Нарешті.
Добрався до фотографій, котрі були зроблені в суботу в місті Ужгороді, у присутності таких дійових осіб як Rufus, Композиторка, Блондинка в кедах, Greenlion+2 і звісно мну.

Поїздка і пригоди почалися ще в дорозі, в поїзді під аромат кон'ячку, з смаком сирокопченої ковбаси, дерунів та яблучного пляцка. Тоді вже мені й намалювався характер нашої вилазки.
Близько сьомої ранку випакувались з поїзда. Короткий сон в поїзді ще більше нас розморив. Вирішили, до поки не зійде сонце трохи "подосипати" на вокзалі.
![]()
В фойє вокзалу я запримітив музейний куток, присвячений Георгію Кірпі.
![]()
Була навіть його парадна залізнична форма. Такий собі куток пам'яті для найкращого керівника залізниці.
Спустившись в туалет, я зрадів, прочитавши новину, що від 01. 01 2012 туалет безкоштовний! І помитися навіть можна, за 12 гривень. Европа.
![]()
Вокзал симпатичний, не надто помпезний
![]()
![]()
І в Ужгорода є свій найвужчий будинок. Метрів через десять від нього, приміщення головного вокзалу.
![]()
О, перший нєжданчік попадається на очі. Може Янович звідси родом?
![]()
Йдемо далі, слідкуємо за візуальною
автентичною закарпатскою рекламою
![]()
Практично всі продуктові магазини на Закарпатті мають таку назву " АВС"
![]()
Феєрія. Ноу коментс.
![]()
![]()
![]()
О це так, потужно! Всюди б так!
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Цікаві дворики. Завжди хотілося в них заглянути.
![]()
![]()
![]()
![]()
Руфус виявляє симпатію до тих фартухів, що на вітрині
![]()
Цікаво закріплені проводи, вздовж стін будівель
![]()
ЗАЗ і в Закарпатті ЗАЗ)
![]()
Ну дуже вже плоскі жарти там
![]()
Хотіли видертись на перше ліпше горище, але де там, закрито. Твердо було вирішено десь впасти та перекусити.
![]()
Але не сюди. Галичанин, котрий себе поважає навіть копійки в такому закладі не залишить
![]()
І взагалі, хто казав що там кафешки з сьомої ранку працюють? Аааа, то був
Смайл. Сплять там ще всі дрімучим сном.
![]()
Тому подались ми далі, на пошуки більш-менш пристойної харчевні.
Біля пішохідного моста стоїть Статуя Свободи. Її типаж нам нагадує, в якому ми регіоні знаходимось. Обличчя іі чимось схоже до середньостатистичного типажу пасажира поїзда Солотвино - Львів.
![]()
Традиційно, міст обвішаний колодками в честь весілля молодих. Колодки всі різні, та з асортиментом надписів і візерунків.
![]()
![]()
![]()
Бувалий експлорер може подумати, що це непогане місце для випробування свого болторіза, на колодках різних типорозмірів

![]()
![]()
Стріт арт
![]()
Решітка дощової каналізації
![]()
Довоєнний електричний стовп, приємна знахідка
![]()
Автентичні вікна та такі ж ролокасети
![]()
На вулицях міста було достатньо вічнозелених дерев та кущів, що дало нам зрозуміти що ми знаходимось в теплому краю, але не відчути, на жаль.
![]()
![]()
Заклад "Палачінта". Там ми поснідали. Відрізняється наявністю присутності дитячого унітазу, маленьких, але смачних порцій пельмені та вареників, і дуже смачним, недорогим глінтвейном за 10 гривень.
![]()
![]()
А! І безкоштовного вай фай.
![]()
Вранішнє прибирання міста. Взагалі, воно таки чистіше від нашого.
![]()
Ужгородський гідрант, з роком виготовлення
![]()
На автовокзалі беремо квитки на 115 маршрутку, ідемо в Кам'яницю, в замок Невицький. Попутньо купуємо ковбаски та ГСМ
![]()
Замок з дороги
![]()
Пішохідний міст через річку Уж
![]()
Тут весна
![]()
![]()
![]()
GreenLion на фоні скель
![]()
Ось і замок. Я тут вперше за 22 роки. Згадую дитинство, базу Верховина, котра поряд, розбиті коліна та зеленку на них

![]()
![]()
Представник фауни місцевого значення
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Види з замку
![]()
![]()
Вдалині Ужгород
![]()
![]()
Футбол, якого переважна більшість з нас не любить

![]()
Десь там вже територія іншою країни
![]()
Замок Невицький, дуже затишне, спокійне та атмосферне місце.
![]()
![]()
![]()
Тільки доля якась в нього нещаслива, стільки років бути у забутті. Настінні надписи ще з кінця ХІХ століття.
![]()
![]()
Поряд з таким гарним, романтичним місцем розкинулись залишки турбази Верховина. Колись тут бігали діти, лунала музика, був рух та радість.
Зараз тут повністю омертвіла атмосфера, містична і неприємна аж до того, що хотілося пошвидше покинути її територію.
Десь тут маленький Рой колись бігав.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Головне будівля зазнала змін, з'явився ще один поверх а також башта, на кшталт тієї, яка прикрашає замок.
![]()
Добре, достатньо вже сентиментики. Смажимо ковбаски, їмо, киряємо, тішимось гарній погоді та чудовому товариству.
![]()
![]()
![]()
Далі, спускаємось вниз, чекаємо на транспорт. В Ужгороді, прогулюємось вуличками та йдемо в напрямку до пабу "Еган"
![]()
![]()
Залите вечірнім сонцем місто. Гарно.
![]()
![]()
Довоєнна реклама і тут вилізає. Досить непогано.
![]()
![]()
В місті багато сецесії в архітектурі. Причому такої, що не зіпсовано металопластиковими вікнами та іншими впливами сучасності
![]()
![]()
![]()
![]()
Ще одне вічнозелене дерево.
![]()
Наступив вечір. Пора грітися.
![]()
Паб Еган. Відрізняється смачною кухнею, доволі адекватними цінами, приємним внутрішнім середовищем, попросту там комфортно. Публіка 18+ до 30. В кожному залі є камін, що створює тепло і затишок.
Єдиний бед - це офіціанточки в капцях. Могло б їх там і не бути. Або хоча б нормальні офіціанти.
![]()
![]()
І туалет цікавий, можна залишати відгуки і побажання.
![]()
Ну і ми там шось нашкрабали. Якраз коли пісяєш, надпис перед очима. Головне запам'ятати на п'яну голову.
![]()
Новачки молодці, тримались. Правда під кінець трохи заснули.
![]()
І головне. Мораль з цієї одноденної поїздки:
НІколи не сідайте в поїзд Солотвино - Львів!!!!!111Всі фотографії
тутОбговорення
тут