Пробіжка лісовими стежками на Ультрамарафоні 11 травня

Автор Golem, 05.04.2019 16:42:10

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Golem

Тут основна сторінка ультрамарафону.

В рамках підготовки до пляжно-нудистського сезону я записався на 42км. Є і менші і більші дистанції. Кожен може знайти під свої можливості. Бігтимемо нещодавно прокопаним тунелем, що додає цікавинки події. Ну і де тунель та підземелля - там і Експлорер! :) Так що приєднуйтеся!

Щоб покінчить з бодуном, пробіжись із Риштуном!





Карта Маршрутів
Дігери всіх країн єднайтеся!

RedShift

Darts matters!

Golem

Що ж. В рамках підготовки до марафону я взявся аквтино розрухувати свої батони. Бо вони, за зиму, встигли майже зростися.

Для уникнення спокуси "А ну його нафіг, йду до машини", яка дуже часто присутня на стадіонах та інших коротких дистанціях, я бігаю кільцевими маршрутами. Звідси свалити на половині ой як не просто :) Тому приходиться бігти до кінця. Насправді коли маршрут цікавий біжиться значно легше.



А якщо серйозно то фізуха - один з необхідних навиків дослідника. Підтягнутися на драбині до входу, спуститися вниз по балках на розтяжках чи банально втікнути від сторожа :) - дуже навіть корисні вміння. Так що приєднуйтеся, 9км пробіжить більшість з вас! Ну і ще є час підготуватися щоб пробігти не останнім!
Дігери всіх країн єднайтеся!

zelja


Le-i-3o

Мій хороший знайомий Анрій Пилипюк бігає такі дистанції на сніданок, тупу Гуцул Трейл і Т.Д. після чого пише цікаві звіти з того як проходила дистанція, якщо кому цікаво тут читайте його звіт з марафону по Олешківських Пісках. Можливо комусь буде цікаво звіт дуже крутий.
Він копав, і ти копай!!!

Golem

Цитата: zelja від 08.04.2019 15:18:10
+ на 42 км ;)

Ура! Це як гранату давали в ДСВ одну на двох. Хтось з Експлореру таки точно добіжить до фінішу!
Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Нагадую всім що цього тижня Марафон. Хто ше надумав не пізно зареєструватися. Або просто прийти і підтримати!

Я тим часом активно готувався. 20км бігаю вже перед сніданком з Bottlehunter-ом чи перед вечерею після робочого дня. :) Спеціально старався бігти повільніше ніж зазвичай шоб натренуватися тримати менший темп і зберегти сили та суглоби на всю дистанцію. Власне за суглоби найбільше і переживаю.










Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Ultra Trail Marathon (UTM) це той самий класичний марафон, але по бездоріжжю. Наприклад якщо оббігти Львів по обїздній то вийде класична марафонська дистанція 40+ км. Якщо ж бігти тридцять метрів обабіч обїзної - то буде UTM 😊 Тут ти вже не дитя асфальту. На UTM потрібно місити болото, долати річки і завали, шукати продовження стежки чи просто бігти по шпалах до отупіння кінцівок.

Якщо на класичному марафоні змагаються боліди Формули-1, то на UTM  - брутальні джипи. То ж і вимога до движків різна. Для класичного марафону потрібно швидкий вуглеводневий агрегат що нестиме тебе до перемоги. Натомість на UTM треба потужний та надійний дизель, який помало зате впевнено торуватиме шлях до фінішу.

Тут розповідають що це за змагання


В цьому дописі я хочу поділитися досвідом підготовки на подолання UTM. На мою думку більшість з тут присутніх на форумі можуть пробігти цю дистанцію. Без травм і при невеликій попередній підготовці. І я це зараз доведу.



Скільки кілометрів ми проходимо під час дослідження тру обєктів як ото ЛАЗ чи Шахта? Телефон зазвичай показує цифру 30+ км. І то у тяжкій спорязі з рюкзаками повними ліхтариків, ковбаси та Опілля. Проходимо... А бігти ж то значно легше! Пройшовши 10 км від Наукової до центру ти змучишся куди більше ніж пробігши цю ж відстань. При наявності техніки бігу. Не мязів, а власне техніки. Недаремно ескімоси по тундрі саме бігають за своїми упряжками, а не ходять.

Тут може бути заперечення: «Я біг у школі на фізкультурі 3 км і чуть не вмер!». Забудьте. То був не біг, а тортури. Дуже часто фізруки не опускалися до того рівня шоб пояснити дітям як правильно бігти. Що потрібно тримати темп, дихання, розраховувати свої сили, а не гнатися за спринтером попереду і все таке. Я спеціяльно не буду тут торкатися питання техніки бігу. В інтернеті є багато якісного матеріалу на цю тему. Хочу лише зазначити – біг на довгі дистанції це можливо та приємно. І це не так тяжко як здається. Дуже схоже на плавання. Тільки ти освоїв правильну техніку то кілометри минають швидко.

Так от, навчившись бігати 40+ км буде цілком досяжна ціль. Тим більше ти тепер біжиш «на лєгкє» без берців, камуфляжної куртки і рюкзака самі знаєте з чим 😉 Львівський UTM проходив: Площа Риганок – Високий Замок – Влоб на Лису Гору – Фантомна Залізниця – Чортові Скелі – Тунель – Ліс Вульки по периметру з вибігом на обїзну і Пасічну – Медова печера – Тунель – Лисинецьке Джерело – вул. Лисенка – Центр. КП з їжею та водою стояли перед Чортиками, в лісі Вульки і Медова Печера. Як можете бачити, майже весь маршрут проходить не по асфальту. Пів міста для марафону перекривати не треба було.

В мене все почалося з розчитски тунелю для змагань. А раз вже його копав – то треба і пробігти 😊 Тільки от біда, це дистанція 42 км. То ж я почав готуватися. Як і скільки бігав до того можна почитати тут. Якщо коротко – до того в мене максимум був 22км і я думав що це капець як багато.

Але моя помилка була в темпі бігу. В щоденних пробіжках я 5-7 км долаю за 35-40 хв. Це і мязи втомлює, і суглоби напрягає. З іншого боку, на UTM дають 9 годин на 44 кілометри. Це 4,8км в годину. Та за такий час можна навіть пішки пройти! В тому і полягає вся суть. Примусово заставити себе не гнати і не гнатися. Бігти з такою швидкістю, з якою ти можеш. Потрібно відчути себе. Відчути як енергія поступає від організму до мязів. Старатися бігти так щоб баланс витрата – поступлення був в плюсі.

То ж я почав бігати по 10-20км, але повільно. Десь 7 хв на кілометр. І зі здивуванням виявив що що це легко! Після пробіжки ти повний сил, нічого не болить! Можна ще цілий день лазити по каналізаціях Праги. То ж якщо слідувати цьому правилу і далі, то все получиться і з 44км.

6-45, перед стартом. Всі ще збираються.


Ми серед спонсорів


Отримав програмістський номер 256


Якщо б ця дівчина в синьому бігла попереду то її б ніхто не зміг обігнати.


Так воно і сталося. На старті зібралася різношерстна публіка. Одні на 9 км, інші на 22 км, ще інші на 76 км. Я ж забив на загальну масу і просто собі біг. Реально був натовп людей і часто приходилося стояти в черзі на стежку. До першого КП коло Лисинецького джерела було 10 км. Свіжий та невиспаний я опинився там у мить ока.



Тут нас чекав шикарний стіл 😊  Бракувало тільки горівки і можна було б святкувати весілля. Я особливо не обжирався і побіг далі. Тепер вже я в лісі сам. Учасники розтягнулися та розбіглися по своїх маршрутах. Приходиться орієнтуватися лише на маркування. А це стрічки на гілках та папір на деревах.



Я, звикший до карпатського маркування Гутиряка, доволі легко давав собі з ним раду. Якщо бачиш шо кілька сотень метрів немає стрічок – вертаєшся назад та шукаєш правильну дорогу. Не можуть же організатори зробити тунель з маркування щоб ніхто не зблудив. Та й у всіх був ЖПС трек. Але, як я потів довідався в неті, люди блудили і то доволі таки серйозно.

Пробігаю тунель, розкурочене бульдозерами Винниківське озеро і далі по дєбрях угору. Місцями, якби не шиповані кросівки, то мусів би чіпатися за траву зубами. Так було стрімко та слизько. Але мені це в кайф. Відчуваєш ніби ти біжиш по живих Карпатах Чорногора Трейл, а не по якомусь пластмасовому треку.

Видно маркування стрічкою і листівками






Коли організатори змусили мене взяти з собою свисток, термопокривало, гроші, їжу, воду то я троха обурювався. Все таки звик бігти без зайвого вантажу. Та, опинившись у гущі лісу сам на сам, я зрозумів яка то корисна штука. Зібєшся з треку, послизнешся, наприклад, зламаєш ногу. Мобільний то штука ненадійна. Під час бігу він постійно трекає маршрут і може розрядитися.

З усіх КП мені найбільше сподобався на Медовій Печері, +26 км. І місце тру. І якось я так зарядився що останні 16 км пробіг наче щойно вийшов на дистанцію. Чим далі біг тим менше людей лишалося навколо. Розтягувалися. 😊



Щодо відчуттів - то була втома. Але нереального болю чи бігу через силу не було. Давалося взнаки свіже повітря та часта зміна темпу бігу аж до переходу на ходьбу. За рахунок цього суглоби встигали відпочити і нічого не боліло. За всю дистанцію натер лише одного мозоля на великому пальці.

Ну а далі фігіш, вручення медальки та фотографування. Перших пів години після бігу відчуваєш ейфорію. В тебе повно сил, все добре. Та поки доїхав додому через закоркований Львів зручний для пішоходів, то вже був ледь живий. Не хотілося навіть їсти. Мусів гарно просратися та лягти і подрімати дві годинки. Аж тоді, коли прокинувся, зявився апетит і бажання писати звіт з мандрівки. 😊



Мій результат тут 25 з 40. Я собою задоволений. Особливо враховуючи що я не веду спортивний спосіб життя. Перед марафоном лазив в Полтву, на Військові частини і не цураюся житейських насолод. 😊



На наступний день живий. Ноги болять, але по сходах ходити можу. Якщо буде цікава нагода то запросто пробіжу Марафон ще раз! Чого і Вам бажаю!

Сподіваюся цей звіт вас надихне. Бігайте! Легких ніг!

Дякую всім хто мене підтримував та надихав. Дякую організаторам за класний івент, цікавий маршрут і популяризацію Експлорера!



PS Ця вся теорія не стосується класичного марафону. До нього потрібно готуватися мінімум пів року. Інакше ймовірність травм дуже висока.
Дігери всіх країн єднайтеся!

Golem

Дігери всіх країн єднайтеся!

300 Гості, 0 Користувачів