Передвеликодня урбан-прогулянка площею Ринок

Автор Roy, 12.04.2015 15:08:55

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

Roy

П'ятниця. Передвеликодній вечір. Знаєте, як то буває, коли спонтанно дзвонить кулєга і каже: " А давай пройдемось, пофотографуємо вечірній Львів з висоти".
Камера під рукою, тижневу напругу хотілось зняти -  а чому б і ні?
Планували з deadmeat243 піднятись на купол Домініканського собору, але через ряд обставин,нам це не вдалося.  Кажу тоді, а давай пройдемось площею Ринок та вуличками прилеглими, а ну щось цікаве побачимо. Малось на увазі відкриті двері на дах.



З відкритими дахами нам поки що не щастило, але от відкривати кодові замки ми навчились дуже добре. Набивши рух долонею до автоматизму, почали відкривати їх з легкістю.
Чергова брама. Коридор. І незвичний балкон всередині.








Через повний шлунок, не можу зараз зрозуміти, практичну користь з такого балкону у під'їзді. Можливо колись був механізм підняття речей чи вугілля на верх.


А це в будинку на площі Ринок. Видно чугунну каналізаційну трубу, котра виглядає не надто естетично, особливо коли стоїш поряд, а хтось з сусідів добряче сходив в туалет. Але з іншого боку, це такий комунальний стиль, навіть колоритно, я б сказав. Будинок був не пристосований до появи туалетів в квартирах, тому майстри в радянський час проштрикували грубі стіні трубами, щоб жильці мали повноцінні умови в домівках.


Сходова клітка. Кожний поверх відрізняється дерев'яним оздобленням та розмірами.




Доволі часте вирішення в будинках в окрузі площі Ринок. Квартира на сходовій клітці.


Нарешті вибрались на дах. Знову ж таки, чистий одяг, знову лаз через вузьку дірку, знову вимазавшись. Але, це того вартувало!
Як то передати словами, уявіть: сонце, яке котиться за горизонт, заливає дахи золотистим промінням, місто, з якого доносяться звуки дзеленькаючих трамваїв та дзвону ратуші, теплий, такий бажаний вітерець, після затяжних холодів. А запахи..., які доносяться з димарів та відкритих кватирок... Люди готуються до Великодня. По ароматам одразу впізнаєш, де вариться холодець, де начинюється ковбаса, де печуться паски.
Уххх, шлунок пустий після трудового дня.
Тут хочеться сісти, звісити ноги, та вловлювати всіма відчуттями це, допоки сонце зовсім не закотиться за обрій.










Торговий дім Ціпперів, переживає зараз не найкращі часи.


До такого екстер'єру бракує хіба ще привида у вікні.


Чого не скажеш про його нижній ярус  :)






Квінтесенція ароматів доносилася звідси :)


Засиділись і забули як сюди попали, через відкритий замок до горища. Звісно, що пильні мешканці його вже замкнули до того часу. До того ж, посідали наші ліхтарики. Парааам!
Варіантів деінсталу було повно:
1) стрибнути вниз.
2) викликати вертоліт ;D
3) Ходити по ближніх дахах в пітьмі, з важкими рюкзаками і штативом, з надією не впасти.
4) Предзвонити до Yar-79. І Ярко нас визволив.  8) Правда, четвертий варіант це просто доля усміхнулась.
Через невеликі неприємності, отримали невелику компенсацію в пляшковому еквіваленті  від одного горища:



Ось такі п'ятничні пригоди.

Обговорення тут
Meine Ehre heißt Treue

109 Гості, 0 Користувачів