Автор Тема: Прага  (Прочитано 9942 рази)

Bottlehunter і 2 гості дивляться цю тему.

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Богніцький цвинтар (Bohnický hřbitov), Прага
« Відповідь #20 : 20.12.2019 23:45:04 »
Закинутий цвинтар психіатричної лікарні - незвичне місце для прогулянок, правда? Це одне з багатьох унікальних нетуристичних місць Праги, яке досі приховує багато таємниць і легенд.

На початку 20 століття за Прагою біля с. Богніце була заснована найбільша та найсучасніша в Австро-Угорській імперії психіатрична лікарня. Це було (та й зараз залишається) фактично "місто в місті", повністю самодостатній лікарняний заклад. Величезна територія відкрита, і тут теж є на що подивитися в плані архітектури.
 В Чехії, до речі, вираз "тобі пора на Богніце" означає рівно те саме, що у Львові "їдь на Кульпарків", тобто що у співбесідника явно не всі вдома. Про Богніцьку лікарню згадується і в "Пригодах бравого вояка Швейка", де один з військових розказує про свою нелегку долю: "...Потім я був у божевільні на Слупах. А коли нас уже перед війною викликали в Богніце на комісію, мене визнали за здорового і відправили до армії відслужувати пропущені роки."



В ту добу психічні хворі в суспільстві сприймалися як прокляття для родини, від них часто відмовлялися. Та й лікування не було надто ефективним, а це автоматично означало, що в лікарні пацієнт жив аж до смерті і хоронити його десь треба було. Крім пацієнтів, тут також хоронили і персонал лікарні. Причина банальна - за це їх родині не треба було платити, а ціна похоавння в Празі була доволі відчутна.

Першого хворого на лікарняному цвинтарі поховали 1909 року, останнього - в 50-х роках. В часи Першої світової тут також хоронили вояків, пам'ятник в їх честь досі тут зберігся. Загалом тут спочивають більше чотирьох тисяч людей, імена більшості з них невідомі.

З того часу за цвинтарем практично ніхто не доглядав, він потрохи занепадав, заростав деревами. У вісімдесятих це місце облюбували сатаністи та інші любителі гострих відчуттів, в буремні дев'яності металеві хрести поспилювали на брухт. Напевно, не останню роль зіграло розміщення цвинтара: з трьох сторін до нього примикає ліс, з четвертої - дачний масив. Зараз тут збереглися тільки кілька кам'яних надгробків та розвалини цвинтарної каплиці. Вся територія обгороджена кам'яним муром та закрита. І все, буквально все обвите плющем, я стільки плюща в одному місці ніколи не бачив. Кілька років тому місцеві активісти привели в порядок територію та наглядають за нею.



В інтернеті можна знайти купу страшних історій та свідчень паранормальних явищ, що спостерігалися тут. Кажуть, що серед кількох десятків відомих вбивць, самогубць та маньяків, тут похований Гаврило Принцип, який 1914 року вбив Франца Фердинанда. Це стало приводом для початку Першої світової війни. А ще тут лежить чоловік, що взяв на себе вину за вбивство Отилії Вранської. Цій панянці, що працювала в Празі повією, свого часу дуже не пощастило, якщо можна так сказати. Одного дня 1933 року половина її тіла приїхала у валізі поїздом з Праги до Братислави, а інша - до Кошиц. До речі, українською мовою я про цю подію знайшов лише маленьку замітку в тогочасній американській газеті, читайте заголовок "Бестіяльний злочин" наприкінці першої сторінки.

Ось кілька моїх фоток. Привидів на них чомусь нема  :-\ Вже темніло, тому за якість вибачайте

Монумент воякам Першої світової.






Більшість території Богніцького цвинтаря саме так і виглядає: старі дерева і плющ на маленьких горбиках.







Те, що залишилося від каплички





Тіла людей, що померли від інфекційних хвороб, опускали в вапно. Спеціальна яма була облаштована в підвалі каплички. Зберігся оригінальний підйомник.



Кілька надгробків, що збереглися до нашого часу









Ця пані була працівницею лікарні і померла у віці 29 років від тифу. Це єдиний надгробок, куди й досі хтось носить квіти та запалює свічки.



Маленька брама зі сторони лісу.



Оце і все на сьогодні. Координати спеціально не вказую, щоб вам було цікавіше шукати.
Не полінуйтеся пошукати на Ютубі відео за запитом "Bohnický hřbitov", вони направду цікаві, навіть з огляду на те, що здебільшого чеською мовою.
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Будівля головної пошти в Празі
« Відповідь #21 : 22.12.2019 22:36:15 »
Коли будете гуляти по Вацлавській площі, не полінуйтеся звернути на вуличку Jindřišská, де під номером 14 знаходиться дуже красива будівля головної пошти.
Будинок був побудований тут спеціально для потреб пошти, наприкінці 19 століття на місці колишнього монастиря. Має всередині два внутрішні дворики, один був призначений для обслуговування відвідувачів, а інший для транспорту, яким в ті часи, звичайно ж, були коні)))

Ось, до речі, Фотогалерея з фотографіями різних часів.

Увійшовши через одну з двох брам з боку вулиці Jindřišská, потрапляєте у внутрішній дворик, де знаходяться віконечка для обслуговування відвідувачів, столики і крамничка. Тут можна за кілька корун купити сувенірні поштівки або марки. Стіни розписані на початку 20 століття на мотиви поштовного і доправного життя-буття) Дах дворику засклений, тут тепло і затишно, і навіть стоять автомати з кавою. Те що треба, коли гуляєш по місту в холодний і вологий день.

Пошта працює практично цілодобово, має перерву тільки з 12 до 2 ночі.

Як бонус, за рогом є просто чудовий автентичний ресторанчик Кантина, який точно вас не залишить байдужим:  Отут.

Будівля та розклад роботи:





Вестибюль






Перед тим, як відправляти посилку чи ще щось, треба зареєструватися в такому апараті і взяти тальончик.



Зображення старих і нових поштових марок як елемент декору плитки





Великий зал і каси







Гвинтові сходи в кутку. Ними можна піднятися на другий поверх, де розташовані офіси поштових працівників.





Зал для відвідувачів з висоти другого поверху



І він же сто років тому



Елементи розпису стін









Ще один закапелок з касами



Автомат для продажу поштових марок



Крамничка з поштівками і пресою. Навряд чи ще десь в центрі ви знайдете відкритки за 4-6-8 корун.



Ну і трохи історії та старих фото наприкінці. Мова чеська, але Гугл перекладач працює)
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Поїздка на трамваї Татра Т1
« Відповідь #22 : 05.01.2020 23:38:43 »
Цими вихідними Празький музей громадського транспорту розпочав зимовий сезон. В честь цього на маршруті №2 їздив історичний трамвай Татра Т1, причому за ціною звичайного проїзду в громадському транспорті. Я такої нагоди пропустити не міг, тому глянув на сайті міського перевізника розклад руху, і вже в 10:30 стояв на зупинці Сідліще Петріни.

До речі, на тому ж dpp.cz можна глянути розклад і інших найближчих акцій. Наприклад, 8 травня можна буде покататися на відновленому Татра Т3 купе. А ще можна скинутися великою компанією і орендувати собі трамвай або накупити різного транспортного мерчу в їхній крамничці.

Т1 випускалися концерном ČKD (вони, серед багато чого іншого, робили і славнозвісні "чмухи" - тепловози ЧМЕЗ) в 50-х роках. Концепт-ідея Т1 була взята з американського PCC, якого і досі можна зустріти на вулицях деяких американських міст. Спочатку Татра теж мала зверху струмоприймач-штангу, як в тролейбуса. Згодом від неї вирішили відмовитися і замінили на звичний в наших краях пантограф.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=YStcNxum8ho" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=YStcNxum8ho</a>

Всього Т-перших було випущено під 300, до сьогодні дожили тільки 6, розміщені в різних музеях. Два з них в Празі - вагон 5001 стоїть в музеї транспорту, а 5002 повністю на ходу і катає час від часу туристів.

Ось дуже гарний ракурс, Три татри Т1, Т2 та Т3 в Празькому музеї:



Наш Т1 та Шкода Т15. Як писали колись в нездалих журналах нездалі журналісти, "минуле зустрілося з майбутнім".



Всі пакуються в відреставрований блискучий трамвайчик і ми вирушаємо, чітко за графіком. Трамвай їде досить жваво, як на сімдесятирічного дідуся. Точніше, бабусю, адже слово "трамвай" в чеській мові - жіночого роду  :D

Місць для сидіння 26, це м'які дермантинові диванчики уздовж салону. Окремо стоїть металева каса, за якою сидить кондуктор в формі 50-х років. Він же і оголошує зупинки та час від часу фотографується з пасажирами. Трамвай йде по звичайному маршруту і зупиняється на всіх зупинках, це стає приємним сюрпризом для людей, які чекають на зупинках 2 маршруту і несподівано мають нагоду прокататися у ретро вагоні.
 






Сам салон якийсь дуже низький, чи то може вікна незручно спроектовані. З моїм ростом, коли стоїш, доводиться згинатися, щоб щось розгледіти у вікно. Водію теж несолодко, всю дорогу їхав згорбившись, з тієї самої причини. До того ж, зеркала огляду салону і зовнішнє, щоб бачити двері у Т1 розміром з яблуко. Не уявляю, що в нього мало б бути видно  ;D



Краєвиди з вікна







Приблизно через 40 хвилин приїжджаємо на кінцеву зупинку. Трамвай їде на кільце, сьогодні він буде їздити туди-сюди весь день.





І насамкінець гарна новина - нещодавно Прага придбала два вагони Татра Т2. Зараз їх ремонтують і відновлюють, а з березня планують запустити на маршрут №23. Це такзвана "ностальгійна лінія", яка проходить через весь старий центр біля багатьох найвизначніших пам'яток. Тому коли будете в Празі, замість дорогої автомобільної екскурсії можете просто купити квиток на трамвай та проїхатися маршрутом 23 з кінця в кінець. А скоро ще й зробити це на Т2, для підсилення позитивних вражень  ;)


Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Патерностер, ліфт з нічних кошмарів
« Відповідь #23 : 09.01.2020 00:33:43 »
За кілька кроків від Староміської площі в Празі, що мов магніт притягує натовпи туристів, знаходиться Маріанська площа з красивою будівлею посередині. Це - Нова ратуша (Nová radnice). Була збудована на початку 20-го століття для потреб магістрату, що значно розширився, на місці старого костелу. Зараз в тут розташовуються кабінети працівників різних служб міської ради і що найголовніше - в Нову ратушу можна вільно зайти туристам. Працює вона в робочі дні з 8 ранку.



Заходимо всередину. Типові канцелярські коридори з безліччю дверей, гарні сходи. Нікого немає, можна тихенько походити і пороздивлятися.









Книга відгуків відвідувачів.



На стінах розвішені дитячі малюнки, якийсь черговий конкурс. Але раптом поміж стандартних білочок-сніговичків проскакує отакий постапокаліпсис:



І Голем, схожий на Йєтті



Для шанувальників промислової історії Нова ратуша буде цікава насамперед тим, що тут розташований Патерностер - це такий ліфт без дверей, що постійно рухається. Входити і виходити можна на будь-якому поверсі. 14 кабінок на дві особи кожна, головне - встигнути вчасно вийти, щоб не розчавило як жабу)))







<a href="http://www.youtube.com/watch?v=HTiFXoCw6Tg" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=HTiFXoCw6Tg</a>

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=0eiQAzIdX8g" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=0eiQAzIdX8g</a>

Назва з латині перекладається як “Отче наш”. Кабіни ліфта нагадують вервицю, яку монахи безперестанку перебирають, молячись. Патент на Патерностер був виданий в Англії в 1877, виробництво припинилося в 70-х роках 20 століття через (сюрприз-сюрприз!) проблеми з безпекою. Тутешній Патерностер був першим в Празі. Оригінальний, на жаль, не зберігся, теперішній механізм був виготовлений в 70-х роках. Виглядає елегантсько і дуже надається до робіння селфів всередині і назовні)

Для повноти відчуттів дочекайтеся кабінки номер 13 і проїдьте з нею повне коло. Дехто думає, що кабінка в кінці свого “шляху” перевертається разом з нещасливими пасажирами, але ні. Ось схема як він працює:


 
Ось Вікі сторінка зі всіма збереженими Патерностерами в Чехії.  В інших країнах Європи їх також лишилося досить багато, наприклад в Німеччині біля 230.

В Україні теж зберігся один такий ліфт, в будівлі Закарпатської ОДА в Ужгороді. Відкритий він був 1936 року, коли місто входило до складу Чехословаччини. На фотках деталей ліфта видно клейма легендарної корпорації ČKD

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=pw3TZRmsXWg" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=pw3TZRmsXWg</a>

Після катання на Патерностері ви напевно зголоднієте. І тут в нагоді стане чудова кавярня, що знаходиться буквально за 5 метрів від ліфта на першому поверсі (нашому першому, що відповідає нульовому в Чехії), біля заднього виходу з будівлі. Дуже смачно і чудовий інтер’єр, а найголовніше - привабливі ціни. Кава, капучіно і великий шмат пирога зі сливами нам обійшовся 110 корун, що для центру Праги - нечувана халява. Кавярня відчинена в будні дні з 8 до 17, в п’ятницю до 14:30















Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Сапа (Sapa) - в'єтнамський квартал в Празі
« Відповідь #24 : 14.01.2020 00:01:55 »
Музика для настрою: Жадан і Собаки - 300 китайців

Практично в усіх великих містах світу існують райони, де компактно проживають представники некорінних національностей, такзвані Китайські, Італійські, Мексиканські та інші квартали або, скажімо, циганські гетто в містах Східної Європи. Всередині таких локалей переважно своє життя і свої правила, і чужих, а тим паче туристів з камерами, тут не дуже вітають.

Прага в цьому плані трохи відрізняється, тут практично нема яскраво виражених "поганих" або "інших" районів. Але все-таки є один виняток, це Сапа - величезний в'єтнамський ринок і місце локального проживання в'єтнамців навколо нього. Це абсолютно інший світ, і точно не те, що 99% людей асоціюють зі словом "Прага". Коли минаєш прохідну колишнього м'ясокомбінату, що слугує воротами ринку, здається, що Прага лишилася кілометрів за тисячу звідси. І це одна з "фішок" міста; як ви вже могли зрозуміти з інших дописів в цій темі, Прага має сотні потаємних закутків і таємниць для експлорерів.

В'єтнамці є третьою по чисельності (після українців і словаків) національністю в Чехії. Вони переважно живуть досить закрито і займаються тільки певним видом бізнесу - тримають цілодобові магазинчики, кафешки, манікюрні салони чи перукарні. "Малий Ханой" (інша назва Сапи) - це центр і мозок їхньої громади в Чехії. Тут є все, базар з одягом і екзотичними продуктами, оптові супермаркети, десятки кафешок з автентичною їжею, буддистський храм, салони з гральними автоматами, автомийки, туристичні офіси, своя пожежна команда і, підозрюю, щось таке, про що краще і не знати))) На площі майже 40 гектарів працює біля 7 тисяч людей.

Перше покоління в'єтнамців почали приїжджати в Чехію в п'ятдесятих роках. Теперішня молодь дуже часто майже не розмовляє рідною мовою. Самі себе вони влучно називають "бананові діти" - жовті ззовні і білі всередині.

Сапа була відкрита на тариторії колишніх м'ясокомбінату і птахофабрики в 1993 році. Ще років зо п'ять тому ця територія сприймалася чехами як дикі азійські джунглі, в які ніяк не прийде Рембо, щоб навести там порядок) Зараз відношення трохи змінилося і все більше людей їде сюди на вихідні, щоб закупитися продуктами, знайти особливі харчові приправи або просто пообідати.

А ще в Сапі проводять екскурсії. Я сам на такій не був, але народ у відгуках пише, що зайшло. Ось, може комусь пригодиться:

Нумер раз
Нумер два

Стаття англійською з гарними фото

Пару моїх фото. Один з в'їздів на ринок. Підозріло схожий на совкову заводну прохідну)))



Неподалік брами в траві посеред сміття випадково надибав на пам'ятний камінь. Напис: "Наріжний камінь птахофабрики, 1979"



Все, Європа лишилася десь далеко звідси.







Різні екзотичні продукти







Дорогих авто на території в рази більше, ніж в середньому по місті



Зайшов перекусити в один з десятків закладів. Типу ресторан, навіть персонал ходить в білих сорочках. Їдло смачне, але решта так... по-в'єтнамськи, коротше кажучи) Ноги липнуть до підлоги, стакани, що висять на барі, брудні. А коли хтось до тебе посміхається, виходить як в Термінатора, пам'ятаєте?) Але мені такі речі тим не менше подобаються, тому щиро рекомендую ресторан Три Дев'ятки в Малому Ханої  8)












Коли поїв, можна підібрати собі якісь лахи. Більшість з тутешнього краму робиться за принципом "чим більше полосок, тим більше Адідас" і продається оптом, коробками. Але і ціни теж копійчані. Окремої уваги заслуговують весільні салони, але там я фоток не зробив, бо був засліплений красою виставлених костюмів.











Ще одна вхідна брама і фонтан біля неї, популярне місце зустрічей





І насамкінець - затишний і атмосферний буддистський храм













Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2337
  • Рейтинг 1233
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Музей громадського транспорту (Muzeum MHD)
« Відповідь #25 : Сьогодні о 23:22:45 »
Музей громадського транспорту в Празі знаходиться в історичній будові трамвайного депо Стрешовіце. Тут можна побачити більше сорока екземплярів техніки різних часів, а ще безліч моделей, документів, схем руху, квитків, фото і такого іншого. Можна також накупити трамвайно-тролейбусно-метрових сувенірів за копійчану ціну.

Офіційний сайт музею. Тут можна знайти інформацію про час роботи (зверніть увагу, що музей працює тільки у вихідні та святкові дні), ціни, найближчі акції та інше.

Разом з квитком можна соі взяти буклет з інформацією про весь транспорт музею, кількома різними мовами на вибір. Збоку від каси стоять каси з сувеніркою.
Що мені сподобалося найбільше - весь музейний транспорт ідеально відреставрований і майже весь на ходу.



Кінний трамвай, кінець 19 століття.



КонтрОлери старих трамвайних вагонів







Тролейбуси Шкода 8Tr та Татра T400 50-х років в ідеальному стані. Навіть гума на колесах новесенька.







Про кожен з експонатів можна напистати окрему статтю. Наприклад, оцей люксусний трамвайний вагон під номером 200. Був вироблений в 1900 році для службових поїздок празьких чиновників. Побував на технічній виставці в Парижі в 1900 році, де всі дивувалися фантастичному дизайну та внутрішньому оздобленню, а також технічним новинкам. Працював аж до 70-х років.





Час від часу його випускають погуляти)



Літній прогулянковий трамвай 1913 року





Трамваї міжвоєнного періоду



Сучасніші Татри, до кольОру до вибОру. Їх і досі дуже багато їздить по Празі.









Трамвай німецького виробництва для вирівнювання колії. Працював з 1966 до 2002 року.



Вагон-трансформатор, використовувався як додаткове джерело струму в разі потреби.





Маневровий трамвайний локомотив, тягав вантажні вагони до 1984 року





Перевозна квиткова каса, використовувалася на різних масових заходах, наприклад, спортивних змаганнях. Виготовленя в 1928 році, останній раз вокористовувалася в 1975.



Реклама з трамваїв періоду 1 Світової



Різні таблички та інші артефакти






 :o








Багато чого цікавого лишилося несфотканим, наприклад причіп-акумуляторна батарея для трамвая  :o Тому обов'язково поділіться своїми враженнями і фотками після відвідин музею.

А після відвідин музею рекомендую зайти на пиво до пабу "Na staré Vozovně" ("В старому депо"), який знаходиться за кілька кроків від музею. Мають гарний дизайн та приємний персонал. А ще тут часто можна зустріти культову чеську панк-групу "Три сестри"

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=eZRqDgigpJE" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=eZRqDgigpJE</a>
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!