Автор Тема: Полонина Руна, та водоспади поблизу  (Прочитано 578 разів)

1 гість дивиться цю тему.

Олесь

  • Користувач
  • Досвідчений
  • *
  • Повідомлень: 267
  • Рейтинг 241
  • Стать: Чоловіча
    • Перегляд профілю
Давно планував та все відкладав похід на полонину Руна. А тут Володя з околиць Дубно шукав компанію, тож я приєднався. Спершу планував іти з с.Ростоки на Гостру та полонину. Але пізніше обрали альтернативний маршрут, обидва по довжині одинакові (різниця лиш в 2 км.). Проте з Росток крутіший підйом.





Сів у Львова на Київ - Ужгород (2:21), квитків не було, взяв з Стрия до Сваляви. До Стрия стояв у тамбурі. Вся поїздка обійшлась приблизно в 120грн. (суто дорога). Зі Сваляви до Тур'я Поляни добрався автобусом о 7:05 і о 8:30 були під селом. По дорозі до перших водоспадів ( 15км. ) трапились нам три корпуси міні ГЕС "Шипот", та форелеве господарство.













Вище форелевого господарства почали попадатись нам рибалки. Вони виловлювали форель, одну сфотографував і рибалка відразу її викинув у річку. Мабуть, щоб не було компромату за незаконний вилов. Рибини маленькі але красиві.


Біля останнього корпусу ГЕС дорога перетворилась на стежину. І там стояли табором відпочиваючі. Ну табір здоровенний і добротний.


Оце річка Шипот, вище ГЕС. Уся дорога йде повз неї аж до водоспаду.


Трапилось декілька турбаз, це найбільш оригінальна конструкція.


Стежка до водоспаду Воєводин.


Водоспад Воєводин ( 9 м. висотою ).








Вище Воєводиного знаходиться Юнтур, метрів 500. Щоб до нього добратись треба йти по лівій притоці струмка. Дорога майже відсутня, по розгалуженню струмка підніматись уверх лівим розгалуженням якщо за течією стояти. Каскади водоспаду 20м. сам він 8м.


Якщо на першому туристи попадаються з відпочинкових баз піднімаються. То на другий ніхто не йде.




З усього маршруту найгірша ділянка від водоспаду Юного туриста до полонини. Вздовж потічка 2-2,5км. Буреломи, стежок немає. Якщо перших 500м. можна пройти ще вздовж потічка, далі треба підніматись ліворуч на узгір'я і йти вершиною до полонини. Зате коли після цих хащів виходиш на полонину, відчуття неповторне.






До полонини Руна від зупинки с.Тур'я Поляна 19км. До водоспаду добрались приблизно о 12 годині. По полонині ще треба було йти 4км. до об'єкту Барс. Тобто від зупинки - 23км.


Струмки течуть по полонині в кількох місцях, хотіли йти ще до печерки, але погода почала псуватись тож рушили на вершину.
Вхід до печерки. Карстова, мабуть.


На полонині три монументи десантникам. Які тут висадились в 1944р. для організації партизанської діяльності.




Дерев'яний хрест на вершині гори.


Об'єкт Барс - станція тропосферного зв'язку. Суть в тому, що з Москви кодований сигнал підземним кабелем ішов до підземелля об'єкту 109 - гора Космечара (100км. від Руни). Там він оброблявся і уже через радіо-ефір поступав в країни об'єднання ОВД (Організація Варшавського договору ). Руна - це 103 об'єкт.
Ангари 8 штук, спарених.


Графіті в одному з ангарів.














Вентшахти ангарів. Поряд з ангаром була закопана цистерна, її викопали і майже повністю порізали на брухт.


За 3км. від об'єкту руїни бази УжНУ, біологічного факультету. Від неї залишились лише шматки стін.


Погода конкретно зіпсувалась. Була думка переночувати в ангарах, великі, сухі. Але немає дров і вода закінчувалась.  На вершину якраз вчасно виїхав джип, попробували напроситись, щоб нас звезли до озера. Це 7км, але в машині було уже 5 чоловік, я так розумію власник готелю вивіз відпочиваючих. Тож пішли пішком




Електропідстанція за 4км. від вершини.


Дощило усю дорогу.




Озеро Консомольське. Біля нього навіс над столиком та дві лавки. Добротний, з бляхи. Там стояло 3 джипи, чоловік 12-15.
Один з джипів зустрічався на  на вершині. Хлопці запрошували нас до столу, на шашличок...  Дивувались, як це ми у таку погоду полізли, а як побачили, що ми будемо тут ночувати - втратили дар мови.  ;D
Ну вони ж туристи з бази, там зовсім інакші поняття відпочинку. Отож, ми пройшли 30км і біля озера були о 18:30. Поки ми розклали намети туристи поїхали на базу в Лумшори.
Це приблизно 7,5км. Джерело - струмок з іншого боку озера, також там дерев'яна курна хатинка в якій проживав якийсь чоловік. Хатинка без дверей, з заглибленням в землі де розводили вогнище.
Чоловік порадив переселятися до нього, мовляв, сухо, тепло і вода поряд. Але ми вже мали розкладені намети, тож ліньки було.


Дощ трошки припинився і після попередніх туристів у нас залишилось розпалене багаття, яке ми просто підтримували. І повно пластику, який згодом спалили зачистивши ділянку.


На ранок погода покращилась, але болото і мокра трава залишилась. Поснідали мівіною, а на вечерю мали сухий супчик, який беру завжди в гори. Приправили його смаженим салом, цибулею, часником, оливковою олією... 
8:30 почали спуск в Лумшори.


Гриби збирали по дорозі, якщо уже наткнулися просто на них. Після дощу їх було багато. Навіть усіх не брали. Взяли так, щоб можна було зажарити на обід.


Міст мабуть, ще на австрійських фундаментах.


Я думав, Лумшори маленьке, глухе село. Але це швидше туристичне місце, з багатьма турбазами, навіть п'ятиповерхові будівлі  були. Повно садиб, що здаються різним лінивцям, Враження було наче ми одні тут ходимо в походи. Усі інші дивились на нас як на якесь диво. Ну а що, дехто просив грибів, щоб з ними сфотографуватись. Бачив жіночку з дітьми, з вечірньому, червоному, платті по болоті пробувала добратись до водоспадів. Мабуть, фотосесію собі вирішила зробити.  ;D


Поруч з Лумшорою знаходиться п'ять водоспадів.
Водоспад Соловей




Водоспад Буркало.


Водоспад Переступінь.


Водоспад Крутило.




Водоспад Давір.


Поруч з водоспадом Давір є невеличка поляна, за 100м від якої тече невеличкий струмок. На ній були рогульки біля вогнища, тож зупинились там. Пожарили гриби з гречкою на оливковій олії з цибулькою та приправами, заварили чай. І зачистили ділянку від пластику.




2,5 км. нижче була зупинка, навпроти магазину. Автобус 15:30 до Ужгорода. Місцеві з гір несли кошиками білі, по півтора ведрами чорниці. Їх збирали гребінками. Це прямокутний інструмент 20х30см. яким вичісують чорницю з куща. Не знаю, як вони стільки їх назбирали,  ми ж бачили лише поодинокі ягідки. Всю чорницю та гриби збувають приїжджим.
Отож, в Ужгороді були о 16:40. З Ужгорода вибратись ціла проблема. Автобус один на день о 6 ранку. Поїзд о 12 ночі, квитків нема.
Але трапилась якась електричка до Сянок, якої взагалі немає в розкладі. Йшла 20:30. В Сянках до 2:20 чекав, чотири години. Ні лавки, зал очікування на ремонті...
Зате погранка перевіряє документи.

<a href="http://www.youtube.com/watch?v=fTsvhEnWc6o" target="_blank">http://www.youtube.com/watch?v=fTsvhEnWc6o</a>
Розшарити F VK G+
Добрим словом і пістолетом ви можете домогтися набагато більшого, ніж одним тільки добрим словом. - Аль Капоне