Автор Тема: Підвальний коп (Прочитано 5223 рази)

Stinger · « : 24.10.2014 18:20:22 »

Вирішив створити цю тему, бо скоро зима і з апаратом в полі чи лісі ходять тільки самі відчайдушні, всім решті залишається чекати весни, або шукати альтернативу. Альтернативою може стати підвальний коп, особливо цікаві підвальчики в старій частині львова, які ще приховують багато цікавинок

Одже почну тему зі свого підвальчика. Захотілось мені недавно розчистити свою кімнатку в підвалі, повикидати старий мотлох і добратися до її недр. Варто сказати, що будинок в мене побудований 1912 року, це був так званий пасаж Грюнерів, трохи історії:

Будинок №5 на пл. Генерала Григоренка звів у 1912 р. в дусі модернізованого бароко арх. О. Пйонтковський. Довга галерея вестибюля, оздоблена металевими ґратами з оригінальним малюнком, сполучалася через подвір'я з аркадою з будинком №8 на вул. Менцинського, спорудженим також Ю. Пйонтковським - це колишній пасаж Грюнерів.

У 1912-1914 РР. тут містився Рільничий банк. Займався він купівлею і продажем сільськогосподарських машин, добрива, вівса.

У 1922-1929 рр. тут містився Загальний союзний банк. У 1906 р. тут була і молочарня "Пшеворська", у 1909 р. - редакція єврейського журналу "Тагблат", у 1929-1930 рр. - спілка з обмеженою відповідальністю "Автосервіс". У 1938 р. - Львівський відділ всесвітньо відомої фірми "Філіпс".

Уже в 1918 р. тут був кінотеатр "Марисенька". На діяльність кінотеатру видавали ліцензію. У 1921 р. він на¬лежав К. Лісовському, у 1926 - Т. Кухару. Наприкінці 1939 р. тут організували Театр мініатюр. Після 1944 р. у приміщенні деякий час функціонував кінотеатр "Москва", потім Клуб прикордонників, потім кінотеатр "Піонер". Тепер тут Львівський духовний театр "Воскресіння".

ще варто додати, що під час війни в будинку були розквартировані німецькі офіцери з гестапо, а в підвалі катували людей, робили допроси, моя покійна прабаба пригадувала, що коли приїхала сюди в 1946 році, то з підвалу солдати вигрібали дуже багато збритого волосся і зірваних людських нігтів. Дід мій розповідав, що як був малим, то знайшов з друзями в підвалі кілька пістолетів Люгер, казав, що там багато було тайників.
Легенди легендами, а я почав розгрібати свою кімнатку, перше що мені трапилось - це старий чавунний унітаз

Дігер завжди гімно знайде

далі були такі цікаві краники

два таких ліхтаря 1965 року

і на останок виявив в ящіку от таку пляшечку фабрики лікеров Станіславова

Але на цьому історія не закінчилась, вчора знадобилося перекрити воду на весь будинок, для цього довелось лізти в підвал першого под"їзду, лаз туди являє дірку в стіні 0,5 на 0,5 метра, перекривши воду вирішив побродити в пошуках чогось, в одному закутку випадково помітив дірку, заглянув, а там виявилась ще одна кімнатка

судячи зі всього в тій кімнаті ні кого не було з часів побудови будинку, там були знайдені різні винні пляшечки

Пляшечка львівського пивзаводу

Три огранених камінчика з кришталя

і два гудзика

На разі ще в планах дослідити то місце з апаратом

Stinger · « **Відповідь #1 :** 22.01.2015 03:48:44 »

Продовження теми, але на цей раз вже не в підвалі

Як виявилось, щоби шось знайти, не завжди потрібно копати десь далеко, можно копати прямо в себе вдома!

Одже було мені нудно, ніч на дворі, короч все як завжди, і тут я згадав, що біля кухні є маленька кладовка, а там замурований смітєпровід

Нагадаю, що будинок 1912 року, тобто застав ще бабцю Австрію) Про смітєпровід я знаю від мами, що коли наша сім"я вселилася сюди в 46 році, то смітєпровід вже не працював, був забитий сміттям, і прадід його успішно закрив, забив і забув, так би мовити аби щури не лізли.

Ітак, відкрив дверку, побачив купу будсміття, почав його вигрібати