще через Стрий та Воловець.
Най жиє Гуцулія!

Golem

Був там осінню 2015 року в рамках тім білдінгу. Троха розчарований, бо місце стало якесь сильно кічове. Учасникам білдінгу теж не дуже сподобалося. А я був організатором, ну ви зрозуміли ... Та й  туристів тепер там багато, весілля всякі. Екскурсія була взагалі жах, дуже однобоке та упереджене подання інформації шо ми були хороші а всі решта погані.

Питався їх за водосховище і сміття в ньому. Тут прикол: робити сміттєзвалища на території населених пунктів заборонено згідно якихось там будівельних норм. А сміттєсховище за межами населеного пункту не поставиш бо там всюди навколо національний заповідник. І роби шо хочеш, вози то сміття хоч до Львова.

Додам пару світлин від себе чисто для годиться.

Колоритний персонаж


Євреям працювати заборонено :)


Мітелкова антена для радіо. Хіт сезону 50-х-60-х років. Як в нас колись польські антени були


Старий ебонітовий телефон


Трєбуйтє даліва піва после отстоя пєни :)


на такій і я би покатаусі


Колгоспи навічно в землю?


Єврейська експозиція там доволі гарно представлена. Євреї були шинкарями і поміщиками, за це їх всі не любили і при першій же зручній нагоді тлумили

Дігери всіх країн єднайтеся!

Блондинка в кедах

Була там вдруге в березні 2015.
Можливо місце і перетворилось в "кічове", але приємно, що музейна експозиція поповнюється. Працівники музею все такі ж привітні і доброзичливі, незважаючи на те, що відвідувачі повсюди нишпорять і залазять чуть не на дах експонатів  ;)
В Колочаві панує якась своя атмосфера - трохи містична і загадкова. Люблю Закарпаттячко ::)





Сімейство саламандр поселилось в одній з криниць


Учітеся, читайте... або Гризіть граніт науки


Крокуси, або шафран додають свого шарму








225 Гості, 0 Користувачів