Автор Тема: Подорож до міста Вилкове - дельти Дунаю  (Прочитано 2933 рази)

1 гість дивиться цю тему.

Roy

  • Супер Модератор
  • Досвідчений Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 3388
  • Рейтинг 1359
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
    • Мої фото
Наша літня мандрівка планувалась на 6 днів, так щоб побувати на узбережжі Чорного моря, відвідати Вилкове з його тамтешніми принадами а також, хоча б краєм ока спогледіти Одеські катакомби.
Ну, але все по порядку.

Спершу ніч в поїзді, яка без всіляких сумнів з експлорерами мала бути веселою, плюс до того ще був мій кум. Бо ще як куми збираються, то вже ого!  ;D

Вранішня "Одесса - жемчужина у моря" зустріла нас безвітряним теплим ранком.




Далі, колективно вирішено було рухатись на Білгород-Дністровський. Придбали квитки на електричку.
Чи не головним моментом було побачити таке довгоочікуване мооооре, з вікна електрички. В районі Затоки лише тоненька коса розділяє лиман та море. А відчути бриз моря через вікно вагону, де від нього якихось 15 метрів - це незабутньо. Зустріч двох стихій природної та техногенної. Гарно!
<a href="http://www.youtube.com/watch?v=y8v89xIDjHs" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=y8v89xIDjHs</a>

Прибули в Білгород. Якогось особливого бажання описувати фортецю не було і не є зараз. Так, об'єкт красивий, але надто туристично розкручений для його окремого "хваління" тут.
Хоча, кілька знимок є, які дещо нам говорять, що:
- там опасно

- місцями гарно

- ну і вузько :)


Зате місто має ось таку вивіску, приправлену місцевим колоритом:


Далі, вирішили прямувати в сторону до Вилкове та обрати місце дислокації біля моря. Вибрано було курорт Приморське, який знаходиться за 10 км від Вилкове.
Велкам ту совок! Відчув на собі різницю, що це коли відпочинкова база має "туалет со сливом воды" і також без нього.
Також, тут тобі усміхнуться після того, як заплатиш гроші.
Гадаю, рівень курорту Приморське можна оцінити по цим фото:







Є і плюси звісно. Солодкі, смачні фрукти - кавуни, дині, персики, які вирощені на полях поруч. Також в продажі асортимент копченої та в'яленої риби з моря чи Дунаю. Смачно! Але, враховуючи спеку, останньою можна й отруїтись, що я успішно і зробив.
Муха з брудними лапками сіла - довелось за ніч використати рулон туалетного паперу. 

Інша справа з так званою "украЇнською Венецією". Венецією там і не пахне, але місцина там дуже самобутня, цікава, яку хочеться досліджувати ще і ще.
Навіть незважаючи на тотальну відсутність дороги сюди.


Одного ранку ми вийшли на автобусній станції в містечку Вилкове. Місто ще спало. Туроператори, котрі займаються прогулянками на човнах ще теж. Була сьома година ранку.
Вирушили в напрямку Дунаю, оглядаючи по дорозі вулички.






Інколи, місцями тут ще радянський союз. Таблички назви вулиць, опустілі будиночки, з полущеною фарбою.
Вийшли на пристань Дунаю. Місцеві рибалки розмірено сидять над рікою, час від часу поглядаючи на гойдаючі поплавки. Риба тут є.


Саме тут ми познайомились з дядьою Ваньою, рибалкою, з ним ми домовились про нашу прогулянку на його човні. Скинулись грішми, дядя Ваня поїхав до бензоколонки на велосипеді на край міста.



<a href="http://www.youtube.com/watch?v=Y3zMy6oGz7k" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=Y3zMy6oGz7k</a>

Коли сіли в човен, зрозуміло стало, яку Руфус має боязнь води!
Тримається))


Нас разом семеро, човник з мотором п'ятдеесятих років невпинно трудиться, ми ж спокійно оглядаємо береги двох держав - України та Румунії.

Видно як впав рівень води в Дунаї


Цей пришвартований кораблик виконує функцію розчистки каналів


Хотіли побачити судоремонтний завод + затон


Фактично звалище стареньких вантажних кораблів, облюбованих птахами. Де-не-де жевріє якась робота. І видніються свіжі судна.


Пусті доки


Плавуча майстерня


птахи


Покинутий склад. Рівень води суттєво знизився.


Церква чи каплиця на території дачі колишнього депутата Рибака. На відео можна буде побачити озброєну охорону поруч.


Румунія


Місцевий дядько з цигаркою в зубах. По хліб певно.


Острів, на котрому колись жили виключно старовіри. Зараз там переважно дачі, з дуже родючим грунтом. Також, серед рослинності заховані непримітні місця відпочинку.




Символічний вказівник. Навіть Львів є!


Зупинилися по бажанню на острові. Була невеличка дерев'яна пристань. Тут ми пообідали, чи поснідали?

Був позичений на грядці поруч соковитий, налитий сонцем сеньйор Помідор, без ГМО. Посмакувало.


Через деякий час, коли ми були вже безпосередньо в каналах міста, човник, мотор човника закашлявся та перестав дихати. Дядя Ваня розпочав процедури зняття свічки та продуття її.


Ми ж собі спостерігали за оточуючими хащами та пропливаючими поряд човнами.


Комар місцевий трохи попозував - скуштував западенської крові


Дуже милі і гарні оку пристані, канали. Тут вже вирує життя біля води.








Кожен зі своїм інструментом.


Діти в каналі стрибають у воду.


Вантажать на човен будматеріали.


Стоянка


О, а хто тут в нас?


Користуючись низьким рівнем води хлопці чистять пристань від мулу


Нашого дядю Ваню всі знають і поважають


От таке тут співіснування транспорту






Спека, відсутність дощів робить свою справу - канали в рясці.


І ще, у Вилковому певно найзатишніший автовокзал з усіх які я бачив на наших теренах.


А чого Женя з гіпсом на руці? Не питайтеся, то ми так в Одесу весело їхали. ;D

Чекаємо на доповнення від інших учасників мандрівки.
Звіт з Одеських катакомб читайте в окремій темі. Скоро.

Обговорення теми тут
Всі фото тут
Розшарити F VK G+
Meine Ehre heißt Treue

deadmeat_junior

  • Свої
  • Постійний Дописувач
  • *
  • Повідомлень: 54
  • Рейтинг 32
  • Стать: Чоловіча
  • Explore the Unknown
    • Перегляд профілю
Re: Подорож до міста Вилкове - дельти Дунаю
« Відповідь #1 : 31.08.2015 18:57:04 »
можу, ще докинути пару фото нашого Кепа і Руфіка в передчутті пригод :)
Розшарити F VK G+