Автор Тема: Сплав Дністровським каньйоном  (Прочитано 1388 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 313
  • Рейтинг 288
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Вирішив я спробувати щось нове і натрапив на пропозицію сплаву. Зібралась нас компанія з 17 чоловік з Києва, Франика, Дніпра, Полтави...
Зустрілись у Франику на вокзалі, о 9 ранку. Звісно вокзальна "романтика" у вигляді груп туристів по 10-15 з рюкзаками, спорядженням надихає на мандри. Таку їх кількість можна лише у Франику побачити.
Рафи замовили попередньо. Добрались до с.Нижніва де на нас уже чекали два рафи, які вивезли джипом і накачали завчасно. Дали нам рятувальні жилетки, ремкомплект, весла, ручний насос.

Наш маршрут склав лише 63км. Сам же  Дністровський каньйон тягнеться на 250 км.


Якщо хтось захоче сплавлятись, ось короткий перелік необхідного, ну принаймні, що я взяв:
- Рюкзак Терру 100 літрову, карімат, спальник, спрей від загару ( необхідна річ, дехто так згорів, що аж спухнув ), спрей від кліщів, комарів ( не знаю чи допомагає,  але декого покусали кліщі, акомарів не було зовсім ), целофанові мішки ( від капусти - 10 грн. на базарі ). Замовив гермомішок на 70 літрів, прийшов бракований, тож повернув його та обійшовся підручними матеріалами. 
Камеру, фотоапарат, гроші, документи, мобілку... закинув в пластикову банку, на горловину якої натягнув гумову рукавичку і закрутив кришку. Класна, герметична штука вийшла.
Припасами, казанками ... забезпечили інші.

Можливо, когось зацікавить, ось номер чоловіка, що орендує рафи, байдарки...:
Богдан - 098 5505 088

Рафи у нас були на 9 чоловік. Сидиться на бортах, для ніг є петлі в днищі. Борти чотирьохкамерні, накачуються через  окремі клапани. Дно по конструкції як надувний матрац, клапан для накачування, та інший для стравлення, якщо завеликий тиск.

Тож, з Нижніва вирушили година 11.   


Перший день течія була достатньою, щоб не перепрацьовуватись і лиш підкориговувати курс. Гарні краєвиди, сприятлива погода.


Ось, один раф, вирвався вперед.  ;D


В багатьох місцях на берегах бачив ось такі лодки. Ці, що на фото доволі великі, метрів 3 довжиною. Їх ми зустріли на середині першого дня, а до цього бачили зовсім маленькі, по півтори метра довжиною і висотою бортів від 10 до 20 см.  Спершу думав, що це для туристів, декор.


Але як виявилось, що це місцевий вид транспорту. І на них навіть можна плавати ( та я таку міг би зробити в гаражі). Гребуть звичайною дошкою. Фото не якісне, бо зближував здалеку та й раф хитає.


Загалом сплав виглядав так: 5 годин гребемо, година обід, знову 5 годин гребемо і вечеря, нічліг. Дехто казав, що нагрібся на все життя  ;D
Хоча, я в принципі ніякого навантаження не відчув. А от висидіти на одному місці 5 годин, це вже інша справа.


Місцина там доволі мальовнича.


Києвляни з сусіднього рафу ніколи не бачили ніякої живності, тож зупинялись біля кожної корівки, коника, гуски, індика і фотографувались з ними. Коза ж від них втекла. Лише здалеку її захопили в кадр. Особливо їх здивувало, коли якась жінка прала мішки від картоплі в річці. Вони цілий фільм зняли на цей сюжет.


Травертинова скеля, в ній печерка, в яку попасти можна лише зверху. Перед цією скелею є невеличкі пороги, де добряче хитає рафом. Ми звісно скерували на сам центр тих порогів, трохи попищав народ, трохи обурювався. Якраз до речі перед цим раф почав набирати воду. В дні рафу є два рукави ( на носі та кормі, схожі на рукави сорочки ), їх герметизують як гермомішок. У нас один з них пропускав воду. Тож сиділи по кісточки у воді. В рафі місця мало, посередині скинули спальники, рюкзаки, намети... по боках лиш місце на ноги залишається. Воду вичерпувати було нічим, тож пливли до зупинки.


Добрались ми до привалу, розбили наметове містечко, далі дехто зайнявся приготуванням вечері інші рафами. Перев'язали "рукав" і на наступний день проблем більше не виникало. Зате наш другий раф виявився пробитим. Скористались ремкомплектом ( циліндрична банка в якій містились: шліфшкурка, клей, шматки матеріалу аналогічному рафу ), клей самий звичайний, Суперцемент, знежирювача не було. Заклеїли і через 5 хв раф спустили на воду. Нормально, не пропускав більше. Між іншим в мене єдиного були сухі речі, рюкзак і все інше запакував надійно в целофанові мішки і обв'язав шнуром. В усіх інших спальники, палатки... промокли. Вони якось легковажно поставились до ізоляції власних речей від води.
Вночі якась тварина з'їла пів -палки Дрогобицької ковбаси, точно не хтось з туристів, харчу було більш ніж треба. Включаючи фініки, бананові чіпси...


Народ любить поспати, принаймні до 8, я ж встав о 5. Мені попався на очі насос, я накачав обидва рафи до стану "бубна", вони дзвеніли не тільки, як по них похлопати, навіть як пальцем торкнутись. Здавалось ось-ось луснуть ( зробив помилку, не все, що задуже - то є добре ). Дно рафа довго опералось моїм зусилям його накачати. Стравлюючий клапан весь час загрозливо свистів. Потицькав в нього пальцем - він заткнувся. Пізніше рафи через надмірну накачаність мали дуже малу осадку і стали майже некеровані на воді ,та й  сидіти на такій твердій поверхні доволі важко.
Пориви вітру розвертали рафи на поверхні Дністра як пір'їнку, на 180 градусів через надмірну накачаність. Можна було звісно тицьнути пальцем в клапани, усі 5, і спустити їх трошки. Але якось нікому в голову не прийшло посеред річки ризикувати маніпуляціями з клапанами. 


От гребемо ми на сонці і думаємо, де б взяти холодної водички або пива. І часто попадались на на шляху якісь таблички на березі. Ну думали написано на них ( ловити рибу і купатись заборонено ), або щось таке і не звертали на них увагу. Біля чергової таблички купались якісь хлопці, ми до них покричали:
- Що там на ній пише ?
А вони нам:
- Магазин 50 метрів.
Ми ледь з рафа не повипадали, не повірили власним вухам, підгрібаємо до берега - дійсно. Звісно з дистанцією місцеві трішки нахімічили. Там було мінімум 500м., але кожен з'їв по 4 морозива і пробачив так би мовити неточність  ;D
Цікаво, що за весь похід серед нашої групи я бачив лише одну пляшку пива, яку випили біля магазину дніпровські туристи. Тобто, в нас можна сказати сухий закон був.
Але були групи катамаранів, які мішками грузили пусті пляшки від спиртного. Добре, хоч на березі їх не залишали.
До речі, на обід зупинились ми біля с.Петрів - не село, а свинарник. Місцеві зносять усе побутове сміття і кульочками викидають просто в річку. Весь беріг закиданий був цими кульочками. Особисто бачили, як бабулька виносила і пробувала викинути.


По берегах багато лелек, чапель ( чорних, сірих), вужі метрові...
В одному місці побачили щось схоже на якір. Дніпровські сказали - що це міна, хвостовик лише видніється. Підпливли, вона раз і склалась, виявляється - це чапля. Вони так гріються, специфічно розкладаючи крила.


Далі відвідали чотири мальовничі водоспади. Оскільки посуха, вони доволі мізерні були.
Водоспад біля с.Стінка


Обійшовши скелю поруч можна потрапити до невеличкої печери яка служила храмом якомусь монахові.


Космиринський  водоспад, розміщений в доволі мальовничій ущелині.




Возилівський каскадний водоспад.




Водоспад Дівочі сльози.


<a href="http://www.youtube.com/watch?v=PPR6apqyi50" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=PPR6apqyi50</a>
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне

Bottlehunter

  • Супер Модератор
  • Дослідник
  • *****
  • Повідомлень: 2117
  • Рейтинг 1077
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Сплав Дністровським каньйоном
« Відповідь #1 : 09.06.2017 10:45:38 »
А загалом сплав сподобався? Наступного разу ти б знову сплавлявся з якимись організаторами чи просто взяв собі надувний човник і компанію друзів?)
Розшарити F VK G+
Най жиє Гуцулія!

Олесь

  • Свої
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 313
  • Рейтинг 288
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Re: Сплав Дністровським каньйоном
« Відповідь #2 : 10.06.2017 10:21:31 »
Так, сплав класна штука. Звісно наступного разу краще було б організуватись на форумі , компанією і на днів 4-7 далі по каньйону сплавлятись
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне