Горище костелу святого Антонія, котрий знаходиться
тут.
Поки шукали доступ до горища клінічної лікарні (медінституту), вирішили заглянути в цей костел, тим паче він поряд. І не пожаліли, навіть тому, що Руфус не зустрів омріяних львівських приписних кажанів.
Що ж, це справжній костел, було таке враження, що наче попав на територію польського посольства. Ксьондз важко говорив українською, практично взагалі не говорив нею. Єдине, замальовували незвичну картину робітники, котрі трудились над облагородженням споруди. Також, був помічник, людина котра знає кожен закаулок костелу, він нам все показував, та розказував. За що йому велике дякую.
Вхід на горище, один з найцікавіших, які я тільки бачив. Через іконостас церкви. На фото Руфус і наш провідник.
![]()
Просто в іконостасі відкриваються таємні двері, і попадаєш у внутрішній простір.
![]()
Найцікавішим було те, що на горище треба було пробиратися по карнізу, по периметру церкви, попід вікнами. Піднявши голову, незвично аж.
![]()
За іконостасом побачили продовбаний отвір в кладці, у підвал. Казали, що це єдиний вхід у підвал. Присутні людські кості, були поховання. Дихати тим не наважився, та й не сильно впускали туди.
Можливо, чергова сенсація буде?
![]()
Піднімаємося по драбині
![]()
![]()
Вперед
![]()
Ангел-Хоронитель
![]()
Проходити треба було акуратно, особливо з камерою на пузі. Переспективка опинитись внизу на кріслах і мікрофонах зовсім не тішила.
![]()
Вигляд з карнізу
![]()
ОргАн
![]()
Далі - лаз на горище по вузесенькому переході, якраз в ширину плечей.
![]()
![]()
Вже на горищі, перший побачений кадр. Все як завжди, доволі звикло.
![]()
![]()
Тут я на балконі, де ввечері підсвічується зображення св. Антонія. Кажуть, якщо щось загубив, можна помолитись до нього, подивитись на зображеня і святий Антоній допоможе.
![]()
Вид звідти на Личаківську
![]()
Тут люстри закріплені на підйомних механізмах
![]()
Старий хрест, який вже багато десятиліть висить на несучій балці купола.
![]()
Є купол, то чому на нього не вилізти?
![]()
Дах тут звичайний, оцинкованний, помальований нещодавно зеленою фарбою польського виробництва.
![]()
Ракурси з найвищої точки
![]()
![]()
![]()
![]()
Залишки мозаїки
![]()
Винниківський ринок
![]()
Зупинка
![]()
Час наверху якось призупиняється, а внизу кипить життя. Робітник вкладає бруківку.
![]()
ДПА на горизонті
![]()
Деревяні кульки, котрі опускаються на трос люстри
![]()
Балка, напис освячення, якщо не помиляюсь
![]()
Все, пора вертатись
![]()
Перехід чудовий.
![]()
Дякую Руфусу за компанію. Stay tuned
