Київ, підземелля і надземелля

[maxiWELL]

хто ту екскурсію у Клов організував?

Urbextour.

Вона дозволена офіційно Київводоканалом? Як на неї потрапити (записатись/реєструватись)?

Як розповідали на екскурсії: "Все, що не заборонене, дозволено". Тому відповідь очевидна.

Насправді роблять гарну справу. Он, в маршрутках ніхто квитки не видає, а люди все одно їздять.

[maxiWELL]

Старовинні будинки в столиці — доволі цікава тема для досліджень. Не в останню чергу через те, що пам'ятки архітектури кінця 1870х - початку 1900х, які  перебувають в занедбаному стані, поступово руйнуються, зносяться і забудовуються. Або перебудовуються на сучасний лад. Принцип нищення історичних будівель простий: початок довготривалої реставрації, пожежі — і все. Далі можна зносити. Але поки ще є вцілілі об'єкти можна на них поглянути.

Своє дослідження історичних будинків розпочав ще у 2013му. Але справжня вилазка по київській старовині відбулася два роки тому.
Проходячи повз околицю центра — Лук'янівку, помітив, що звична офісна будівля на вул. Січових стрільців 91, яка була обжитою, виглядала занедбаною.

Історія ціє будівлі така: збудована 1902 році за проектом відомого київського архітектора Іпполіта Ніколаєва. Будинок представляв «цегляний стиль». Це коли декор створювала не ліпнина чи скульптури, а фігурна цегляна кладка.
Спочатку ця будівля використовувалась в ролі поліційного околотку. Напівпідвальний цокольний поверх використовувався для тимчасового утримання арештантів. Потім поліційний околоток став міліцейським відділком, який у 1958 році переїхав в іншу будівлю. Відтоді історія будинку губиться. До листопада 2013го року там було Шевченківське відділення податкової служби. В жовтні 2015го власником цієї нерухомості стала заморська офшорна компанія. До 2016го будинок був виставлений на перепродаж.


Через деякий час, після виявлення заброшки, знайшов можливість дослідити.






Внутрішній двір.


Можливо, крісло залишилось від податкової служби.




Всередині будинок виглядає не дуже. Сходи зруйновані. Тому довелося обмежитись дослідженням першого поверху.


Заброшку перетворили на смітник.


А це, схоже, «готель» для безхатьків.


Очікавав, що всередині буде порожньо. Але якийсь скарб від попередніх мешканців залишився.


Древній монітор з інвентарним номером.


В кімнатах були залишки меблів.


А за вікном проходять перехожі.


Під час вилазки ми з товаришем були не самі — нас супроводжував собакен і періодично гавкав:)

[maxiWELL]

Продовження огляду історичних абандонів спало на думку спонтанно. Згадав, що тема київської «історички» не розкрита повністю і можна подивитись і інші закинуті старовинні будинки. Враховуючи, що переважна більшість з них зачинена і загороджена не розраховував на щось більше, ніж оглядову прогулянку. Тим паче, лізти одному не хотілося.
Проте, в одну будівлю вдалося потрапити.

Нажаль, вийшло, як завжди, поверхово. Можна було більше обійти, більше пофотографувати. Але будній день — повно народу і автівок, відсутність залазів, перед прогулянкою не вивчив карту. Плюс — чашка чаю, яка виявилась зайвою.  Тож всі думки були — пошвидше відфотографувати — і додому.

Перший об'єкт. Точніше, два будинки, — по вул. Тургенєвській, 17 і 19. Перший з них знесли цього року (за будівельним парканом видно залишки фасаду). Другий поки ще стоїть.


Цей будинок побудований у 1901 році за проектом архітектора І. Агурова. Будівля має охоронний статус, на відміну від сусіднього. Можливо тому і вистояла перед забудовниками.
Жалкую, що не звернув уваги на декор.


Дивно, що знайшовся вільний доступ. Всередині купи сміття.




Пекриттів між поверхами нема. Тому дивитись фактично нічого.


Всі поверхи видно наскрізь.


Далі вийшло так, що поряд був ще один закинутий будинок. Але оскільки не було при собі скріншотів з карти, шукав його в сусідньому кварталі. І навіть шось напівзакинуте знайшов. Тому пішов прогулюватися далі.

Наступна будівля — колишнє видавництво по вулиці Гоголівській, 7б. Коли закинули — невідомо. Даних про історію будівлі, чи фоток зсередини нема.


За парканом — «склад» з дверей.


Поряд розташована закинута господарська будівля.


Вигляд з протележної сторони.


Наступна «історичка» — адміністративна будівля по вул. Михайла Коцюбинського, 12. Це частина садиби Міхельсона. Побудована в 1899 році(!!!). Будинок використовувався під різні установи: гімназію і училище, Контрольну палату шляхів сполучення, Міністерство Юстиції УРСР, курси підвищення кваліфікації кадрів Міністерства юстиції України. Закинутий з 2010го.


Будівля в гарному стані, тож лише зблизька помітно, що вона закинута.
Для дослідження недоступна. Плюс — навколо купа державних установ і посольства.


Черговий абандон, чи точніше — комплекс закинутих будівель, розташований в 5 хвилинах від Майдану Незалежності(!). Це будинки по вул. Мала Житомирська — колишня садиба Мурашка і прибуткові будинки, збудовані на початку 1900х або навіть раніше.


До речі, саме ці заброшки, спонукали зробити збірний огляд історичних будинків.


На диво, прохід під аркою був відчинений і я пройшов до внутрішнього двору зі ще одним закинутим будинком.
 Хоча, судячи по ящикам з-під пляшок та вікнах, закритих плівкою, не такі вони й закинуті. Та в сусідні будинки доступу нема.


Колоритний краєвид. Щоправда, не став чекати, поки «мешканці» проженуть — швидко пофоткав і гайда шукати інші заброси.


Наступні закинуті старовинні будівлі також розташовані неподалік. Наприклад, ось цей будинок по вул. Алли Тарасової, 6б.


По сусідству розташований особняк, в якому хтось живе.


Наліпки:)


Далі спустився на Поділ. На вулиці Боричів Тік натрапив на таку хатинку. На вигляд явно закинута.


Ближче до Дніпра, на Волоській 2/19 розмістились чергові закинуті руїни. Ну а припарковані автівки наглядно демонструють стан вулиць в будній день:(


Одноповерховий будинок по Волоській, 5. І поруч ще один заброс.


Чекає нових господарів.
До речі, в нього можна було пробратись. Але чогось розхотілося.


На Контрактовій площі стоїть пусткою Гостинний двір. І хоча він новоробний, 1982 року, за архітектурою нагадує старовинні будівлі.


Всередині виглядає як типовий недобуд.


Знову повертаюся до центру. Там, на Ярославовому Валі поки ще стоїть будинок Сікорських (в якому народився авіаконструктор Ігор Сікорський) 1903 року побудови (вул. Ярославів Вал, 15б).


Доступу всередину немає.


Повертаюсь у район, звідки почав прогулянку.
На бульварі Шевченка, 34 знаходжу ще одну закинуту будівлю.


Біля неї, на розі вул. Коцюбинського і бульв. Шевченка розташований мальовничий двоповерховий будинок — колишній дім родини меценатів Терещенків. Збудований, начебто, у 1874 році(!).


Нажаль, і він зачинений.


Ось така туристична оглядова прогулянка.
І це ще не повний перелік старовинних заброшок.

Засмутився, що мало нафоткав, але як не буде інших ідей,  прогулянку можна повторити в розширеному варіанті.