Підземелля Лодзі, Польща

Автор Bottlehunter, 30.10.2014 22:14:54

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter



Десь із півроку тому я побачив на 28dayslater два звіти з підземних річок польського міста Лодзь, і відтоді вже не міг спокійно спати. Ну як, спати міг, звичайно, але коли просинався, то думав, як би то було файно побачити ці цегляні коридори на свої очі. Шукав інфу, дивився фотки, карти, читав форуми. Списався з місцевими експлорерами, вони несподівано легко і просто скинули  координати кількох входів і розказали згрубша що там де. Після такого подарунка долі лишалося тільки спакувати рюкзак і сісти в автобус, що ми з Христиною і зробили минулої п'ятниці. Дорогою, ще у Львові, з вікна побачили пана Інкогніто в природньому середовищі проживання, він саме спацерував кудись по Коперніка. Ми радісно заусміхалися і почали махати руками, але  потім згадали, що вікна з того боку затемнені  8) 8) 8)

За графіком автобус повинен їхати майже 12 годин і прибувати в Лодзь о 6:45 ранку. Але насправді він припхався на дві години швидше і викинув нас сонних на автостанції десь посеред естакад і залізничних колій. Було темно і холодно, ми забрели на вокзал і там на лавках старалися зігрітися, час від часу поповнюючи рахунок кавового автомату, що стояв в куті. Коли трохи потепліло і розсвітало, вирішили йти до підземель.



Лодзь має розгалужену систему річок, більшість з який в кінці 19 - на початку 20-го століття здебільшого були опущені під землю. Причина та ж сама, що й у Львові - води в струмках ставало чимраз менше, а клопоту від них чимраз більше. Каналізація відділена від дренажної системи, я навіть зустрів місце, де вони проходять паралельно: в одному жолобі потужна "пахуча" річка, а збоку напівкругла і суха арка дренажки. Матеріалів українською чи російською мовою я майже не знайшов, натомість польською є чимало цікавого. Наприклад, оці блоги:
http://podwodnalodz.blogspot.com та  http://lodzkiekanaly.blogspot.com А ось FB спільнота експлорерів Лодзі.

Візитівкою підземель міста є червона цегла, якою обкладені канали. Ось я зібрав кілька історичних фото з будівництва каналізації.



Першим місцем, яке ми хотіли відвідати, було оце: http://plurbex.pl/Lindley.html





Це щось типу великої кімнати в одній із дренажок, де встановлено меморіальні таблиці працівникам водоканалу, що загинули при виконанні службових обов'язків. Розміщене це місце під самісіньким вокзалом, десь на території повинен бути спеціальний люк зі сходами вниз. Зрозуміло, що такий залаз нам не підходив. Був ще варіант обійти, пройшовши кілька кілометрів дренажкою.



На місці виявилося два входи в дві різні дренажні системи. Найперше вирішили йти до великого квадратного колектора. На вході - масивна металева решітка, одному залізти було б проблемно, бо треба, щоб хтось один відхилив ґрати, а інший переліз і забрав рюкзаки.



Невеликі бічні притоки



Всередині виявився широкий бетонний колектор з сухими хідниками. Бахіл ми не мали. Проблема в тому, що йти тротуаром можна лише зігнувшись. А то трафляє, особливо коли на спині великий рюкзак. На наступний день ми його залишили на вокзалі в спеціяльному зберігальному автоматі, котрий коштує 8 злотих на добу.





Деколи траплялося пару метрів, де можна було розігнутися, але в основному це була ходьба навприсядки. Після приблизно кілометра такого маршу я вирішив, що най його качка копне. Попереду були ще майже дві доби прогулянок містом, а ноги в мене не в лотерею виграні. Було вирішено підніматися наверх і повернутися до точки інсталу, щоб дослідити наступну дренажку.





Люк розміщений просто ідеально - з одного боку залізничний насип, з іншого - глуха стіна якогось заводу.



Підійшовши до другого входу, почули потужний шум далеко в глибині. Дуже дивно, враховуючи те, що звідси витікає малесенький струмок, сантиметрів 8 зашироких. Решітка на вході цього разу менше і легша, зате до неї прикручені дві дебелі пружини по краях, від чого конструкція нагадує мишоловку.







Метрів за 100 ми підійшли до високої кімнати, де в окремому жолобі шуміла брудна річка з характерним запахом Полтви. А ще там був спеціальний металевий місток і щось типу другого поверху  :)









Скоби ведуть до люку, а на них місцеві дігери забули банки з-під "Зубру"





Поки ми отако лазили, вже підходив час обіду. Ми пішли дивитися місто, яке, без сумніву, можна назвати визначним польським центром Urban Exploration. Постараюся про це написати наступного разу.



На наступний день випадково дізналися, що в місті є музей каналізації, єдиний в Польщі. Таку нагоду не можна було пропускати! Платимо 5 злотих за квиток, чекаємо початку екскурсії і спускаємося з гідом та невеличкою групою в підземелля. Ось сайт музею: http://www.muzeum-lodz.pl/pl/muzeum-kanalu-detka

Зверніть увагу, що з початку листопада до кінця квітня музей не працює




Саме приміщення - це велике цегляне підземне кільце, частина старої дренажної системи. Всередині також розміщена невелика експозиція. Екскурсовод дуже цікаво розповідав про історію міської каналізації, технології, що застосовувалися колись, видатних інженерів старої Польщі. Далі кілька фото з гугла, бо своїх я тут не робив.

Загалом система міської каналізації така величезна, що тут, напевно, треба тиждень не вилазити на поверхню, щоб обійти хоч частину. А ще в Агнєшка Холанд саме тут знімала свій фільм W ciemno?ci  про львівських євреїв під час Другої світової війни і підземна річка Лудка "грала роль" нашої Полтви.

Якщо хтось має питання чи пропозиції, прошу питати чи пропонувати в тему з обговоренням.


Най жиє Гуцулія!

mitncik

Занесло мене на деякий час до цього міста. І, звісно, чому б не спробувати подивитися на підземний світ його. Часу не дуже багато, тому вибираю перший ліпший колектор з тих про які я дізнався і йду до нього.


Це колектор річки-Лодки. Має орієнтовно 12 кілометрів під землею, іноді зверху чути як їздять трамваї - відчуття, що йдеш по тонелю нижче рівня метро :)


Нажаль аккумулятор до ліхтарика зарядити забув, а як пізніше виявилося, що і саму зарядку я забув вдома, в Україні. Тому прийшлося на ходу придумувати новий спосіб освітлення колектора - нажаль спосіб ще не до кінця відпрацьований, тому вибачаюся за шматки мого тіла на фотографіях.


Іноді зустрічаються люки на поверхню, залягання не дуже глибоке



Перша частина колектора досить рачна. Висота по центру десь, напевно, в районі 1.7м, але йти зручніше зкраю - зсередини тече водичка, хоч її і не багато. Через деякий час колектор стає більшим - орієнтовно метра 3 на 5


Дуже часто зустрічаються різкі повороти



Як я вже писав, часу у мене було не багато і йти всі 12км під землею я не мав можливості, тому трохи пройшовшись по колектору вертаюся назад так само як прийшов. Власне на фотографії перехід з великого "діаметру" колектора до меншого


На цьому поки що все. Потім, можливо, коли відвідаю інші системи - напишу ще щось

mitncik

Ще одна історична річка, яку мені довелося відвідати за час перебування в Польщі.


Сама система представляє з себе, нажаль, каналізаційний колектор, а не річку. Більше би хотілося пройтися суто по річці, в якій немає туману і неприємного запаху. Але, нажаль, саму річку пустили в незручному колекторі. У якого, до того ж, виявился занадто тяжка решітка, яку я підняти сам не зміг. Про ці решітки вже колись непогано написав Фляшкохантер, назвавши їх мишоловкою для діггерів.


Мені в правий колектор, з лівого вдалося зробити тільки одне фото поставивши камеру на решітку.


Великий плюс цієї системи в тому, що зразу після входа в портал починається нормально-прохідна частина. Розмір десь 3 на 3 метри. Вигляд порталу з середини.




Починаю рух вперед. Тут зустрілася перша "творчість" місцевих аборигенів. Добре, що вона ж і остання. Всередині колектору, не дивлячись на "пішохідність" не зустрічається лишніх "малюнків". Бортік на фото служить останньою перепоною від попадіння каналізації в річку у випадку підвищення рівня.


У великій кількості зустрічаються різні "сбойки", а наспрпавді виходи до люків на поверхню. З цього навіть протянуті якісь кабеля.




Сам по собі колектор доволі одноманітений. 2/3 часу він був приблизно таким, за виключенням рідких поворотів.




Іноді, зустрічалися відвітлення. Але пройти їх я не мав можливості.




Тим часом туман все збільшувався і щоб зробити нормально фотографію приходилося дуже старатися. По великому рахунку це останнє фото звідти. Після нього я ще пройшов метрів сто, напевно, і потрапив у ситуацію коли з однієї сторони йшов дуже сильний потік з "яйця", а з іншої сильно лилося з чергової трубки-підключки. В принципі, пройти можна було. Навіть не особливо замазавшись - потрібно було перепригнути пару разів по бортівкам. Але через те що вони були слизькими, а жолоб посередині був глибиною мінімум півметра я не захотів ризикувати. Да і одноманітність системи не сильно вже затягувала.



ссилка на обговорення

215 Гості, 0 Користувачів