Сьогодні я, ХХХ і Святодій пробували пройти в головний корпус Полярону і його пофоткати. Пробували серед білого дня щоб кращі фотки вийшли. Думали так як то моє йти під знос то і пустити мають без проблем.
![]()
![]()
![]()
А дзуськи. Головний вхід закритий, сторож на посвідчення ГО, фірмову оранжеву каску і 50 грн не ерогує. Ми просочилися в щілину у паркані бо в корпус можна залізти і з торца який повністю відкритий вітру. Але з даху будинку навпроти на нас пильно дивилося шестеро очей. Також на подвірї пасся сторож який збирав там арматуру. Зразу коло нашого залазу, так шо непомітно ми б не пройшли.
![]()
![]()
Зато ми об’їхали Полярон і запаркувалися коло
Катєльні. Тут троха полазили і пофоткали колишній кисневий цех, по суті єдине шо там лишилося. Корпус незруйнований, на землі сліди від недавно винесеної апаратури. Навіть проводка висить макаронами на стінах.
![]()
XXX свалив працювати а ми пішли гуляти територією. Паркану нема, ніхто нам не завадив спокійно дійти аж до прохідної Полярону але з іншої сторони. По дорозі ми пофоткали якийсь нето підвал нето бомбік праворуч від центральної алеї заводу. тут згідно з планом мають будувати школу. Інший бомбік, як на розказали, був на куті там де зараз новобудова стоїть.
![]()
Той же сторож, ми знову представилися, поговорили, сказали шо знаємо Сала Миколу Миколайовича і все таке… Цей ра звін був привітніший але сказав шо фоткати тут ніззя бо камери, ну і якшо про це хтось дізнається в Києві то йому хана. Що ж, неможна то йдемо до дому. Тут нас зустрічає ше один сторож, молодший. Та сама розмова, те саме неможна… Корпус формально належить зараз Політеху, він і має право туди пускати. І та сама історія шо хлопці йдіть звідси пошвидше бо ми получимо шо ви тут так довго. І випровадили нас до котельні. Далі ми поговорили 10 хвилин про Полтву і наш ресурс і полюбовно розійшлися. Повторюю ше раз, ми заїхали нормальною дорогою де не було навіть знаку шо вїзд заборонено. І ця територія необгороджена.
Коли ми вже їхали назад до нас підбіг дядько з явними ознаками ожиріння на обличчі і почав матюкатися та обзивати. Ну – у, ми троха зняли цю комедію на відео та й собі поїхали.
Через 5 хв той самий хамовитий охоронець чекав мене коло офісу, бо ж їхав я на роботу і це все гарно проглядається. Спочатку спробував мені погрожувати, але я покликав кількох працівників як свідків. Він ще раз сказав шо якшо десь фотки попадуть в інтерент то мені хана та й пішов собі геть.
Мене аж руки свербіли викласти це все
тут же. Але стримав Дзвінок від ТВД яка власне то все там і будує. Вони попросили не викладати фотки бо
.... Що ж, фотки заводу не викладаємо, а відео хамла – чому б і ні 😊
До речі, така їх поведінка виглядає дивною. Бо ТВД це серйозна фірма яка будувала Католицький Університет і яка мала б більш ретельно охороняти свої секрети…
Тема: Полярон (Прочитано 43301 раз)
