На превеликий жаль, відвідав це місце не я, а хлопці з ютуб-каналу badatele.net. Об'єкт справді крутий, але оскільки робити повноцінну озвучку українською чи субтитри зайняло б багато часу, я просто написав невеликий текст за мотивами того, що у відео розповідає автор. По деяких моментах в тексті розіставив таймлапс.http://www.youtube.com/watch?v=bmjFRXlg5EYВідео відзняте на одному з вузлів Системи захисту метро (далі по тексту - СЗ) в Празі, де розміщений центральний командний пункт. Автор не розголошує де саме він є, проте зі схем і надписів, що часом потрапляють в кадр, можна здогадатися, що це поблизу однієї з центральних станцій жовтої лінії. Наприкінці відео він каже, що ось за цими дверима проїжджають поїзди метро.
СЗ почала будуватися в 70-х роках, разом з початком будови зеленої лінії "А". Найстарша гілка, "С", такої системи не має, бо від початку проектувалася як підземний трамвай з неглибоким заляганням, і тільки згодом плани будівництва змінилися.
Головною метою СЗ було в разі потреби перетворити всю систему метро в столиці Чехословаччини в одне велике сховище, де могли би сховатися 400 000 (так-так, чотириста тисяч) людей. Після закінчення Холодної війни Празьке метро насамперед прагне забепечити захист від можливого повного вимкнення енергії (такзваний блекаут), терористичної атаки чи повені.
Технологічний центр, по якому автору проводять екскурсію, - це підземний триповерховий об'єкт розміром як футбольне поле. Таких типових об'єктів під містом є кілька, є й один нетиповий, прибудований до фантомної станції Кларов, яка почала будуватися ще в 50-х роках для зовсім іншого проекту. За весь час існування на Кларові побувало тільки двоє журналістів, відео звідти також є на цьому ютуб каналі.
Якщо у всій Празі раптом пропаде електрика, потужностей аварійних дизелів не вистачить для того, щоб довезти всі поїзди, що зараз в дорозі, до станцій і безпечно евакуювати людей. Щоб це забезпечити, сполучення між сусідніми станціями майже ніколи не прокладене на одній висоті. Колія завжди має підйоми і спуски, відповідно, вагони можуть докотитися до найближчої станції своїм ходом. Дизелі цього технічного центру (з 3:10) можуть видавати до 7Мвт енергії. Постійно утримується запас палива на 24-48 годин безперервної роботи (з 4:03).
Для того, щоб запобігти паніці, забезпечити освітлення і евакуацію людей до старту дизель-генераторів,кожна станція метро та кожен технологічний центр має окрему акумуляторну (4:08).
Ємності для аварійного запасу води мають ємність 400 кубометрів. Можуть набиратися з центрального водоводу.
Метро вентилюється частково через рух повітря на станціях, частково через вентшахти. Але у випадку загоряння чи, наприклад, терористичної атаки з використанням отруйного газу, диспетчери вручну можуть керувати потоками повітря, щоб не завдати шкоди людям (з 5:30)
Технологічні центри, як і ділянки тунелів метро, можуть закриватися гермодверима (6:45). Автоматично їх можна відкрити або закрити з кількох диспетчерських пультів, у випадку потреби це можна зробити і вручну. Витримують тиск до 6 атмосфер.
Гермодвері з гідністю витримали випробовування великою повінню в Празі в 2002 році. На жаль, не витримали кабельні колектори. Саме через них вода просочувалася і затоплювала нові й нові станції. Ось 3-D візуалізація того, як відбувалося підтоплення метро:
http://www.youtube.com/watch?v=5tEpr3qWCL8Частиною СЗ є і аварійне затоплення станції, тобто можливість якщо буде треба наповнити будь-яку станцію метро водою. Це може бути потрібним у випадку якщо тиск підземної води загрожує проломити стіни станції (8:15).
ПеЕс. До відео це відношення не має, але для фанатів метро буде цікавим
https://metroweb.cz/ - просто неймовірна збірка всього, що стосується метро в Празі. Станції, вагони, поїзди, схеми руху, звуки і відео і багато-багато іншого.
Ось, наприклад, як звучало оголошення диспетчера на станції Ленінова і часи соціалізму:
https://metroweb.cz/metro/zvuk/A/A.wav