До Перемишля на каву

Автор Bottlehunter, 11.12.2014 22:23:45

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Bottlehunter

Польський Перемишль - найближче до Львова європейське місто. Спокійне, гарно прибране і з своїми цікавинками, які безумовно варті того, щоб приділити їм свій вихідний день, а то і два.

Якщо вирішите переходити кордон Шегині-Медика пішки, а зірки складуться несприятливо, то халепа. Бо є непогані шанси стати учасником ось такого флешмобу:



Знадобляться всі навички виживання в натовпі, а на польському боці українська бабця, яка тебе щойно ледь не затоптала, ще й спробує продати тобі ж фляшку горілки. Щойно перенесену через кордон. Поляки-прикордонники від таких умов праці виробили в собі побутовий пофігізм, як черепаха панцир через тєжкі роки еволюції. Але деколи можуть пропустити поза чергою людей з великими рюкзаками або тих, хто гарно поводиться. Найкращий варіант за такої ситуації - просто вернутися, заплатити кілька гривень і сісти в попутне авто. Набагато швидше в плані добирання та збереження гарного настрою.

Місто починається з вокзалу, в Перемишлі він доста гарний. Всередині розташований пункт туристичної інформації, де можна отримати безкоштовну мапу міста, будь-яку інформацію чи придбати сувеніри.





Що варто відвідати в місті за версією karpaty.info. За посиланням також є інформація, що може стати в пригоді мандрівникам.

Всі історичні цікавинки розташовані в центрі міста. Він невеликий, тож ви легко знайдете всі найцікавіші місця - площу Ринок, старі будинки та церкви, музей Фортеці Перемишль, Замок, Катедру, музей Дзвонів і люльок та інші. До речі, на останні три будівлі можна піднятися, причому абсолютно легально. От якби і у Львові таке було...





На Ринку розташований вуличний базар-барахолка з усякою всячиною. А ще там можна поїсти дерунів чи випити доброї кави за цілком прийнятною ціною, дешевше, ніж у Львові. Хоча зараз, коли злотий коштує біля 5 грн., ціни вже не здаються такими веселими... Пиво в Польщі нездале, най вібачєют мене тамтешні патріоти. Спробував кілька сортів, а на смак як осляча люра. Просто темніша чи світліша  :-\

А ще ми там здибали розкопаний стародавній підземний хід, через який прокладали якісь комунікації. Велика спокуса перелізти через нещасний будівельний парканчик компенсувалася острахом бути злапаним поліцаями. Тому тіло (навіть два тіла) залишилися цього разу в стані спокою.





Музей дзвонів і люльок розташований в старій вежі, яка колись повинна була стати дзвіницею греко-католицького храму, але сам храм так і не побудували. Квиток коштує 8 злотих, для студентів та дітей - 4 злотих. Дуже мені той музей сподобався: піднімаєшся собі поверх за поверхом, розглядаєш люльки, дзвониш в дзвони, а наприкінці потрапляєш на залитий сонцем дах, з якого видно майже все місто.

















Ще одним високим місцем Перемишля є дзвіниця Катедри. Відчинена з вівторка до суботи з 8:30 до 16:30. Вхід всередину вільний. Зверху дуже чисто і стоять телескопи, з яких можна роздивлятися місто і людей. Люди часом зосереджено порпаються в носі, бо не знають, що за ними слідкує Big  Brother (ну або ми з Цезаром і Христиною, в даному випадку).

Годинниковий механізм







Чотири циферблати годинників нагорі прозорі. Стрілки такі великі, що відчуття плину часу підсилюється.







А це Казимирський замок. Вхід на територію платний, є можливість піднятися на дві його вежі, оглянути підвали та експозицію музею. Але якщо чесно, це не найцікавіше місце, де мені доводилося бувати.



Вид з вежі на катедру, де ми нещодавно піднімалися


Подвір'я замку




Підвали, всередині облаштована маленька експозиція, що зображує якогось нещасного ув'язненого, про котрого всі забули. Особливої уваги заслуговує здоровенний бутафорський пацюк з вибалушеними очима, тільки заради нього вартує придбати квиток. Я підозрюю, що на виготовлення тої тварюки пішло зо дві ондатрові шапки.







Річка Сян, західний державний кордон України, згідно тексту національного гімну. Вздовж річки зустрічаються оборонні ДОТи





Оце і все наразі. Сподіваюся, ще матиму нагоду зробити свіжих знимок, щоб додати в цій темі  ;)

Альбом з фото.
Най жиє Гуцулія!

Driver

Був там, місто варте уваги і досліджень. Мовних бар`єрів не буде бо місто майже окуповане українцями  ;D
Одінь окуляри з фіолєтовим шклом так легше стіну пробивати чолом.

YserL

Вкажіть ще по логістиці добирання, у який день/годину краще йти на піший?

Bottlehunter

Цитата: YserL від 12.12.2014 11:40:28
Вкажіть ще по логістиці добирання, у який день/годину краще йти на піший?

Кажуть, що найменше людей на пішому переході в неділю і християнські свята зранку. Ми з Цезаром якось два кордони за 15 хвилин перетнули, якраз була неділя.
Най жиє Гуцулія!

Student

Цитата: YserL від 12.12.2014 11:40:28
Вкажіть ще по логістиці добирання, у який день/годину краще йти на піший?
Доброго дня.
Найкраще їхати/йти у неділю або на свята, краще на їхні - польські, бо тоді нема чтого їхати чєлнокам, то й колєйки як на пішоходному, так і на автомобільному каналі немає.
Або їхати машиною через маленьки митниці.

YserL

Є 3 способи добирання до кордону:

1. Автобус Львів-Перемишль, переїзд через автомобільний переїзд, 172 грн.
2. На маршрутці Львів-Шегині, 28 грн, їхати до 2 годин. Обов'язково сідати на головному, бо по дорозі не зупиниться. Я вирішив сісти біля метро, і пропустив одну маршрутку. Доїхав до Городка, і там втулився в маршрутку.
3. Електричка Львів-Мостиська державний кордон, там маршруткою до кордону.

Далі пішов на піший перехід, на українському кордоні черг не було, перепитували по батькові, і місто проживання, бо однофамілець мого року в розшуку. На польській стороні чекала черга з 150 людей, переважно несунів, тобто бидло: курить в черзі, пробує обійти чергу, лускає насіння і під ноги кидає, як тільки запускається група пробують втиснутися. Найкраще слухати музику. Я пройшов у 3 стаді, прочекав 100 хвилин. Чи то в них страйк, чи то якась інцидент був вранці. На автомобільному переході народ чекав по 3-4 години.
При польському переході стандартна перевірка, своїх клієнтів вони знають в обличчя.

Дехто з нашої фірми (рюкзак з логотипом) з дитиною в калясці і дружиною пройшов без черги через EU портал.

При виході ви потрапляєте в Медику, де зразу пропонують купити/продати підакцизні товари. Як тільки під'їжджає машина з мигалками всі перетворюються в добропорядних громадян, моментально ховаючи товар.

Зразу можна поміняти гривні на злоті, за 100 грн 13 злотих. В перемишлі по 14 злотих за гривню. Можна затаритися в Бєдронці, або поїхати в Перемишль.

Доїзд до Перемишля:
1. Автобус 9, ціна 2,7 злотих. Графік руху, враховувати різницю часу:


2. Маршрутки, які ходять як попало. Прочекавши 40 хв, не вдалося сісти, бо те бидло яке тільки пройшло втиснулося поперед черги, а водій бере тільки сидячі місця. Ціна 2 злотих.
3. Автостопом: після невдачі з маршруткою попросися до поляка, яка безкоштовно підвіз до міста мене і ще 2 хлопців. Респект польским водіям. Один з хлопців українець з Дрогобича, який мав машину на польських номерах на стоянці, і далі підвіз майже до центру міста.

Зайшов у Lidl на Міцкевича, і попрямував до центру. При розрахунку карткою питає чи виставляти в UAH, треба тиснути червону кнопку щоб виставило в злотих, бо може конвертувати PLN-UAH-USD-UAH. Треба уточнити в Кредобанку.

Інформаційне табло про рух транспорту:



В суботу майже усі непродовольчі магазини працюють до 12-00 і були закриті.
Перейшов через каменний міст, пройшовся по базару, нагадує більше наш Краківський, зайшов у RTV.



З теперішнім курсом дешевше в нас купити.
Пішов назад, законектився до wifi від якоїсь аптеки, подзвонив через IP телефонію додому, прогулявся по декількох магазинчиках в центрі.
Якщо якийсь ремонт обовязкові таблички:



і пішов назад по вулиці Дворскего:


Респект за відсутність кабелів, а то в нас піднімаєш голову і все в павутинні.
По місту чути запах вугілля, в підвалах через віконце видно запаси.

Приклад приватної території:


Будують усі нові будинки монолітом з керамоблоків + мін вата. Майже як Авалон.
Далі пішки прогулявся вулицею Львівською, зайшов у макдональдс, виявилося що немає інтернету і не можна розрахуватися карткою, тому варто з собою мати запас місцевої готівки:



Цікава оптимізація, ти розрахувався і відходиш від каси до видачі, і чекаєш своє замовлення.
Далі зайшов у Castorama, Media Mark, закупився у бедронці там же і пішов на зупинку.
Вирішив по автостопити, бо втікла маршрутка і по графіку не мало бути автобуса. При першому піднятті руки зупинився поляк з другого ряду і люб'язно підвіз до самого пішого переходу.
Далі піший без затримок. Цікаво польських прикордонників збиває червоний український паспорт))

Маршрутка Шегині-Львів, і відпочинок.

Bottlehunter

Історія з розкопаними старими ходами, що на цій сторінці вище, прояснилася. Тут невдовзі буде запущений підземний туристичний маршрут під старим містом. Такі атракції є популярні в багатьох старих містах Європи. Думаю, і в нашому Львові скоро матимемо щось схоже.



Най жиє Гуцулія!

Roy

ЦитуватиДумаю, і в нашому Львові скоро матимемо щось схоже.

А я думаю, що не скоро. За моєї пам'яті, бачив зо 3 подібних розкопаних підземних ходи в місті Лева. Один з них, був в ріст людини.
Вийшло з того наступне: два з них в місці виявлення банально засипали щебенем і сміттям всіляким, а в інший кинули оранжеджову каналізаційну трубу.
Шкода.
Meine Ehre heißt Treue

Андрій74

Дивлячись на знимки,Перемишль дуже подібний на Львів.
Най го качка копне...

Андрій74

Був я вчора в Перемишлі.Ось біля цього Склепу споживчего стоїть дзот.Мабуть їх там багато.В жовтні хочу троха полазити біля них.
Най го качка копне...

Андрій74

Стосовно підземних ескурсій,від моменту викладення матерялу в чат нічого не помінялось,все тільки планують...
Най го качка копне...

Андрій74

Мені дуже сподобався цей дзвінок,так би й зняв  :)
Най го качка копне...

Roy

- Ну так!
- А нашо ви тоді їдете, вже бись собі заробили на дорогу! - з розмови на пішому переході, з паннусею, в якої підозріло роздута талія.


То теж з сьогоднішнього:


Може хтось запитає, чого ми тудою поперлись, в євросоюз. Та все просто - нещодавно отримав новенький БІОметричний пашпорт, та захотів десь в сірих буднях відлучитись від справ.
Вранішня електричка з м'якенькими кріслами, вже неіснуючого Луганського тепловозобудівного заводу, опосля легкий крос на ґраніцу, до компанії МРГшників. Феєрія ще та!
Особливо спілкування з стражем гранічним, коли в тебе ще й "пустий" паспорт (і забуте запрошення). Розмова біля віконця сприяла більшому самоствердженню мене як українця. А вже потім расистські помисли не забарились)

Погода паскудна. Мряка, дощ. Звісно, шановне панство мало надію трохи закупитись в ТЕSCO чи ще в аналогічній біді, але перед тим обов'язковий шпацер по невідомому Перемишлі. Ну, принаймі йшли собі туди, де очі бачать.
Тому, зовсім трохи світлин з побаченого.


Це такий отвір в сходах, перед будинком. І склад дров, для опалення. Зауважу, що місто тотально кадить і смердить. Добре, коли чутно приємний аромат паленого дерева, чи навіть деревного вугілля.
Але переважно бували гірші запахи, неприємні доволі. Таке враження, що люд в печі кидає що небудь, пластмасу, мальовану столярку чи паркет.
.

Цікаво було зайти в браму. Так, для порівнять з львівськими.
Хм, все таке ж облуплене, навіть менш помальоване. Принаймі старе краще виглядає, ніж в нас халтурно фарбою помацькано. Смердить місцями несправною каналізацією, але таки дещо менше, ніж в рідному Львові.
Але, то таке. Не всюди ж були.




О! Ще дещо впало в око. Це присутні латунні декоративні елементи оздоблення сходових кліток чи клямок дверей. Не торнуквся їх тут металхантерський бум.
Також, час від часу зустрічаються різні довоєнні таблички, в т.ч. і з назвами вулиць.




Більшість екстер'єрів житлових кам'яниць саме у такому обдертому стані. Схоже, що з часів війни. За моєї пам'яті, то ще така традиція є у багатьох містах Польщі.
Мені - подобається. Принаймі, це краще ніж фасад задутий якимось активним кольором з попсовою фактурою.


Зустрічаються на вулицях та у двориках водяні колонки. Але, на жаль непрацюючі. Цікаво, з якого часу?






Гарна місцевість на пагорбі. Круті підйоми, затишні вілли, котеджі, з невеликими садками.


При такому нахилі автомобіль страхується ще таким способом:






Модернова поштова скринька


Знову ж таки, запаси дрів на зиму



Зустрівся одинокий дерев'яний будиночок


Контрольна пломба на тріщині будинку


Схоже, будинок таки тріщить. Знаходиться на схилі.


Спустились на площу Ринок, відкрили бомж-пакет, поснідали. Підтягнулась літаюча пацанва на печеньки.


Наглі такі. Виривали лакомство з рук. Часом бува не з України прилетіли?)


Перемишль то таке місто, де подекуди його візуальна реклама  ще роддом з дев'яностих.


Характерна деталь: більшість вхідних дверей старих будинків знаходяться в нішах.


Вуличні таблички з навами вулиць, орієнтовно друга третина ХХ ст. Підсвічувались.


Ось, ще один електричний артефакт:


Мальовнича стіна в одному з внутрішніх двориків


В кожній фриз'єрні вам зроблять красу


Дворики гарні. Але не Львівські, не схожі трохи.


І вілли. Можна милуватись збереженим станом, навіть враховуючи комунальне призначення.
Не пройшовся тут червоний чобіт, як в нас)






Дякую Малому за куманію)





Meine Ehre heißt Treue

Андрій74

Надибав в Перемишлі цікавий музей-виставку.Тематика друга світова війна 1939-1945рр Музей находиться в довготривалій оборонній точці(ДОТ)на березі річки Сян.Дот за часів СССР відносився до Перемишлянського укріпрайону№13.Інформацію можна найти тут http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%BD%D1%96%D1%8F_%D0%9C%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0

Фото трохи не якісні,(можна сказати паршиві)але для загальної уяви я думаю підійдуть.





















Скільки коштує  вхідний білет ,не знаю(мабуть 3-5zl),на той момент коли я був ,велись якісь профілактичні роботи. Кого зацікавило,поспішіть,виставка(музей)відкриті з травня по вересень включно.
Най го качка копне...

269 Гості, 0 Користувачів