Ось якою постала перед нами Липівка, таємниче і нерозвідане місце.
Клімат.
Однозначно кращий, ніж у Львові. Бо коли ми виїжджали, у Львові падав дрібний неприємний дощ. Там же погода була гарна, часом навіть припікало сонечко, що особливо приємно, коли ти бредеш по метрової висоти траві, або продираєшся через корчі, тягнеш на плечах рюкзак і піт заливає очі.
Населення.
Мовчазне і сильне духом, береже державну таємницю. На хитрі провокації умовного противника не ведеться, пильності не втрачає і у відповідь на питання «А де тут у вас в лісі дуже секретна військова частина?» каже, що вперше про таку чує
Кидає недружелюбні погляди на чужих, але алкоголь, хліб і незатроєну ковбасу продати не відмовляється.
Архітектура.
Прекрасна! Будівлі хоч і не дуже багаті всілякими артефактами, зате численні. Можна залазити на дахи, в підвали, на горища, бродити з поверху на поверх і від того ся волочити. Крім того, є порожній басейн, кузня, їдальня, спортзал, склади, гаражі і ще якісь неідинтифіковані будівлі. Частина гаражів закрита, в одному з них через вікно видно купу секонд-хенду.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
А це – власне військова частина, таємницю якої приховують камери, цегляний паркан, густий ліс і колючий дріт.
![]()
![]()
![]()
Лесик лізе на березу. Ніц не видно...
![]()
![]()
![]()
![]()
Література.
Представлена різними періодичними виданнями для військових і тематичними брошурами, розкиданими в деяких будівлях. А ще – газетами, котрі колись були під обоями, а тепер вилізли на білий світ.
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
Рослинний світ.
Такий, як і всюди на Західній Україні. Але військовий. Настільки військовий, що берези в лісі ростуть рядами, а кропива доростає до двох метрів і нападає на людей. Ну, на мене точно нападала
А ще ми знайшли дуже цікаву акацію.
![]()
![]()
Тваринний світ.
Багато котів, що великими очима спостерігають за тобою із безпечного місця. Очевидно, виконують розвідувальну функцію. Є ще вужі, котрих Зєля із вправністю фокусника витягував із пожовтілої трави. Знайшли мишу, ні живу ні мертву і цілком мертвого кроля за гаражами, сліди діяльності чупакабри.
![]()
![]()
А це пес породи доброман. Так, саме доброман, а не доберман. Бо, по-перше, він дуже добрий, хоча і охороняє гаражі, а по-друге, на добермана і не схожий.
![]()
Недосліджене.
Тарілка, котру з траси видно, а з лісу – ніяк, хоч плач.
Якісь бетонні бункери, справа на схилі пагорба, метрів через 300 якщо спускатися в село із траси. Закриті на гниленькі дверцята. Через одні видно звичайну бетонну кімнатку, через інші – ще одні такі дверцята. Думаю, там може бути щось цікаве.
Десь четверту частина території ми все ж не обійшли. Але більшість з того – жилі багатоквартирні будинки.
![]()
Пес. В той день відмітили два маленькі ювілеї. Мої півроку на форумі і рік – Роя. Користуючись нагодою, ще раз вітаю!
Ще багато фоток ховається
тут і
тут. Тут обговорення 
Тема: Липівка (Прочитано 23195 разів)
