Закинуті об'єкти «Експоцентру України», м. Київ

Автор maxiWELL, 04.08.2017 18:33:07

« попередня тема - наступна тема »

0 Користувачі і 1 Гість дивляться цю тему.

maxiWELL

Нові звіти тут бувають нечасто, тож вирішив сам щось розповісти. Тим паче, фотографії з того місця в блозі поки недоступні для перегляду — російський фотохостинг з червня виявився заблокованим. Ну і під час повторних прогулянок зробив декілька знімків, які не увійшли до фотозвітів, оскільки огляди на той час вже були опубліковані. Так що тут — ексклюзив.

В СРСР передбачалося будівництво виставкових комплексів у кожній радянській республіці. Свій ВДНГ з'явився і в столиці УРСР, Києві. Постанова про будівництво з'явилася в 1949 році. А саме будівництво відбувалося в 1952-1958 рр.. Хоча деякі павільони були збудовані пізніше. ВДНГ був містом у місті — з власною інфраструктурою: кафе, ресторани, зелений театр, кінотеатр, гастроном, своя пожежна частина і відділення міліції, медична частина і пошта. З цікавинок були експериментальна лінія монорейки(!), фрагмент тунелю метро, аттракціони — які не зберіглися до нашого часу. Площа комплексу вражає — 286 га. З них під забудовою — лише 48 га (хоча і це немало). Як пишуть у Вікіпедії, за площею, київський виставковий центр займає п'яте місце в світі.

Спочатку комплекс отримав назву «Виставка передового досвіду в Народному господарстві СРСР». Скорочено, в народі називали «ВиПерДос». Однак тодішній секретар Комуністичної партії України, Щербицький, прочув, як називають виставку і наказав перейменувати у Виставку досягнень народного господарства (ВДНГ). Після розпаду СРСР виставковий центр перейменовано «Національний комплекс "Експоцентр України"».

За радянських часів Виставка» була популярним туристичним об'єктом. Мешканці Києва і гості міста приходили не тільки, щоб подивитись виставки, а й прогулятись. Вхід до ВДНГ був платний. Зараз його можна відвідати безкоштовно (хіба що, за вийнятком фестивалів). А з зими 2016/2017 вхід на Новорічне містечко зробили безкоштовним.

З розпадом СРСР ВДНГ почав занепадати. І лише декілька років тому активно зайнялися розвитком Експоцентру. Нині тут проводять виставки (хоча в Києві з'явилося декілька велких вставкових центрів). Частина будівель віддана в аренду. Але є й закинуті павільони. Оце нас найбільше і цікавить.
Хоча колишній ВДНГ можна розглядати і як заповідник СРСР.

Оскільки територія величезна, на дослідження витратив не один день. Частину об'єктів оглянув під час офіційної екскурсії по «Експоцентру». Частину сам, нелегально.

«Заповідник СРСР»
Розпочну з екскурсії по діючим павільонам.

Перед виставковим комплексом величезна площа парковка.
Насправді — це колишня кінцева тролейбуса, розворотно-відстійний майданчик.


Навіть залишлась диспетчерська. Щоправда, закинута.


Закинутою вона була в березні-квітні. В липні диспетчерську переобладнали під пункт велопрокату.


Вхід до «Експоцентру України». Виглядає велично. Незважаючи на риштування.


Біля входу розміщена карта «Експоцентру». Можете зацінити розміри території!


Головний павільон, №1. Його я огляну аід час офіційної екскурсії. Просто так до нього не потрапиш.


На будівлях купа радянських символів. Відчуваєш, наче потрапив ку "заповідник" СРСР. Нині годі шукати такої концентрації серпів і молотів де-інде в Києві.  ;D
До речі, один із пунктів екскурсії — оглядовий майданчик. Он він, на фото.


Павільон №10. Також символ «Виставки».


Всередині павільону №1. На стінах — соцреалізм. З прийнятного можу показати тільки таке. Зате з жінками!


З балкончику на другому поверсі.


Дорогою до оглядової башти.
Прикольний такий темний, напівкруглий вузький коридор.


Сама оглядова башта виглядає не дуже.


Зате відкривається чудовий краєвид на вхід до комплексу.


Павільон №10 з висоти.


Вид вглиб ВДНГ.
Два однакові будинки, колишні кафе. Одне зайнято під якусь установу. А друге закинуте. До них ми ще повернемось пізніше.


Далі буде...
Срака байрака!

maxiWELL

А тепер — заброшки!

Закинутий/недіючий макет шахти

Цілком розкручене місце. Думаю, багато хто про нього чув. Дехто навіть лазив (не знаю як: легально, чи ні). Зараз туди потрапити можна лише на офіційній екскурсії. Хоч це і не ідейно. Зате легально і безпечно. 8)

Павільон №13 — «Вугільна промисловість». Саме у ньому... точніше, під ним... розташована шахта.


Біля входу — два шматки антрацитового вугілля.


Відвідувачі натирають їх до блиску. Начебто є якесь повір'я.


Позаду є аварійний «наклінник».
Внаслідок навали сталко-діггерів лазєйку довелося прикрити. ;D


Всередині павільону — ствол з ліфтом-кліттю і спіральним спуском до макету шахти.


Скажу чесно — левде сфотографував. По-перше, приміщення тісне. Без ширококутного об'єктиву не обійтися. По-друге, освітлення. Треба або штатив, або потужні ліхтарі. Ну і по-третє, екскурсанти. В натовпі фоткати самі знаєте як.

Нагорі — дві кліті. Вантажна і пасажирська. Обидві не працюють.


Панель управління клітями.


Незважаючи на те, що шахта на глибині 8 метрів (чи це від кліті? - точно не скажу), коли павільон був діючим, для відвідувачів був атракціон — спуск в кліті. З імітацією справшнього спуску у вугільну шахту. Ліфт спеціально розміщений під стелею + рухається дуже повільно. Тому виникало враження, що макет шахти розташований дуже глибоко.

В шахту спускаємося пішки.


На підступах до шахти.


На вході до виробіток.
Екскурсія є екскурсія:)


Далі буде...
Срака байрака!

maxiWELL

З одного боку — тупик.


З іншої сторони — довгий коридор з цікавою обділкою.


Дві перегородки з ворітьми.


Без фотоспалаху виглядає так.


Вагонетку перед нашим візитом встигли потрощити:(


Кліті.


А тут можна спотикнутися.


Праворуч — з'єднувальний штрек. Паралельно до цієї виробітки є ще один коридор. Але кажуть, що він такий самий. Тому ми оглянули тільки один «коридор».


Все. Час повертатися.


Макет шахти мені сподобався. Щоправда, в натовпі тяжко знімати, і без ліхтарика робити там нічого.
Попри те, що шахта закинута, вона час від часу використовується кіношниками для зйомок.

Далі буде...

Обговорення ТУТ. Завтра продовжу.
Срака байрака!

maxiWELL

Кафе «Літо»

Ще один відомий абандон. Кафе «Літо». Також, як і шахта, «баян».
Спочатку скептично поставився до цього об'єкту. І маленький, і доступ обмежений. Але переглянувши відеоогляди вирішив що таки можна сходити подивитись.
Спочатку оглянув під час екскурсії. А пізніше ще декілька разів повертався, щоб дофотографувати.

Збудували кафе «Літо» в 1958 році. Воно має «близнюка» — ресторан «Весна». Але та будівля відремонтова і зайнята орендаторами. Здається, під банк.
В 1987 році кафе закинули. Цю будівлю теж викупили. Однак з ремонтом не склалося.


Кафе виглядає епічно.


Потрапити до кафе можна було як через основний хід, так і по сходах, з обох боків від входу, на другий поверх.


Вхід. Під час екскурсії доступ до кафе був вільний. Тому напросилися поглянути.
А от після проведення музичного фестивалю «Atlas Weekend» цей вхід перекрили. Хоча залаз все одно зробили.


На першому поверсі, перед сходами, нічого особливого. Хіба що, гардеробна.


І спуск до підвалу.


Піднявся нагору.


Другий поверх. Вид в сторону тилу.


Другий поверх. Вид в бік фасаду.


З трьох сторін кафе зроблена галерея.


На стінах Петриківський розпис.
Хочеться вірити, що його збережуть при реконструкції.


Тут був навіть ліфт!


Можна було б спуститися на перший поверх. Але там все заколочено, темно і мухи.


В бічних приміщеннях зберіглися залишки меблів.




Хоч будівля представляє «мальовничі руїни», все одно цікаве місце. При бажанні можна знайти, що пофотографувати.
Виглядає як аварійна. Тому ходити слід обережно.

Ну і залази час від часу ліквідовують.

Обговорення ТУТ.

Далі буде...
Срака байрака!

maxiWELL

Ресторан «Островок»

Ще один закинутий заклад харчування. Дізнався про нього набагато пізніше, ніж про інші абандони. Все таки він не дуже відомий. Та й розташований на задвірках «Експоцентру».

За архітектурою ресторан «Островок» — копія відомого ресторану «Прага» (що також знаходиться в «Експоцентрі»). Таку назву отримав тому що розшташований на штучному осторові. Як ресторан будівля використовувалась до 1967 року. Чув, начебто там приймали високопосадовців. Потім у будинку розмістили лабораторію Міністерства харчової промисловості УРСР. Коли закинули можна тільки здогадуватись. Інфу не вдалося розвідати.

Через зум на фотіку видно, що ресторан закинутий.


Ресторан відгорожений парканом. І з усіх боків оточений ставками.
Але прохід є. За парканом — місток через ставок.


Вибрав час, поки народу було мало — і швиденько (бо територія добре проглядається) пішов до будівлі.

Нажаль, мене очікувало розчарування. Будівля виглядала порожньою і роздестроєною.
Навіть сходи на другий поверх розібрали.


Спочатку всередину не заходив. Фойє на першому поверсі вийно й так.


З торця інтер'єри також не вражають.


Зустрічається «настінний живопис».
Напис ілюструє відчуття, коли втікаєш від сторожа.


Є і графіті.


Всередині будівлі є прикольне графіті.


А от приміщення порожні.
Зала на другому поверсі. Вид в бік фасаду.


Цей абандон не дуже сподобався. Але місце не «баян». Та й адреналінчік отримав (оскільки прогулювався сам).
Все-таки, місце на виду. Місток добре проглядається. А поруч проходить основна автомобільна дорога до центру ВДНГ.

Судячи з вигляду, навряд чи довго простоїть — бо дестроїться швидко. Тому якщо цікаво, варто поспішити. Думаю через рік-два там залишиться тільки фундамент.

Далі буде...
Срака байрака!

maxiWELL

Недобудований павільон «Транспорт»

Досить незвичний об'єкт, в плані архітектури — круглої форми. До того ж, напівпідземний.
Побудова павільону «Транспорт» почалася в 1979 році. Однак не встигли добудувати до «Перебудови». А потім ще й аварія на ЧАЕС. Вважається, що на добудову просто не вистачило коштів.

З деяких сторін виглядає непомітно. Просто майданчик, схожий на фундамент.




Вид з фасаду.


«Клики». Про вигляд готової споруди можна тільки здогадуватись.


Пробираюсь всередину споруди. Місце дуже засмічене.


Східці.


Всередині нічого особливого. Недобуд як недобуд. Хіба що, високі стелі. А під ногами багнюка.


Другий коридор. Картина трохи інша. Але так само, нудна.


В кінці коридорів розташована напівкругла галерея з колонами.


Для початків сталкерства було б кльове місце. Але маючи деякий досвід у вилазках, даний абандон ввижається нудним.
Хіба що привертає увагу незвична архітектура.

Об'єкт поки шо знаходиться у вільному доступі.
До речі, під час вилазки, там було людно.

На цьому перелік заброшок Експоцентру не вичерпується. Але я показав тільки ті місця, в які вдалося пробратися.

Обговорення ТУТ.
Срака байрака!

maxiWELL

Їздив на виставку на ВДНГ. І так вийшло, що відкриття перенесли аж на дві години. А оскільки сонце світило перпендикулярно дорозі, маршрутки фоткати було марно, тому вирішив прогулятися і оглянути закинутості виставкового центру.
Звичайно я ні на шо не розраховував, бо територію комплекса помаленьку реставрують.

Вхід до «Еспоцентру України» наче підмарафетили.


Кафе «Літо» ще з минулого року почали ремонтувати. А я там встиг побувати (і не раз), поки воно було закинутим!


Павільон №13 — «Вугільна промисловість» теж змінився. Може тому, що спиляли хворі ялини перед будівлею?


Хоча всередині видно сліди ремонту і ді-джейський пульт.
Цікаво, а до занедбаного підземного макету вугільної шахти реконструкція дісталась?


А цей корпус виглядає закинутим. «Але це не точно»(с).


Спущений ставок перед рестораном «Острівець».
Милує, як люблять писати на Вікімапії — «закинутий ставок».


Ресторан на перший погляд не дуже-то змінився. Хоча там і раніше був треш.


А зараз він став ще більш розграбованим і розмальованим.


Правда, при бажанні можна знайти де полазити.


В цей корпус залазити було зависоко. Та й дізнався про нього вже після того, як опублікував звіти.
Але залаз ще є.


Троха оффтопу. На ВДНГ знімають «Танці з зірками» і «Голос країни».


Вердит: виставковий комплекс став охайнішим і відремонтованішим. Але сталкерам там вже нічого робити. Як кажуть, «хто не встиг, той запізнився».
Розчарований скромною виставкою і нестачею заброшок поїхав на іншу локацію, яку теж раніше досліджував. Але то вже інша історія.
Срака байрака!

253 Гості, 0 Користувачів