У Львові знайшли масове поховання Пересильної тюрми СРСР.

Автор Stinger, 11.06.2014 23:27:20

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Stinger

У Львові знайшли масове поховання Пересильної тюрми СРСР.

Працівники меморіального музею "Територія терору" спільно з фахівцями комунального підприємства з питань національно-визвольних змагань та жертв воєн "Доля" проводять ексгумацію поховань пересильної тюрми №25.

Поховання виявив торік власник дачної ділянки, який планував побудувати тут будинок. "Під час земляних робіт власник ділянки виявив скелет людини, після чого звернувся до музею "Територія терору" та КП "Доля". Ми провели пошукові дослідження, що дали підстави стверджувати про масове захоронення, - розповів Святослав Шеремет, директор КП "Доля". - Зараз уже другий тиждень фахівці під керівництвом Володимира Харчука проводять дослідження".

Наразі фахівці виявили чотири ряди захоронення, а також зазначають ймовірність, що захоронення можуть поширюватись на територію значно більшу, ніж досліджувана. "Ми можемо стверджувати, що маємо справу зі спецкладовищем НКВС, де ховали в'язнів пересильної тюрми", - розповів Шеремет.

Під час проведення розкопок були виявлені жіночі скелети та скелети маленьких дітей. Фахівці зазначають, що їм вдалось виявити велику кількість немовлят, що поховані разом з жінками. Усі були поховані в дерев'яних ящиках, часто по декілька людей в одному. Разом із скелетами знаходять ампули від ліків та металеві бірки з номерами ув'язнених. В деяких є сліди трепанації черепа.

"В переважній більшості поховані тут були українцями, однак, серед них можуть бути полонені німці, власівці, засуджені за різноманітними вигаданими статтями червоноармійці, а також полонені вояки УПА, - зазначив Тарас Чолій, директор музею "Територія терору". - На даній ділянці ми переважно знаходимо поховання жінок, дітей та навіть немовлят. Вони, скоріше за все, були звичайними селянами, яких в повоєнний час радянський режим планував масово вивезти в Сибір. Також це було пов'язано з боротьбою проти Українського визвольного руху, тут можуть бути похованні родичі повстанців".

Він також додав, що працівники музею звертатимуться до МВС, що володіє архівом Пересильної тюрми, з проханням надати доступ до документів. Це дозволить ідентифікувати імена похованих тут людей та повідомити родичам про їх долю.

Пересильна тюрма №25 діяла на території Львова з 1944 до 1955, виконуючи роль концентраційного табору, куди звозили засуджених в повоєнний час людей. Тут формувались ешелони, які відправлялись до концтаборів "Гулаг". Умови в пересильній в'язниці були жахливими, антисанітарія та погане харчування, що спричиняло високу смертність серед в'язнів. Мертвих в'язнів під покровом ночі вивозили на околиці Львова та закопували в дерев'яних ящиках.

Фото - Сергій Бобра, Гал-інфо.





















Львівська пересильна в'язниця №25 (Джерело)

Збудована за зразком таборів ГУЛАГу восени 1944 р., на вимогу «СМЕРШ» 1 Українського фронту, за залізничним насипом, по лівому боці вул. Полтв'яної, 45 (тепер проспект Чорновола). Частково була використана територія гетто, яке діяло за німецької окупації по обох боках вулиці. Табір-тюрма мала 21 барак, був обнесений триметровим цегляним муром.
З кінця 1945 р. тюрма перейшла у розпорядження Відділу виправно-трудових колоній (ОИТК) Управління НКВД, а з березня 1946 р. перебувала у підпорядкуванні УМВС Львівської області. Сюди звозили засуджених в'язнів з усієї Галичини, Буковини, Закарпаття. Тут формували ешелони для відправки етапів до стаціонарних таборів ГУЛАГу - в далеку Північ, на Схід.
Серед в'язнів «пересилки» значну кількість становили непрацездатні - хворі, виснажені та скалічені після тортурів у слідчих в'язницях, особи похилого віку, вагітні жінки. Були й поранені при захопленні, рани яких під час слідства не гоїлися. Таких в'язнів на етап не брали, вони місяцями залишалися на місці. Смертність була висока, особливо серед народжених тут немовлят і стариків. Були випадки самогубства, вбивства при спробах втечі. Антисанітарні умови та мізерне харчування також не сприяли виживанню. Камери розмірами 25-40 кв.м заповнювали до 60 в'язнів. Спати через брак місця вдавалося лише по черзі. Туалет справляли у камерах.
Нерідко для з'ясування якихось обставин слідчі різних в'язниць вдавалися до допитів уже засуджених осіб. Допитували їх прямо в «пересилці», від непокірних потрібні їм свідчення добували тортурами.
Не вдалося виявити документів про місця поховання 445 в'язнів, які померли чи загинули у пересильній тюрмі. Свідки стверджують, що у перші повоєнні роки їх закопували на цій же території, вздовж залізничного насипу. Пошукові роботи тут ще не проводилися.
Перша знайдена пошуківцями в архівах УМВС документальна згадка про «повноцінну» діяльність закладу міститься в особовій справі Гриніва Василя Івановича, народженого в 1911 р. в с. Гринівка Богородчанського району Станіславської (тепер Ів.-Франківської) області. Зазначено, що він помер у вагоні етапного ешелону з Львівської пересильної тюрми, і тіло його для поховання здали на станції Харків 31.12.1944 р.
На початку 1947 р. не території в'язниці стала до ладу обласна лікарня МВС (поштова скринька №17). У книзі смертності цієї лікарні перший запис датований березнем 1947 р., останній – 28.04.1953 р. Число загиблих у цих обох установах, складене з актів особових справ та лікарняної книги померлих, складає 1268 осіб. Серед них 17 немовлят. 83 в'язні померли на етапах.
Останнє поховання з пересильної в'язниці зафіксоване 19.10.1954 р. «ОИТК МВД №25» була ліквідована 4.06.1955 р. Територія колишньої катівні була відведена під обласну лікарню інвалідів війни. З 1995 р. тут розміщують різні приватні бізнесові та розважальні установи.
Як свідчать зазначені архівні документи, поховання померлих у різні періоди проводили на різних кладовищах: Янівському, Левандівському, Замарстинівському. На діючому Янівському міському кладовищі для цього виділялися спеціальні місця – між могилами або на краях. У цвинтарну книгу такі поховання після війни не вносили, а за якийсь час ці місця відводили під нові цивільні могили, щоб і сліду від них не лишалося. На 49 полі львів'янка Дарія Коцур і литовка, які відвідують сусідні могили своїх родичів, досі таємно зберігають від підзахоронення одне з таких поховань, яке не має документального підтвердження. Вони доброчинно оформили і доглядають цю могилу. Левандівське цивільне кладовище, що біля церкви, давно недіюче. Свідки, опитані членами «Пошуку», вказують на кілька імовірних місць, відведених у цьому мікрорайоні для таємних поховань, але виявити ділянки поховання також не вдалося.
Замарстинівське спеціальне кладовище пересильної тюрми та обллікарні МВС виявлене за свідченнями очевидців, що підтвердили згодом і архівні знахідки. Пошуком встановлені 265 імен похованих там в'язнів, досліджені їх анкетні дані, звинувачення, вироки, лікарняні діагнози. Не вдалося лише отримати план розміщення номерних могил, такі документи досі залишаються під грифом таємності. Під час ексгумаційних робіт Львівський «Меморіал» виявив там у 1996 р. 20 останків, у 1999 р. ще 124. Вони урочисто перепоховані на Марсове поле Личаківського кладовища. Але не вдалося встановити, кого саме з наявного списку жертв удалося перепоховати. Дослідження кладовища вимагає продовження.

yaroslav21

А є десь списки? неможу прадіда знайти вже багато років

Driver

Важлива тема! Де саме проводять розкопки? І чому МВС та СБУ не відкривають архіви? І так зрозуміло хто є наші східні сусіди - пі...си.
Одінь окуляри з фіолєтовим шклом так легше стіну пробивати чолом.

inkognito

"На території Львова упродовж Другої світової війни загинули сотні тисяч людей, величезна кількість людей депортована до Сибіру чи в табори нацистської Німеччини. Частина з них пройшли "Пересильну тюрму №25". Зараз це частина проспекту Чорновола, неподалік від пам'ятника Голокосту. Перед цим тут було львівське єврейське гетто, третє за розміром у Європі", – зазначив директор Установи культури "Меморіальний музей жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" Тарас Чолій.

Via Zaxid.net
Resistance is futile

Stinger

Їздив тіки шо туда, обшукав всю територію, з працівників лікарні ніхто нічого не знає, кажуть що то не в них, і дачної ділянки жодної я там не знайшов :-\ можливо шось наплутали в статті...

YserL

Якщо це поховання Пересильної тюрми № 25 то воно не обовязково має бути на її території а близько від неї.
Це поховання розміщене: шостий Топольний провулок (бічна вул. Топольної)

javamdam

і знов акуратно розрізані навіл черепи.. Як і в похованні за СШ №81, де було розкопано півтора сотні закатованих, третина з яких мала так самісінько розрізані черепи. Котловани від тих розкопок досі збереглися на колишніх дачних ділянках.

Roy

Цитата: javamdam від 15.06.2014 15:43:59
і знов акуратно розрізані навіл черепи.. Як і в похованні за СШ №81, де було розкопано півтора сотні закатованих, третина з яких мала так самісінько розрізані черепи. Котловани від тих розкопок досі збереглися на колишніх дачних ділянках.

А є якісь версії, чому так перерізані черепи у жертв?
Meine Ehre heißt Treue

Alter

Наскільки мені відомо, подібними речами фашисти займались у своїх концтаборах для перевірки дії нових речовин на організм людини -  в першу чергу отрут та бойових газів, сироватки правди і таке інше.
Хоча то могло бути і патолоанатомічне вскриття.
Нема нічого більш вічного за те, що обмотане синьою ізолентою.

javamdam


119 Гості, 0 Користувачів